Ухвала

від 01.10.2021 по справі 910/16023/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

01.10.2021Справа № 910/16023/21

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства "ПІАФ "ТМ" 03110, місто Київ, вул.Солом`янська, будинок 11

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТПРОЕКТГРУПП" 04119, місто Київ, вул.Дегтярівська, будинок 21 ЛІТ.А, офіс 107/1

про розірвання договору та стягнення 1 395 116,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПІАФ "ТМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТПРОЕКТГРУПП" про розірвання Договору на поставку обладнання № 101120 від 09.09.2020 року, укладеного між сторонами, та стягнення 1 395 116,72 грн., з яких 1 104 706,80 грн. безпідставно отриманих коштів, 108 903,72 грн. пені, 181 506,20 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору на поставку обладнання № 101120 від 09.09.2020 року в частині здійснення постачання обладнання згідно умов останнього та внесеної позивачем передплати, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на істотне порушення умов договору, просить суд розірвати правочин в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, повернути сплачені кошти згідно ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті, а також стягнути з відповідача нараховані згідно умов Договору пеню та штраф за невиконання його умов щодо поставки обладнання.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 вказаної статті Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно доЗакону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).

Слід зазначити, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Разом з цим позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Нормами п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є немайнові вимоги позивача про розірвання укладеного між сторонами договору та стягнення заборгованості в сумі 1 395 116,72 грн., тобто звернувшись до суду в вересня 2021 року із позовом з вимогами, що носять немайновий та майновий характер, позивач з урахуванням змісту останніх мав сплатити судовий збір в сумі 23 196,75 грн. (2270,00 грн.+20926,75 грн.).

Натомість при дослідженні судом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем жодних доказів сплати судового збору суду не надано.

Будь - яких клопотань про відстрочення/звільнення від сплати судового збору позовні матеріали також не містять.

Окрім цього суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як встановлено судом, в позовній заяві в якості позивача визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІАФ "ТМ" з місцезнаходженням: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, в той час як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням вказаної юридичної особи є: 03110, місто Київ, вул. Солом`янська, 11.

Тобто, в позовній заяві невірно зазначено місцезнаходження позивача.

В свою чергу суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

При цьому, вказані правові норми не ставлять обов`язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов`язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Як встановлено судом, будь - яких доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, як того вимагають положення ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, позивачем суду не надано.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, ненадсилання на адресу відповідача копій даної позовної заяви та всіх доданих до позовної заяви документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Окремо суд зазначає, що згідно п. 8 ч. 3 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов`язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме позивачем не надано належним чином засвідчених копій специфікації № 2 до спірного договору, рахунку № 13 від 16.11.2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Приватного підприємства "ПІАФ "ТМ" без руху.

2. Встановити Приватному підприємству "ПІАФ "ТМ" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Приватному підприємству "ПІАФ "ТМ" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал з відміткою банку про виконання);

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- подання до суду належним чином засвідчених копій специфікації № 2 до спірного договору, рахунку № 13 від 16.11.2020 року.

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 01.10.2021 року та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон