Постанова

від 22.09.2021 по справі 910/17436/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. Справа№ 910/17436/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від відповідача-4: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех Мастер"

на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2020 (повний текст складено 09.07.2020)

у справі № 910/17436/17 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех Мастер"

до: 1. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк";

2. Prior Management Ltd;

3. Spircom Investments Ltd;

4. Lemiserf Investments Ltd;

про визнання відсутнім права та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантех Мастер" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач-1), Prior Management Ltd (далі - відповідач-2), Spircom Investments Ltd (далі - відповідач-3), Lemiserf Investments Ltd (далі - відповідач-4) про визнання відсутнім у відповідача-1 права на стягнення заборгованості з позивача за кредитним договором № 4С16110Г від 10.11.2016 та зобов`язання відповідача-1 припинити дії спрямовані на позбавлення ТОВ Сантех Мастер належного йому майна шляхом стягнення коштів за кредитним договором № 4С16110Г від 10.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо незакінчення трансформації кредитного портфеля, що призводить до прострочення позивачем виконання своїх грошових зобов`язань за кредитним договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2020 у справі №910/17436/17 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача-1 припинити дії спрямовані на стягнення коштів з позивача, суд визнав безпідставними твердження позивача про неможливість виконання зобов`язання за кредитним договором, до закінчення трансформації кредитного портфеля ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки як встановлено судом, зазначена обставина ніяким чином не впливає на обов`язок позивача погасити заборгованість за кредитним договором.

Судом відмовлено у задоволенні вимоги про визнання відсутнім у відповідача-1 права на стягнення заборгованості з позивача за кредитним договором, як похідної від основної вимоги про зобов`язання припинити дії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Позиції інших учасників справи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на невиконання відповідачем зобов`язання в частині переоформлення застав, що свідчить про те, що виникненню заборгованості за кредитним договором сприяла безпосередньо неналежна поведінка відповідача, як кредитора, тому у останнього відсутнє право на стягнення коштів за кредитним договором.

Відзивів на апеляційну скаргу позивача до суду не надходило.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 справу № 910/17436/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду у зазначеному складі суду від 08.09.2020, серед іншого, за клопотанням скаржника поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу позивача до розгляду на 17.03.2021; зупинено дію оскарженого рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду у зазначеному складі суду від 17.03.2021 зокрема відкладено розгляд справи на 22.09.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 22.09.2021 представники ТОВ Сантех Мастер та АТ КБ Приватбанк не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Щодо інших учасників справи (нерезидентів), залучених судом першої інстанції як відповідачів у цій справі - Prior Management Ltd, Spircom Investments Ltd, Lemiserf Investments Ltd, колегія вважає зазначити таке.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання позову у справі) позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. Якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Статтею 58 ГПК України (у відповідній редакції) визначені правила об`єднання позовних вимог.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Виходячи з приписів статей 54, 58 ГПК України в редакції, чинній на момент звернення ТОВ Сантех Мастер з позовом 06.10.2017, позовна заява як форма волевиявлення позивача на пред`явлення вимог до відповідача повинна містити зміст позовних вимог, а якщо позов подано до кількох відповідачів, то у позовній заяві викладається зміст вимог до кожного з відповідачів . В одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, зв`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, за винятком вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 09.10.2017 ухвалою господарського суду міста Києва порушено провадження у даній справі та прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ Сантех Мастер про визнання відсутнім у ПАТ КБ Приватбанк права на стягнення заборгованості з позивача за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та позивачем, та зобов`язання ПАТ КБ Приватбанк припинити дії щодо стягнення коштів за цим кредитним договором.

Подана позовна заява хоч у вступній частині і містить вказівку, що відповідачами за позовом також є і компанії-нерезиденти - Prior Management Ltd, Spircom Investments Ltd, Lemiserf Investments Ltd, однак в прохальній частині не міститься зміст позовних вимог, заявлених до останніх.

Отже враховуючи те, що позов у цій справі пред`явлений лише до ПАТ КБ Приватбанк суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників нерезидентів Prior Management Ltd, Spircom Investments Ltd, Lemiserf Investments Ltd, за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції.

10.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сантех Мастер (далі - позичальник) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (далі - банк) укладено Кредитний Договір № 4С1611ОГ, за умовами якого банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії, з лімітом - 4 500 000 000, 00 грн для фінансування поточної діяльності не пізніше 5 днів з моменту надання позичальнику розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 2.4.2. договору, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини.

Як встановлено п. А.3 Договору термін повернення кредиту 16.04.2025.

Відповідно до п. А 5 Договору виконання зобов`язань позичальника забезпечуються договором застави.

За користування кредитом Позичальник сплачує відсотки за фіксованою ставкою в розмірі 10, 5 % річних (п. А.6.).

12.04.2017 ПАТ Комерційний банк Приватбанк на адресу позивача надіслано повідомлення, в якому встановлено термін з якого позивач повинен повернути кредит - 16.04.2017 та вказано, що станом на 12.04.2017 у позичальника наявне порушення зобов`язання зі сплати кредиту (наявна заборгованість у сумі 4 483 450 191 грн., за відсотками з користування кредитом - 100 690 818, 88 грн. та за простроченими відсотками за користування кредитом - 58 915 818, 00 грн.).

В подальшому, ПАТ КБ Приватбанк у вересні 2017 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ Сантех Мастер суму заборгованості у розмірі 5679913379, 70 грн. за Кредитним Договором № 4С1611ОГ та розірвати кредитний договір на підставі ст. 651 ЦКУ.

Проте, позивач вважає, що у відповідача - 1 відсутнє право на стягнення коштів та відсотків за кредитним договором № 4С16110Г від 10.11.2016, оскільки рішенням Правління Національного банку України від 05.10.2016 № 323/БТ Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зобов`язано розробити план реструктуризації (трансформації) кредитного портфеля.

Крім того, позивач стверджує, що у рамках реалізації плану реструктуризації (трансформації) кредитного портфеля між сторонами і був укладений кредитний договір та відповідний план реструктуризації (трансформації) кредитного портфеля передбачав, що застави, які були оформлені за договором старих боржників будуть переоформлені на нового кредитора, та новий кредитор -ТОВ Сантех Масмтер надасть додаткове забезпечення кредитного договору, у вигляді майнових прав на товари в обороті, у зв`язку з чим позивач уклав кредитний договір та виступив поручителем за зобов`язаннями іншого боржника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" сплативши кошти за кредитними договорами таких юридичних осіб.

Також, позивач зазначає, що виконав своє зобов`язання щодо надання в забезпечення вказаного кредитного договору майнових прав на товари шляхом укладення відповідних договорів застави № Г.21.1.2.0/5-2052 майнових прав на товар за договорами поставки, укладеними з Prior Management Ltd, Spircom Investments Ltd, Lemiserf Investments Ltd , проте ПАТ КБ Приватбанк взяті на себе зобов`язання щодо переоформлення застав, зокрема у вигляді корпоративних прав не виконав, а отже, на думку позивача, виникненню заборгованості за кредитним договором сприяла безпосередньо неналежна поведінка кредитора.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю Сантех Мастер зазначає, що виконання зобов`язання за кредитним договором № 4С16110Г від 10.11.2016 наразі є неможливим, оскільки трансформація кредитного портфеля не закінчена, а тому просить суд визнати відсутнім у ПАТ Комерційний банк Приватбанк права на стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Сантех Мастер за Кредитним Договором № 4С16110Г від 10.11.2016 та зобов`язати ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" припинити дії спрямовані на позбавлення ТОВ Сантех Мастер належного йому майна шляхом стягнення коштів за Кредитним Договором № 4С16110Г від 10.11.2016.

Суд першої інстанції, розглянувши вказані вимоги по суті, дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Так, місцевий господарський суд вказав про безпідставність тверджень позивача щодо неможливості виконання зобов`язання за кредитним договором, до закінчення трансформації кредитного портфеля ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки як встановлено судом, зазначена обставина ніяким чином не впливає на обов`язок позивача погасити заборгованість за кредитним договором.

За таких обставин, вимога позивачи в частині зобов`язання відповідача припинити дії спрямовані на стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех Мастер" за кредитним договором №4С16110Г від 10.11.2016 визнана судом першої інстанції необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, позовна вимога про визнання відсутнім у ПАТ КБ "Приватбанк" права на стягнення заборгованості з ТОВ "Сантех Мастер" за вказаним кредитним договором також залишена без задоволення як похідна від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено.

Разом з тим, колегією суддів такий висновок місцевого господарського суду визнається помилковим та таким, що здійснений з порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача-1 припинити дії спрямовані на стягнення коштів з ТОВ "Сантех Мастер" за кредитним договором № 4С16110Г від 10.11.2016 та про визнання відсутнім у відповідача права на стягнення заборгованості з ТОВ "Сантех Мастер" за вказаним кредитним договором не можуть бути самостійним предметом спору.

Такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за таким договором.

Так, згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці десятому пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

При цьому, особа, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту, повинна дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

В контексті наведеного колегія суддів вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, який неспроможний призвести до поновлення порушених прав.

Крім того, вказані вимоги позивача не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

За наведених обставин, доводи позивача наведені як в позовній заяві, так і апеляційній скарзі щодо неможливості виконання ним зобов`язань за кредитним договором, оскільки трансформація кредитного портфеля не закінчена, а бездіяльність відповідача стосовно її незакінчення призводить до прострочення позивача безпосередньої стосуються спору про право, при розгляді якого їм і повинна надаватися відповідна оцінка.

В свою чергу, як вже зазначалось, вимоги позивача та наведені в їх обґрунтування доводи не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише під час вирішення спору про стягнення грошових коштів за кредитним договором.

При цьому, колегія суддів вважає, що вимога позивача про зобов`язання відповідача припинити дії спрямовані на стягнення коштів з ТОВ Сантех Мастер за кредитним договором № 4С16110Г від 10.11.2016 фактично направлена на обмеження прав АТ КБ Приватбанк , передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та ГПК України, щодо судового захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, розглянувши цей спір по суті, допустив порушення норм процесуального права, оскільки провадження у справі підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду (стаття 12 цього ж Кодексу).

Колегія суддів, приймаючи дану постанову, враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені в постанові від 21.08.2018 у справі №910/14144/17, стосовно того, що вимоги про визнання відсутнім права не можуть бути самостійним предметом спору, такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише під час розгляду спору про право. У зв`язку з цим, Суд закрив провадження у вказаній справі, з огляду на її непідвідомчість господарському суду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково.

З огляду на те, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на відсутність відповідного клопотання, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Складання повного тексту постанови.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 233 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 231, 240, 269, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сантех Мастер задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2020 у справі №910/17436/17 скасувати.

Провадження у справі № 910/17436/17 закрити.

Матеріали справи № 910/17436/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 04.10.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова