Ухвала

від 23.09.2021 по справі 910/10231/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10231/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. (головуючий), Банаська О.О., Погребняка В.Я.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс"

відповідачі - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" за вх. № 8558/2021

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021

у складі колегії суддів: Іоннікової І.А. (головуюча), Разіної Т.І., Михальської Ю.Б.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020

у складі судді Паламаря П.І.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна",

про відшкодування шкоди, ціна позову 109 528,77 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про солідарне стягнення 109 528,77 грн, яких: 100 000,00 грн - сума страхового відшкодування, 5 128,77 грн - 3 % річних, 1 900,00 грн - інфляційні втрати, 2 500,00 грн - сума послуг суб`єкта оціночної діяльності.

22.12.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10231/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" 98 000 грн шкоди, 5 021,90 грн три проценти річних, 1 871,80 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2 500 грн витрат на послуги суб`єкта оціночної діяльності, 2 061,02 грн витрат по оплаті судового збору. У решті позову до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та у позові до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/10231/20 та прийняти нове рішення, яким в частині задоволення позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" відмовити.

03.08.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/10231/20 - без змін.

12.08.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Стандарт") Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі № 910/10231/20, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" 98 000,00 грн шкоди, 5 021,90 грн 3% річних, 1 871,80 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2 500 грн витрат на послуги суб`єкта оціночної діяльності, 2 061,02 грн витрат по оплаті судового збору. У решті позову до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" відмовити повністю.

03.09.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

06.09.2021 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження, яке мотивовано тим, що предметом позову (ціною) у даній справі є стягнення 109 528,77 грн, що не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглядалася в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників, є малозначою та не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень позов у зазначеній справі подано у липні 2020 року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 109 528,77 грн, що загалом менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання позову у 2020 році (2 102 грн х 500 = 1 051 000 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" вказує пункт 1 частини другої статті 287 та підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/9263/17, від 18.04.2018 у справі № 910/24068/16, від 21.11.2018 у справі № 759/10739/16-ц та від 23.07.2018 у справі № 761/16781/17.

Також, скаржник зазначає, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наразі у судовій практиці наявні прямо протилежні правові позиції Верховного Суду щодо виплат страховими компаніями страхових відшкодувань у випадку, якщо один транспортний засіб забезпечений двома або більше полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Проте, належних обґрунтувань викладених вище обставин касаційна скарга не містить. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" немає.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 про неприйнятність у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. При цьому в аспекті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також взято до уваги наявність або відсутність питання справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак ЄСПЛ не визнав факту висвітлення заявницею належним чином обставин порушення процесуальних гарантій, наданих пунктом 1 статті 6 Конвенції, в контексті обов`язку справедливого провадження в судах першої та другої інстанцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" за вх. № 8558/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/10231/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/10231/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" за вх. № 8558/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк