Постанова

від 25.04.2022 по справі 214/4307/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 214/4307/18

провадження № 61-21202 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року у складі судді Попова В.В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом.

Позовна заява мотивована тим, що його батько - ОСОБА_2 працював бригадиром вогнетривників у товаристві з обмеженою відповідальністю «Огнєупорспєцстрой» (далі - ТОВ «Огнєупорспєцстрой»).

30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилини під час виконання трудових обов`язків у ТОВ «Огнєупорспєцстрой» його батько - ОСОБА_2 впав з висоти, отримавши сполучену травму голови та грудної клітини, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер унаслідок вказаного нещасного випадку, який пов`язаний з виробництвом.

За результатами проведеного спеціальною комісією розслідування було складено акт за формою Н-5, в якому зазначено, що такий випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки відповідно до висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» Дніпропетровської обласної ради» від 20 червня 2014 року № 1119 причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена травма голови та грудної клітини на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переломами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та у речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії і враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів.

Вважав вказаний акт за формою Н-5 незаконним, оскільки його складено на підставі зазначеного висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи, яка проведена лише з урахуванням припущень та без достовірного встановлення наявності причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи від 03 серпня 2016 року № 143, проведеної комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР») на підставі постанови старшого слідчого слідчого відділу Дзержинського відділу поліції Криворізького відділу поліції головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 26 травня 2016 року, причиною смерті ОСОБА_2 стали, у тому числі, сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння. У вказаному висновку судово-медичної експертизи було відмічено, що будь-яких проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було.

Наказом Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області від 07 вересня 2016 року № 287-р за його заявою було призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30 травня 2014 року із його батьком - ОСОБА_2 .

Відповідно до акту від 16 червня 2017 року форми Н-5 повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин у ТОВ «Огнєупорспєцстрой», причиною настання нещасного випадку із його батьком - ОСОБА_2 була психофізіологічна причина: незадовільний стан здоров`я, при цьому технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, а відтак комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Зазначені висновки зі спеціального розслідування нещасного випадку є незаконними, тому що вони винесені на підставі висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 20 червня 2014 року № 1119 у частині встановлення у потерпілого інфаркту міокарду, проте такий висновок спростовано висновком комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 03 серпня 2016 року № 143, тому посилання відповідача на незадовільний стан здоров`я його батька - ОСОБА_2 були безпідставними.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд визнати нещасний випадок, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин з його батьком - ОСОБА_2 , бригадиром вогнетривників ТОВ «Огнєупорспєцстрой», який призвів до смерті останнього таким, що пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з чим скасувати акт форми Н-5 від 16 червня 2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано нещасний випадок, що стався з вогнетривником ТОВ «Огнєупорспєцстрой» ОСОБА_2 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин, який призвів до його смерті таким, що пов`язаний з виробництвом. Скасовано акт форми Н-5 від 16 червня 2017 року проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на ТОВ «Огнєупорспєцстрой».

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нещасний випадок з батьком позивача - ОСОБА_2 стався під час його перебування на робочому місці та при виконанні ним трудових обов`язків, висновком комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 03 серпня 2016 року № 143 встановлено причинний зв`язок між подією та отриманими травмами ОСОБА_2 , від яких останній помер. Відсутні докази, які б спростували висновки зазначеної комісійної судово-медичної експертизи, а тому нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 , слід визнати таким, що пов`язаний з виробництвом.

Посилання відповідача на те, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду судом, є безпідставними, оскільки позивачем оскаржено рішення комісії з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, яке міститься у затвердженому акті форми Н-5, складеному за наслідками повторного розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_2 , тому такі вимоги підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що належними та допустимими доказами підтверджено, що нещасний випадок, який стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилини із батьком позивача - ОСОБА_2 під час перебування ним на своєму робочому місці і при виконанні трудових обов`язків, не містить обставин, визначених пунктом 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, тут і надалі чинного, на час виникнення спірних правовідносин, за наявності яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, проте він містить обставини, згідно з якими відповідно до пункту 15 вказаного Порядку визнається таким, що пов`язаний з виробництвом. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання нещасного випадку, який стався з батьком позивача - ОСОБА_2 30 травня 2014 року, який призвів до його смерті таким, що пов`язаний з виробництвом та про скасування акту форми Н-5 від 16 червня 2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 214/4307/18 з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 20 червня 2014 року № 1119, враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, перед травмуванням стан здоров`я постраждалого, ОСОБА_2 , значно погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів.

У вказаному висновку комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» у відповіді на питання відносно того, які обставини сприяли чи були причиною падіння ОСОБА_2 з висоти зазначено, що вирішення цього питання не входить до компетенції судово-медичної комісії.

Таким чином, законним і обґрунтованим є акт форми Н-5 від 16 червня 2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилини у ТОВ «Огнєупорспєцстрой», оскільки настання нещасного випадку з ОСОБА_2 була психофізіологічна причина, а саме його незадовільний стан здоров`я, технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, тому він пов`язаний з виробництвом. Крім того, розслідування нещасного випадку на виробництві належить до компетенції комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працював бригадиром вогнетравників у ТОВ «Огнєупорспєцстрой», з яким 30 травня 2014 року під час знаходження на своєму робочому місті, при виконанні своїх трудових обов`язків, стався нещасний випадок, у результаті чого останній отримав чисельні травми та, будучи госпіталізованим до комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради», помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні політравми.

ТОВ «Огнєупорспєцстрой» було проведено розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року з ОСОБА_2 , який працював бригадиром вогнетривників у ТОВ «Огнєупорспєцстрой», результати якого були викладені в акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку, складеного 03 вересня 2014 року за формою Н-5, з висновками про те, що такий нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки відповідно до висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 20 червня 2014 року № 1119 причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена травма голови та грудної клітини на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переламами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та у речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії і враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, експерт вважала, що стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів (а.с. 6-10, т. 1).

Згідно з актом судово-медичного дослідження (гістологічного) № 4858, проведеного у відділенні судово-медичної гістології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» на підставі направлення лікаря судово-медичного експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», по факту смерті ОСОБА_2 , ураховуючи розміри, розташування, клітинно-тканинний склад, морфологічну картину, патологічні зміни, що виявлені у досліджених об`єктах серця не можуть мати травматичний характер і виникли до моменту травми (падіння), до 30 травня 2014 року. Морфологічні зміни, що свідчили б про наявність інфаркту міокарда, не визначаються (а.с. 15-17, т. 1).

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи, проведеної КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 03 серпня 2016 року № 143, здійсненого на підставі постанови старшого слідчого слідчого відділу Дзержинського відділу поліції Криворізького відділу поліції головного управління національної поліції у Дніпропетровській області від 26 травня 2016 року, причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена тупа травма голови і грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла. Між тим, комісією у вказаному висновку було відмічено, що якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було (а.с. 24-36, т. 1).

Наказом Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області від 07 вересня 2016 року № 287-р було призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30 травня 2014 року із ОСОБА_2 за результатами проведення, якого було складено акт форми Н-5 від 16 червня 2017 року повторного спеціального розслідування вказаного нещасного випадку, згідно з яким причиною настання нещасного випадку із ОСОБА_2 є психофізіологічна причина, а саме незадовільний стан здоров`я, при цьому технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, а тому комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Основоположні засади належної організації охорони праці визначені частиною четвертою статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Системний аналіз положень, визначених статтями 153, 159-161 КЗпП України, дає можливість зробити висновок, що законодавець встановлює для роботодавця обов`язок щодо належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

У статті 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Згідно з пунктом 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Пунктом 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачені обставини, за якими нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, а пунктом 16 цього Порядку визначено перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом. Зазначені переліки є вичерпними.

Зі змісту пунктів 14-16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві вбачається, що з`ясування обставин і причин нещасного випадку, обстеження місця настання нещасного випадку, одержання письмових пояснень потерпілого та свідків нещасного випадку і причетних до нього осіб, складання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-1, належить до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку.

У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

Пунктом 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачено, що рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що акт форми Н-5 від 16 червня 2017 року проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку винесено з порушенням положень трудового законодавства, оскільки комісією не було враховано усіх обставин нещасного випадку, який стався з батьком позивача, а посилання комісії на висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 20 червня 2014 року № 1119 у частині встановлення у потерпілого інфаркту міокарду, є безпідставним, оскільки його спростовано висновком комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» від 03 серпня 2016 року № 143, згідно з яким проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було.

Вказані висновки судів спростовують доводи касаційної скарги у відповідній частині.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів про незаконність оспорюваного акта форми Н-5 від 16 червня 2017 року проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, оскільки нещасний випадок з батьком позивача - ОСОБА_2 стався під час перебування на робочому місці та при виконанні ним трудових обов`язків, містить обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом. Такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами, у тому числі актом судово-медичного дослідження (гістологічного) відділенні судово-медичної гістології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 4858, висновком комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 03 серпня 2016 року № 143, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Посилання касаційної скарги на те, що розслідування нещасного випадку на виробництві належить до компетенції комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку, на увагу не заслуговують, оскільки позивачем оскаржено акт форми Н-5 від 16 червня 2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що відповідає положенням трудового законодавства.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник