ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 р. № 12/221пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
головуючого судді: Гоголь Т.Г.,
суддів: Швеця В.О.,
Олійника В.Ф. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_4
на рішення господарського суду Доне цької області від 29.12.2008р.
у справі №12/221пн господарського суд у Донецької області
за позовом Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_5
до Маріупольської міської ра ди
про визнання права власності
за участю представникі в сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
касатора - не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008р. Фізична особ а-підприємець ОСОБА_5 (дал і - ОСОБА_5) звернулась до господарського суду Донецьк ої області з позовом до Маріу польської міської ради про в изнання права власності на с амочинно збудоване нерухоме майно, а саме: тамбуру а10 та пло щадки а11, що були добудовані д о нежитлового приміщення №2 (к імнати 1, 2, 3, 4) в будинку по АДРЕ СА_1, тим самим збільшивши пл ощу нежитлового приміщення № 2 до 53,6 кв.м. В обґрунтування сво їх позовних вимог посилалась на те, що вона, як власник прим іщення, зробили добудову там бура та площадки без необхід них дозволів, проте згідно ч.3 ст.376 Цивільного кодексу Украї ни право власності на самочи нно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду ви знане за особою, яка здійснил а самочинне будівництво.
Рішенням господарського с уду Донецької області від 29.12.20 08р. у справі №12/221пн позовні вимо ги задоволені, визнано право власності за Фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_5 на н ежитлове приміщення №2 в буди нку АДРЕСА_1, що складаєть ся з торгівельного залу (прим іщення 2, площею 22,5 кв.м.), торгіве льного залу (приміщення 3 площ ею 12,1 кв.м.), кабінету ( приміщенн я 1 площею 11,2 кв.м.), санвузлу (при міщення 4 площею 3,5 кв.м.), тамбур у площею 4,3 кв.м. та площадки, що складає в цілому площу в розм ірі 53,6 кв.м.
Приймаючи рішення суд перш ої інстанції виходив з того, щ о самочинно збудоване позива чем майно не порушує чиї-небу дь права і на час звернення до суду позивач був фактичним к ористувачем земельної ділян ки та володів, розпоряджався і користувався спірним майн ом.
В апеляційному порядку дан а справа не переглядалась.
До Вищого господарського с уду України з касаційною ска ргою на рішення господарсько го суду Донецької області ві д 29.12.2008р. звернулась ОСОБА_4 в порядку передбаченому ст.107 Г осподарського процесуально го кодексу України як особа, я ку не було залучено до участі у справі, а оскаржуване ріше ння суду стосується її прав т а інтересів.
Відповідно до п.1 Роз'ясненн я Президії Вищого господарсь кого суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/ 367 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Госп одарського процесуального к одексу України" право на пода ння касаційної скарги мають також особи, яких не було залу чено до участі у справі, якщо с уд прийняв рішення чи постан ову, що стосується їх прав і об ов'язків, у тому числі громадя ни, що не є суб'єктами підприєм ницької діяльності.
Оскільки ОСОБА_4 є співв ласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в якому з находиться спірне приміщенн я і до якого здійснено прибуд ову, Вищий господарський суд України визнає, що рішення го сподарського суду Донецької області від 29.12.2008р. у справі №12/221п н стосується інтересів ОСО БА_4 та її прав як співвласни ка будинку і користувача при леглої до житлового будинку (прибудинкової) території.
Наведене дало підстави Вищ ому господарському суду Укра їни ухвалою від 13.05.2010р. касаційн у скаргу ОСОБА_4 прийняти до провадження і розгляд її б уло призначено на 10.06.2010р. о 10год.1 5хв.
В касаційній скарзі ОСОБ А_4 ставиться питання про ск асування прийнятого у справі рішення господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. т а направлення справи на нови й розгляд у зв'язку з неповним встановленням обставин спра ви та порушенням судом норм м атеріального права, а саме ст .ст.125,126 Земельного кодексу Укр аїни, ст.ст. 29, 301 Закону України " Про планування і забудову те риторій", ст.28 Закону України "П ро архітектурну діяльність", ст.22 Закону України "Про основ и містобудування", ст.375 Цивіль ного кодексу України.
Перевіривши за матеріала ми справи наведені в касаці йній скарзі доводи, застосу вання господарським судом До нецької області норм матеріа льного та процесуального пра ва при прийнятті рішення, Вищ ий господарський суд України дійшов висновку про наявні сть підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.
Як видно із матеріалів спра ви 21.05.2007р. фізична особа ОСОБА _5 уклала договір купівлі-пр одажу, згідно якого придбала у власність нежитлове примі щення №2 (кімнати 1,2,3,4) площею 47,7 к в.м., розташованого у багатокв артирному будинку по АДРЕС А_1. Право власності на вказа не приміщення було зареєстро ване також на ОСОБА_5, як на фізичну особу, про що підтвер джується витягом №14709845 від 29.05.2007р . з реєстру права власності на нерухоме майно, виданого Мар іупольським бюро технічної і нвентаризації.(а.с.8)
До зазначеного приміщення ОСОБА_6 здійснила добудов у тамбуру а10 та площадки а11. Доб удова була здійснена без отр имання дозволу, що підтвердж ується довідкою №421 від 24.10.2008р., в иданою Маріупольським бюро т ехнічної інвентаризації.(а.с .16)
Відповідно до ч.1 ст.376 Цивіль ного кодексу України житлови й будинок, будівля, споруда, ін ше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, як що вони збудовані або будуют ься на земельній ділянці, що н е була відведена для цієї мет и, або без належного дозволу ч и належно затвердженого прое кту, або з істотними порушенн ями будівельних норм і прави л.
Відповідно до ч.2 ст.376 Цивіл ьного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює с амочинне будівництво нерухо мого майна, не набуває права в ласності на нього. У разі відс утності прав на земельну діл янку, на якій здійснено будів ництво, дії позивача щодо сам очинного будівництва можуть поєднуватись із самовільним зайняттям земельної ділянки , юридичні ознаки якого закрі плені у Законі України "Про де ржавний контроль за використ анням та охороною земель" і на бути право власності на спір не майно позивач відповідно до ч.5 ст.376 Цивільного кодексу У країни не може.
Статтею 22 Закону України "Пр о основи містобудування" пер едбачено, що забудова земель них ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійс нюється після виникнення пра ва власності чи права корист ування земельною ділянкою у порядку, передбаченому закон ом, та отримання дозволу на ви конання будівельних робіт. П раво на забудову (будівництв о) полягає у можливості власн ика, користувача земельної д ілянки здійснювати на ній у п орядку, встановленому законо м, будівництво об'єктів місто будування, перебудову або зн есення будинків та споруд.
Відповідно до ст.29 Закону Ук раїни "Про планування і забуд ову територій" дозвіл на вико нання будівельних робіт - док умент, що засвідчує право зам овника та підрядника на вико нання підготовчих (якщо підг отовчі роботи не були викона ні раніше відповідно до дозв олу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, пі дключення об'єкта будівництв а до інженерних мереж та спор уд. Дозвіл на виконання будів ельних робіт надається інспе кціями державного архітекту рно-будівельного контролю. З дійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування б ез дозволу на виконання буді вельних робіт або його перер еєстрації, а також здійсненн я не зазначених у дозволі буд івельних робіт вважається са мовільним будівництвом і тяг не за собою відповідальність згідно із законом.
Судом першої інстанції не д ослідив обставин, на якій пра вовій підставі позивач забуд ував земельну ділянку спірни ми об'єктами нерухомості, а та кож не врахував положення ч.2 с т.331 Цивільного кодексу Україн и про те, що право власності на новостворене нерухоме майн о (житлові будинки, будівлі, с поруди тощо) виникає з момент у завершення будівництва (ст ворення майна). Якщо договоро м або законом передбачено пр ийняття нерухомого майна до експлуатації, право власност і виникає з моменту його прий няття до експлуатації. Якщо п раво власності на нерухоме м айно відповідно до закону пі длягає державній реєстрації , право власності виникає з мо менту державної реєстрації.
До того ж судом не врахов ано і положення ч.1 ст.182 Цивільн ого кодексу України, відпові дно до якої право власності н а нерухомі речі підлягає дер жавній реєстрації.
Таким чином, до державної ре єстрації право власності на вказані об'єкти нерухомого м айна не виникає.
"Порядком прийняття в експл уатацію закінчених будівниц твом об'єктів", який затвердже но Постановою Кабінету Міні стрів України від 22.09.2004р. №1243, і як ий був чинним на час здійснен ня добудови, передбачено, що п рийняття в експлуатацію зак інчених будівництвом об'єкт ів полягає у підтвердженні д ержавними приймальними комі сіями готовності до експлуат ації об'єктів нового будівни цтва відповідно до затвердже ної в установленому порядку проектної документації, норм ативних вимог, вихідних дани х на проектування.
Згідно п.1.6. "Тимчасового поло ження про порядок реєстрації прав власності на нерухоме м айно" затвердженого Наказом Міністерства юстиції Украї ни від 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрован о в Міністерстві юстиції Укр аїни 18.02.2002р. за №157/6445, реєстрації п ідлягають права власності ті льки на об'єкти нерухомого ма йна, будівництво яких закінч ено та які прийняті в експлуа тацію у встановленому порядк у, за наявності матеріалів те хнічної інвентаризації, підг отовлених тим БТІ, яке провод ить реєстрацію права власнос ті на ці об'єкти.
Враховуючи викладене Вищи й господарський суд України визнає рішення господарсько го суду Донецької області ві д 29.12.2008р. у справі №12/221пн таким, що не ґрунтується на повному вс ебічному і об'єктивному досл ідженні всіх обставин, прийн яте з порушенням норм матері ального та процесуального пр ава, а тому скасуванню з напра вленням справи на новий розг ляд.
Згідно вимог статті 11112 ГПК У країни при новому розгляді г осподарському суду слід врах увати наведене в даній поста нові, визначити коло осіб, які підлягають залученню до уча сті у справі, з`ясувати підвід омчість справи №12/221пн судам го сподарської юрисдикції з огл яду на те, що приміщення №2 в бу динку АДРЕСА_1 придбано фі зичною особою, встановити об ставини в повному обсязі і, у в ідповідності до чинного зако нодавства України, прийняти законне та обґрунтоване ріш ення.
З цих підстав касаційна ск арга підлягає задоволенню.
Згідно зі статтями 125, 129 Конст итуції України та рішенням К онституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 року постанова к асаційному оскарженню не під лягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Госпо дарського процесуального ко дексу України Вищий господар ський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОС ОБА_4 на рішення господарсь кого суду Донецької області від 29.12.2008р. задовольнити.
Рішення господарського су ду Донецької області від 29.12.2008р .у справі №12/221пн скасувати.
Справу №12/221пн направити до г осподарського суду Донецько ї області на новий розгляд.
Постанова касаційному оск арженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Т.Гоголь
Судді: В.Швець
В.Олійник
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2010 |
Оприлюднено | 24.06.2010 |
Номер документу | 10001713 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Олійник B.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні