Ухвала

від 24.09.2021 по справі 645/2005/21

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/2005/21

Провадження № 2/645/1357/21

У Х В А Л А

іменем України

24 вересня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Шарко О.П., секретаря судових засідань Христенко А.В. розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи за позовом Харківської міської ради (м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, в порядку ч.5 ст. 142 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ

Представник позивача Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача, закрито провадження у справі Харківської міської ради (м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства..

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи в порядку ч.5 ст. 142 ЦПК України.

Суд, вивчивши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи про компенсацію судових витрат приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Порядок розподілу судових витрат у разі залишення позову без розгляду регламентовано саме ст. 142 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, законодавцем у ст. 142 ЦПК України чітко визначено порядок вирішення питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду.

Отже, відповідно до ст. 142 ЦПК України питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду вирішується, по-перше, на підставі відповідної заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, по-друге, за обов`язкової наявності необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Аналіз вказаних положень законодавства свідчить про те, що підставою для компенсації відповідачу здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, є встановлення факту необґрунтованих дій позивача. Разом з цим в ЦПК України не визначено, що розуміється під необґрунтованими діями позивача. Разом з тим, перелік дій сторони, які можуть визнаватися зловживанням процесуальними правами, наведений у ст.44 ЦПК України, до яких повторна неявка позивача у судове засідання не віднесена. Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Таким чином сам факт звернення позивача до суду з даним позовом, проведення у справі судових засідань, подання сторонами клопотань, - не може вважатись необгрунтованими діями.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що закриття провадження не свідчить про його безпідставність і необґрунтованість, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. На цій стадії судового процесу суд не встановлює обґрунтованості чи необґрунтованості позовної заяви, не встановлює фактичні обставини, не досліджує надані докази та не надає доводам сторін відповідної оцінки, оскільки не розглядає спір по суті. Тобто, вирішення питання обґрунтованості чи безпідставності та доведеності заявлених позовних вимог входить до виключних повноважень суду, який має зробити висновки за результатами розгляду цивільної справи по суті. Судом не приймались рішення про визнання дій позивача такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами, тому не може бути підставою для визнання дій позивача необґрунтованими як по пред`явленню позову, так і по закриттю провадження.

За таких обставин суд не вбачає підстав для компенсації за рахунок позивача понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку із чим в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44,141,142,247 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи за позовом Харківської міської ради (м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, в порядку ч.5 ст. 142 ЦПК України - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до харківського апеляційного суду.

Суддя Фрунзенського районного

суду м. Харкова О.П.Шарко