Рішення

від 21.09.2021 по справі 668/16106/14-ц

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 668/16106/14-ц

Провадження № 2/648/3/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі головуючого судді Бугрименка В.В., за участю секретаря судового засідання Тищенко Т.Б., представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , представника відповідача за зустрічним позовом Величка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МПК-Альянс до ОСОБА_3 , державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марини Євгеніївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни, про визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відшкодування збитків та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Норберт Груп до державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марини Євгеніївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни, ОСОБА_4 , про визнання відсутності права власності та скасування державної реєстрації права власності на майно,

ВСТАНОВИВ

В 2014 році Товариство з обмеженою відповідальністю МПК-Альянс (далі - ТОВ МПК-Альянс ) звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Райзе Групп (далі - Райзе Групп ), Товариства з обмеженою відповідальністю Норберт Груп (далі - ТОВ Норберт Груп ), ОСОБА_3 , Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурницької М.Є., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-трейд-менеджмент (далі - ТОВ Укр-трейд-менеджмент ), Товариства з обмеженою відповідальністю Правовий центр Понтифік (далі - ТОВ Правовий центр Понтифік ), ОСОБА_4 , реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ МПК-Альянс є власником нежитлових приміщень адмінкорпусу літ. А , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які за договором іпотеки від 14 листопада 2007 року, на забезпечення зобов`язання перед банком за кредитним договором № 11251583000, були передані в іпотеку АКІБ УкрСиббанк . В подальшому, права кредитора та іпотекодержателя за вказаним договором іпотеки перейшли від АКІБ УкрСиббанк до ТОВ Райзе Групп . Останнє, внаслідок зловмисної домовленості з ОСОБА_3 , який на той час був директором ТОВ МПК-Альянс , звернуло стягнення на зазначене спірне нерухоме майно шляхом набуття його у власність, проведено державну реєстрацію права власності ТОВ Райзе Групп , що було здійснено на підставі листа ТОВ МПК-Альянс за підписом відповідача ОСОБА_3 , як директора ТОВ МПК-Альянс , з перевищенням повноважень виконавчого органу та за зловмисною домовленістю із ТОВ Райзе Групп . Внаслідок правочину між ОСОБА_3 , який діяв як представник позивача, та ТОВ Райзе Групп , позивачу було завдано майнової шкоди у розмірі 3 996 250 грн. прямого збитку, що відповідає вартості вибулого майна, та 360 000 грн. упущеної вигоди.

В подальшому, за договором іпотеки, ТОВ Райзе Групп передало спірне майно в іпотеку ТОВ Укр-трейд-менеджмент. У подальшому ТОВ Райзе Групп за договором купівлі-продажу продало за згодою іпотекодержателя спірне майно ТОВ Норберт Груп .

З 16 січня 2015 року одночасним зареєстрованим власником спірного нерухомого майна разом із ТОВ Норберт Груп є також ОСОБА_4 , який набув майно у власність у продавця, ТОВ Правовий центр Понтифік , що не був власником спірного майна.

Просило суд визнати недійсним правочин між позивачем, від імені якого діяв ОСОБА_3 та ТОВ Райзе Групп , визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13 серпня 2014 року між ТОВ Райзе Групп та ТОВ Норберт Груп , витребувати від ТОВ Норберт Груп на користь ТОВ МПК-Альянс спірне нерухоме майно, визнати недійсним договір іпотеки від 31 липня 2014 року між ТОВ Райзе Групп і ТОВ Укр-трейд-менеджмент , скасувати відповідні рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірні нежилі приміщення, визнати недійсним дублікат договору купівлі-продажу від 19 вересня 2005 року, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності та відповідний запис про право власності ОСОБА_4 на спірні приміщення, витребувати спірне майно від ОСОБА_4 , а також стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ТОВ Райзе Групп зазначені кошти.

ТОВ Норберт Груп звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому зазначало, що одночасна реєстрація права власності за двома суб`єктами на одне й те саме майно є неможливою, а також на те, що у ОСОБА_4 відсутні правові підстави набуття права власності на спірне майно, на яке право власності ТОВ Норберт Груп сторонами не визнається, просило суд визнати відсутнім у ОСОБА_4 права власності на спірне майно, скасувати відповідне рішення про державну реєстрацію за ним права власності та визнати за ТОВ Норберт Груп право власності на спірне майно.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 серпня 2016 року, з врахуванням ухвал цього ж суду від 27 вересня 2017 року та від 18 січня 2018 року про виправлення описки, закрито провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ МПК-Альянс до ТОВ Райзе Групп , ТОВ Норберт Груп , ТОВ Укр-трейд-менеджмент , ТОВ Правовий центр Понтифік та реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та стягнення коштів, за зустрічним позовом ТОВ Норберт Груп до ТОВ МПК-Альянс , ТОВ Райзе Групп , Державної реєстраційної служби України, ТОВ Укр-трейд-менеджмент , ТОВ Правовий центр Понтифік та реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона про визнання права власності, визнання відсутності права власності та скасування державної реєстрації права власності на майно. В частині позовних вимог ТОВ МПК-Альянс до ОСОБА_3 , реєстратора, нотаріуса та ОСОБА_4 , а також в частині зустрічних позовних вимог ТОВ Норберт Груп до ОСОБА_4 направлено на новий судовий розгляд.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 17 січня 2019 року позов ТОВ МПК-Альянс в частині вимог до ОСОБА_4 залишено без розгляду.

7 серпня 2021 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник ТОВ МПК-Альянс позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник ОСОБА_3 заперечувала щодо позову, оскільки повідомлення ОСОБА_3 , про неможливість виконання зобов`язання, не є правочином. Право власності в ТОВ Райзе Групп на спірне майно виникло на підставі договору іпотеки. Доводи представника позивача за первісним позовом про зловмисну домовленість не відповідають дійсності та є припущеннями. Крім того, позивачем не доведено, що діями ОСОБА_3 завдано збитків товариству. Просила відмовити у позові до ОСОБА_3 . Зустрічний позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві.

Представник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні зустрічного позову за безпідставністю.

Представник реєстраційної служби та нотаріус про дату час та місце судового розгляд повідомлені належним чином, остання надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позови задоволенню не підлягають.

Суд установив, що на підставі договору купівлі-продажу від 07 вересня 2007 року ТОВ МПК-Альянс стало власником нежилих приміщень адмінкорпусу літ. А , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких увійшли наступні приміщення: підвалу № І, ХІ, ХХІV, VІ, загальною площею 77 кв. м; перший поверх, приміщення: № 1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13, загальною площею 216,5 кв. м; усі приміщення другого поверху, загальною площею 597,8 кв.м; четвертий поверх: приміщення: № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 125, загальною площею 308,9 кв. м; всі приміщення п`ятого поверху (окрім кабінету № 146, площею 14,1 кв. м), загальною площею 596,8 кв. м. Згідно з розділом 2 цього договору вартість майна за домовленістю сторін на час укладення договору становила 4 050 000 грн., а його балансова вартість складала 3 996 250 грн. Згідно з п. 1.3 майно належало продавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Укрзернотрейд ? на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області 04 липня 2007 року. Право власності на вказане нерухоме майно 07 вересня 2007 року зареєстровано за ТОВ МПК-Альянс .

14 листопада 2007 року між ТОВ МПК-Альянс та АКІБ УкрСиббанк укладений іпотечний договір, згідно з п. 1.1 якого ТОВ МПК-Альянс передало банку в іпотеку вказане нерухоме майно на забезпечення належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором від 14 листопада 2007 року № 11251583000.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 іпотечного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та визначили, що позасудове врегулювання здійснюється, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

За договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року право вимоги за кредитним договором від 14 листопада 2007 року № 11251583000 перейшло від АКІБ УкрСиббанк до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ).

На підставі договору про відступлення права вимоги від 18 жовтня 2013 року право вимоги за цим кредитним договором перейшло від ПАТ Дельта Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертопресурс (далі - ТОВ Інтертопресурс ).

За договором від 24 жовтня 2013 року ТОВ Інтертопресурс відступило ТОВ Райзе Групп права іпотекодержателя за іпотечним договором від 14 листопада 2007 року, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ТОВ МПК-Альянс .

25 жовтня 2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про зміну іпотекодержателя на відповідача ТОВ Райзе Групп

Листом від 18 листопада 2013 року ТОВ Райзе Групп повідомило ТОВ МПК-Альянс про те, що станом на 18 листопада 2013 року ТОВ Райзе Групп є правонаступником усіх прав та обов`язків за кредитним договором, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ТОВ МПК-Альянс , а також про існування простроченого грошового зобов`язання за вказаним договором у розмірі 1 204 593 грн. 83 коп. Також у вказаній вимозі боржнику було роз`яснено, що у разі непогашення заборгованості у тридцятиденний термін буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом оформлення права власності на предмет іпотеки за ТОВ Райзе Групп .

На час направлення ТОВ Райзе Групп вказаної вимоги про виконання зобов`язання, директором ТОВ МПК-Альянс був ОСОБА_3 ,повноваження якого визначалися статутом товариства, що сторонами не заперечується.

Листом від 15 січня 2014 року директор ТОВ МПК-Альянс Клєц С.С. повідомив ТОВ Райзе Групп про те, що сума боргу за кредитним договором досить велика, ТОВ МПК-Альянс не має можливості погасити вказану заборгованість у короткий термін, оскільки підприємство не здійснює господарської діяльності та не має коштів для здійснення розрахунків з третіми особами.

Засновник ТОВ Райзе Груп прийняв рішення № 3 про звернення стягнення на спірне нерухоме майно шляхом оформлення права власності на нього у зв`язку з невиконанням ТОВ МПК-Альянс вимоги від 18 листопада 2013 року.

На підставі заяви ТОВ Райзе Груп державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицька М.Є. прийняла рішення від 31 березня 2014 року № 12053220 про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ Райзе Групп , а також було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності № 5186749.

13 серпня 2014 року між ТОВ Райзе Групп та ТОВ Норберт Груп було укладено договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, за умовами якого, ТОВ Норберт Груп набуло у власність спірні нежилі приміщення. Право власності зареєстровано за останнім.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 січня 2015 року за ОСОБА_4 16 січня 2015 року зареєстровано право власності на спірні нежилі приміщення адмінкорпусу літ. А , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18748142 від 21 січня 2015 року, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Суворовського РУЮ у м. Херсоні (запис номер 8443259). Із витягу вбачається, що право власності у ОСОБА_4 виникло на підставі дубліката договору купівлі-продажу, виданого 22 липня 2014 року державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Херсонської області. Запис до витягу про право власності ОСОБА_4 внесено на виконання постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 09 квітня 2012 року та ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 червня 2014 року.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28 травня 2013 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні його позову до ТОВ Компанія Укрзернотрейд , ТОВ МПК-Альянс про витребування спірних нежилих приміщень.

Вирішуючи первісний позов суд виходив з наступного.

Згідно до частини першої, четвертої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Отже, правочином є вольова дія суб`єктів правовідносин, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, а саме набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Частинами 1-3 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, а також акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. (ст.237 ЦК України)

Відповідно до статті 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Частиною першою статті 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (частина перша статті 216 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст.48 ЦПК України).

Отже, сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Як встановлено судом, внаслідок правочину, передбаченого іпотечним договором, спірне майно перейшло від позивача до ТОВ Райзе Групп . Таким чином, сторонами даного правочину були ТОВ МПК-Альянс та ТОВ Райзе Групп , тому належним відповідачем за вимогою про визнання правочину недійсним, внаслідок якого спірне майно вибуло з володіння позивача, в даній справі, може бути виключно ТОВ Райзе Групп , а не відповідач ОСОБА_3 ..

Оскільки позов за даною вимогою пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, в задоволенні позову до ОСОБА_3 в цій частині необхідно відмовити із зазначених підстав.

Враховуючи, що на час розгляду справи вищезазначений оспорюваний правочин недійсним не визнаний, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з ОСОБА_3 збитків, які обґрунтовані ст. 232, 241 ЦК України, є такими, що заявлені як передчасні.

Суд також вважає необхідним зазначити, що в межах даної справи неможливо надати оцінку діям ОСОБА_3 , як представника ТОВ МПК-Альянс , які на думку позивача є неправомірними, оскільки така оцінка, безпосередньо вплине на права та обов`язки не залученого до участі у справі ТОВ Райзе Групп , чим порушить право на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Вимоги позивача до державного реєстратора та нотаріусу задоволенню також не підлягає.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19).

Таким чином, державний реєстратор та нотаріус не є належними відподачами, у зв`язку з чим, в задоволенні пред`явленого до них позову необхідно відмовити.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. (ст.392 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказаний перелік не містить такого способу захисту, як визнання відсутнім права власності. Крім того, суд зауважує, що обраний позивачем зазначений спосіб захисту не може захистити право в разі його порушення.

За таких обставин, ТОВ Норберт Груп , заявляючи вказану вимогу, обрало невірний спосіб захисту.

Яв встановлено судом, право власності на нежитлові приміщення адмінкорпусу літ. А , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТОВ Норберт Груп .

Факт, що ОСОБА_4 не має права щодо спірного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема, рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 березня 2013 року, рішенням апеляційного суду Херсонської області від 14 липня 2009 року.

Будь-яких даних, які б вказували, що право власності позивача на вказане майно порушується, оспорюється відповідачем ОСОБА_4 матеріали справи не містять. Отже, позовна вимога ТОВ Норберт Груп про визнання права є безпідставною, оскільки права позивача, як власника майна, не порушені.

За вказаних обставин, первісний та зустрічний позов задоволенню не підлягають.

На підставі ст.4, 16, 202, 203, 215, 232, 237, 241, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 76, 81, 141, 258, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

В задоволенні первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2021 року.

Суддя: В.В. Бугрименко