Постанова

від 20.04.2022 по справі 540/4822/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/4822/21Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Дата і місце ухвалення 11.11.2021 р., м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області про визнання відмови у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною,-

В С Т А Н О В И В:

31.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області, в якому просив визнати протиправною відмову Великоолександрівської селищної ради у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою у частині відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 1.9999 га, кадастровий номер земельної ділянки 6520984500:02:001:0038, для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Херсонської області.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року визнано протиправною бездіяльність Великоолександрівської селищної ради Херсонської області щодо вирішення за заявою ОСОБА_1 від 23 лютого 2021 року питання про затвердження розробленого ТОВ «Альянс» у 2012 році «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області». Зобов`язано Великоолександрівську селищну раду Херсонської області вирішити питання щодо затвердження розробленого ТОВ «Альянс» у 2012 році «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області» - в частині відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,999 га. для ведення особистого селянського господарства та прийняти одне з рішень, передбачених частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Великоолександрівська селищна рада Великоолександрівського району Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт зазначив, що згідно затвердженого селищною радою 17 березня 2021 року Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Великоолександрівської селищної ради, громадянам, які постійно проживають та зареєстровані на території Великоолександрівської селищної ради останні 5 років, земельні ділянки, що виділяються для ведення особистого селянського господарства, не можуть перевищувати 0,5000 га. Апелянт вважає, що жодний нормативно-правовий акт не зобов`язує органи місцевого самоврядування надавати земельну ділянку саме у розмірі 2 га, а п.п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачає максимальний розмір земельної ділянки, яка може бути передана громадянину, а не обов`язковий розмір такої земельної ділянки. Мінімальний розмір земельної ділянки, яка може бути передана громадянину законодавчо не встановлений.

В апеляційній скарзі апелянт наголошував на тому, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку, однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Також апелент зазначив, що при вирішенні справи судом першої інстанції не було враховано того факту, що позивачем 19.03.2021 року за вх. № 762 подано заяву до Великоолександрівської селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. Площею не більше 0,5000 га на території колишньої Трифонівської сільської ради (кадастровий номер 6520984500:02:001:0038). При цьому, 29.04.2021 року селищною радою прийнято рішення № 592 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ».

Крім того, відповідач посилався на те, що 11.10.2021 року Великоолександрівською селищною радою було прийнято рішення № 3048 «Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності, які будуть передаватись в оренду шляхом проведення земельних торгів окремими лотами та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди», згідно якого спірна земельна ділянка площею 1,9999 га (кадастровий номер 6520984500:02:001:0038) також включена до переліку земельних ділянок, які будуть передаватись в оренду.

З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розпоряджень голови Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області від 17.01.2007р. №59, від 30.08.2006р. №716, від 25.06.2008р. №508, від 09.06.2006р. №471, від 07.02.2005р. №86, від 10.03.2006р. №186, надано згоду на передачу безоплатно у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим громадянам (всього 12 чол.) земельних ділянок орієнтовною площею по 2,00 га із земель резервного фонду на території Трифонівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Також встановлено, що громадянином ОСОБА_3 , як представником заявників замовлено в ТОВ «Альянс» розробку «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області», який було розроблено у 2012 році.

Відділом Держземагентства у Великоолександрівському районі Головного управління Держземагентства у Херсонській області 20.05.2015р. складено висновок №28-2107-0.3-773/2-15, яким погоджено проект землеустрою.

Також Відділом Держземагентства у Великоолександрівському районі Головного управління Держземагентства у Херсонській області у 2013 році зареєстровані земельні ділянки, які мали відводитись громадянам за проектом землеустрою та присвоєні їм, зокрема, кадастрові номери 6520984500:02:001:0035, 6520984500:02:001:0036, 6520984500:02:001:0037, 6520984500:02:001:0038 (площею 1,999 га заявник ОСОБА_1 ), 6520984500:02:001:0039, 6520984500:02:001:0040, 6520984500:02:001:0041, 6520984500:02:001:0042, 6520984500:02:001:0043, 6520984500:02:001:0044, 6520984500:02:001:0045.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області було передано земельні ділянки державної власності, в тому числі указані вище земельні передані, в комунальну власність Великоолександрівської селищної ради, що сторонами не заперечується.

23.02.2021р. ОСОБА_1 подав до Великоолександрівської селищної ради заяву, в якій просив затвердити «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області» та передати йому безоплатно у власність земельну ділянку площею 1,999 га, кадастровий номер 6520984500:02:001:0038 для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 26.04.2021 року №02-22-690 Великоолександрівська селищна рада повідомила позивачу, що для розгляду заяви необхідно подати оригінал проекту землеустрою, який погоджений в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України та з проведеною державною експертизою. Також відповідач зазначив, що селищною радою 17 березня 2021 року прийнято рішення №356 «Про затвердження Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Великоолександрівської селищної ради», відповідно до якого громадянам, які постійно проживають та зареєстровані на території Великоолександрівської селищної ради останні 5 років, земельні ділянки, що виділяються для ведення особистого селянського господарства, не можуть перевищувати 0,5000 га. Тому позивачу запропоновано звернутися із заявою до Великоолександрівської селищної ради для отримання земельних ділянок площею до 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства.

28.04.2021р. за вхідним номером 1913 до селищної ради було подано оригінал проекту землеустрою, а також заяву про його затвердження для всіх заявників.

Листами від 26.05.2021р №02-22-865 та №02-22-866 відповідач повідомив позивачу та ОСОБА_3 про те, що Законом України №497-VI1I від 02.06.2015 року, який набрав законної сили 27.06.2015 року, передбачено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Заявникам цими листами знову запропоновано звернутися із заявою до Великоолександрівської селищної ради для отримання земельних ділянок площею до 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення про затвердження чи про відмову у затвердженні проекту землеустрою відповідачем не прийнято, доказів винесення цього питання на розгляд сесії не надано.

Не погоджуючись з відмовою у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеною у листах Великоолександрівської селищної ради, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Великоолександрівської селищної ради Херсонської області щодо вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача вирішити питання щодо затвердження зазначеного вище проекту землеустрою, з огляду на наступне:

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (надалі за текстом - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. б) частини 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. в) частини 1 ст. 81 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно із пунктами «а», «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частинами 7-10 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. Чинним на час звернення позивача до селищної ради законодавством було передбачено, що рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

Виходячи з наведеного, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про затвердження проекту землеустрою вмотивованого рішення про його затвердження або відмову у його затвердженні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами ч. 5 ст. 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у межах даної адміністративної справи позивач звертався до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповіді у формі листів.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки у власність, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Надані відповідачем листи не можуть сприйматися судом як належна відмова у затвердженні проекту землеустрою, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, які стосуються відсутності підстав для затвердження поданого проекту землеустрою не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції. Таким доводам не може бути надана правова оцінка до прийняття компетентним органом відповідного рішення про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

Що стосується питання належного способу захисту прав позивача, колегія суддів зазначає наступне:

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України, критеріям, за загальним правилом, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Водночас, зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Погодження проекту землеустрою є складною процедурою, яка залежить не тільки від того, чи було позивачем надано всі необхідні документи, а й від того чи отримано всі необхідні погодження від законодавчо визначених органів влади, чи відповідає проект землеустрою вимогам чинного законодавства, містобудівній документації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 січня 2022 року у справі № 200/13539/19-а.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права у контексті обставин цієї справи є зобов`язання відповідача вирішити питання щодо затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області - в частині відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,999 га. для ведення особистого селянського господарства та прийняти одне з рішень, передбачених частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі всього вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення- без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Зважаючи на залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук