Ухвала

від 04.10.2021 по справі 923/917/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/917/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 19.11.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ-1 ПЛЮС"

до Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Міністерство інфраструктури України,

2) Державне підприємство "Скадовський морський торговельний порт",

про скасування наказу та визнання договору оренди укладеним,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - Регіональне відділення) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 (повний текст постанови складено 31.05.2021) та рішення Господарського суду Херсонської області від 19.11.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) і надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення вказаної ухвали скаржнику.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2021 повернуто касаційну скаргу з тих підстав, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги у строк, визначений приписами Господарського процесуального кодексу України.

20.08.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Регіональне відділення повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 19.11.2020 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

16.09.2021 (згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису) від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ-1 ПЛЮС" до Верховного Суду надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження, яке обґрунтовано тим, що скаржник приховує інформацію щодо того, що він вже звертався до Суду з касаційною скаргою на ці ж самі судові рішення по цій справі, однак у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження чомусь замовчує про вказані обставини щодо свої попередніх дій щодо оскарження судових рішень, а безпідставно посилається саме на вплив карантинних обмежень, як підставу для поновлення строків, відтак, обставини, викладені у заяві про поновлення строків категорично не узгоджуються з діями скаржника щодо подачі 18.06.2021 і 03.08.2021 попередніх касаційної скарги та заяви про усунення недоліків.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, перевіривши доводи, що викладені в запереченні проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 25.05.2021, повний текст складено та підписано 31.05.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 22.06.2021 (з урахуванням вихідних днів).

Касаційну скаргу подано 20.08.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що в зв?язку з продовженням дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 та епідемічною ситуацією, що склалася в Херсонській області, Регіональне відділення мало труднощі з організацією претензійно-позовної роботи; вказані труднощі зумовлені захворюваннями працівників Регіонального відділення на гостру коронавірусну хворобу (COVID-19), а також складнощами в організації роботи спеціалістів, що працювали віддалено та недостатнім матеріально-технічнім забезпеченням Регіонального відділення.

Оцінивши доводи Регіонального відділення в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, заперечення проти відкриття касаційного провадження колегій суддів вважає, що наведені заявником підстави є неповажними виходячи із наступного.

Так, як правильно зазначено у запереченнях Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ-1 ПЛЮС", скаржник вже звертався до Суду з касаційною скаргою на ці ж самі судові рішення по цій справі, однак у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження про вказані обставини не зазначає.

Проте вказані обставини також мають оцінюватися судом при вирішенні питання про поважність причин пропуску процесуальних строків на касаційне оскарження.

Положеннями пункту 4 Прикінцевих положень ГПК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Верховний Суд зазначає, що пославшись на запровадження карантинних заходів скаржник має зазначити якім чином такі заходи об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на касаційне оскарження.

Також скаржнику належить навести обставини, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без руху до 04.11.2021.

2. Встановити Регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич