Постанова

від 22.09.2021 по справі 551/1324/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/1324/19 Номер провадження 22-ц/814/1861/21Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

секретар: Зеленська О.І.

за участю представника позивача - адвоката Говорової С.Л.

представника відповідача - Шведенка П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки Валентини Михайлівни про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Дов-женка звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки В.М. про визнання недійсною угоди щодо достро-кового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 19 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 передала у оренду ТОВ Агро-фірма ім. Довженка строком на десять років, належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2833, виданого Шишацькою державною нотаріальною конторою 15 листопада 2012 року земельну ділянку за кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, яка знаходиться на території Шишацького району Полтавської області.

22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночною О.В. на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 грудня 2016 року без відому позивача зареєстровано факт припинення права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5325783800:00:015:0024.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 будь-яких претензій стосовно неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки не висловлювала, з пропозицією про дострокове розірвання правочину, як того вимагає Регламент процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, не зверталася, згода позивача на його розірвання не надавалася.

Вважає, що угода про дострокове розірвання договору оренди землі є сфальсифіко-ваною, шляхом поставлення на ній минулої дати - 05 грудня 2016 року та реального проставлення відповідачем ОСОБА_1 підпису на ній.

Датою укладання угоди вважає квітень 2019 року, яка від імені ТОВ Агрофірма ім. Довженка підписана неповноважною особою ОСОБА_2 , якого рішенням позачергових зборів учасників товариства від 27 грудня 2017 року звільнено з посади генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Єдиною особою уповноваженою на підписання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ Агро-фірма ім. Довженка - ОСОБА_3

На фальсифікацію угоди вказує й відсутність у позивача оригіналу примірника оскаржуваної угоди, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у останнього волевиявлення на її укладання.

Дострокове розірвання договору оренди землі всупереч волі орендаря, на думку позивача, призвело до спричинення ТОВ Агрофірма ім. Довженка матеріальних збитків та упущеної вигоди.

Угода про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та підтверд-ження приватним нотаріусом такого права є незаконними, так як грубо порушують права ТОВ Агрофірма ім. Довженка , оскільки останнє впродовж 2014-2019 років відкрито користувалося зазначеною земельною ділянкою, здійснюючи її сільськогосподарський обробіток, використовуючи її згідно з цільовим призначенням.

Зважаючи на те, що, за доводами позивача, Угода про розірвання договору оренди земельної ділянки підписана від імені позивача не уповноваженою особою та всупереч його волі, - просило визнати її недійсною; скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуць-кого міського нотаріального округу Ганночки В.М. про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325783800:00:015:0024.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма ім. Довженка - відмовлено.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ТОВ Агрофірма ім. Довженка оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, - просило оскаржуване судове рішення - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначало, що суд першої інстанції дав невірну оцінку обставинам справи, так як відсутність оригіналу угоди, яка є предметом розгляду справи, позбавила позивача можливості отримати висновок судово-технічної експертизи та довести свої позовні вимоги відносно тих обставин, що спірна угода була укладена в 2019 році. ОСОБА_1 не надала оригіналу угоди, тобто ухилилася від подання доказів, тому суд першої інстанції повинен був визнати той факт, що спірна угода не була укладена між сторонами, а була підроблена.

Окрім того, згідно з журналів вхідної та вихідної кореспонденції ТОВ Агрофірма ім. Довженка за 2016-2017 роки угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, які укладені між позивачем та ОСОБА_1 не зареєстровані.

Також, наказом ТОВ Агрофірма ім. Довженка №122 від 31 жовтня 2016 року Про проведення інвентаризації та забезпечення належного порядку зберігання оригіналів договорів оренди земельних ділянок було вирішено провести інвентаризацію договорів оренди землі та договорів емфітевзису, передача оригіналів договорів з усіма невід`ємними частинами договору та додатковими угодами до них - до центрального офісу Агропром-холдинку Астра-Київ (м. Київ) в управління земельних ресурсів.

Контроль за виконання наказу покладений на заступника генерального директора з земельних питань - Осауленко Ю.І.

Накази №121, 122 були зареєстровані в книзі Загальні накази ТОВ АФ ім. Довжен-ка 2013-2018 роки . У матеріалах справи є інформація з облікової бази 1С 8 ТОВ АФ ім. Довженка , згідно якої між сторонами існує лише договір оренди землі, який укладений 19 серпня 2014 року, угода про розірвання договору оренди землі не обліковується.

Окрім цього, згідно відповіді на адвокатський запит Агропромхолдинг Астра-Київ повідомлено, що у відділі обліку і контролю земельних ресурсів управління земельних ресурсів центрального офісу Агропромхолдинг Астра-Київ в обліку та зберіганні знаходи-ться оригінал договору оренди землі від 19 серпня 2014 року, який укладений між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 угода від 05 грудня 2016 року про розірвання договору оренди землі в наявності та на обліку відсутня.

В угоді про розірвання Договору оренди землі від 05 грудня 2016 року не вказано місце укладення угоди, не вказана дата припинення орендних відносин.

На апеляційну скаргу Агрофірми ім. Довженка свій відзив надав представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шведенко П.Ю., у якому, спростовуючи доводи апеля-ційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі та рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Зазначав, що позивач в апеляційній скарзі вказує, що спірні угоди суперечать його волевиявленню та інтересам. Однак дане твердження є безпідставним і необґрунтованим, адже згідно чинного законодавства вчиняти дії від імені юридичної особи мають право - органи та посадові особи визначені в установчих документах юридичних осіб, обмеження повноваження таких осіб та органів регламентується тими ж установчими документами.

В період з 2009 року по 2017 рік посаду генерального директора позивача обіймав - ОСОБА_2 , та був одним з кінцевих бенефіціарів позивача, і єдиною особою наділеною правом підпису та представництва інтересів позивача без доручення, дані обставини підтверджуються копією статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , яка міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Плаксіною П.Б., зареєстрованого в реєстрі за №2833, належить земельна ділянка площею 4.80 га. з кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, яка розташована на території Шишацького району Полтавської області / а.с.20-22, т.1 /.

19 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка укладено договір оренди землі №79, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у платне, строкове користування на десять років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4.8001 га з кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, яка розташована на території Шишацького району Полтавської області / а.с.11-14, т.1 /.

За даними акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до Договору оренди землі від 19 серпня 2014 року, ОСОБА_1 , як орендодавець, передала орендарю - ТОВ Агрофірма ім. Довженка у строкове платне користування, належну їй, земельну ділянку / а.с.15, т.1 /.

04 серпня 2015 року право оренди обумовленої земельної ділянки за позивачем зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Шишацького РУЮ Дерій В.І., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

05 грудня 2016 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довже-нка в особі генерального директора ОСОБА_2 укладено Угоду про дострокове розір- вання Договору оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року, згідно якої сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року буде розір-вано після її підписання сторонами, тобто з 05 грудня 2016 року, після чого сторони не вва-жають себе обтяженими будь - якими правами і обов`язками, що випливали з Договору, та не мають одна до одної будь - яких претензій. Дана угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендаря, інший, - в орендодавця.

Отже, з викладеного слідує, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою, взявши на себе певні обов`язки, прийняли рішення про розірвання договору оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року.

17 квітня 2019 року, на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 05 грудня 2016 року, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В.М. підтвердила факт припинення за ТОВ Агрофірма ім. Довженка права на оренду, належної відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, про що внесла відо-мості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /т.1 а. с. 8-9, 149/.

Відповідно до п.19.5 Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , затвердженого загальними зборами учасників ТОВ Агрофірма ім. Довженка / протокол № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року/, генеральний директор без доручення діє від імені Товариства, в тому числі укладає договори та інші угоди, колективний договір /т.1,а.с.124-140, /.

За поясненнями у судовому засіданні суду першої інстанції свідка ОСОБА_2 , - з березня 2009 року по листопад 2017 року він виконував обов`язки генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка , що не заперечувалося і представником позивача, та здійснював керівництво поточною діяльністю товариства, зокрема, без доручення від імені останнього мав право, у тому числі, й на укладання угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

За взаємною згодою з ОСОБА_1 від імені Товариства ним 05 грудня 2016 року була підписана Угода про розірвання, раніше укладеного, договору оренди землі.

При цьому свідок в суді першої інстанції зазначав, що станом на 05 грудня 2016 року, він діяв у межах наданих йому повноважень, а на оскаржуваній угоді значиться його підпис та мається відтиск печатки ТОВ Агрофірма ім. Довженка , яка, на той час, перебувала у його вільному розпорядженні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, позивач не виконав вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування позову, ґрунтувався на недопустимих у доказуванні припущеннях, які не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості /ч. 1 ст. 627 ЦК України /.

За нормами ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму /оренди/ земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою ст.14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору /частина перша статті 638 ЦК України/.

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 654 цього ж Кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

За нормами ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналогічне положення викладене також у п. п. 37, 38 Договору оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року.

Отже, угода про розірвання договору є правочином, на який розповсюджуються норми матеріального права щодо правових наслідків недодержання сторонами на момент вчинення правочину вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 92, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги твердження представника позивача про те, що уповноваженою особою на укладання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ Агрофірма ім. Довженка - ОСОБА_3, оскільки такі повноваження згідно нової редакції Статуту товариства та наказу №225 к від 28 грудня 2017 року, йому надані з 28 грудня 2017 року.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 99 ЦК загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Так, матеріалами справи встановлено, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою прийняли рішення про розірвання договору оренди землі від 19 серпня 2014 року.

В період з березня 2009 по грудень 2017 посаду генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка обіймав ОСОБА_2 та був одним з кінцевих бенефіціарів ТОВ Агрофірма ім. Довженка і був єдиною особою наділеною правом підпису та представництва позивача без доручення, дані обставини підтверджуються копією Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , яка міститься в матеріалах справи.

Згідно п. 18.1 Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , затвердженого загальними зборами товариства (протокол № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року) для керівництва поточною діяльністю товариства утворюється одноосібний виконавчий орган генеральний директор.

Генеральний директор без доручення діє від імені товариства в тому числі розпоряджається майном товариства, укладає договори та інші угоди, затверджує правила, процедури та інші внутрішні документи тощо (п. 19.5 Статуту).

Загальними зборами учасників ТОВ Агрофірма ім.Довженка 27 грудня 2017 року (протокол №12/27/2017) припинено повноваження генерального директора товариства ОСОБА_2 в зв`язку з відкликанням, зі звільненням з посади, а на посаду генерального директора призначено ОСОБА_3 .

Сторонами не заперечувалося та підтверджується показаннями що ОСОБА_2 перебував на посаді генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка в період з березня 2009 по грудень 2017 року.

Тобто, з наведених норм Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка вбачається, що елементами які свідчать про укладення правочину в письмовій формі з боку юридичної особи, є підпис саме уповноваженої згідно закону та статутних документів особи (Генерального директора) та наявність відбитку оригінальної печатки ТОВ Агрофірма ім. Довженка .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 92, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Проте, позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження своїх доказів про те, що спірна угода була укладена не у зазначену у ній дату, а пізніше, коли ОСОБА_2 вже не перебував на посаді генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Так само не надано позивачем й доказів того, що на час укладання спірної угоди генеральний директор товариства ОСОБА_2 не мав повноважень на укладання тпких договорів, або того, що вони виконанні всупереч існуючому в товаристві порядку.

Крім того, представником позивача не було надано суду жодного доказу про те, що оспорювана угода, підписана ОСОБА_2 , як генеральним директором ТОВ Агрофірма ім. Довженка , та відповідачем ОСОБА_1 у грудні 2016 року, сфальшована останніми.

Факт того, що оригінал договору оренди землі із ОСОБА_1 зберігався в м. Києві в ТОВ Астарта-Київ жодним чином технічно не перешкоджав укладанню угоди про його розірвання відповідно до положень чинного законодавства.

Крім того, у ТОВ Агрофірма імені Довженка була в розпорядженні копія даного договору, що підтверджується поясненнями свідків.

Доводи апелянта про відсутність даних про розірвання договорів оренди землі зі ОСОБА_1 у внутрішній документації підприємства та у відповідних бухгалтерських програмах не беруться судом до уваги, оскільки ведення даної паперової та електронної документації залежить виключно від волевиявлення і дій саме сторони позивача, яка згідно доводів її представника не заінтересована в укладанні угод та договорів, що можуть призвести до зменшення земельного банку.

Доводи апеллянта про те, що у разі виникнення у відповідача ОСОБА_1 наміру розірвати укладений договір оренди, остання мала діяти у спосіб, визначений Регламентом взаємодії з власниками земельних ділянок, який затверджений генеральним директором ТОВ фірма Астарта Київ від 12 серпня 2016 року, не беруться судом до уваги, оскільки вказаний регламент регулює питання з власниками земельних ділянок, які передані у користування виключно ТОВ фірма Астарта - Київ , а не ТОВ Агрофірма ім. Довженка , та взагалі не висвітлює питань, пов`язаних з порядком розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Доводи апеллянта про те ,що відповідач ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду не надала оригіналу спірної угоди, тобто ухилилася від подання доказів, не береться судом до уваги, оскільки питання зберігання фізичною особою, належних їй, оригіналів документів законодавчо не врегульовано, тому суд не бере до уваги твердження представника позивача в частині того, що про недійсність оспорюваної угоди свідчить й відсутність у відповідача ОСОБА_1 її оригіналу.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що дотримання чи недотримання працівниками (в тому числі генеральним директором) ТОВ Агрофірма ім. Довженка певних локальних нормативних документів при підготовці та укладанні спірних угод жодним чином не повинно впливати на права та обов`язки відповідача ОСОБА_1 , яка, підписуючи спірну угоду у генерального директора товариства орендаря не повинна була перевіряти чи якимось чином припускати, що останній діє без дотримання певних внутрішніх інструкцій.

Доводи апелянта про те, що ознакою фальсифікації оспорюваної угоди є не зазначення в ній дати з який договір оренди припиняє свою дію, кадастрового номеру земельної ділянки, місця її укладання та невірне відображення інформації про орган яким зареєстровано спірну угоду є необґрунтованими, оскільки кадастровий номер земельної ділянки наведено в акті її приймання-передачі, укладеному того ж числа, що й спірна угода, який визначений як додаток до неї.

Відсутність в угоді посилання на дату розірвання договору оренди також не є перешкодою для її укладання, оскільки час розірвання договору оренди землі пов`язано з моментом державної реєстрації припинення права оренди відповідно до вимог Законів України Про оренду землі та ;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Крім того, слід зазначити, що місце укладання угоди про розірвання договору оренди землі не визначено як її істотна умова, а ні положеннями ЦК України, а ні Закону України Про оренду землі , а отже відсутність в тексті угоди даних про місце її укладання не є підставою для визнання спірної угоди недійсною.

Згідно положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 80 ЦПК).

За правилами ч. 1ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

В той же час, колегія суддів, виходячи з положень ст. 15 ЦК України та ст. 5 ЦПК України, погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, що позивачем не зазначено та не доведено, в чому саме полягає порушення приватним нотаріусом Ганночкою О.В. його прав у зв`язку з державною реєстрацією припинення права оренди на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових права на нерухоме майно.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвен-ції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європей-ського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка - залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Кривчун Т.О.

Пилипчук Л.І.