Ухвала

від 01.10.2021 по справі 500/1473/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2021 року

Київ

справа №500/1473/20

адміністративне провадження №К/9901/31318/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

у розгляді справи № №500/1473/20

за позовом ОСОБА_1

до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України

про визнання протиправним скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України), у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ від 18 березня 2020 року №142 Про перенесення дати голосування виборів ректора , виданий виконувачем обов`язків ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України А. Шульгаєм, та наказ від 09 червня 2020 року №228 Про призначення дати проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, виданий тимчасово виконувачем обов`язків ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України І. Кліщ, яким вибори було призначено на 17 червня 2020 року, а також протокол виборчої комісії з проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України від 17 червня 2020 року № 8;

- зобов`язати МОЗ України відповідно до пунктів 6, 8 та пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 №726 та пунктів 2.1, 2.3, 3.1 Положення про порядок проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, затвердженого протоколом Вченої ради від 15 січня 2020 року №1, повторно оголосити проведення конкурсу на посаду ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, яке опублікувати у строки і порядку, визначені пунктом 2.2. Положення та постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року №726, та визначити нову дату проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

20 серпня 2021 року до Суду втретє надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року в справі №500/1473/20.

Ухвалою Верхового Суду від 14 вересня 2021 року визнано не поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №500/1473/20. Касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

30 вересня 2021 року від позивача надійшла заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Мартинюк Н.М..

В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що колегія суддів попри те, що ним не було отримано повного тексту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року визнала неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, хоча скаржником було подано клопотання про поновлення строку. Заявник зазначає, що залишаючи касаційну скаргу без руху судом касаційної інстанції не враховано норми частини 2 статті 332 КАС України, частини 8 статті 169 КАС України, частини 3 статті 251 КАС України. Позивач вказує, що судді Верховного Суду при вирішенні питання про поновлення строку, незалежно від того чи подані докази сторонами, з метою всебічного та повного з`ясування обставин справи, зобов`язані були самостійно по наявних матеріалах справи встановити коли саме було вручено повний текст судового рішення по справі, для того, щоб визначити протягом скількох днів з дня вручення повного судового рішення було подано касаційну скаргу, що мати змогу прийняти всебічне повне і об`єктивне рішення щодо поновлення строку на касаційне оскарження. Також заявником зазначено, що опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень не може вважатись врученням стороні у спосіб визначений законом і опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень не оформлено відповідно до пункту 4 Розділу XI наказу від 20 серпня 2019 року № 814 та статей 321, 322 КАС України.

Заява про відвід колегії суддів мотивована також тим, що на офіційному сайті Громадської ради доброчесності , а також на сайті офіційного видання Чесно. Фільтруй суд міститься інформація про не доброчесність судді Калашнікової О.В . Також, як вказує заявник офіційний сайт Чесно. Фільтруй суд містить також інформацію про не доброчесність судді Мартинюк Н.М . Серед іншого, заява про відвід суддів, містить посилання на офіційний сайт Вищої ради правосуддя на якому міститься ухвала ВРП від 16 червня 2020 року №1824/1жп/15-20 де, як зазначає заявник, було встановлено порушення у діях Білак М.В .

Заявник зазначає, що в нього та в сторонніх спостерігачів виник об`єктивний сумнів в неупередженості, об`єктивності та компетентності складу суддів Касаційного адміністративного суду Калашнікової О. В. (доповідач), Білак М. В., Мартинюк Н. М, а також у мене відсутня довіра до даного складу суду та наявний сумнів у справедливому суді по даній справі.

Окрім того, як зазначає позивач, ним подано до Вищої ради правосуддя 28 вересня 2021 року дисциплінарну скаргу щодо цих суддів, що на думку скаржника, зумовлює між ним та суддями неприязні стосунки та в подальшому унеможливлює об`єктивний та справедливий розгляд цієї справи суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Калашнковою О. В., Білак М. В., Мартинюк Н. М. через неприязні стосунку що між нами склались в наслідок подання мною цієї заяви про відвід суддів та дисциплінарної скарги до ВРП щодо цих суддів, через порушення права на справедливий суд та відмові в доступі до правосуддя.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Разом з тим, підстави для відводу колегії суддів, заявлені скаржником не знайшли підтвердження та ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивній оцінці позивачем обставин справи.

Скаржник, зокрема, зазначає про обов`язок суду вирішити процесуальне питання за матеріалами справи при цьому, не враховуючи відсутність у суду касаційної інстанції адміністративної справи на етапі відкриття касаційного провадження.

Також колегія суддів звертає увагу, що у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У той же час, на думку колегії суддів, доводи заявника свідчать про незгоду сторони з процесуальними рішеннями суддів, а саме з залишенням його касаційної скарги без руху, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Проаналізувавши аргументи позивача, якими він обґрунтовує свою заяву, колегія суддів зазначає, що такі доводи самі по собі є суб`єктивними без доведення причинно-наслідкового зв`язку між зазначеною заявником інформацією та процесуальною діяльністю на посаді судді Верховного Суду та конкретно при розгляді цієї справи.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За таких обставин, клопотання про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Мартинюк Н.М. є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Мартинюк Н.М. - визнати необґрунтованим.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., Білак М.В., Мартинюк Н.М., у розгляді справи № №500/1473/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду