Постанова

від 03.08.2021 по справі 910/10231/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2021 р. Справа№ 910/10231/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020

у справі №910/10231/20 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

про відшкодування шкоди, ціна позову 109 528,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про солідарне стягнення 109 528,77 грн, яких: 100 000,00 грн - сума страхового відшкодування, 5128,77 грн - 3 % річних, 1900,00 грн - інфляційні втрати, 2500,00 грн - сума послуг суб`єкта оціночної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що 29.07.2018 в с. Липове Глобинського району Полтавської області на автомобільній дорозі Бориспіль-Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "ВАЗ-21099", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням його власника ОСОБА_1 та "Scania Е143", д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною "Indox C-438", д.н. НОМЕР_3 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Scania Е143", д.н. НОМЕР_2 , та позивачу як власнику автомобіля заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 402673,73 грн.

Враховуючи, що суму заподіяної шкоди позивачу в установленому порядку не було відшкодовано, а також те, що автомобіль "ВАЗ-21099", д.н. НОМЕР_1 станом на час дорожньо транспортної пригоди застраховано двома страховиками, а саме: Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (далі - відповідач 1.) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (далі - відповідач 2.), позивач на підставі ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" 98000 грн шкоди, 5021,90 грн три проценти річних, 1871,80 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2500 грн витрат на послуги суб`єкта оціночної діяльності, 2061,02 грн витрат по оплаті судового збору. У решті позову до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та у позові до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10231/20 та прийняти нове рішення, яким в частині задоволення позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" відмовити.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення невірно застосовані приписи Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також не з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на думку відповідача-1, відсутні підстави для виплати страхового відшкодування оскільки на час дорожньо-транспортної пригоди одночасно діяло два договори добровільного страхування за полісом №АМ/2551831 від 22.03.2018, згідно якого страховиком виступав відповідач-1 та за полісом №АМ/2254458 від 02.01.2018, відповідно до якого страховиком є відповідач-2.

Враховуючи, що страхувальник під час укладення договору добровільного страхування не повідомив відповідача-1 про існування ще одного договору страхування, в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, договір страхування згідно полісу № АМ/2551831 від 22.03.2018 за твердженням відповідача-1 є нікчемним.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Узагальнений виклад позицій іншого учасника справи

Позивач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, хоча був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10231/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10231/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

08.02.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло повідомлення про усунення недоліків, до якого скаржник долучив оригінал платіжного доручення №192690 від 05.01.2021.

01.03.2021 Північний апеляційний господарський суд звернувся до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" зі запитом про надання інформації щодо зарахування судового збору у справі №910/10231/20.

22.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Інформаційні судові системи" надійшло підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за вказаним в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2021 платежем.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10231/20. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10231/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №910/10231/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10231/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10231/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Разіної Т.І., Михальської Ю.Б. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.07.2018 в с. Липове Глобинського району Полтавської області на автомобільній дорозі Бориспіль-Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "ВАЗ-21099", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням його власника ОСОБА_1 та "Scania Е143", д.н. НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною "Indox C-438", д.н. НОМЕР_3 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3018210332591697, складеною Глобинським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі № 527/207/19.

Також вина ОСОБА_1 підтверджується вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 12.09.2019 у справі № 527/207/19.

Крім того, в обґрунтування розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Scania Е143", д.н. НОМЕР_2 , позивачем надано висновок про оцінку вартості збитків, причинених пошкодженням транспортного засобу № 15-10.18 від 12.12.2019, складеного оцінювачем ОСОБА_3 . Так, відповідно до цього висновку розмір матеріальної шкоди складає 402673,73 грн.

Даний спір виник, у зв`язку з тим, що позивачу в установленому порядку не було відшкодовано суму матеріальної шкоди. Враховуючи, що автомобіль "ВАЗ-21099", д.н. НОМЕР_1 станом на час дорожньо транспортної пригоди застраховано двома страховиками (відповідачами-1,-2), позивач на підставі ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" 98000 грн шкоди, 5021,90 грн три проценти річних, 1871,80 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2500 грн витрат на послуги суб`єкта оціночної діяльності, 2061,02 грн витрат по оплаті судового збору. У решті позову до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та у позові до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, предметом розгляду в апеляційній інстанції є законність частково задоволених вимог щодо відповідача-1.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга скаржника не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з п. 17. 3. ст. 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

За правилами ст. 55 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБу. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу. Користування інформацією обмеженого доступу здійснюється на безоплатній основі страховиками та МТСБу, а також органами державної влади відповідно до їх компетенції, яка встановлена законом. Перелік інформації, що надається в обов`язковому порядку органами державної влади, страховиками, іншими особами для формування інформаційних ресурсів єдиної централізованої бази даних, порядок надання користувачам інформації, що в ній міститься, органи та організації, відповідальні за збір та обробку вказаних інформаційних ресурсів, а також порядок користування централізованою базою даних та інформацією, отриманою з централізованої бази даних, визначаються в положенні про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБу.

Відповідно до пункту 5.8. Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (затвердженої розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 № 566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.08.2010 за № 691/17986) для страховиків - членів МТСБУ база даних МТСБУ є джерелом такої інформації: 1) інформація, необхідна для прийняття рішення про застосування коефіцієнтів бонус-малус; 2) доступ до формування інструментами бази даних МТСБУ статистичних та фінансових звітів в межах прав доступу страховика - члена МТСБУ; 3) результати завантажень та перевірки відомостей, що постачаються до бази даних МТСБУ.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AM/2551831 відповідач-1 міг провести перевірку, тощо, а тому уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів взяв на себе обов`язок з виплати страхового відшкодування.

Судова колегія звертає увагу на правову позицію Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладену у постанові від 10.03.2021 у справі № 753/731/16 в якій зазначено: "тлумачення пункту 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України свідчить, що переддоговірний обов`язок страхувальника надати страховику достовірні відомості про об`єкти страхування і фактори ризику є проявом найвищої добросовісності (доктрина uberrima fides) і пов`язаний з ризиковим характером договору страхування. По суті страховику потрібна інформація для оцінки страхового ризику. Нікчемність договору страхування пов`язується із невиконанням переддоговірного обов`язку, який має суттєве значення для виконання майбутнього договору страхування. Цивільне законодавство не містить вказівки про те, який стандарт розкриття інформації майбутнім страхувальником має бути застосований. З урахуванням принципів цивільного права, слід зробити висновок, що для розкриття інформації майбутнім страхувальником потрібно застосувати конструкцію "розумного повідомлення про ризик " , тобто, майбутній страхувальник повинен надати інформацію, яку він знає або повинен знати щодо об`єкта, який страхується. Відповідно до даних із централізованої бази даних МТСБУ станом на момент укладення договору страхування від 15.03.2014 № АС/7858283 в ній містилася інформація про різні автомобілі і різних страхувальників. Очевидно, що розумна і обачна людина не може допустити існування ситуації, за якої різні транспортні засоби належні різним власникам мають одинакові державні номерні знаки " .

Відтак, з огляду на викладене вище, доводи відповідача-1 щодо відсутності у нього обов`язку виплати коштів відповідно до умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2551831 від 22.03.2018 з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, виходячи з того, що договір №АМ/2551831 укладений попереднім власником автомобіля "ВАЗ-21099" ОСОБА_4 . Докази ж того, що ОСОБА_1 як новий власник вже забезпеченого транспортного засобу знав про існування вищевказаного договору страхування та приховав цю інформацію, не повідомивши її відповідачу 1 у справі відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутні підстави для констатації нікчемності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів № АМ/2551831 від 22.03.2018 та правомірно задовольнив частково позовні вимоги до відповідача-1.

Доводи відповідача по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10231/20 - без змін.

Матеріали справи № 910/10231/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б. Михальська