Окрема думка

від 21.09.2021 по справі 466/8986/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Окрема думка

21.09.21

Судді Львівського апеляційного суду Савуляка Р.В. стосовно постанови колегії суддів Судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів.

У листопаді 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд ухвалити рішення, яким збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року у справі №466/3681/16-ц та стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу), які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У грудні 2020 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, у якій просив суд звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , які стягуються згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року, а також просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року первісний позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про зміну розміру аліментів - задоволено повністю.

Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25травня 2016 року №466/3681/16-ц.

Стягнуто з ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку із збільшенням розміру аліментів припинено стягнення з ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 аліментів в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року №466/3681/16-ц.

Вирішено питання судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів - відмовлено.

Задовольняючи первісний позов ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції на підставі аналізу положень СК України (ст.ст.180,183,192), Закону України про Про охорону дитинства , практики Верховного Суду по даній категорії справ дійшов висновку про необхідність зміни розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : а саме, з 1500 гривень, що стягувалися згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року на ј його заробітку (доходу).

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 працює у Представництві Ядран-Галенська Лабораторія д.д. на посаді менеджера з питань регіонального розвитку Західного регіону з 23 січня 2018 року по даний час. Загальна сума його доходу за період з січня 2020 року по грудень 2020 року становить 550871 гривень.

Інших дітей на утриманні у нього не має.

З листопада 2020 року ОСОБА_2 припинив сплачувати аліменти на утримання дитини, внаслідок чого витрати позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 на утримання дитини збільшилися.

Таким чином судом першої інстанції встановлено значне покрашення матеріального становище платника аліментів ОСОБА_2 , збільшення витрат ОСОБА_1 на утримання дитини, що дає підстави для зміни розміру аліментів з з 1500 гривень, що стягувалися згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року на ј його заробітку (доходу).

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, спрямований на захист прав малолітньої дитини ОСОБА_3 яка проживає з матір`ю.

Стягнення аліментів у розмірі ј частки від доходу батька на утримання однієї дитини відповідає практиці розгляду справ зазначеної категорії, яка існує у даний час в Україні, та була законодавчо закріплена у ст.82 КЗпШС України.

Переглядаючи рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року в частині вирішення первісного позовові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів колегія суддів Судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду у постанові від 21 вересня 2021 року дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, що орієнтовно буде становити п`ять тисяч гривень на місяць, що значно перевищує розмір прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку.

Підставою для цього стали дані про значне покращення матеріального становища матері дитини - ОСОБА_1 , доходи у якої близько 14000 гривень, добровільну сплату аліментів відповідачем за первісним позовом, перебування на його утриманні бабусі та батька.

З таким висновком суду погодитися не можна із наступних підстав.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в Постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст.183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст.184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 СК України.

Такий принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно довідки медичного центру Св. Параскеви від 18 січня 2021 року сукупний дохід ОСОБА_1 за період з 01 червня 2020 року по 31 грудня 2020 року склав 75 000 гривень (без урахування податків і зборів) (а.с.134), сукупний дохід ОСОБА_2 згідно довідки Представництва Ядран-Галенська Лабораторія д.д. від 19 січня 2021 року за цей період відповідно - 311 194,85 (без урахування податків і зборів), а в період з січня по грудень 2020 року 550871 гривень (а.с.137).

Таким чином відсутні дані про покращення матеріального становище ОСОБА_1 та погіршення матеріального ОСОБА_2 .

Навпаки, встановлено значне покращення матеріального становища ОСОБА_2 в порівнянні з матеріальним становищем ОСОБА_1 з якою проживає малолітня ОСОБА_3 .

Виходить, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 у 12500 гривень з якою проживає малолітня дитина, це покращення її матеріального становища, а середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 у розмірі 45905 гривень який поживає один, це погіршення його матеріального становища.

За висновком суду апеляційної інстанції підставою для зменшення розміру аліментів ОСОБА_2 з ј частки заробітну (доходу) до 1/8 частки не є неможливість сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, а високий дохід платника аліментів, з якого будуть стягуватися аліменти на утримання ОСОБА_3 , що не є в інтересах останньої.

Отже, з огляду на викладене, постанову колегії суддів колегії суддів Судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року не можна вважати законною та обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам ЦПК України, принципам верховенства права та справедливості.

Суддя Львівського

апеляційного суду Савуляк Р.В.