Постанова

від 21.09.2021 по справі 917/1395/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2021 р. м. Харків Справа № 917/1395/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№1802 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської від 27.04.2021 у справі №917/1395/19, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Погрібною С.В., повний текст складено 07.05.2021,

за позовом першого заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава,

до 1. Оржицької районної державної адміністрації, с. Оржиця, Полтавська область,

2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с.Круподеринці, Оржицький район, Полтавська область,

3. Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, м. Полтава,

про визнання незаконним та скасування розпорядження Оржицької районної державної адміністрації, визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, додаткових угод та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації до Оржицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання незаконним та скасування розпорядження Оржицької районної державної адміністрації, визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, додаткових угод та повернення земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.04.2021 у справі №917/1395/19 відмовлено в позові повністю.

Вказане рішення місцевого господарського суду з посиланням на приписи статей 2, 4, 58, 59, 60, 61, 122 Земельного кодексу України, статті 21 Цивільного кодексу України, статей 1, 4, 88, 90 Водного кодексу України, статей 2, 13, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що спірні земельні ділянки частково сформовані за рахунок водного фонду, на що посилається прокурор в позовній заяві в обґрунтування порушення вимог земельного законодавства під час прийняття Оржицькою районною державною адміністрацією спірного розпорядження та передання спірних земельних ділянок у користування СТОВ "Агрофірма "Дружба". Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності, оскільки позовні вимоги визнано необґрунтованими.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, 31.05.2021 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської від 27.04.2021 у справі №917/1395/19 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що фактичні обставини справи свідчать про те, що оспорюване рішення прийняте Оржицькою районною державною адміністрацією з порушенням вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 58, 59 Земельного кодексу України, статей 4, 51 Водного кодексу України, оскільки спірні земельні ділянки передано в оренду за рахунок водного фонду, які становлять собою прибережну захисну смугу водного об`єкту, яка розташована на спірних земельних ділянках. А тому, прокурор вважає, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постановлено необґрунтоване рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Фоміна В.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 відкрито апеляційне провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 03.08.2021.

29.07.2021 до Східного апеляційного господарського суду від СТОВ "Агрофірма "Дружба" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8742), в якому відповідач-2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Зокрема, відповідач-2 вказує на те, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення дійшов законного та обґрунтованого висновку, що правова позиція прокурора не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому відмовив в задоволенні позову; прокурором в апеляційній скарзі не спростовано висновки щодо відсутності доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки частково сформовані за рахунок водного фонду.

Також, 30.07.2021 (згідно відомостей на поштовому конверті) до суду апеляційної інстанції відповідачем-3 надіслано відзив на апеляційну скаргу (вх. №8801), в якому Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, а оскаржуване рощення місцевого господарського суду залишити без змін. В обґрунтування своєї правої позиції посилається, зокрема, на те, що прибережні захисні смуги (водоохоронні зони) встановлюються за окремими проектами землеустрою, а лист Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 20.02.2019 №01-19/384 не є належним доказом, що земельні ділянки частково сформовані за рахунок земель водного фонду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2021, у зв`язку із відпусткою судді Пуль О.А., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Фоміна В.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 відкладено розгляд справи на 21.09.2021 о 14:15 год., про що повідомлено учасників справи в порядку вимог статей 120, 268 ГПК України.

19.08.2021 до Східного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області надійшло клопотання (вх. №9642) про розгляду справи без участі його представника.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 21.09.2021 розпочалось за участю прокурора, який надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів апеляційної скарги та підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Оржицької районної державної адміністрації від 01.11.2010 444 "Про погодження технічної документації із землеустрою та поновлення договору оренди земельних ділянок із СТОВ "Агрофірма "Дружба" на території Круподеринської сільської ради" погоджено "Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками СТОВ "Агрофірма "Дружба" на території Круподеринської сільської ради на земельні ділянки загальною площею 670,23 га, в тому числі ріллі - 344,50га, пасовищ - 18,93га, сіножатей - 289,54га (в контурах №126, №268, №127, №128, №125), багаторічних насаджень (садів) - 17,26га. Затверджено у зв`язку проведенням інвентаризації земель зменшення на 0,114 га загальної площі земельних ділянок, орендованих СТОВ "Агрофірма "Дружба" із земель державної власності на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області. Поновлено терміном до 31.12.2012 договір оренди із СТОВ "Агрофірма "Дружба" від 09.02.2007 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 631,67 га, з них, зокрема: сіножатей - 250,98 га, у тому числі в контурах: №138-19,01 га, №138' -14,31 га, №№ 126, 268-37,32 га, №№127,128 -60,40 га, №131-39,19 га, №№255, 139-19,98 га, №256-24,48 га, №256' -6,95га, №275-24,51 га, №125-4,83 га (т.1, а.с. 28).

В подальшому, 25.10.2010 СТОВ "Агрофірма "Дружба" звернулось до Оржицької районної державної адміністрації на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" із заявою (клопотанням) про поновлення дії договору оренди землі на території Круподеринської сільської ради від 09.02.2007, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Круподеринській сільській раді Оржицького району від 01.03.2007 № 14, строком на 10 років, уточнивши розмір земельних ділянок по контурах, зокрема, 250,98 га сіножатей по контурах (т.1,а.с. 29).

На підставі розпорядження Оржицької районної державної адміністрації від 01.11.2010 444 між Оржицькою районною державною адміністрацією та СТОВ "Агрофірма "Дружба" були укладені договори оренди земельних ділянок, а саме:

- договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, за умовами якого СТОВ "Агрофірма "Дружба" надано в оренду земельну ділянку площею 60,3974 га сіножатей, яка розташована в контурах №127, №128 згідно "Технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та користувачами на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області" від 1992 року. Термін дії договору до 31.12.2012. Договір оренди зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2010 №041055900867.

Згідно додатків № 1, №3 до договору оренди від 28.12.2010 цільове призначення земельних угідь: 2.1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа 60,3974 га, кадастровий номер 5323682200:00:002:0002, землі запасу масив № 127, 128 (сіножаті) Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області (т.1, а.с. 30-35);

- договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, за умовами якого СТОВ "Агрофірма "Дружба" надано в оренду земельну ділянку площею 37,3158 га сіножатей, які розташовані в контурах №126, №268 згідно "Технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та користувачами на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області" від 1992 року. Термін дії договору до 31.12.2012. Договір оренди зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2010 №041055900866.

Згідно додатків № 1, №3 до договору оренди від 28.12.2010 цільове призначення земельних угідь: 2.1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа 37,3158 га, кадастровий номер 5323682200:00:002:0006, землі запасу масив № 126, 268 (сіножаті) Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області (т.1, а.с. 38-43);

- договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, за умовами якого СТОВ "Агрофірма "Дружба" надано в оренду земельну ділянку площею 4,8272 га сіножатей, які розташовані в контурах №125 згідно "Технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та користувачами на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області" від 1992 року. Термін дії договору до 31.12.2012. Договір оренди зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2010 №041055900858.

Згідно додатків № 1, №3 до договору оренди від 28.12.2010 цільове призначення земельних угідь: 2.1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа 4,8272 га, кадастровий номер 5323682200:00:002:0003, землі запасу масив № 125 (сіножаті) Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області (т.1, а.с. 46-51).

Відповідно до пункту 3 вказаних договорів земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають таких недоліків, що можуть перешкодити ефективному використанню.

У пунктах 12, 13 цих договорів умови використання земельної ділянки, де зазначено що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

На орендованих земельних ділянках встановлено такі обмеження: забороняється проводити будівельні, гідротехнічні, меліоративні, роботи і створювати багаторічні насадження (п.19 договору).

В матеріалах справи наявні Акти встановлення в натурі і погодження меж земельних ділянок від 08.11.2010 (т.1, а.с. 35, 43, 51).

В подальшому, між СТОВ "Агрофірма "Дружба" та Оржицькою районною державною адміністрацією були укладені додаткові угоди до договорів оренди:

- додаткова угода від 05.10.2012 до договору оренди земельної ділянки площею 60,3974 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5323682200:00:002:0002, укладеного між Оржицькою районною державною адміністрацією та СТОВ "Агрофірма "Дружба", реєстраційний №041055900867 від 28.12.2010, якою доповнено договір пунктом 1а, виклавши його в наступній редакції: кадастровий номер земельної ділянки: 5323682200:00:002:0002, та продовжено термін дії договору до 31.12.2017 (т.1, а.с. 55);

- додаткова угода від 05.10.2012 до договору оренди земельної ділянки площею 37,3158 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5323682200:00:002:0006, укладеного між Оржицькою районною державною адміністрацією та СТОВ "Агрофірма "Дружба", реєстраційний №041055900866 від 28.12.2010, якою доповнено договір пунктом 1а, виклавши його в наступній редакції: кадастровий номер земельної ділянки: 5323682200:00:002:0006, та продовжено термін дії договору до 31.12.2017 (т.1, а.с. 56);

- додаткова угода від 05.10.2012 до договору оренди земельної ділянки площею 4,8272 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5323682200:00:002:0003, укладеного між Оржицькою районною державною адміністрацією та СТОВ "Агрофірма "Дружба", реєстраційний №041055900858 від 28.12.2010, якою доповнено договір пунктом 1а, виклавши його в наступній редакції: кадастровий номер земельної ділянки: 5323682200:00:002:0003, та продовжено термін дії договору до 31.12.2017 (т.1, а.с. 57).

18.12.2012 додаткові угоди зареєстровані у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.08.2018 №5674-сг "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" поновлено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28 грудня 2010 року, укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та СТОВ "Агрофірма "Дружба" на земельну ділянку площею 60,3974 га сіножатей, кадастровий номер 5323682200:00:002:0002, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області, зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2010 року за № 041055900867, терміном на 7 років з орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 1 гектара сіножатей по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації такої оцінки шляхом укладання додаткової угоди (т.1, 59).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.08.2018 №5669-сг "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" поновлено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28 грудня 2010 року, укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та СТОВ "Агрофірма "Дружба" на земельну ділянку площею 37,3158 га сіножатей, кадастровий номер 5323682200:00:002:0006, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області, зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2010 року за № 041055900866, терміном на 7 років з орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 1 гектара сіножатей по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації такої оцінки шляхом укладання додаткової угоди (т.1, 60).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.08.2018 №5671-сг "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" поновлено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28 грудня 2010 року, укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та СТОВ "Агрофірма "Дружба" на земельну ділянку площею 4,8272 га сіножатей, кадастровий номер 5323682200:00:002:0003 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області, зареєстрований в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2010 року за № 041055900858, терміном на 7 років з орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 1 гектара сіножатей по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації такої оцінки шляхом укладання додаткової угоди (т.1, 61).

На підставі вказаних наказів між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та СТОВ "Агрофірма "Дружба" були укладені наступні додаткові угоди:

- додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010 та внесення змін до нього від 15.08.2018, за умовами якої орендодавець (Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області) згідно наказу від 15.08.2018 №5674-СГ надав, а орендар (СТОВ "Агрофірма "Дружба") прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером - 5323682200:00:002:0002, яка розташована за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області, строком на 7 років (п.п. 1, 8 додаткової угоди, т.1, а.с. 65-67);

- додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010 та внесення змін до нього від 15.08.2018, за умовами якої орендодавець (Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області) згідно наказу від 15.08.2018 №5669-СГ надав, а орендар (СТОВ "Агрофірма "Дружба") прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером - 5323682200:00:002:0006, яка розташована за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області, строком на 7 років (п.п. 1, 8 додаткової угоди, т.1, а.с. 62-64);

- додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010 та внесення змін до нього від 15.08.2018, за умовами якої орендодавець (Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області) згідно наказу від 15.08.2018 №5671-СГ надав, а орендар (СТОВ "Агрофірма "Дружба") прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером - 5323682200:00:002:0003, яка розташована за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області, строком на 7 років (п.п. 1, 8 додаткової угоди, т.1, а.с. 68-70).

Відповідно до пунктів 15-17 додаткових угод земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передача земельної ділянки в оренду здійснюється за проектом відведення земельної ділянки. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення код використання згідно КВЦПЗ А.01.01.01. Умови збереження стану об`єкта оренди: використання ділянки згідно цільового призначення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру від 06.05.2019 земельні ділянки з кадастровими номерами: 5323682200:00:002:0002, 5323682200:00:002:0006, 5323682200:00:002:0003 державної форми власності з цільовим призначенням - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Вид використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інформація про власників: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (т.1, а.с. 189-197).

09.08.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації до Оржицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, в якій прокурор просив:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Оржицької районної державної адміністрації від 01.11.2010 № 444 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та поновлення договору оренди земельних ділянок із СТОВ "Агрофірма "Дружба" на території Круподеринської сільської ради" в частині поновлення договору оренди із СТОВ "Агрофірма "Дружба" земельних ділянок сіножатей в контурах №126, № 268, № 127, № 128, № 125;

2) визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", якому передано в оренду земельну ділянку площею 60,3974 га сіножатей, яка розташована в контурах № 127, № 128 згідно "Технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області" від 1992 року;

3) визнати незаконним та скасувати наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.08.2018 № 5674-сг про поновлення договору оренди земельної ділянки;

4) визнати недійсним та припинити на майбутнє додаткову угоду від 15.08.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, укладену між Оржицькою районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", якому передано в оренду земельну ділянку площею 60,3974 га сіножатей, кадастровий номер 5323682200:00:002:0002, яка розташована за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області;

5) визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", якому передано в оренду земельну ділянку площею 37,3158га сіножатей, яка розташована в контурах № 126, № 268 згідно "Технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області" від 1992 року;

6) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.08.2018 №5669-сг про поновлення договору оренди земельної ділянки;

7) визнати недійсним та припинити на майбутнє додаткову угоду від 15.08.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, укладену між Оржицькою районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", якому передано в оренду земельну ділянку площею 37,3158 га сіножатей, кадастровий номер 5323682200:00:002:0006, яка розташована за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області;

8) визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", якому передано в оренду земельну ділянку площею 4,8272 га сіножатей, яка розташована в контурах №125 згідно "Технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області" від 1992 року;

9) визнати незаконним та скасувати наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.08.2018 №5671-сг про поновлення договору оренди земельної ділянки;

10) визнати недійсним та припинити на майбутнє додаткової угоди від 15.08.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28.12.2010, укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", якому передано в оренду земельну ділянку площею 4,8272га сіножатей, кадастровий номер 5323682200:00:002:0003, яка розташована за межами населених пунктів на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області;

11) зобов`язати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, земельну ділянку площею 60,3974га кадастровий номер 5323682200:00:002:0002, земельну ділянку площею 37,3158га кадастровий номер 5323682200:00:002:0006, земельну ділянку площею 4,8272га кадастровий номер 5323682200:00:002:0003, які розташовані на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області згідно акту приймання-передачі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що під час опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, виявлено факти порушення вимог земельного законодавства під час відведення земельних ділянок на умовах оренди на території Круподеринської сільської ради Оржицького Полтавської області.

За твердженням прокурора розпорядження від 01.11.2010 №444 прийнято Оржицькою РДА в порушення вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 58-59 Земельного кодексу України статей 4, 51 Водного кодексу України, оскільки спірні земельні ділянки передано в оренду за рахунок земель водного фонду, які становлять собою прибережну захисну смугу водного об`єкта, який розташований на спірних земельних ділянках. Таким чином, укладення спірних договорів оренди від 28.12.2010 без врахування визначних законом умов такої передачі та передача у фактичне користування частини водного об`єкту, а саме річки, істотно зачіпає інтереси держави, оскільки суперечить вимогам законодавства та призвело до використання річки юридичною особою, що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним укладених договорів оренди в редакції додаткових угод від 15 серпня 2018 року та наявність підстав для зобов`язання СТОВ "Агрофірма "Дружба" повернути отримані в користування вказані земельні ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області.

Прокурор в підтвердження своїх вимог відповідно до схеми накладення земельних ділянок з вищезазначеними кадастровими номерами:

- земельна ділянка площею 37,3158 га, кадастровий номер 5323682200:00:002:0006, яка знаходиться на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області накладається на частину водного об`єкту - річки Чумгак, площа накладення становить 2,7073 га;

- земельна ділянка площею 60,3974 га, кадастровий номер 5323682200:00:002:0002, яка знаходиться на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області накладається на частину водного об`єкту - річки Чумгак, площа накладення становить 0,3201 га;

- земельна ділянка площею 4,8272 га, кадастровий номер 5323 6822 00:00:002:0003, яка знаходиться на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області накладається на частину водного об`єкту - річки Чумгак, площа накладення становить 0,5634 га.

На підтвердження вказаних обставин прокурором надано лист №01-19/384 від 20.02.2019 Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з картографічною схемою та схемою перерозподілу (т.1, а.с. 79-81).

14.06.2021 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених вище (т. 2, а.с. 177-182).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, рішення органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент укладення договору оренди та на момент його державної реєстрації) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Приписами статті 202 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Доводи прокурора, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі, зводяться до того, що оспорюване рішення прийняте Оржицькою районною державною адміністрацією з порушенням вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 58-59 Земельного кодексу України, статей 4, 51 Водного кодексу України, оскільки спірні земельні ділянки передано в оренду за рахунок земель водного фонду, які становлять собою прибережну захисну смугу водного об`єкта, яка розташована на спірних земельних ділянках.

Надаючи оцінку таким доводам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно приписів статей 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до вимог статті 18 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що за основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель (ч. 3, 4 статті 22 ЗК України).

Згідно приписів частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про землеустрій" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до принципів землеустрою віднесено, зокрема, забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування.

Стосовно досліджуваної справи, то вищезазначені фактичні обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка, передана районною державною адміністрацією підприємству в оренду, за категорією належить до земель сільськогосподарського призначення. При цьому оспорюваним розпорядженням категорія земельної ділянки не змінювалася.

Разом з цим, статтею 4 Водного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та частиною 1 статті 58 Земельного кодексу України визначено, що до земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (ч. 2 ст. 58 ЗК України).

Водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт) (стаття 1 ВК України).

Право на землі водного фонду, визначене у статті 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди.

Згідно положень частини 4 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Тобто, право на землі водного фонду, визначене у статті 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди. Водночас, чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду, зокрема, відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

За приписами статті 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 61, 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88, 90 Водного кодексу України.

За положеннями частини 1 статті 60 Земельного кодексу України та частини 1 статті 88 Водного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари- 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (ч. 2 ст. 60 ЗК України, ч.2 ст. 88 ВК України).

Згідно зі статтею 61 Земельного кодексу України, статтею 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Згідно з пунктом 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до пп. 1, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 (в редакції, що діяла станом на момент прийняття відповідачем 1 спірного рішення) встановлюється єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням: зони санітарної охорони джерел питного водопостачання; розрахункової зони переробки берегів; лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води; усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб (п. 8 Порядку від 08.05.1996 №486).

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них". Тобто, сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №904/5974/16, від 24.04.2019 у справі № 915/370/16 та №372/1684/14-ц (провадження №14-740цс19) від 07.04.2020.

Судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня передбачена вищевказаними законодавчими приписами землевпорядна документація зі встановлення прибережних захисних смуг водних об`єктів поблизу наданих відповідачу-2 в оренду земельних ділянок.

Крім того, відповідно до приписів абзацу другого частини 3 статті 60 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2020, чинній на час ухвалення рішення) межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Відповідно до пункту 5 Порядку від 08.05.1996 №486 (в редакції, чинній на час ухвалення рішення) межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, крім випадків, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України "Про землеустрій" і "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні. Назва, склад та зміст проекту землеустрою визначаються замовником з урахуванням характеристик території конкретного об`єкта землеустрою. Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Зокрема, відповідно до статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Як свідчать матеріали справи, згідно витягів з Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами: 5323682200:00:002:0002 площею 60,3974 га, 5323682200:00:002:0006 площею 37,3158 га, 5323682200:00:002:0003 площею 4,8272 га, державної форми власності з цільовим призначенням - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Вид використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до цих витягів відомості про обмеження у використанні земельних ділянок не зареєстровані. Будь-які інші докази щодо обмеження у використанні спірних земельних ділянок відсутні.

Колегія суддів вказує, що в обґрунтування своїх вимог в якості доказів віднесення спірної земельної ділянки до об`єктів зі спеціальним режимом користування прокурор надає наступні документи:

- лист Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №1493/01-02 від 21.11.2018, в якому зазначено, що на території Круподеринської сільської ради Оржицького району протікає річка Чумгак, яка має статус "мала річка" та розташована поряд із земельними ділянками на території адміністративного підпорядкування Круподеринської сільської ради з кадастровими номерами 5323682200:00:002:0002, 5323682200:00:002:0006, 5323682200:00:002:0003. Річка Чумгак є магістральним каналом "Осушувально-зволожувальної системи річки Чумгак" (далі - "ОЗС р. Чумгак"). Земельні ділянки із зазначеними кадастровими номерами розташовані на осушених землях "ОЗС р. Чумгак" із гончарним дренажем. Вказана інформація отримана за результатами розгляду картографічних матеріалів (т.1, а.с. 71-76);

- лист від 20.02.2019 №01-19/384 Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з картографічною схемою та схемою перерозподілу, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 37,3158 га кадастровий номер 5323682200:00:002:0006, яка знаходиться на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області накладається на частину водного об`єкту - річки Чумгак, площа накладення становить 2,7073 га; земельна ділянка площею 60,3974 га кадастровий номер 5323682200:00:002:0002, яка знаходиться на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області накладається на частину водного об`єкту - річки Чумгак, площа накладення становить 0,3201 га; земельна ділянка площею 4,8272 га кадастровий номер 5323682200:00:002:0003, яка знаходиться на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області накладається на частину водного об`єкту - річки Чумгак, площа накладення становить 0,5634 га (т.1, а.с. 79-81)

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першою статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з Прав Людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Надаючи оцінку зазначеним вище доказам, які надані прокурором, з урахуванням вказаних процесуальних положень, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути належними доказами того, що спірна земельна ділянка частково сформована за рахунок водного фонду. Надані прокурором документи не містять інформації, в якій саме частині відбувається співпадіння спірної земельної ділянки з прибережною смугою водного об`єкту. На противагу листа від 20.02.2019 №01-19/384 Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", згідно якого в межах земельної ділянки знаходиться водний об`єкт з прибережною захисною смугою, матеріали справи містять Витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які не містять інформацію про обмеження у користуванні спірними земельними ділянками, у зв`язку із знаходженням водного об`єкту, прибережної захисної смуги. Будь-яких інших документів про віднесення зазначених земельних ділянок до категорії земель водного фонду, паспорту водного об`єкту прокурором, також, надано не було.

Також суд апеляційної інстанції дослідив надані прокурором до листа від 20.02.2019 №01-19/384 схему накладення земельних ділянок з кадастровими номерами згідно запиту на землі Хорольського управління осушних систем в межах Оржицького району Полтавської області; викопіювання нанесено на аерофотознімки території 2008 року; схему накладення земельних ділянок з кадастровими номерами згідно запиту на землі Хорольського управління осушних систем в межах Оржицького району Полтавської області, викопіювання з перерозподілу земель масштабу 1:10000 станом на 1992 року (т.1, а.с.80-81), та встановив, що вони не містять інформації про те, яка сама віддаленість земельних ділянок від урізу річки. Також, дані картографічні схеми не містять інформації щодо їх виконавця та часу виготовлення. Вказане свідчить про неналежність та недостатність такого доказу як лист від 20.02.2019 №01-19/384 Державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" для підтвердження розташування спірних земельних ділянок у прибережній захисній зоні.

У зв`язку із викладеним апеляційний господарський суд відхиляє аргументи скаржника про порушення судом першої інстанції статей 73, 76, 86 ГПК України при дослідженні та оцінки доказів.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що правова позиція прокурора щодо порушення норм земельного та водного законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень та укладенні спірних договорів (додаткових угод) не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову слід відмовити.

Водночас, як правильно було зазначено судом першої інстанції, строки позовної давності можуть бути застосовані судом у разі наявності підстав для задоволення позову.

Наведене свідчить, що доводи прокурора про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскаржуваній частині.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, а рішення Господарського суду Полтавської від 27.04.2021 у справі №917/1395/19 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської від 27.04.2021 у справі №917/1395/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.10.2021.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Шевель