Постанова

від 21.09.2021 по справі 466/8986/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/8986/20 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 22-ц/811/1449/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:70

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,

секретарка: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні відповідача ОСОБА_1 , його представниці ОСОБА_2 , позивачки ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Єзерського Р.Б. від 12 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року первісний позов ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 про зміну розміру аліментів - задоволено повністю.

Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016 року №466/3681/16-ц.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку із збільшенням розміру аліментів припинено стягнення з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 аліментів в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016 року №466/3681/16-ц.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір по справі в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн., 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 про звільнення від сплати аліментів - відмовлено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовити, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволено. Стягнути з ОСОБА_3 на його користь витрати на оплату судового збору.

Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є таким, що порушує права позивача за зустрічним позовом та суперечить нормам суспільної моралі, а відтак підлягає скасуванню. Вказує, що письмові докази про факт спільного проживання із позивачкою та спільною дитиною, досліджувалися судом однобічно, що призвело до порушення передбаченого ст. 12 ЦПК України принципу рівності щодо здійснення процесуальних прав і обов`язків, передбачених законом. Звертає увагу, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом не надали суду доказів того, що ОСОБА_1 не проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Отже, позивачем за зустрічним позовом було надано докази факту свого проживання за вказаною адресою. Також, наголошує, на тому, що оскаржуваним судовим рішенням встановлено факт існування судового спору про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_2 та встановлення порядку користування нею. Дана обставина не заперечувалась ОСОБА_6 . Зазначає, що суд в описовій частині рішення встановив факт відмови відповідачки за зустрічним позовом в наданні позивачу за зустрічним позовом звіту про напрямки витрачання аліментів. Однак не використавши процесуальні можливості для встановлення обставин цільового використання аліментів, яка мала важливе значення для прийняття справедливого та законного рішення, фактично позбавив його зустрічний позов доказовості. Крім того, вказує, що з оскаржуваного рішення видно, що судом не досліджено наступні докази: договір довічного утримання, відповідь Шевченківської районної адміністрації від 12.11.2020р., електронну переписку, лист, адресований ОСОБА_3 від 06.10.2020р., товарні чеки, які долучені ОСОБА_1 до зустрічного позову, квитанції про сплату аліментів, накази про відрядження, адміністративний позов, ухвалу про відкриття провадження Львівським окружним адміністративним судом, письмові пояснення до зустрічної позовної заяви від 10.02.2021р., лікарняні довідки про захворювання батька ОСОБА_7 , який перебуває на утриманні сина ОСОБА_1 , довідки про доходи ОСОБА_3 , виданої ТОВ Медичний центр Святої Параскеви від 18.01.2021р. №С0000000012. Вважає, що дані докази повинні бути досліджені судом під час розгляду апеляційної скарги. Також, зазначає, що не надано належної правової оцінки товарним чекам, які долучила до первісного позову ОСОБА_3 , не надано належної правової оцінки та здійснено однобічне дослідження довідки ф-2 від 27.10.2020р., виданої ПП УК Рідний дім , яка трактується судом по різному у відношенні до кожного учасника справи, відзиву представника позивача за первісним позовом, який був долучений ним у справі №466/8225/20.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представниці на підтримання апеляційної скарги, позивачки та її представника - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів первісної позовної заяви, зустрічної позовної заяви, відзиву на зустрічну позовну заяву, заперечення на відзив за зустрічним позовом, пояснення до зустрічного позову, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 180, 183, 192, ч.3 ст. 181, ч.ч.1,2 182 СК України, ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , постанову Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13, ст.ст. 12, 76, ч.1 ст. 77 ЦПК України, та задовольняючи первісний позов і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 21 липня 2012 року. Суд встановив, що 17 жовтня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано, що стверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Львова по справі №466/6488/16-ц від 17.10.2016 року. Під час перебування сторін у шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , актовий запис №279, виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції. Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016 року з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 , стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 гривень, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 14 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Суд встановив, що позивач за первісним позовом проживає разом із дочкою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні, також як співвласник у даній квартирі зареєстрований ОСОБА_1 , що стверджується довідкою №507 від 27.10.2020, виданої ПП УК Рідний дім , однак дана довідка не може бути беззаперечним підтвердженням, як стверджує ОСОБА_1 , проживання його у вказаній квартирі, зважаючи на заперечення даного факту ОСОБА_3 , як доказ свого проживання у даній квартирі ОСОБА_1 надав суду акт №2 від 27.01.2021 року, виданого ПП УК Рідний дім , та суд даний акт ставив під сумнів, оскільки працівниками ПП УК Рідний дім був складений зі слів заявника ОСОБА_1 , інших належних та допустимих доказів проживання ОСОБА_1 з колишньою дружиною та донькою за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано. Суд зазначив, що позивач за первісним позовом ОСОБА_3 просить суд задовольнити її вимоги та збільшити розмір аліментів, посилаючись на припинення виплати аліментів відповідачем за первинним позовом з листопада 2020 року, збільшення витрат на утримання дитини та покращення його матеріального стану. Суд встановив, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 працює у Представництві Ядран-Галенська Лабораторія д.д. , на посаді менеджера з питань регіонального розвитку Західного регіону з 23 січня 2018 року по теперішній час. Загальна сума доходу за період з січня 2020 року по грудень 2020 року становить 550871 грн., 35 коп. Крім того, сторонами у судовому засіданні не заперечувався факт належної та добровільної сплати аліментів відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 у сумі, що перевищує сплату аліментів відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року за період з жовтня 2019 по жовтень 2020 року, сума виплат складала 61500 грн. Починаючи з листопада 2020 року виплати по аліментах неповнолітній дитині, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 припинилися, внаслідок чого витрати позивача за первісним позовом ОСОБА_3 збільшилися, що стверджується долученими до матеріалів справи квитанцій на загальну суму 4697 грн., 85 коп. При визначенні розміру аліментів суд врахував матеріальне становище сторін, покращення матеріального стану відповідача за первісним позовом, що стверджується довідкою про доходи №5/21 від 19.01.2021, стан здоров`я відповідача, який є працездатним. Також, на даний час дитина підростає, в зв`язку з чим збільшилися витрати на її утримання, що законодавчо підтверджується прожитковим мінімумом для осіб вказаної категорії та вважав за необхідне змінити розмір аліментів стягуваних за рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016 року шляхом стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, не погіршить її матеріального становища і визначений розмір стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини та відповідатиме фінансовим можливостям відповідача за первісним позовом. Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, беручи до уваги розмір затвердженого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суд прийшов до висновку, що розмір присуджених відповідачу аліментів підлягає збільшенню. Вирішуючи питання на предмет задоволення вимог за зустрічною позовною заявою, суд врахував наступне. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України). Отже, під час вирішення спору про стягнення аліментів на утримання дитини визначальним є те, разом з ким спільно проживає дитина. Як було зазначено вище належних та допустимих доказів проживання ОСОБА_1 з колишньою дружиною та донькою за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано. Крім того, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 звертався до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради із заявою від 02.11.2020 року щодо здійснення перевірки цільового витрачання аліментів на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради 12.11.2020 року за № 260001-вих-89908 ОСОБА_1 було повідомлено, що ним до заяви не долучено необхідних документів, розгляд заяви припинено. Крім того, представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 надано суду заяву, яка надсилалася ОСОБА_3 про надання деталізованого звіту про використання сплачених ОСОБА_1 аліментів за період з березня 2020 року по вересень 2020 року у розмірі 35000 грн. У судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 повідомила, що даної заяви про використання сплачених ОСОБА_1 аліментів за період з березня 2020 року по вересень 2020 року не отримувала, доказів отримання такої заяви позивачем за зустрічним позовом суду не надано. Зважаючи на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами факту спільного проживання з донькою, звільнення батька від обов`язку сплачувати аліменти на утримання цієї дитини буде суперечити інтересам дитини, яка згідно норм чинного законодавства має право на утримання батьками до досягнення нею повноліття. Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів слід задовольнити, у зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів слід відмовити. Також, суд вирішив, що у зв`язку із збільшенням розміру аліментів припинити з часу набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_1 аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016 року №466/3681/16-ц. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважав за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом на користь держави за позовну вимогу щодо збільшення розміру аліментів - судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак в певній частині зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи; обставини, які суд вважав встановленими лише частково відповідають, обставинам, що мають значення та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні.

17 листопада 2020 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:

?збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 25.05.2016 року у справі №466/3681/16-ц та стягувати з ОСОБА_1 в її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу), які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовну заяву мотивувала тим, що 21 липня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Від даного шлюбу у них народилася донька: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року шлюб між ними було розірвано. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 1500 гривень, які підлягають індексації відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття. Спочатку відповідач сплачував аліменти визначені рішенням суду, навіть у більшому розмірі, в подальшому такі виплати здійснювалися лише на її неодноразові прохання, на даний час взагалі не сплачує аліментів на утримання спільної дитини. Зазначає, що коштів у розмірі 1500 грн. не вистачає на утримання спільної дитини, оскільки тільки документально за останній місяць позивач понесла витрати у розмірі 4697 грн. 85 коп. Також зазначає, що вона працює лікарем в КНП ЛОР ЛОШВД , їй у зв`язку з карантином не вистачає коштів на утримання спільної дитини. Зазначає, що відповідач володіє квартирою, автомобілем та на даний час працює регіональним менеджером (Захід) в представництві міжнародної компанії Ядран-Галенська Лабораторія д.д. , тобто має стабільний дохід. Також зазначає, що відповідач - аліментів нікому не сплачує, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків у нього на утриманні немає, є працездатним, та може за своїм матеріальним станом надавати матеріальну допомогу їхній дочці. У зв`язку із вищенаведеним змушена звернутися до суду про збільшення розміру аліментів на утримання їхньої спільної дитини.

1 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав в суд зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , у якій просив:

?звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , які підлягають стягненню згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016р. у справі №466/3681/16-ц, а також стягнути стягнути з ОСОБА_3 на його користь витрати на оплату судового збору в розмірі 810, 80 грн.

У зустрічній позовній заяві покликався на те, що ним за період з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року сплачено аліментів на користь ОСОБА_3 на загальну суму 61500 грн. Зазначає, що дані кошти сплачуються ним добровільно, без відкриття виконавчого провадження, добросовісно виконує свої батьківські обов`язки, дана суму значно перевищує встановлений прожитковий мінімум та розмір аліментів, що визначений рішенням суду. Зазначає, що на даний час сторони по справі проживають разом в одній квартирі, він несе витрати на утримання житла та придбання необхідного для дитини одягу та харчів. Розмір добровільно сплачених аліментів свідчить, що дитина перебуває на утриманні батька, а відмова ОСОБА_3 надати докази цільового використання коштів дитини свідчить, що ОСОБА_3 використовувала сплачені в якості аліментів кошти для забезпечення власних потреб, зокрема, здійснила покупку 5 хлібин, що не відповідає терміну його зберігання та рівня споживання його дитиною, що свідчить про те, що відповідач за зустрічним позовом купує продукти третім особам. Зазначає, що він справно сплачує аліменти визначені рішенням суду, таким чином, оскільки він спільно проживає із своєю дочкою, несе витрати на її утримання, утримання житла, ОСОБА_3 безпідставно відмовилася надати інформацію про цільове використання коштів отриманих для утримання дитини, що вказує на факт нецільового використання нею коштів, що належать дитині, таким чином існують всі підстави для звільнення його від сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 .

За ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленомуКабінетом Міністрів України. Якщо після виконання аліментних зобов`язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім`ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3 -1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3 -2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, згідно вимог ст.186 СК України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Крім цього, відповідно до ст.8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 21 липня 2012 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 5).

Під час шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , актовий запис №279, виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (а.с. 4).

На підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016 року з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 , стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 гривень , які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 14 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка за первісним позовом проживає разом із донькою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та донька перебуває на її утриманні, також як співвласник у даній квартирі зареєстрований ОСОБА_1 , що стверджується довідкою №507 від 27.10.2020, виданої ПП УК Рідний дім .

Однак, як правильно вказано судом першої інстанції, дана довідка не може бути беззаперечним підтвердженням, як стверджує ОСОБА_1 , проживання його у вказаній квартирі, зважаючи на заперечення даного факту ОСОБА_3 та відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про це.

Судом першої інстанції правильно не взято до уваги акту №2 від 27.01.2021 року, виданого ПП УК Рідний дім , оскільки працівниками ПП УК Рідний дім такий акт був складений зі слів заявника ОСОБА_1 , інших належних та допустимих доказів проживання ОСОБА_1 з колишньою дружиною та донькою за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що в Шевченківському районному суді м. Львова перебуває справа №466/8225/20 за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: відділ у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у користуванні квартирою та встановлення порядку користування квартирою, про що йшлося.

Предметом позову у вказаній справі є усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2 .

Відтак, перебування вказаного позову в суді, додатково свідчить про те, що апелянт не проживає разом з позивачкою та їх спільною дочкою у вказаній вище квартирі.

Також, згідно довідки про доходи КНП ЛОР Львівський обласний шкірно-венерологічний диспансер від 02.11.2020 року вбачається, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 займає посаду лікаря-дерматовенеролога в КНП ЛОР Львівський обласний шкірно-венерологічний диспансер в та її загальна сума доходу за період з 01.01.2020 року по 31.10.2020 року становить 18690,29 грн. (а.с. 16).

Окрім цього, з довідки ТзОВ Медичний центр Святої Параскеви від 18.01.2021 року №С0000000012 вбачається, що ОСОБА_3 працює в ТзОВ Медичний центр Святої Параскеви та на даний час займає посаду лікаря-дерматовенеролога та її дохід з 01.06.2020 року по 31.12.2020 року склав 75000,19 грн. з врахуванням податків та зборів (а.с. 134).

Згідно довідки про доходи за 2020 рік №05/21 від 19.01.2021 року, виданої Представництвом Ядран-Галенська Лабораторія д.д. , відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 працює у Представництві Ядран-Галенська Лабораторія д.д. , на посаді менеджера з питань регіонального розвитку Західного регіону з 23 січня 2018 року по теперішній час. Загальна сума доходу за період з 23 січня 2020 року та його загальна сума доходу за період з січня 2020 року по грудень 2020 року становить 550871,35 грн., з яких фактично отримано 443451,43 грн. (а.с. 137).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу за первісним позовом належить на праві власності квартира АДРЕСА_3 та Ѕ квартири АДРЕСА_2 (а.с. 17-19).

Згідно Договору довічного утримання від 14.03.2017 року ОСОБА_8 передала у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно вказаного договору ОСОБА_1 зобов`язаний надавати ОСОБА_8 довічне матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, зокрема у вказаній квартирі, харчування, лікування, догляду і необхідної допомоги. Вартість вищевказаного матеріального забезпечення встановлено сторонами договору у розмірі 1000грн. в місяць, однак сторони можуть домовлятись в майбутньому про збільшення або зменшення вартості матеріального забезпечення (а.с.68-69).

Крім того, сторонами у судовому засіданні не заперечувався факт належної та добровільної сплати аліментів відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 у сумі, що перевищує сплату аліментів відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року за період з жовтня 2019 по жовтень 2020 року, сума виплат складала 61500 грн. (5 тис. грн. в місяць).

З жовтня 2020 року відповідач за первісним позовом почав сплачувати аліменти у розмірі визначеному рішенням суду (1500 грн.), що і стало підставою для звернення позивачки до суду з первісним позовом.

Крім того, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 звертався до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради із заявою від 02.11.2020 року щодо здійснення перевірки цільового витрачання аліментів на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради 12.11.2020 року за № 260001-вих-89908 ОСОБА_1 було повідомлено, що ним до заяви не долучено необхідних документів, розгляд заяви припинено.

Крім того, представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 надано суду заяву, яка надсилалася ОСОБА_3 про надання деталізованого звіту про використання сплачених ОСОБА_1 аліментів за період з березня 2020 року по вересень 2020 року у розмірі 35000 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в суді перебувала справа №466/9884/20 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 до Шевченківської районної адміністрації виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання бездіяльності Шевченківської районної адміністрації виконавчого комітету Львівської міської ради протиправною та зобов`язання Шевченківську районну адміністрацію виконавчого комітету Львівської міської ради провести перевірку використання аліментів ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 від 02 листопада 2020 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (вул. Липинського, 11, м. Львів, ідентифікаційний номер 04056115), за участю третьої особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про визнанння бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо проведення перевірки використання аліментів ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 від 02.11.2020.

Зобов`язано Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради провести перевірку використання аліментів ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 від 02.11.2020.

Постановою восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації виконавчого комітету Львівської міської ради - задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі № 466/9884/20 - скасовано та прийнято нову постанову якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 - відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі за позовом позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 до Шевченківської районної адміністрації виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Зважаючи на вказані вище обставини, що підтверджені відповідними доказами - судом першої інстанції правильно констатовано, що зважаючи на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами факту спільного проживання з донькою, надання добровільно коштів на утримання доньки у розмірі достатньому для її утримання та розвитку, - звільнення батька від обов`язку сплачувати аліменти на утримання цієї дитини буде суперечити інтересам дитини, яка згідно норм чинного законодавства має право на належне утримання батьками до досягнення нею повноліття. Відповідно судом правильно відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Відповідач за первісним позовом, також, вказує, що на його утриманні перебуває бабуся похилого віку та хворий батько, що потребує теж відповідних затрат.

Позивачка ж вказує, що коштів визначених судом (1500 грн.) не вистачає на утримання доньки. Вказує, що у відповідача за первісним позовом матеріальний стан покращився, у такого у власності є квартира та автомобіль, крім цього ОСОБА_1 на даний час працює та має стабільний дохід.

Слід вважати доведеним та таким, що не оспорювалось та не спростовано, що збільшення життєвих потреб доньки сторін та відповідно видатків на утримання донькидля позивачки, якій на даний час 7 років (позивачка надала докази про понесення нею витрат на утримання доньки за місяць у розмірі 4697,85 грн. (а.с. 7-15) свідчить про зміни у майновому стані позивачки в бік погіршення, хоча позивачка і почала працювати (станом на час ухвалення рішення 25.05.2016 року не працювала, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною), та, як вбачається із наведеної вище ст. 192 СК України, - дійсно є однією із можливих підстав для зміни розміру аліментів, що стягуються, зокрема, за рішенням суду.

Окрім цього, доводи позивачки про те, що відповідач з 2018 року має постійне високооплачуване місце роботи, що теж є однією зпідстав для зміни розміру аліментів за ст. 192 СК України слід вважати обґрунтованими, оскільки постійне місце праці відповідача та високий стабільний дохід підтверджено відповідною довідкою, про яку йшлося.

Що стосується доводів апелянта про те, що на його утриманні перебуває бабуся ОСОБА_8 , яку він утримує згідно договору довічного утримання та хворий батько, то такі колегією суддів також беруться до уваги, однак не можуть слугувати підставою для відмови у збільшенні розміру аліментів, зважаючи, зокрема, і на те, що відповідач працевлаштований та отримує достатні доходи та окрім цього отримав у власність квартиру згідно договору довічного утримання.

Враховуючи вказане, а саме те, що на батьків покладено рівні обов`язки щодо утримання дитини; те, що сторони проживають окремо та дитина сторін проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні, протилежного сторонами не доведено; те, що позивачка самостійно займається практично цілодобовим доглядом дитини, що відповідно потребує понесення для неї як додаткових матеріальних затрат, так і додаткових зусиль, часу; те, що встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень та до кінця року зросте до 2618 грн., і принаймні який батьки повинні забезпечити дитині, що передбачено нормами СК України, про які йшлося; дані про доходи позивачки, а саме близько 14 тис. в місяць без сплати податків та інших обов`язкових платежів, що свідчить про покращення її майнового стану; те, що відповідач отримує постійний значний дохід, а саме близько 46 тис. грн. в місяць без сплати податків та інших обов`язкових платежів, що свідчить про покращення його майнового стану; те, що з моменту постановлення рішення дитина сторін підросла та потребує більших витрат на її утримання, що погіршило матеріальний стан позивачки; те, що стягнуті за рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25.05.2016 року аліменти не покривають навіть встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; орієнтовні видатки на дитину в місяць про які заявила позивачка а саме близько 4700 грн. на місяць; те, що відповідач протягом тривалого часу добровільно сплачував аліменти на утримання дитини у більшому розмірі ніж було визначено судовим рішенням; те що на утриманні відповідача перебуває його бабуся та батько, - колегія суддів вважає, що визначений судом розмір необхідних до стягнення аліментів за первісним позовом про зміну розміру аліментів, не слід вважати таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно доводи апеляційної скарги, що стосуються вирішення первісного позову слід вважати частково обґрунтованими та розмір аліментів, що підлягає стягненню за оскаржуваним рішенням, як і вказаний позивачкою розмір аліментів слід вважати необґрунтовано надмірним та завищеним, рішення ж суду першої інстанції відповідно слід вважати таким, що підлягає зміні.

Так, розмір визначених судом до стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на дитину слід зменшити з 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку (орієнтовно 11 тис. грн.. на місяць), починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліттядо 1/8 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку (орієнтовно 5 тис. грн. на місяць), починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що перевищуватиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку практично вдвічі, що є рекомендованим розміром аліментів та слід вважати відповідатиме, обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, про що йшлося.

Вказаним слід змінити рішення суду у цій частині.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Тому, доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та таку скаргу слід задовольнити частково.

Вказане не позбавляє сторін права, в подальшому у випадку зміни матеріального, сімейного стану, стану здоров`я, когось з них або дитини, тощо, вирішувати питання про збільшення чи зменшення вказаної суми аліментів, що підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.3, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів- змінити.

Резолютивну частину рішення в частині вирішення первісних позовних вимог викласти в такій редакції:

Первісний позов ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 про зміну розміру аліментів - задовольнити частково.

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 25.05.2016 року №466/3681/16-ц.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття

В задоволенні решти позову - відмовити. .

В решті рішення суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2021 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра