Постанова

від 30.09.2021 по справі 577/2736/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м.Суми

Справа №577/2736/20

Номер провадження 22-ц/816/1083/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Гружчанська сільська рада Конотопського району Сумської області, правонаступником якої є Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Кравченка В.А., у приміщенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області (далі - Гружчанська сільська рада), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ПОЛІС (далі- ТОВ АГРО-ПОЛІС ) з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 3,5765 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Гружчанської сільської ради.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14 березня 2019 року він успадкував земельну ділянку площею 3,5765 га, кадастровий номер 5922081900:03:001:0174, що знаходиться на території Гружчанської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлому ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 . Гружчанська сільська рада вважала належну померлому земельну ділянку не витребуваною та уклала договір оренди з ТОВ АГРО-ПОЛІС . Згідно довідки № 35 від 13 квітня 2020 року, наданої ТОВ АГРО-ПОЛІС ними за користування неуспадкованими паями сплачується орендна плата на рахунок Гружчанської сільської ради на підставі договору оренди від 28 липня 2014 року. Розмір орендної плати за пай становив: в 2014 році - 2109,73 грн, в 2015 році - 2653,36 грн, в 2016 році - 5299,93 грн, в 2017 році - 9530,40 грн, в 2018 році - 10 547,67 грн та в 2019 році - 1932,93 грн.

При зверненні до відповідача з приводу повернення орендної плати, йому було відмовлено.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі за 2014-2019 роки у розмірі 32 074 грн 02 коп. та судові витрати.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 01 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив.

Стягнув з Гружчанської сільської ради заборгованість з орендної плати за 2014-2019 роки у розмірі 32 074 грн 02 коп., 840 грн 80 коп. судового збору та 1500 грн витрат на правову допомогу, всього 34 414 грн 82 коп.

В апеляційній скарзі Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області (далі - Дубов`язівська селищна рада), посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати повністю; стягнути судові витрати.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд не дослідив в повній мірі та не встановив питання наявності чи відсутності договірних орендних відносин між ОСОБА_2 (спадкодавцем) та ТОВ АГРО-ПОЛІС .

Вказує на те, що якщо земельні ділянки, власники яких померли, не перебували в оренді або дія договору закінчилася - селищна рада як управитель спадщиною має право укласти договір оренди.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання охорони спадщини. Наголошує на тому, що для збереження цілісності майна у 2014 році між Гружчанською сільською радою та ТОВ АГРО-ПОЛІС було укладено договір оренди із застереженням, що договір діє до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку.

Також зазначає, що суд не дослідив питання, з якого моменту земельна ділянка фактично стала власністю позивача.

Наголошує на тому, що заборгованість з орендної плати може виникнути із взаємних правовідносин. На думку Дубов`язівської селищної ради, заборгованості не виникло, так як відсутні договірні відносини між ОСОБА_1 та Гружчанською сільською радою.

Від третьої особи ТОВ АГРО-ПОЛІС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, розгляд справи проводити без участі їх представника. Зазначає, що договір оренди землі від 28 липня 2014 року, укладений між Гружчанською сільською радою та орендарем ТОВ АГРО-ПОЛІС є правомірним, орендна плата за користування землею за період з 2014 року по 2019 рік надходила до місцевого бюджету Гружчанської сільської ради, що було обумовлено умовами договору. Позивач ОСОБА_1 не є стороною зазначеного договору оренди, а тому йому не підлягає поверненню орендна плата за цей період.

Сумський апеляційний суд ухвалою від 07 вересня 2021 року залучив до участі в даній справі в якості правонаступника відповідача Гружчанської сільської ради - Дубов`язівську селищну раду.

Від представника позивача адвоката Добрянської О.С. надійшла заява в якій просить справу розглянути за відсутності позивача та його представника. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області Іващенко Н.М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (а. с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 14 березня 2019 року, позивач успадкував земельну ділянку площею 3,5765 га, кадастровий номер 5922081900:03:001:0174, що знаходиться на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належної померлому ОСОБА_3 на підставі інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 19 лютого 2019 року за № 156755759 державним реєстратором Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області Ярмак В.О. (а. с. 8-10).

З довідки ТОВ АГРО-ПОЛІС від 13 квітня 2020 року за № 35 вбачається, що згідно договору оренди не успадкованих паїв на території Гружчанської сільської ради від 28 липня 2014 року № 2 за неуспадкований пай ОСОБА_2 була сплачена орендна плата в розмірі: 2014 рік - 2109,73 грн, 2015 рік - 2653,36 грн, 2016 рік - 5299,93 грн, 2017 рік - 9530,40 грн, 2018 рік - 10 547,67 грн, 2019 рік - 1932,93 грн (а. с. 11).

Також позивач звертався до відповідача із заявою з приводу повернення орендної плати за земельну ділянку, на що отримав відповідь, що повернути орендну плату сільська рада може лише згідно рішення суду (а. с. 12).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач Гружчанська сільська рада визнала позов, визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги підлягають задоволенню, оскільки безумовно визнані відповідачем.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки суд не перевірив чи не суперечить визнання позову відповідачем закону та чи не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. При цьому суд не встановив фактичні обставини справи та не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до змісту ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1396 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (у редакції, яка діяла на час укладення відповідачем договору оренди землі від 28 липня 2014 року ) передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (у редакції, яка діяла на час укладення відповідачем договору оренди землі) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

У ч. 5 ст. 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

Відповідно до положень ст. 1285 ЦК України якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , ст. 93 Земельного кодексу України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною четвертою ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У ст. 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що спадщина після смерті ОСОБА_2 до складу якої входила земельна ділянка кадастровий номер 5922081900:03:001:0174, розміщена на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємець ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом 14 березня 2019 року і протягом цього періоду земельний пай був невитребуваним.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що діючи у межах своїх повноважень та реалізуючи функцію з управління спадковим майном - земельною ділянкою, що входила до складу спадщини, Гружчанська сільська рада на підставі ст. 4 Закону України Про оренду землі , ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , уклала з ТОВ АГРО-ПОЛІС договір оренди неуспадкованих паїв від 28 липня 2014 року № 2, та, відповідно, отримувала визначену договором орендну плату.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, позивач набув прав власника успадкованих земельних ділянок лише зареєструвавши своє право власності на це майно 14 березня 2019 року у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на отримання орендної плати за землю за період, коли земельні паї були невитребувані та передані в оренду за договором, укладеним між Гружчанською сільською радою Конотопського району Сумської області та орендарем - ТОВ АГРО-ПОЛІС .

Посилаючись у позові на приписи ст.ст. 7, 31 Закону України Про оренду землі , позивач мотивував свої вимоги тим, що смерть орендодавця (власника землі) не є підставою для автоматичного припинення договору оренди землі, і такий договір зберігає свою силу як для орендаря, так і для майбутніх власників. Однак, усупереч вимогам ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано доказів існування договірних відносин щодо оренди землі між попереднім власником ОСОБА_2 та орендарем ТОВ АГРО-ПОЛІС та він сам не є стороною договору оренди неуспадкованих паїв від 28 липня 2014 року № 2, що виключає виникнення у нього прав на отримання орендної плати за землю на підставі договору оренди землі за період 2014-2019 років, з підстав заявлених у позові.

Суд першої інстанції наведеного не врахував внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який підлягав сплаті відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , що складає 1261 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, 3 ,4; 381-382 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 березня 2021 рокув даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, правонаступником якої є Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області, про стягнення заборгованості з орендної плати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1261 гривня 20 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко