ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/4482/21
30 вересня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Луцишин Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підгаєцької міської ради, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Підгаєцької міської ради №1216 від 13.07.2021 Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність ;
зобов`язати Підгаєцьку міську раду повторно розглянути його заяву від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, кадастровий номер: 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах АДРЕСА_1 та надання її у власність, на найближчому засіданні чергової сесії та прийняти законне рішення з урахуванням правових висновків суду.
В обґрунтування позову вказано, що позивач звернув до Підгаєцької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах АДРЕСА_1 . Відповідач протягом місяця не надав жодної відповіді на цю заяву, а тому позивач скористався принципом мовчазної згоди та замовив відповідний проект землеустрою, повідомивши про це відповідача.
В подальшому 29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Підгаєцької міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою, проте отримав відмову, яку вважає протиправною.
Відповідач визначив підставою для відмови те, що масив земель орієнтовною площею 1,5 га, розташований в межах АДРЕСА_1 , з якого заявник бажає отримати земельну ділянку у власність, відповідно до рішення сесії Підгаєцької міської ради № 755 від 20.12.2018 включено до переліку земельних ділянок, права оренди щодо яких пропонується продати на земельних торгах. Позивач зауважує, що чинне законодавство не передбачає такої підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, як включення до переліку земельних ділянок, права оренди щодо яких пропонується продати на земельних торгах. Рішення Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути надані в оренду у 2019 році через аукціон №755 від 20.12.2018 має часові рамки дії - 2019 рік та вже є нечинним і не може здійснювати вплив на спірні правовідносини.
Протягом 2019 року щодо масиву земель по АДРЕСА_1 вказане рішення не стало підставою виникнення правовідносин стосовно формування земельних ділянок, реєстрації їх в Держгеокадастрі, не проведені в цілому дії щодо підготовки лотів для проведення земельних торгів, відповідно аукціон не відбувся, права оренди на них нікому не передані і станом на сьогоднішній день земельна ділянка, щодо якої позивач розробив проект землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення садівництва та зареєстрував її в Держгеокадастрі є вільною і не обтяженою жодними обмеженнями для набуття її у власність. Також позивач вказує, що міська рада безпідставно посилається на статтю 136 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Ухвалою суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 21.09.2021.
25.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує та вказує, що заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрої щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Підгайці Тернопільського району Тернопільської області по вулиці Шевченка, розглянута. Так, відповідач надіслав позивачу на електронну пошту (враховуючи усне прохання позивача відправляти кореспонденцію в електронному вигляді) лист Про надання дозволу на розроблення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність №98 від 09.03.2021, яким повідомлено, що заяву винесено на розгляд чергової сесії міської ради, яка з об`єктивних причин не була скликана у місячний строк, - до 10.03.2021.
06.04.2021 відбулось друге пленарне засідання сесії Підгаєцької міської ради, на якому розглядався проект рішення Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 . За результатами обговорення більшістю депутатів рішення Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 не прийнято. В подальшому оскаржуваним рішення Підгаєцької міської ради було відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою.
Відповідач зазначає, що рішення Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути надані в оренду у 2019 році через аукціон №755 від 20.12.2018 на даний час не скасоване ні Підгаєцькою міською радою, ні в судовому порядку, продовжуються дії щодо підготовки вказаного лоту (земельної ділянки, в масиві якої розміщується спірна земельна ділянка) до проведення земельних торгів, а саме продовжуються дії стосовно інвентаризації та реєстрації вищезгаданої земельної ділянки. Також зазначає, що статті 136 ЗК України стосується спірних правовідносин. Відповідач просить відмовити у позові.
31.08.2021 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зауважує, що відповідь Підгаєцької міської ради на його клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням у розумінні ЗК України, яке орган місцевого самоврядування має прийняти при вирішення земельного питання. Вважає, що були всі підстави за принципом мовчазної згоди замовити проект землеустрою. Подальший розгляд відповідачем клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вже був необов`язковим.
Вказує, що стаття 136 ЗК України не може вважатись належною підставою для відмови позивачеві у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки відсутній належний, допустимий та достовірний доказ існування факту наявності переліку земельних ділянок, права на які виставлені на земельні торги у 2021 році та включення до даного переліку земельної ділянки з кадастровим номером 6124810100:02:001:0042.
У позовній заяві позивач просив встановити судовий контроль у відповідності до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 24.09.2021 до суду надійшли пояснення ОСОБА_1 , у яких повторно зазначено про доцільність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача у місячний строк подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 21.09.2021 розгляд справи відкладався до 30.09.2021 у зв`язку з неявку з неявною представника відповідача.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у заявах по суті справи, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, та зазначила, що Підгаєцька міська рада 22.09.2021 прийняла рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 для подальшого продажу прав оренди. Зауважила, що продаж прав оренди на земельну ділянку включає певні етапи, на даний час здійснюється наступний (черговий етап) по підготовці лоту для продажу. Просила відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.
09.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Підгаєцької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах АДРЕСА_1 . До зазначеного клопотання, серед іншого, було додано викопіювання з Публічної кадастрової карти України з позначеним бажаним місцем розташування земельної ділянки та інформаційна довідка найбільш наближеної земельної ділянки з аналогічним цільовим призначенням (01.05 для індивідуального садівництва) від 09.02.2021 (а.с.5, 34-38).
Як стверджує відповідач, листом від 09.03.2021 за №98, він повідомив ОСОБА_1 (шляхом направлення листа на електронну пошту заявника) про те, що питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва винесено на розгляд чергової сесії міської ради, яка відбудеться в березні 2021 року, про результати розгляду буде повідомлено додатково (а.с.39). Позивач у судовому засіданні підтвердив отримання такого листа.
У березні 2021 року пленарні засідання Підгаєцької міської ради не проводилися.
Заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва винесена на розгляд Підгаєцької міської ради 06.04.2021. Під час голосування за проект рішення Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 жоден з депутатів не проголосував в його підтримку, проти - проголосували двоє депутатів, ще 18 утрималися. Рішення не прийнято, про що свідчить витяг з протоколу пленарного засідання Підгаєцької міської ради від 06.04.2021 (а.с.41).
Також судом встановлено, що 12.03.2021 позивач укладав з Державним підприємством Центр державного земельного кадастру договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №212099000337-ПЗ (а.с.6-8).
18.03.2021 ОСОБА_1 подав до Підгаєцької міської ради повідомлення, у якому посилаючись на абзац третій частини сьомої статті 118 ЗК України (принцип мовчазної згоди ) та у зв`язку з тим, що міська рада у місячний строк з дня реєстрації його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не здійснила її належний розгляд, повідомляв про укладення ним договору від 12.03.2021 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.9).
29.06.2021 позивач подав до Підгаєцької міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, кадастровий номер: 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах АДРЕСА_1 (а.с.13, 42).
За результатами розгляду вказаної заяви 13.07.2021 Підгаєцькою міською радою прийнято рішення №1216 Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність , за змістом якого відмовлено громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для індивідуального садівництва, площею 0,1200 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована в межах міста Підгайці по вулиці Шевченка на території Підгаєцької міської територіальної громади у зв`язку із тим, що масив земель орієнтовною площею 1,5 га, розташований в межах АДРЕСА_1 , з якого заявник бажає отримати земельну ділянку у власність, відповідно до рішення сесії Підгаєцької міської ради № 755 від 20.12.2018 включено до переліку земельних ділянок, права оренди щодо яких пропонується продати на земельних торгах (частина третя статті 136 ЗК України) (а.с.14, 47).
Не погодившись з таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом статті 3 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).
Відповідно до пункту б статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
За змістом пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 ЗК України, відповідно до змісту якої, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Згідно з пункту в частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність встановлені статтею 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною шостою статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої статті 118 ЗК України).
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої статті 118 ЗК України).
Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).
Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.
Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей ЗК України.
При цьому, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 26, 33, 59 Закону № 280/97-ВР.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Як вбачається з обставин, встановлених судом, Підгаєцькою міською радою рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва не прийняте ні в місячний термін, передбачений статтею 118 ЗК України, ні пізніше - за підсумками голосування на пленарному засіданні ради 06.04.2021, коли проект рішення виносився на обговорення та голосування, рішення не прийняте через відсутність голосів депутатів за проект такого рішення. Відповідачем не прийнято і рішення про відмову у наданні такого дозволу, тобто не прийнято жодного рішення у порядку, визначеному статтею 118 ЗК України, статтями 26, 59 Закону № 280/97-ВР.
Отже, відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача.
Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України.
У цій справі порушення встановленого частиною сьомою статті 118 ЗК України місячного строку розгляду клопотання позивача обумовило виникнення підстав для використання позивачем права на самостійне замовлення розробки проекту землеустрою.
Разом з тим, аналіз положень абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.
Позивач звернувся із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва 09.02.2021, та після закінчення місячного строку з часу реєстрації цього клопотання, 12.03.2021 замовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, тобто з дотриманням строків та умов, визначених статтею 118 ЗК України, та 18.03.2021 повідомив відповідача про те, що замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу.
Надаючи оцінку підставам для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність суд зазначає таке.
Оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для індивідуального садівництва площею 0,1200 га з тих підстав, що масив земель орієнтовною площею 1,5 га, розташований в межах АДРЕСА_1 , з якого заявник бажає отримати земельну ділянку у власність, відповідно до рішення сесії Підгаєцької міської ради № 755 від 20.12.2018 включено до переліку земельних ділянок, права оренди щодо яких пропонується продати на земельних торгах (частина третя статті 136 ЗК України) (а.с.14, 47).
Так, рішенням Підгаєцької міської ради № 755 від 20.12.2018, на яке посилається відповідач, затверджено перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути надані в оренду через аукціон у 2019 році, до якого включено земельну ділянку площею 1,5 га для реалізації інвестиційного проекту (будівництва туристично-готельного комплексу або іншого об`єкту, який не забруднює навколишнього середовища) в межах м. Підгайці по вул. Шевченка (біля АЗС) із земель запасу (земель залізничного транспорту) (а.с.48).
Разом з тим, суд звертає увагу, що в рішенні Підгаєцької міської ради № 755 від 20.12.2018, мова йде про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення (землі залізничної транспорту), у той час як земельна ділянка, на яку претендує позивач віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 22.06.2021 державним кадастровим реєстратором зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 6124810100:02:001:0042 з цільовим призначенням 01.05 для індивідуального садівництва, землі сільськогосподарського призначення (а.с.10).
В межах цього масив в Державному земельному кадастрі зареєстрована ще одна земельна ділянка кадастровий номер 6124810100:02:0119, цільове призначення 01.05 для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (а.с.38), яка вже передана у приватну власність.
Належним і допустимих доказів на підтвердження того, що бажана для позивача земельна ділянка (за кадастровим номером 6124810100:02:001:0042) включена до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, відповідач не надав, а судом не встановлено. При цьому суд встановив, що у рішенні Підгаєцької міської ради № 755 від 20.12.2018, на яке посилається відповідач, мова йде про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення (землі залізничного транспорту).
Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах регулюється статтею 136 ЗК України, відповідно до якої організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:
а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);
б) державну реєстрацію земельної ділянки;
в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;
г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;
ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї;
д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;
е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України;
є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;
ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.
Наведені приписи статті 136 ЗК України свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Разом з тим, аналіз наведених правових норм свідчить, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.
Таким чином, для того, щоб включити земельну ділянку в перелік земельних ділянок та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, земельна ділянка має бути сформована, проведена державна реєстрація такої земельної ділянки з визначенням кадастрового номера. Прийняття рішення відповідачем у 2018 років з орієнтовним переліком земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути надані в оренду у 2019 році через аукціон, не свідчить про наявність у відповідача рішення прийнятого у порядку статті 136 ЗК України щодо земельної ділянки, на яку претендував позивач. Таке рішення з формулюванням можуть бути надані в оренду у 2019 році через аукціон свідчать лише про можливі наміри органу місцевого самоврядування, а не остаточно прийняте рішення з цього питання.
Відповідачем не надано суду рішення, яким затверджено перелік земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, до якого включено земельну ділянку з кадастровим номером 6124810100:02:001:0042, за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га.
Суд звертає увагу, що до такого переліку включаються земельні ділянки з зазначенням їх місця розташування (адреси), їх цільового призначення (функціонального використання), площі, кадастрового номера, умов продажу.
Відповідач, відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не підтвердив, що саме ця земельна ділянка за кадастровим номером 6124810100:02:001:0042 з цільовим призначенням 01.05 для індивідуального садівництва, землі сільськогосподарського призначення, включена до переліку земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги.
Посилання Підгаєцької міської ради на те, що на даний час проводиться інвентаризація земельних ділянок та дії щодо підготовки лотів свідчать на користь висновку, що земельні ділянки, які визначені ним як один масив земельних ділянок для можливого продажу прав на них на земельних торгах, не сформовані у розумінні земельного законодавства, що є обов`язковою умовою для включення їх до переліку земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Відтак суд критично оцінює посилання відповідача на те, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність, включена до переліку земельних ділянок, які включені до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах.
Крім того, представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що надати будь-які докази про те, що бажана для позивача земельна ділянка входить до масиву земель, права на які планується виставити на торги, надати не може, бо їх немає.
Відтак наявні обґрунтовані підстави для визнання протиправним та скасування рішення Підгаєцької міської ради №1216 від 13.07.2021 Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність .
Вирішуючи питання щодо іншої похідної позовної вимоги про зобов`язання Підгаєцьку міську раду повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, то суд враховує наступне.
За змістом статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, похідна позовна вимога також підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно на найближчому засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, кадастровий номер: 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах АДРЕСА_1 , та надання її у власність з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того, примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд позов задовольняє повністю, то необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 908,00 грн, сплачений позивачем 23.07.2021 (а.с.16).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Підгаєцької міської ради №1216 від 13.07.2021 Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та передачі її у власність .
Зобов`язати Підгаєцьку міську раду на найближчому засіданні чергової сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, кадастровий номер 6124810100:02:001:0042, яка розташована в адміністративно-територіальних межах АДРЕСА_1 , та надання її у власність, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Підгаєцької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Підгаєцька міська рада (вулиця Шевченка, 39, місто Підгайці, Тернопільська область, 48000, код ЄДРПОУ 04058462).
Повний текст рішення складено та підписано 05 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2021 |
Оприлюднено | 06.10.2021 |
Номер документу | 100118649 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні