Ухвала

від 02.08.2021 по справі 492/1600/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2021 року

Київ

справа №492/1600/17

адміністративне провадження №К/9901/25664/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року

у справі №492/1600/17 за позовом ОСОБА_1 до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Одеській області звернулося із заявою до Одеського окружного адміністративного суду про заміну сторони у виконавчому листі у справі №492/1600/17, в якій заявник просив замінити боржника у виконавчих листах у справі №492/1600/17, а саме: боржника з Головного управління ДФС в Одеській області на Головне управління ДПС в Одеській області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, заяву Головного управління ДФС в Одеській області про заміну сторони у виконавчому листі у справі №492/1600/17 задоволено:

- замінено боржника у виконавчих листах в адміністративній справі №492/1600/17, а саме: Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області на Головне управління ДПС в Одеській області.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.

Відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку зареєстровано 11 червня 2021 року.

Однак, ухвалою від 24 червня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки касаційна скарга подана електронною поштою.

12 липня 2021 року від скаржника втретє надійшла касаційна скарга, у якій він просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №492/1600/17 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).

З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 26 січня 2021 року (повний текст постанови складено - 27 січня 2021 року), а повторну касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 07 липня 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.

Судом установлено, що вперше з касаційною скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 492/1600/17 відповідач звернувся 26 лютого 2021 року.

Проте, 15 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області повернуто особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, а саме - відсутністю підстав касаційного оскарження. Копія ухвали про повернення касаційної скарги направлена позивачу та отримана ним 22 березня 2021 року, що підтверджується наявною інформацією у Діловодстві Верховного Суду.

11 червня 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області вдруге звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

24 червня 2021 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу, оскільки вона подана електронною поштою.

Втретє з касаційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось 07 липня 2021 року, у тексті якої міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що своє право на касаційне оскарження відповідач реалізував у межах строку на касаційне оскарження, проте Верховним Судом попередньо подані касаційні скарги були повернуті із визначенням того, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду касаційної інстанції. Враховуючи викладене, вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просить поновити такий строк.

Також додатково зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області не могло вчасно подати касаційну скаргу у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

Суд зазначає, що несплата судового збору не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Також неможливість приведення касаційної скарги у відповідності до вимог частини другої статті 330 КАС України та подання касаційної скарги у неналежний спосіб не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Як вбачається із матеріалів касаційного провадження вдруге касаційна скарга була подана після повернення Верховним Судом через 2 місяці , а отже із значним перевищенням строків касаційного оскарження.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.

Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.

Керуючись статтями 3, 169, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними підстави пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №492/1600/17 за позовом ОСОБА_1 до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді - залишити без руху .

Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур