Ухвала

від 29.09.2021 по справі 540/4822/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4822/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області про визнання відмови у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області, в якому просить: визнати відмову викладену в листах Великоолександрівської селищної ради Херсонської області від 26.04.2021 № 02-22-690 та від 26.05.2021 № 02-22-865 у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною та зобов`язати Великоолександрівську селищну раду Херсонської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою у частині відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 площею 1.9999 га, кадастровий номер земельної ділянки 6520984500:02:001:0038, для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Херсонської області.

Ухвалою від 07.09.2021 вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою від 20.09.2021 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подана заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Статтею 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, у тому числі значення справи для сторін, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Положеннями ст.260 КАС України передбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності на підставі рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Others v. Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia".

Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження:

залишити заяву відповідача без задоволення;

розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідач обґрунтовує її тим, що прийняття рішення у цій справі є вкрай важливим для відповідача, оскільки необхідно створити рівноправні та прозорі умови виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, використовувати їх за цільовим призначенням, забезпечити доцільне, економічне та ефективне використання і розпорядження землями, задовольнити потреби територіальної громади Великоолександрівської селищної ради та реалізувати права громадян на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. З огляду на викладене відповідач вважає, що для повного і всебічного розгляду справи та дослідження усіх обставин необхідно розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу відповідача на те, що частиною 4 статті 12 КАС України встановлений вичерпний перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження і до них віднесені справи:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 цієї ж статті встановлено що, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч.3 ст.12 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При цьому частина 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного вбачається, що за правилами спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті не лише справи незначної складності, а й справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Враховуючи, що предметом справи є правомірність відмови у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

суд вважає, що приорітетним у даному випадку є швидке вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлена відсутність великої кількості обставин та фактів, які підлягають встановленню.

Отже, обставини даної справи та докази не є складними, не потребують додаткових пояснень чи спеціальних знать, тому не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч.ч.7,8 ст.44 КАС України).

З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.

Суд звертає увагу відповідача на положення норм Кодексу адміністративного судочинства. Зокрема, статтею 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Вказане право сторін не залежить від форми судочинства, тобто як у загальному так і у спрощеному провадженні сторони мають право обґрунтувати належність та переконливість доказів.

Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями частин 1-3 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Вказане також не залежить від форми судочинства.

Крім того, відповідно до положень ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

З наведеного вбачається, що усні пояснення учасників справи не є доказами у справі.

Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами письмові та електронні докази, повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи незалежно від виду провадження (спрощене чи загальне провадження).

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що його правова позиція щодо предмету спору має бути викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Також суд звертає увагу на доцільність розгляду справи у письмовому провадженні з огляду на ситуацію, що склалася на території України та, зокрема, Херсонської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи.

Таким чином, станом на день постановлення даної ухвали, суд не убачає підстав та необхідності призначати дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Відмовити у задоволенні заяви Великоолександрівської селищної ради Херсонської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Суддя А.С. Пекний