Ухвала

від 15.09.2021 по справі 360/2492/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 360/2492/20

адміністративне провадження № К/9901/31752/21

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - Васильєва І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Луганській області (далі -ГУ ДПС у Луганській області) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 360/2492/20 за позовом ГУ ДПС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Прома Трейдінг (далі -ТОВ Прома Трейдінг ) про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти,

УСТАНОВИЛА:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено в частині стягнення податкового боргу з ТОВ Прома трейдінг у розмірі 1346891, 38 грн, у задоволені решти вимог-відмовлено.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДПС у Луганській області оскаржило їх у касаційному порядку.

Ухвалами Верховного Суду від 28 квітня, 8 червня, 21 липня 2021 року подані позивачем касаційні скарги були повернуті на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, з огляду на не зазначення скаржником в касаційних скаргах підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

26 лютого 2021 року ГУ ДПС у Луганській області вчергове звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалені у справі № 360/2492/20 судові рішення.

Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги визначені у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України зміст касаційної скарги має містити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 328 цього Кодексу, на якій (яких) вона подається.

Абзацом першим частини четвертої статті 328 КАС України визначені підстави касаційного оскарження рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанов суду апеляційної інстанції.

Відповідно до цієї норми підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Законодавець визначив, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

Порушення норм процесуального права, які можуть бути підставою для касаційного перегляду справи і мати наслідком скасування судових рішень, визначені частинами другою та третьою статті 353 цього Кодексу.

З огляду на зазначені вимоги процесуальних норм , відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- правовідносини є подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У поданій касаційній скарзі позивач покликається на порушення судами норм процесуального права, які полягають у неправильній оцінці зібраних у справі доказів та не відображенні у мотивувальній частині рішень всіх аргументів, на які посилався у справі позивач.

Неправильне встановлення судами фактичних обставин, як вважає скаржник, призвело до ухвалення рішень, які суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування підпункту 20.1.33, пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті94 Податкового кодексу України, зробленим у постановах: від 24 квітня 2020 року у справі № 802/2067/15-а та від 16 квітня 2020 року у справі № 804/7201/16 у подібних правовідносинах.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального знаходяться у площині оцінки доказів та фактичних обставин у справі, з якими не погоджується позивач.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене, наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України обов`язкові підстави касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржнику.

З огляду на повернення касаційної скарги скаржнику, його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 360/2492/20 повернути.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: І.А. Васильєва