Ухвала

від 01.10.2021 по справі 280/371/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ТА ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

01 жовтня 2021 року Справа № 280/371/19 провадження СН/280/36/21 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглядаючи у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання щодо поновлення строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСТОКС-АВТОМАТИКА» (71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Поліни Осипенко, буд.18, код ЄДРПОУ 37438257)

до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖКОКС» (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224)

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСТОКС-АВТОМАТИКА» (далі - ТОВ «МАКСТОКС-АВТОМАТИКА» , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), третя особа Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖКОКС» (далі - ТОВ «ЗАПОРІЖКОКС» ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.07.2018 № 847135/37438257; зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 27.06.2018 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року, позов було задоволено.

Постановою ВС від 10.06.2021 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року скасовано та направлено справу № 280/371/19 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до суду 14.07.2021 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Максименко Л.Я.

Ухвалою суду від 19.07.2021 прийнято до провадження справу № 280/371/19. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.10.2021 здійснено заміну позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663, 69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166).

20.08.2021 від позивача до суду, з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 10.06.2021 у даній справі надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом. В обґрунтування клопотання зазначає, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України, в редакції чинній на дату виникнення спору у 2018 році не визначені, тобто не врегульовують спірне питання. Стверджує, що на момент звернення позивача до адміністративного суду з позовом про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, під час розгляду справи та на момент винесення рішення судом першої інстанції існувала та застосовувалась практика викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 N 203/11/13-11 та схожа правова позиція, що викладена у Постановах Верховного суду по справах №813/4921/17 від 14.02.2019, №2540/2576/18 від 3 квітня 2020 року, №813/4921/17 від 14.02.2019, № 640/46/19 від 17.07.2019. Посилається на те, що суд та позивач не мали можливості та не могли передбачити, що Верховний Суд, після винесення рішення судом першої інстанції по справі № 280/371/19 змінить та відступить від правової позиції, що була викладена і застосована у попередніх рішеннях. Просить поновити строк звернення до суду.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву вх. № 47066 від 18.08.2021, в якому він просить залишити позовну заяву без розгляду та посилається на позицію Верховного суду від 11.10.2019 року по справі 640/20468/18. Вказує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду при розгляді аналогічного питання прийшов до висновку що рішення контролюючих органів які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попередньо використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац пункту 56.18 статті 57 ПК України) оскаржуються в судовому порядку в такі строки: 1) тримісячний термін для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки встановлені ПК України При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; 2) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Зазначає, що позивачем не було доведено наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, згідно ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, розглянувши заяви сторін, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України (у редакції, що діяла в тому числі і на час спірних правовідносин), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, позивачем оскаржується рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.07.2018 № 847135/37438257.

При цьому, позивачем вживались заходи досудового порядку вирішення спору, за результатами розгляді його скарги на спірне рішення, 03.08.2018 Комісією з питань розгляду скарг винесено рішення № 22604/37438257/2.

Тож, саме з 04.08.2018 почав спливати строк звернення до суду із даними позовними вимогами. При цьому до суду позовна заява подана 23.01.2019 (згідно конверту).

Суд зауважує, що на час звернення позивача до суду Податковим кодексом України не було встановлено спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. З огляду на викладене, існувала певна правова невизначеність щодо строку звернення до суду із такими позовними заявами.

При цьому, правова позиція, висловлена Верховним судом від 11.10.2019 року по справі 640/20468/18 була сформована вже після звернення позивача до суду із даними позовними вимогами, та навіть вже після винесення рішення у справі 280/371/19 Запорізьким окружним адміністративним судом як судом першої інстанції. Тому, така правова позиція звичайно не могла бути врахована ані позивачем при зверненні до суду, ані судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформував висновок, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні «Меньшикова проти України» від 08 квітня 2010 року (заява №377/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashmgdane v the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, №93).

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» .

Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим, наявні підстави для його поновлення.

З огляду на викладене, підстави для задоволення заяви Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області та залишення даної позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду,- задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «МАКСТОКС-АВТОМАТИКА» строк звернення до суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖКОКС» про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко