Ухвала

від 05.10.2021 по справі 910/7317/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7317/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Удалової О. Г.

від 02.03.2021 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С. А., Андрієнко В. В., Сітайло Л. Г.

від 07.07.2021

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "26-і"

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів; визнання недійсною та скасування реєстраційної дії; визнання недійсними листків письмового опитування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "26-і" про:

- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , що оформлене протоколом Установчих зборів від 20.02.2016;

- визнання недійсною та скасування реєстраційної дії/запису № 1 065 102 0000 022538 від 28.04.2016 про внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про проведення державної реєстрації юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "26-і", код 40458535, місцезнаходження: 02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 26-і;

- визнання недійсними листків письмового опитування від 16.02.2016 від імені співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є додатками до протоколу Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , від 20.02.2016, що були проведені 06.02.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 910/7317/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 07.07.2021 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 910/7317/20.

08 вересня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/7317/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 ) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;

пункт 2 ) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 ) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 частини 7 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Водночас статтею 297 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Заяву про приєднання до касаційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив можливість звернення з касаційною скаргою учасника справи або ж особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, з встановленим обов`язком сплати судового збору за подання відповідної касаційної скарги.

У даній справі позов поданий у травні 2020 року, отже для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 102,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва із позовом з трьома немайновими вимогами, то за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/7317/20 судовий збір підлягає оплаті у сумі 12 612,00 грн кожним із скаржників : а саме 6 306,00 грн (3 немайнові вимоги * 2 102,00 грн) * 200%, де 6 306,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви кожним позивачем, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не додано доказів сплати судового збору, про що складений акт Верховного Суду № 29.1-11/440 від 16.09.2021.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржникам строку для усунення недоліків, шляхом:

- зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу;

- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/7317/20 кожним із скаржників у встановленому законом порядку і розмірі, а саме по 12 612,00 грн.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

У зв`язку із залишенням касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху, заява про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/7317/20 не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/7317/20 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко