Ухвала

від 29.09.2021 по справі 492/1600/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 492/1600/17

адміністративне провадження № К/9901/25664/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року

у справі №492/1600/17 за позовом ОСОБА_1 до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Одеській області звернулося із заявою до Одеського окружного адміністративного суду про заміну сторони у виконавчому листі у справі №492/1600/17, в якій заявник просив замінити боржника у виконавчих листах у справі №492/1600/17, а саме: боржника з Головного управління ДФС в Одеській області на Головне управління ДПС в Одеській області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, заяву Головного управління ДФС в Одеській області про заміну сторони у виконавчому листі у справі №492/1600/17 задоволено:

- замінено боржника у виконавчих листах в адміністративній справі №492/1600/17, а саме: Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області на Головне управління ДПС в Одеській області.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.

Відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку зареєстровано 11 червня 2021 року.

Однак, ухвалою від 24 червня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки касаційна скарга подана електронною поштою.

12 липня 2021 року від скаржника втретє надійшла касаційна скарга, у якій він просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №492/1600/17 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху з установленням строку у 10 днів для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.

Вищезазначена ухвала отримана скаржником 09 серпня 2021 року.

16 серпня 2021 року від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обгрунтована тим, що вперше Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з касаційною скаргою 26 лютого 2021 року.

Однак, Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.

Вдруге Головне управління ДПС в Одеській області звернулось 11 червня 2021 року із касаційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, яка була складена з дотримання вимог статті 330 КАС України та подана засобами електронного зв`язку, скріплена електронним цифровим підписом представника разом з платіжним доручення №1445 за подання касаційної скарги.

Раніше звернутися з повторною касаційною скаргою було неможливим, у зв`язку з відсутністю фінансування та неможливістю сплати судового збору, що підтверджується відповідними листами, які містяться в матеріалах касаційної скарги.

Вказана касаційна скарга містила більш обґрунтовані підстави оскарження, що зумовило витрачення службового часу на її написання після отримання платіжного доручення щодо сплати судового збору.

Таким чином, дії Головного управління ДПС в Одеській області були зумовлені необхідністю швидко і грунтовно реалізувати своє право на оскарження, оскільки направлення матеріалів поштою займає значний час, а Головне управління ДПС в Одеській області не зареєстровано в системі Електронний Суд та Електронний кабінет .

Втретє Головним управлінням ДПС в Одеській області 07 липня 2021 року засобами поштового зв`язку направлено повторну касаційну скаргу, яка, на думку скаржника, за своїм змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, всі перешкоди були зумовлені об`єктивними підставами, а дії Головного управління ДПС в Одеській області були спрямованні на належне використання наданих процесуальних прав щодо забезпечення права на касаційне оскарження без затягування строків касаційного оскарження.

Перевіривши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, а також відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для сплати судового збору не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло 5 місяців, доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку з відпустками суддів Мацедонської В. Е., Данилевч Н.А., Кашпур О.В., розгляд цієї скарги відбувся після їх виходу на роботу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №492/1600/17 за позовом ОСОБА_1 до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур