Ухвала

від 16.12.2021 по справі 360/2492/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 360/2492/20

адміністративне провадження № К/9901/38740/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №360/2492/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Прома Трейдінг про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти, -

у с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Луганській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №360/2492/20.

Одночасно Головним управлінням ДПС у Луганській області було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2021 року визнав їх неповажними та надав скаржнику час повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали, від Головного управління ДПС у Луганській області надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У вказаному клопотанні податковий орган описує обставини попереднього звернення із касаційною скаргою, які були визнані Верховним Судом ухвалою від 11 листопада 2021 року неповажними.

Крім того, скаржник звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Луганській області вперше скаргу було подано своєчасно та скаржник не зволікав із повторним зверненням до Суду із скаргою, скаржником витрачено значний час на аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень та норм права з метою обгрунтування підстав для касаційного оскарження. Зазначене, на переконання скаржника, свідчить про те, що він мав намір своєчасно виконати свій процесуальний обов`язок та діяв добросовісно. Також зазначає, що на підтвердження реального наміру здійснити касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій до касаційної скарги надано докази сплати судового збору. Крім того, у вказаному клопотанні податковий орган описує обставини пов`язані з запровадженням карантинну на території України у зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19).

При цьому інші підстави, які були об`єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального закону, відповідач не наводить.

Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника, що повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Доводи скаржника пов`язані з запровадження карантинних заходів відповідно до постанови Уряду від 11 березня 2020 №211 та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, Суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Закон № 731-IX).

Вказаним Законом законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Так, Законом № 731-IX пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення .

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №731-IX від 18 червня 2020 року встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з дня набрання чинності цим Законом закінчився 06 серпня 2020 року.

Одночасно Верховний Суд наголошує, що приписи пункту 3 Розділу II Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суд за заявою особи продовжує процесуальний строку, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, не свідчать про наявність підстав для безумовного (автоматичного) продовження заявникові строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки положення зазначеної норми пов`язують можливість продовження процесуального строку, встановленого судом для реалізації права чи виконання обов`язку, саме з наявністю об`єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

З огляду на зазначене посилання відповідача на дію на території України карантину самі собою не можуть бути безумовною підставою для продовження процесуальних строків, оскільки слід аргументувати, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили скаржнику звернутись з касаційною скаргою до суду протягом строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, а суд своєю чергою має надати безпосередню оцінку поважності таких причин.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №360/2492/20 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №360/2492/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Прома Трейдінг про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко