Рішення

від 08.02.2007 по справі 2-117/2007р.

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-177/2007р

Справа №2-177/2007р.

УКРАЇНА

АРЦИЗЬКИЙ

РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Арциз                                                                                                       8 лютого 2007 року

Арцизький

районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Котедевського Р.І.,

при секретарі Максимчук О.І.,

розглянув у відкритому

судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування

недійсним, за участю третьої особи -

органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації

Одеської області, -

Встановив:

Позивач

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору

дарування будинку недійсним, посилаючись на те, що у відповідності до рішенням

Арцизького районного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року з відповідача

ОСОБА_3 на його користь була стягнута сума в розмірі 11074 гривні 07 копійок.

Як зазначає позивач, вказане рішення суду набрало чинності ІНФОРМАЦІЯ_2року,

однак, відповідач після набрання чинності вказаного рішення суду, з метою

ухилення від розрахунку за рішенням суду, оформив договір дарування будівлі

належної йому на праві приватної власності та розташованої за адресою: Одеська

область, АДРЕСА_1

на своїх малолітніх дітей. Як вказує позивач, зазначений будинок був

придбаний на ім'я дружини ОСОБА_3 -ОСОБА_2

за договором купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_3

року в період їх шлюбу, а тому зазначений будинок на той час був спільним

майном подружжя, а таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належали по 172 частини

зазначеного будинку. Позивач вважає, що вказаний договір дарування був

укладений відповідачами лише про людське око, без наміру створити юридичні

наслідки, а саме з метою ухилення від виконання рішення Арцизького районного

суду відІНФОРМАЦІЯ_4 року, згідно якого з відповідача ОСОБА_3 було стягнуто

відповідну суму коштів на його користь. Посилаючись на вище наведене, позивач

просить суд визнати договір дарування від ІНФОРМАЦІЯ_5

року, укладений між ОСОБА_2та ОСОБА_3 в інтересах своїх малолітніх дітей

недійсним на підставі ст. 58 ЦК України (в редакції 1963 року).

У судовому

засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та просив суд

задовольнити позов.

Відповідачка

ОСОБА_2, судовому засіданні, позов не визнала та пояснила суду, що в ІНФОРМАЦІЯ_6році її мати

ОСОБА_4 дала її кошти на придбання житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, і зазначений

будинок був оформлений на ім'я ОСОБА_2На час придбання вказаного будинку, так

як і в теперішній час, вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 В ІНФОРМАЦІЯ_7році ОСОБА_3

звернувся із заявою до органу опіки та піклування Арцизької міської ради про

надання дозволу його неповнолітнім дітям ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження

та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 року

народження, на прийняття в дар від їх матері ОСОБА_2. по 1/2 частині

зазначеного житлового будинку, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 Відповідно до

рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради ІНФОРМАЦІЯ_30 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року був наданий

дозвіл ОСОБА_3на дачу згоди на прийняття неповнолітніми дітьми ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_10 року народженя.

2

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9 року народження,

В дар від їх матері ОСОБА_2 по 1/2

частині зазначеного житлового будинку. З жовтня ІНФОРМАЦІЯ_7року вона уклала

договір дарування зазначеного житлового будинку на користь її неповнолітніх

дітей. Укладаючи договір дарування вказаного будинку на користь своїх дітей,

вона діяла в інтересах своїх дітей, так як бажала, щоб будинок перейшов їм. у

власність. Рішення про дарування будинку її дітям виникло у неї у зв'язку з

тим, що на той час між нею та її чоловіком виникли проблеми в їх стосунках, і

вона бажала щоб її діти не залишилися без житла. Зазначений будинок був

подарований нею за згодою ОСОБА_3 Після укладення договору дарування і по

теперішній час, вона, разом з дітьми, проживає у вказаному будинку. Разом з ними

в теперішній час проживає і її чоловік -

ОСОБА_3

Відповідач

ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що в період його

шлюбу з ОСОБА_2, її батьками, а саме за кошти матері дружини був придбаний

будинок розташований в АДРЕСА_1.

Будинок був оформлений на його дружинуОСОБА_2., так як кошти на придбання будинку дала її мати. Через

деякий час, між ним і дружиною виникли проблеми у спільному житті, і у зв'язку

з цим його дружина вирішила подарувати вказаний будинок їх дітям, на що він не

заперечував і надав свою згоду. Також він вказав, що укладення договору

дарування вказаного будинку ніяким чином не пов'язано з виконанням його

боргових зобов'язань перед позивачем ОСОБА_1

У судовому

засіданні представник третьої особи -

органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації

заперечував проти задоволення позову посилаючись на інтереси неповнолітніх

дітей і зазначив, що угода дарування вказаного будинку не може бути визнана

недійсною і для цього немає законних підстав. Крім того, він пояснив суду, що

відповідач ОСОБА_3 дійсно свого часу звернувся до опікунської ради Арцизької

міської ради, а опікунська рада в свою чергу надала йому дозвіл на оформлення

договору дарування житлового будинку на його неповнолітніх дітей.

Суд, заслухавши

пояснення сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи, вважає що позов

не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому

засіданні, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до

копії виконавчого листа від ІНФОРМАЦІЯ_11року,

згідно рішення Арцизького районного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_2року, з

відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1стягнута сума боргу в розмірі 10667 гривень 40 копійок, а також

державне мито в сумі 106

гривень 67 копійок,

та витрати за наданих послуг. Вказане рішення суду набрало законної сили ІНФОРМАЦІЯ_2року (а.с.3-4).

Відповідно до

копії договору дарування від 3

жовтня ІНФОРМАЦІЯ_7року,

посвідченого приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу

Одеської області ОСОБА_7 -

ОСОБА_2 подарувала по 1/2

частині житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 своїм

неповнолітнім дітям ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8

року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9

року народження (а.с.5).

Відповідно до

копії рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради ІНФОРМАЦІЯ_30 від З жовтня ІНФОРМАЦІЯ_7року ОСОБА_3

дозволено дати згоду його неповнолітнім дітям ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження

та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9

року народження, на прийняття в дар від їх матері ОСОБА_2по 1/2 частини

житлового будинку АДРЕСА_1

Одеської області.

Відповідно до

ч.І ст. 58 ЦК

України (в редакції 1963

року) недійсною визнається угода, яка вчинена про людське око, без наміру

створити юридичні наслідки. Угода, яка вчинена про людське око (фіктивна угода)

характеризується тим, що сторони вчиняють її лише для вигляду, знаючи

заздалегідь, що вона не буде виконана.

Відповідно до

п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28.04.78

року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» ( Із змінами,

внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.92 року, №15 від 25.05.98 ) мнима угода,

тобто угода, укладена про людське око, без наміру створити юридичні наслідки, є

в силу ч.І ст.58 ЦК

недійсною, незалежно від мети її укладення.

Однак, в

судовому засіданні, судом було встановлено, що угода дарування, яку уклала

відповідачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3, що діяв на час укладання угоди від

імені своїх неповнолітніх дітей, щодо дарування його дружиною - ОСОБА_2вищезазначеного

будинку своїм неповнолітнім дітям, дійсно мала юридичні наслідки - а саме:

будинок АДРЕСА_1,

реально, після укладення вказаної угоди, перейшов з власності ОСОБА_2у

власність її дітей - ОСОБА_6та ОСОБА_5, і це відбулося за згодою іншого

співвласника, а саме її чоловіка - ОСОБА_3 та з дозволу

3

органу опіки та

піклування, що відповідало вимогам ст. 145

КЗПІПС України (в редакції 1969

року). Після укладання угоди дарування неповнолітні діти відповідачів -

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мешкають у зазначеному будинку, а той факт, що відповідачі в

теперішній час мешкають разом зі своїми дітьми у будинку не суперечить вимогам

чинного законодавства і є цілком логічним.

Як свідчить з

пояснень відповідачів, при укладені договору дарування зазначеного будинку

вони: не мали на меті інші цілі ніж ті, що були передбачені угодою дарування, а

саме перехід права власності на зазначений будинок від ОСОБА_2до її

неповнолітніх дітей ОСОБА_6і ОСОБА_5, з метою забезпечення дітей житлом, з

огляду на стосунки, які склалися на той час між ОСОБА_2та її чоловіком. Вказані

обставини, на думку суду, спростовують доводи позивача про те, що ніякої

потреби в переоформленні зазначеного будинку, а саме оформлення договору

дарування не було і це було зроблено зі сторони відповідачів для того, щоб

уникнути: виконання рішення суду, шляхом накладення арешту на зазначений

будинок, і саме в зв'язку з цим позивач вважає, що вказана угода була вчинена

про людське око, без наміру створити юридичні наслідки.

Крім того, в

судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_4, яка показала суду, що

є матір'ю ОСОБА_2У ІНФОРМАЦІЯ_12

році вона дала своїй дочці кошти на придбання будинку, тому що її сім'я не

мала житла, і на сам перед вона на той час думала про те, щоб будинок залишився

насамперед дітям її доньки. Вказаний будинок був оформлений на її доньку - ОСОБА_2Вона

ніколи не просила свою доньку чи її чоловіка про те, щоб вони повернули кошти,

які вона дала для придбання зазначеного будинку, тому що зазначені кошти вона

дала доньці безоплатно в якості подарунку, так як на той час мала зробити такий

подарунок і її цікавило майбутнє доньки та її дітей. На даний час у неї не має

ніяких претензій з приводу повернення зазначених коштів. їй відомо, що з часом

донька подарувала зазначений будинок своїм дітям, тому що на той час у неї та

її чоловіка були напружені стосунки, і донька таким: чином хотіла забезпечити

своїх дітей житлом в майбутньому. На скільки їй відомо, інших причин укладання

вказаної угоди у її доньки не було і не могло бути.

В судовому

засіданні, судом не було встановлено, що сторони угоди дарування зазначеного

будинку вчинили цю угоду лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що вона не буде

виконана і цей факт підтверджується матеріалами справи і поясненнями

відповідачів і свідка ОСОБА_4

Також в судовому

засіданні не встановлено, що ознака вчинення договору дарування лише для

вигляду властива діям сторін договору. Так, ОСОБА_2 при вчиненні вказаного

правочину (договору дарування) реально намагалася досягти правового результату - переходу права

власності на зазначений будинок від неї до її дітей і в результаті правовий

результат, якого вона намагалася досягти, а саме перехід права власності від

неї до її неповнолітніх дітей був досягнутий.

За вищевказаних

обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання

договору дарування будинку від 3

жовтня ІНФОРМАЦІЯ_7року

недійсним.

Керуючись ст.ст.

60, 61, 209, 213, 214,

215 ЦПК України, ст. ст. 58,

243, 244 ЦК України (в редакції 1963 року), суд, -

Вирішив:

В задоволенні

позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування жилого

будинку з господарськими спорудами від ІНФОРМАЦІЯ_5

року недійсним - відмовити.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області

через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі в десятиденний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням

після, цього протягом 20

днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.