Ухвала

від 04.10.2021 по справі 911/1726/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1726/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.)

від 29.07.2021

у справі № 911/1726/18

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс", ОСОБА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.12.2018 у справі №911/1726/18 позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером №3220881300:03:005:0236, який укладений 21.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2018 у справі №911/1726/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №911/1726/18, ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення, з доданою до неї заявою про поновлення строків на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Так, пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є немайнова вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає 3524,00 грн, а саме: (1762*200%), де 1762 - 1 розмір прожиткового мінімуму станом на 2018 рік, 200 - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Разом з тим ОСОБА_1 у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію №80554 від 14.09.2021 про сплату 2643,00 грн судового збору, отже недоплачена сума судового збору складає 881, 00 грн.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункти 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Скаржник при посиланні на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України не зазначає постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та не вказує, які саме конкретні, чітко визначені норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) судом апеляційної інстанцій було застосовано без урахування цих висновків при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Також при посиланні на п.3 ч. 2 ст. 287 ГПК України не наводить щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом розмірі; не зазначено постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та не вказано, які саме конкретні, чітко визначені норми матеріального або процесуального права судом апеляційної інстанцій було застосовано без урахування цих висновків при прийнятті оскаржуваного судового рішення та чітко не зазначено норми права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що заяву про поновлення строків на касаційне оскарження буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №911/1726/18 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 881, 00 грн за подання касаційної скарги у даній справі;

- зазначити постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та вказати, які саме конкретні, чітко визначені норми матеріального або процесуального права судом апеляційної інстанцій було застосовано без урахування цих висновків при прийнятті оскаржуваного судового рішення;

- чітко зазначити норми права, щодо застосування яких, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В. Студенець