Постанова

від 05.10.2021 по справі 200/9888/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року справа №200/9888/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техремпоставка на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 14 червня 2021 року у справі №200/9888/19-а (суддя І інстанції Ушенко С.В., повний текст рішення складено 14.06.2021р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техремпоставка до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішеннь,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №0006334610 та №0006324610.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техремпоставка витрати на правничу допомогу у сумі 36000,00 грн. та витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, в розмірі 2080,34 грн..

Постановою Верховного Суду від 13.05.2021р. у справі № 200/9888/19-а додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року скасовано, справу в частині стягнення витрат на правничу допомогу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування судових рішень першої і апеляційної інстанції стало ненадання правової оцінки відповідним доказам відповідача, які були викладені в запереченнях на заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного від 14 червня 2021 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Офісу великих платників податків ДПС за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове додаткове рішення про стягнення на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 36000,00 грн. та витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, в розмірі 2080,34 грн..

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не було дотримано принцип змагальності в частині обов`язку доведення співмірності витрат. Зазначаючи про завищеність витрат, зважаючи на складність справи, суд першої інстанції не наводить жодних критеріїв, з урахуванням яких суд дійшов висновку про незначну складність. Зазначаючи про завищеність витрат, зважаючи на витрачений адвокатом час, суд не наводить доводів щодо того, який час на підготовку того чи іншого процесуального документу є розумним та співмірним зі складністю справи.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 20.09.2019р. представником позивача під час розгляду справи надана заява, в якій зазначалось про необхідність подання додаткових доказів понесення Товариством судових витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим питання про судові витрати представник просила вирішити після ухвалення рішення у справі.

03.12.2019р. від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат у справі. В зазначеній заяві позивач просив суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техремпоставка витрати, пов`язані з прибуттям до суду, у сумі 2 080,34 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 36 000,00 грн..

10.12.2019р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, які обґрунтовані недоведеністю представником позивача розміру понесених витрат на правничу допомогу та відсутністю належного документального підтвердження цих витрат.

Крім того, зазначено, що дана категорія справ є абсолютно типовою і має ознаку незначної складності навіть при наявності суми позову більш ніж 2,8 млн. грн..

Відповідач також зазначає, що позовна заява за своїм змістом містить стислий перелік обставин описаних в акті перевірки та наведену практику Верховного суду.

Додані до матеріалів додатки у вигляді статуту підприємства, акта перевірки, копії заперечень до акта перевірки, копії відповіді на заперечення до акта перевірки, копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не відображають суть понесених витрат у вигляді грошової винагороди, позаяк частина документів, які додані до позову у вигляді додатку, - це документи видавником яких є відповідач, а інша частина - статус підприємства, який описаний в акті перевірки, тобто їх надання не потребувало значного часу, витраченого на підготовку та подання до суду позову.

Також, подання доказів окремо від позовної заяви відповідно до клопотання про долучення доказів, а не одночасно з позовною заявою, не мало впливу на хід розгляду справи.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини четвертої статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано: - копію договору про надання правової допомоги № 157-ТРП від 01 квітня 2019 року; - копію додаткової угоди № 2 від 02 серпня 2019 року до Договору № 157-ТРП про надання правової допомоги від 01.04.2019; - копію посадочних документів Укрзалізниці про проїзд представника позивача до м. Слов`янськ та до м. Київ на загальну суму - 2 080,34 грн.; - копію Акта надання послуг №1 від 28 листопада 2019 року на загальну вартість 38080,34 грн.; - копію свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю; - копію довіреностей на представників позивача; - витяг з Єдиного реєстру адвокатів України; - копію фіскальних чеків з описом вкладень до цінного листа АТ Укрпошта .

У відповідності до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 157-ТПР від 01 квітня 2019 року виконавець зобов`язується надавати клієнту правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору. Сторони домовились про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів.

За умовами п. 1 додаткової угоди № 2 від 02 серпня 2019 року до вказаного договору, виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу у справі за позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 №0006334610, №0006324610 в Донецькому окружному адміністративному суді, судах другої та третьої інстанції, зокрема, але не обмежуючись, вчиняти наступні дії: підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання клопотань про залучення доказів, відповіді на відзив, письмових пояснень по справі, інших процесуальних документів та документів правового характеру, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі, підготовка та подання заяви про відшкодування понесених судових витрат та надання відповідних доказів, виконання інших дій, що впливають на зміст Договору та Додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди вартість послуг з надання правової допомоги розраховується на підставі погодинної вартості роботи адвоката 2000 грн. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами у актах наданих послуг.

Згідно акту надання послуг № 1 від 28 листопада 2019 року в рамках судової справи №200/9888/19-а надано позивачу послуги: з підготовки та подання до суду:

позовної заяви на 17 арк. з додатками на 123 арк. (3 год., 6000 грн.),

відповіді на відзив на 13 арк. з додатками на 3 арк. (2 год., 4000 грн.),

заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення на 3 арк. (0,5 год., 1000 грн.),

клопотання про долучення доказів на 4 арк. з додатками на 184 арк. (2 год., 4000 грн.),

письмових пояснень у справі на 3 арк. з додатками на 6 арк. (1 год., 2000 грн.),

письмових пояснень та клопотання про залучення доказів на 7 арк. з додатками на 3 арк. (1,5 год., 3000 грн.),

клопотання про залучення доказів на 10 арк. з додатками на 641 арк. (2 год., 4000 грн.),

заяви про відшкодування понесених витрат на 12 арк. з додатками на 26 арк. (2 год., 4000 грн.), участі у судових засіданнях 18.10.2019, 13.11.2019, 28.11.2019 (4 год., 8000 грн.).

Також в акті зазначено про фактичне понесення адвокатом витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, на суму 2 080,34 грн..

Відповідно до наданих представником позивача посадочних документів на проїзд потягом з м. Київ до м. Слов`янськ для участі у судових засіданнях, призначених на 18.10.2019р., 13.11.2019р., 28.11.2019р, та з м. Слов`янськ до м.Київ у ці дати, розмір документально підтверджених витрат представника позивача, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 2080,34 грн., які судом першої інстанції були стягнуті на користь позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлена позивачем сума судових витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності, визначеним частиною п`ятою статті 134 КАС України, та стягнув на користь позивача судові витрати на суму 4919,65 грн. (правнича допомога) та 2 080,34 грн. (витрати на прибуття до суду), загалом 7000,00 грн., що, на думку суду, є співмірною сумою для даної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи заперечення відповідача, зробив вірний висновок про неспівмірність заявлених вимог по відшкодуванню витрат на правничу допомогу, оскільки по цій категорії справ є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання, як наслідок сума витрат на її написання є завищеною, як і сума витрат на написання інших процесуальних документів та участі у судових засіданнях.

Судом також встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи протоколів судових засідань загальна тривалість судових засідань з розгляду цієї справи, що відбулися 18.10.2019р., 13.11.2019р., 28.11.2019р., загалом склала 2 години 45 хв., а не 4 години, як зазначено у акті надання послуг № 1 від 28 листопада 2019 року.

Таким чином, оцінивши усі необхідні аспекти: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техремпоставка на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 14 червня 2021 року у справі №200/9888/19-а - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 14 червня 2021 року у справі №200/9888/19-а - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена 05 жовтня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 05 жовтня 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

А.В. Гайдар