Ухвала

від 07.07.2021 по справі 500/1473/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 500/1473/20

адміністративне провадження № К/9901/22169/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ від 18 березня 2020 року № 142 Про перенесення дати голосування виборів ректора виданий в.о. ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України А. Шульгаєм та наказ від 09 червня 2020 року № 228 Про призначення дати проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського МОЗ України виданий т.в.о. ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України І.Кліщ, яким вибори було призначено на 17 червня 2020 року, а також протокол виборчої комісії з проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 17 червня 2020 року № 8;

зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України, як засновника відповідно до пунктів 6, 8 та пункту 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 № 726 та пунктів 2.1, 2.3, 3.1 Положення про порядок проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого протоколом вченої ради від 15 січня 2020 року № 1 повторно оголосити про проведення конкурсу на посаду ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, яке опублікувати у строки і порядку визначеному пунктом 2.2. даного Положення та постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726, та де визначити нову дату проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено .

15 червня 2021 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року. Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі як на підставу для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на пункти 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано висновки Верховного Суду, викладені у справах №915/531/17, №918/289/19, №913/785/17, №910/9258/20.

Суд, проаналізувавши наведені скаржником рішення Верховного Суду, встановив, що правовідносини у них не є подібними правовідносинам у справі, що оскаржується та прийняті за різних фактичних обставин.

Справа № 915/531/17 стосується стягнення штрафу за неналежне виконання умов договору поставки вугільної продукції.

У справі № 918/289/19 предметом позову є стягнення неустойки за договором купівлі-продажу.

Предметом позову у справі №913/785/17 є стягнення заборгованості, пені та суми інфляційних втрат і 3% річних за договором на купівлю-продаж природного газу.

Також скаржник не зазначає конкретну норму права, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновків, які викладені у справі №915/531/17, №918/289/19, №913/785/17, №910/9258/20.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Зважаючи на те, що наведені скаржником рішення у справах не є подібними правовідносинам у справі, що оскаржується і скаржником не зазначено конкретну норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без врахування висновку Верховного Суду, суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України просить відступити від практики Верховного Суду, оскільки судом апеляційної інстанції не було враховано постанову Верховного Суду у справі №826/17123/18, не зазначаючи, від застосування якої норми права має відступити Суд.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник, не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами статті 42 Закону України Про вищу освіту № 1556-VII, а також положення Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року №726 Деякі питання реалізації статті 42 Закону України Про вищу освіту , обмежившись у касаційній скарзі лише висловленням незгоди з висновком суду апеляційної інстанції.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги щодо відкриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на наступне.

За змістом пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В обгрунтування доводів касаційної скарги, скаржник посилається на пункт 2 частини третьої статті 353 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених в цьому пункті є порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд , якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Фактично скаржник не погоджується із залишенням без розгляду його заяви про відвід суддів апеляційної інстанції через зловживання своїми процесуальними правами, а наведені ОСОБА_1 підстави відводу суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду зводяться до власного тлумачення норм права та цитування рішень Європейського Суду з прав людини.

Аналіз змісту касаційної скарги дає підстави для висновку про те, що доводи скаржника зводяться до тлумачення норм права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду справи з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала .

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур