Ухвала
від 29.09.2021 по справі 2-206/2010
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.09.21

22-ц/812/1575/21

Провадження №22-ц/812/1575/21

УХВАЛА

29 вересня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Бондаренко Т.З.,

суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання -Богуславською О.М.,

за участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 , його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-206/2010 за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2010 року, постановлену під головуванням судді Молчанова О.Г., в приміщенні того ж суду, за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно за спадщиною, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за спадщиною та поділ його в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності на майно за спадщиною.

Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_7 . Відповідачка (дочка померлої та сестра позивача) проживала на день смерті матері з нею та прийняла спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 13,64 га на території Березнегуватської селищної ради, житлового будинку по АДРЕСА_1 , грошового вкладу на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 у АТ Державний ощадний банк України в розмірі 2039 грн.. ОСОБА_7 заповіт не складала.

Посилаючись на таке позивач просив визнати за ним Ѕ частину спадкового майна після смерті його матері ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 та просила також визнати Ѕ частину спадкового майна за нею після смерті матері.

Ухвалою Березнегуватського районного суду від 14 травня 2010 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , згідно з якою право власності по Ѕ частині земельної ділянки площею 13,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва визнати за кожним із них. Крім того за ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , на грошовий вклад в сумі 2039 грн. в АТ Державний ощадний банк України .

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що районний суд в порушення процесуального закону не залучив його до розгляду даної справи та її було розглянуто у його відсутність. Проте вказаним судовим рішенням порушуються його права, як спадкоємця, оскільки він є сином спадкодавиці.

В судовому засіданні апеляційної інстанції залучено до участі у справі ОСОБА_4 , як правонаступника ОСОБА_6 , в зв`язку з її смертю.

Заслухавши думку учасників справи та вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 13,64 га на території Березнегуватської селищної ради, житлового будинку по АДРЕСА_1 , грошового вкладу на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 у АТ Державний ощадний банк України в розмірі 2039 грн.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 не надав та про це не вказував і в апеляційній скарзі що він звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7 .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що до нотаріальної контори не звертався з приводу прийняття спадщини, проте разом з братом користувався земельною ділянкою, тому вважав що спадщину прийняв.

Таким чином, апелянт не є таким, що прийняв спадщину після смерті матері у встановлений законом спосіб та претендував на спадкові права під час розгляду даної справи, а тому відсутні були підстави для залучення його до участі у даній справі, оскільки його права вказаним судовим рішенням не були порушені.

За вказаних обставин, ухвалою про затвердження мирової угоди не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 , оскільки останній не вчинив дій, передбачених законом, які б свідчили про прийняття ним спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Така норма процесуального закону встановлює порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

На стадії апеляційного провадження, під час якого вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки них осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12, від 27 листопада 2019 року у справі № 2- 4392/09, від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 705/2-1281/2010.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №320/915/19 міститься висновок про те, що за змістом статті 392 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Як вбачається з апеляційної скарги та доданих документів до неї ОСОБА_3 не надав доказів, яким чином рішення суду першої інстанції безпосередньо встановлює, змінює, обмежує або припиняє його права або обов`язки, яка шкода чи інші негативні наслідки настають для нього безпосередньо у результаті ухвалення оскаржуваного судового рішення.

ОСОБА_3 обґрунтовує наявність у нього права на оскарження також тим, що він є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_7 між тим цю обставину в установлений законом спосіб не підтвердив.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 , в свою чергу, не навів достатньо доводів та підтверджень тому, що рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на його обсяг прав та обов`язків.

У Постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №175/1057/17-ц передбачено, що у випадку, коли до суду звертається особа з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції повинен відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, обов`язки та інтереси не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Таким чином, зазначається в Постанові, найбільш правильним варіантом є відкриття провадження у справі, а потім закриття його на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

На підставі викладеного апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на вказане судове рішення підлягає закриттю.

Керуючись ч.3 ст. 362, 382,383,384 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який не брав участі у справі на ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно за спадщиною, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за спадщиною та поділ його в натурі - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, 04 жовтня 2021 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова

СудМиколаївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення29.09.2021
Оприлюднено05.10.2021
Номер документу100085047
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-206/2010

Ухвала від 29.09.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 29.09.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 08.09.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 08.09.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 10.08.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 09.08.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 09.08.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 27.07.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 21.07.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Бондаренко Т. З.

Ухвала від 07.07.2021

Цивільне

Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Лященко В. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні