Ухвала

від 04.10.2021 по справі 908/3379/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/3379/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Поінт"

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя Топчій О.А.)

від 23.02.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Іванов О.Г., судді - Кузнецова І.Л., Дармін М.О.)

від 20.07.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Поінт"

до Фермерського господарства "Прадо"

про стягнення 372 835, 60 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму неустойки (за період з 31.07.2020 до 16.12.2020) у розмірі 351 893,79 грн, 3% річних у розмірі 6 764,79 грн та втрати від інфляції у розмірі 14 177,02 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови договору поставки майбутнього врожаю №04-05/2020-15 від 04.05.2020 щодо своєчасності поставки товару (поставив частково).

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 у цій справі позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 225 313,29 грн, 3% річних - 6 764,79 грн, інфляційні втрати - 14 177,02 грн, судовий збір - 3 693,82 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що вимога щодо стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню у сумі 225 313, 29 грн за період з 31.07.2020 до 27.10.2020, оскільки після ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 у справі № 908/1951/20 про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 506 322,00 грн обов`язок відповідача з поставки товару припинився.

5. 20.07.2021 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення неустойки скасував і в позові в цій частині відмовив.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, направивши відповідачу позовну заяву від 31.07.2020 про стягнення залишку попередньої оплати у сумі 506 322,00 грн, відповідно до статті 661 та частини 2 статті 693 ЦК України реалізував своє право на односторонню зміну зобов`язання відповідача з поставки оплаченого товару на повернення суми попередньої оплати. Тобто з 31.07.2020 зобов`язання Фермерського господарства "Прадо" з поставки решти товару змінилося на повернення попередньої оплати, а встановлена пунктом 5.4 договору неустойка стягується саме за непоставку товару, а не за несвоєчасне повернення суми попередньої передплати.

7. 18.08.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення в частині вирішення позовної вимоги про стягнення неустойки скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

10. Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

11. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

12. Частина 7 статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

13. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

14. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

15. Предметом позову у цій справі є стягнення 372 835, 60 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 270,00 грн = 1 135 000, 00 грн).

16. Скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

17. Натомість, норма пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу визначає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

18. Скаржник не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

19. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 372 835, 60 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

21. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

22. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Поінт" згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 3 статті 287, пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 908/3379/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Поінт" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кібенко