Постанова

від 28.09.2021 по справі 140/1253/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 140/1253/19

Провадження № 22-ц/801/1884/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів , в інтересах якого діє адвокат Скакун Людмила Валеріївна, на заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року , ухвалене під головуванням судді Науменка С. М. в залі суду в м. Немирові Вінницької області ,

у цивільній справі № 140/1253/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів про визнання недійсним договору про заміну сторони у договорі оренди землі,

встановив:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів (далі - ТОВ Агрокомплекс Немирів ) про визнання недійсним договору про заміну сторони у договорі оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 1,6023 га, кадастровий номер 0523084000:01:001:0190, розташованої на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, що підтверджується державним актом на право власності на землю, серія ВН № 163363 від 07.07.2007. 02.10.2007 між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів ЛТД с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області, ЄДРПОУ 34893401 (далі - ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД ), в особі директора Швеця В. Ф., укладено договір оренди земельної ділянки за № 48, строком на 5 років. Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.02.2008 за № 040884000269.

В подальшому 15 серпня 2011 року укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 48 від 02.10.2007, відповідно до якої продовжено строк дії договору до 30.11.2018. Зазначена додаткова угода зареєстрована у відділ Держкомзему у Немирівському районні 19.06.2012 за № 52300004007380.

Вирішивши самостійно обробляти належну її на праві власності земельну ділянку, 18.07.2018 вона направила лист-повідомлення на адресу ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД , в якому повідомила, що не має наміру, після закінчення строку дії договору та додаткової угоди, продовжувати строк дії договору оренди. У грудні місяці 2018 року від службових осіб ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД її стало відомо, що існує договір про заміну сторони у договорі оренди землі від 15 вересня 2015 року, укладений від її імені, ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД та ТОВ Агрокомплекс Немирів , відповідно до якого змінено орендаря з ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД на ТОВ Агрокомплекс Немирів та поновлено (продовжено) строк дії договору до 30.12.2025. ОСОБА_1 не було нічого відомо про наявність вказаного договору про заміну сторони у договорі оренди, оскільки нею вказаний договір не укладався та не підписувався, і вона нікого не уповноважувала підписувати договір від свого імені. Так як в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору про заміну сторони у договорі оренди від 15.09.2015, він є укладеним, а отже оспорюваним.

Серед отриманих нею в ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД копій документів реєстраційної справи договору оренди земельної ділянки відсутній акт прийму-передачі земельної ділянки, оскільки передачу земельної ділянки до ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД вона не здійснювала.Тобто в порушення вимог п. 20 договору земельної ділянки від 02.10.2007 у строки встановленні договором сторонами вказана земельна ділянка не передавалась та не отримувалась, що свідчить про недотримання однієї із істотних умов договору оренди землі.

Вважає, що договір про заміну сторони у договорі оренди землі від 15.09.2015 є удаваним правочином договору суборенди. Однак умови вказаного договору суперечать вимогам ч. 2 ст. 8 Закону України Про оренду землі в якій зазначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки та не суперечити йому. Так, пункт 7 договору про заміну сторони у договорі оренди землі від 15.09.2015 суперечить положення ч. 3 і 4 ст. 8 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Враховуючи викладене, просила суд визнати недійсним договір про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з орендарем ТОВ Агрокомплекс Немирів-ЛТД , в особі директора Швеця В. Ф., новий орендар ТОВ Агрокомплекс Немирів в особі директора Швеця В.Ф., згідно з яким передано в оренду належну їй земельну ділянку площею 1,6023 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523084000:01:001:0190; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію вказаного договору про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року; зобов`язати ТОВ Агрокомплекс Немирів звільнити належну їй на праві власності земельну ділянку, кадастровий номер 0523084000:01:001:0190, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Заочним рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року, укладений від імені ОСОБА_1 , з орендарем ТОВ Агрокомплекс Немирів-ЛТД , в особі директора Швеця В. Ф., новий орендар ТОВ Агрокомплекс Немирів в особі директора Швеця В. Ф., згідно якого передано в оренду земельну ділянку площею 1,6023 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523084000:01:001:0190, належну ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ВН №163363.

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію договору про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 , з орендарем ТОВ Агрокомплекс Немирів-ЛТД , в особі директора Швеця В. Ф., новий орендар ТОВ Агрокомплекс Немирів в особі директора Швеця В. Ф., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права, вчинено запис від 13.08.2016 за № 15895704.

Зобов`язано ТОВ Агрокомплекс Немирів звільнити належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку, кадастровий номер 0523084000:01:001:0190, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не підписувала додаткову угоду про заміну сторони у договорі оренди від 15.09.2015, якою продовжено строк оренди належної їй земельної ділянки і зміст цієї угоди суперечить законодавству, а саме: не було волевиявлення особи на укладення додаткової угоди до договору оренди.

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача ОСОБА_2 18.05.2021 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд справи. Вважає рішення таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 18 червня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року у справі № 140/1253/19 залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі, поданій 19 липня 2021 року, відповідач ТОВ Агрокомплекс Немирів , в інтересах якого діє адвокат Скакун Л. В., посилаючись на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що укладення договору оренди та додаткової угоди до цього договору про заміну сторони між орендарем ТОВ Агрокомплекс Немирів та ОСОБА_1 є діями, що дозволені нормами чинного законодавства України. Зазначає, що у разі якщо сторони не досягли згоди по всім істотним умовам договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні правовідносини. Отже правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Позивач ОСОБА_1 направила до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно з вимогами частини другої статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції , дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не повною мірою відповідає зазначеним вимогам.

По справі встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 163363 ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0523084000:01:001:0190, розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, загальною площею 1,6023 га (а. с. 24, 25).

02 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД укладено договір оренди вказаної земельної ділянки № НОМЕР_1 (а. с. 16-19).

15 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД було укладено додаткову угоду до договору оренди землі (а. с. 20).

За умовами договору оренди земельної ділянки від 02.10.2007 ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД належну їй на підставі державного акта Серія ВН № 163363 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, площею 1,6023 га на 5 років.

15 вересня 2015 року між сторонами було укладено договір про заміну сторони у договорі оренди (а. с. 21).

ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що про існування договору про заміну сторони у договорі оренди вона не знала, відповідно його не підписувала. Стверджує, що підпис виконаний іншою особою, доручення на здійснення таких дій вона нікому не давала.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2020 року задоволено клопотання представника позивача та призначено почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком експерта № 65 від 30.04.2020 питання про виконання підпису в графі Орендодавець у договорі оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523084000:01:001:0190, розташованої на території Ковалівської сільської ради Немирівського району укладеного від імені ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД та ТОВ Агрокомплекс Немирів , не вирішувалося у зв`язку з тим, що в наданому на дослідження документі встановлено наявність факту монтажу, а також у досліджуваному зображенні підпису неможливо встановити ступінь і характер натиску, точки початку, закінчення і перетину рухів та інші ознаки, які є необхідними для проведення ідентифікаційного почеркознавчого дослідження (а. с. 52-56).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції визнав доведеними ті обставини, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, а тому, дійшов висновку, що є підстави для визнання договору про заміну сторони у договорі оренди, укладеного 15.09.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Немирів ЛТД недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлені загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Суд першої інстанції у повному обсязі встановив обставини справи, за якими оспорюваний договір про заміну сторони у договорі оренди землі позивач не підписувала та, відповідно, істотних умов цієї угоди не погоджувала.

Відсутність волевиявлення орендодавця на укладення договору про заміну сторони у договорі оренди землі суд встановив на підставі комплексної оцінки доказів у сукупності.

Висновок експерта оцінено судом першої інстанції за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України.

Висновок про застосування положень статей 203, 205, 215, 229-233, 627, 638 ЦК України та статей 14, 15 Закону України Про оренду землі за подібних правовідносин викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), згідно з яким правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним.

У такому разі власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, який полягав у тому, що договір, укладений без волевиявлення позивача, зокрема підписаний не ним, а іншою особою, може бути визнано недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача приведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання недійсним договору про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з орендарем ТОВ Агрокомплекс Немирів-ЛТД , в особі директора Швеця В. Ф., новий орендар ТОВ Агрокомплекс Немирів в особі директора Швеця В. Ф. , є неналежним способом захисту порушеного права, а тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже власник земельної ділянки ОСОБА_1 вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, шляхом зобов`язання ТОВ Агрокомплекс Немирів звільнити належну їй на праві власності земельну ділянку, кадастровий номер 0523084000:01:001:0190, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, і таке право підлягає захисту судом.

Колегія суддів вважає, що обраний позивачем у цій частині позовних вимог спосіб захисту є ефективним виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки ТОВ Агрокомплекс Немирів .

Звернувшись до суду з цим позовом позивач також заявила вимогу про визнання недійсною та скасування державної реєстрації вказаного договору про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 на час подання позову є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:01:001:0190, загальною площею 1,6023 га на підставі державного акта Серія ВН № 163363.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України Про оренду землі № 161-ХІV були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Відповідно статтю 6 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV доповнено частиною п`ятою такого змісту: право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Таким чином, з урахуванням викладених норм поняття державна реєстрація договору оренди землі та державна реєстрація права оренди на земельну ділянку не слід ототожнювати, оскільки це різні правові інститути, які діяли у різні часові проміжки. Поняття державна реєстрація договору оренди землі застосовується до правовідносин щодо оренди землі, які виникли до 01 січня 2013 року, а поняття державна реєстрація права оренди на земельну ділянку застосовується до правовідносин щодо оренди землі, які виникли після 01 січня 2013 року .

До такого висновку про застосування норм права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи на час реєстрації неукладеного між сторонами договору про заміну сторони у договорі оренди від 15.09.2015 чинне законодавство не передбачало реєстрацію договорів оренди землі, а реєстрації підлягало інше речове право, яке, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і було зареєстровано за відповідачем 13.08.2016 (а. с. 23).

Реєстрація речового права за неукладеним між сторонами договором про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою загальною площею 1,6023 га, що розташована на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про заміну сторони у договорі оренди землі - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права; рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року - змінити, виклавши його резолютивну частину в цій частині в редакції цієї постанови; в решті рішення суду залишити без змін.

Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, апеляційний суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ТОВ Агрокомплекс Немирів підлягають стягненню судові витрати, понесені в суді першої інстанції , які складаються з судового збору в розмірі 1 536 грн. 80 коп., та витрат на правову допомогу в розмірі 1 333 грн. 34 коп., а всього 2 870 грн. 14 коп.

Відповідно на користь відповідача ТОВ Агрокомплекс Немирів з позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, які складаються з судового збору в розмірі 1 152 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів , в інтересах якого діє адвокат Скакун Людмила Валеріївна, задовольнити частково.

Заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів про визнання недійсним договору про заміну сторони у договорі оренди землі - скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з орендарем ТОВ Агрокомплекс Немирів-ЛТД , в особі директора Швеця В. Ф., новий орендар ТОВ Агрокомплекс Немирів в особі директора Швеця В. Ф., згідно з яким передано в оренду земельну ділянку площею 1,6023 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523084000:01:001:0190, належну ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ВН №163363 - відмовити.

Заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів про визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору про заміну сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в цій частині у наступній редакції.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію зміни сторони у договорі оренди від 15 вересня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 , з орендарем ТОВ Агрокомплекс Немирів-ЛТД в особі директора Швеця В. Ф., новий орендар ТОВ Агрокомплекс Немирів в особі директора Швеця В.Ф., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права, вчинено запис від 13.08.2016 за № 15895704.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів (код ЄДРПОУ 30902312, адреса: вул. Заводська, 14 с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, понесені в суді першої інстанції у розмірі 2 870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 14 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів (код ЄДРПОУ 30902312, адреса: вул. Заводська, 14 с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області) судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2021 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник