Постанова

від 30.09.2021 по справі 2-3041/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа №2-3041/10

провадження №61-11256св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корця Сергія Валерійовича, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк Надра , ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 наухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у складі суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О

учасники справи:

заявник (боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт, дії якого оскаржуються - державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корець Сергій Валерійович,

заінтересовані особи : публічне акціонерне товариство комерційний банк Надра (стягувач у виконавчому провадженні), ОСОБА_2 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги та судового рішення суду першої інстанції

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою,

у якій просила: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби

у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корця С. В. щодо незняття арешту з усього майна боржника, після повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувачу - публічному акціонерному товариству комерційний банк Надра (далі - ПАТ КБ Надра ); зобов`язати державного виконавця зняти арешт з усього майна боржника та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що 29 вересня 2010 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21983738 з накладенням арешту на майно боржника від 19 жовтня 2010 року, реєстраційний номер обтяження

№ 10381767 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3041/10 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Надра заборгованість у розмірі 93 998,20 грн.

25 квітня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 статті 47 Закону України Про виконавче провадження , за відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Проте, після повернення виконавчого листа стягувачеві державним виконавцем не було знято арешт з майна боржника.

Накладений арешт перешкоджає їй в оформленні права власності на спадкове майно.

Також указувала, що на теперішній час вказане виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням строків зберігання. Крім того, транспортний засіб Shevrolet Aveo SF 69Y, державний номер НОМЕР_1 , який був предметом застави за кредитним договором, був вилучений у ОСОБА_2 у грудні 2013 року та 27 серпня 2016 року перереєстрований на нового власника. При цьому, ПАТ КБ Надра повторно не зверталося до відділу державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання виконавчого листа № 2-3041/10.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 березня

2021 року у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

ОСОБА_1 не погодилась із указаною ухвалою суду першої інстанції, оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 травня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана ОСОБА_1 з пропуском строку на апеляційне оскарження, а у встановлений судом строк остання не навела поважних підстав для поновлення пропущеного нею строку апеляційного оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд порушив вимоги процесуального закону, оскільки ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху заявник не отримувала, так як поштовий конверт було повернуто до суду без вручення з відміткою адресат відсутній . Апеляційний суд безпідставно не скористався телефонним зв`язком, який також є засобом зв`язку.

Крім того, апеляційний суд не врахував, що 24 березня 2021 року копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції отримала не заявник, а її мати, яка не повідомила про це. З текстом ухвали суду першої інстанції вона ознайомилась лише 05 квітня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Касаційна скарга також містить посилання на те, шо в період з 22 березня 2021 року по 1 квітня 2021 року заявник проживала за іншою адресою та у зв`язку з введенням додаткових карантинних заходів та обмежень на території м. Миколаєва до 02 травня 2021 року вона не мала можливості прибути до місця свого проживання.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою від 15 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Миколаєва відмовив боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_1 у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корця С. В.

Повний текст указаного судового рішення складено того ж дня -

15 березня 2021 року.

24 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримала копію указаної ухвали, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення

(а. с. 239 т. 1).

13 квітня 2021 року (згідно відтиску поштового штемпеля на описі вкладень поштового відправлення а. с. 11 т. 2) ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначала, що про існування оскарженої ухвали дізналась лише 05 квітня 2021 року з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того зазначила, що можливо суд і направляв їй ухвалу за місцем її реєстрації, але вона її не отримувала, оскільки там не проживає, проживають її батьки, які нічого їй не передавали.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання ним копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме, наведення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду та підстав його поновлення, оскільки зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду визнав неповажними, а також сплатити 454 грн судового збору.

Листом суду від 28 квітня 2021 року копію зазначеної ухвали, апеляційним судом було направлено ОСОБА_1 за адресою, яка вказана в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1

(а. с. 18 т. 2).

В апеляційній скарзі заявник указала, що зареєстрована та мешкає за цією адресою.

Іншої адреси, за якою вона могла б отримувати поштову кореспонденцію ОСОБА_1 не зазначила.

Про тимчасову зміну місця проживання (перебування, знаходження), про яке зазначає заявник у касаційній скарзі, апеляційний суд не був повідомлений.

На адресу суду повернувся поштовий конверт зі зворотним повідомленням з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою

(а. с. 19 т. 2).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , № 11681/85). При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України ,

№ 17160/06 та № 35548/06).

У справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня

1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Приписи пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є імперативними та зобов`язують суд у разі, якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) при тлумаченні аналогічногої норми - пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та неподанням ОСОБА_1 у визначений судом строк заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду та підстав його поновлення .

Посилання в касаційній скарзі на те, що 24 березня 2021 року копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції отримала не вона, а її мати, яка не повідомила про це, не свідчить про порушення апеляційним судом норм процесуального закону, оскільки в силу положень частини третьої статті 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Доводи касаційної скарги про те, що в період з 22 березня 2021 року

по 13 квітня 2021 року заявник проживала за іншою адресою та у зв`язку з введенням додаткових карантинних заходів та обмежень на території

м. Миколаєва до 02 травня 2021 року вона не мала можливості прибути до місця свого проживання є безпідставними, оскільки положення частини першої статті 131 ЦПК України зобов`язують учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заявник не надає докази на підтвердження того, що вона в установленому законом порядку повідомляла апеляційний суд про зміну адресу.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина тринадцята статті 128 ЦПК України).

Відповідна письмова заява від ОСОБА_1 про здійснення повідомлень апеляційним судом з використанням засобів мобільного зв`язку в матеріалах справи відсутня.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко