Рішення

від 07.05.2021 по справі 551/1324/19

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/1324/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2021 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

представника позивача - адвоката Говорової С.Л.,

відповідача ОСОБА_1 ,

його представника - адвоката Шведенка П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки Валентини Михайлівни про визнання недійсною угоду щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права, -

в с т а н о в и в :

27 грудня 2019 року представник ТОВ Агрофірма ім. Довженка - адвокат Говорова С.Л. звернулася до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки В.М. про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та скасування рішення щодо припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування поданого позову, представник позивача послався на те, що 19 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 передала у оренду ТОВ Агрофірма ім. Довженка строком на десять років, належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2833, виданого Шишацькою державною нотаріальною конторою 15 листопада 2012 року земельну ділянку за кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, яка знаходиться на території Шишацького району Полтавської області.

22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночною О.В. на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 грудня 2016 року без відому позивача зареєстровано факт припинення права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5325783800:00:015:0024.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 будь - яких претензій стосовно неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки не висловлювала, з пропозицією про дострокове розірвання правочину, як того вимагає Регламент процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, не зверталася, згода позивача на його розірвання не надавалася. Угода про дострокове розірвання договору оренди землі є сфальсифікованою, шляхом поставлення на ній минулої дати - 05 грудня 2016 року та реального проставлення відповідачем ОСОБА_1 підпису на ній. Датою укладання угоди вважає квітень 2019 року,яка від імені ТОВ Агрофірма ім.Довженка підписана неповноважною

особою Скочком В.М., якого рішенням позачергових зборів учасників товариства від 27 грудня 2017 року звільнено з посади генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Єдиною особою уповноваженою на підписання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ Агрофірма ім. Довженка ОСОБА_2 .

На фальсифікацію угоди вказує й відсутність у позивача оригіналу примірника оскаржуваної угоди, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у останнього волевиявлення на її укладання.

Дострокове розірвання договору оренди землі в супереч волі орендаря, на думку позивача, призвело до спричинення ТОВ Агрофірма ім. Довженка матеріальних збитків та упущеної вигоди.

Угода про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та підтвердження приватним нотаріусом такого права є незаконними, так як грубо порушують права ТОВ Агрофірма ім.Довженка , оскільки останнє впродовж 2014 - 2019 років відкрито користувалося зазначеною земельною ділянкою, здійснюючи її сільськогосподарський обробіток, використовуючи її згідно з цільовим призначенням.

Зважаючи на те, що Угода про розірвання договору оренди земельної ділянки підписана від імені позивача не уповноваженою особою та всупереч його волі, рішення про державну реєстрацію припинення такого права також підлягає скасуванню.

Одночасно позивач подав клопотання про витребування у відповідача ОСОБА_1 оригіналу угоди про розірвання договору оренди землі, укладеного 05 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка .

Ухвалою суду від 02 січня 2020 року провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання о 13 год. 00 хв. 05 лютого 2020 року.

Поряд з цим, зобов`язано відповідача ОСОБА_1 надати суду оригінал угоди про розірвання договору оренди землі, укладеного 05 грудня 2016 року між нею та ТОВ Агрофірма ім. Довженка / а.с.105, т.1 /.

21 січня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шведенко П.Ю. звернувся до суду з повідомленням про неможливість надати оригінал, витребуваної судом, угоди через її втрату / а.с.109, т.1 /.

31 січня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шведенко П.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказував на недоведеність позивачем факту відсутності вчинення оспорюваного правочину та обставин, які б свідчили про його недійсність, тому в задоволенні позову просив відмовити / а.с.114-123, т.1 /.

05 лютого 2020 року за наслідками підготовчого засідання клопотання представника позивача - адвоката Говорової С.Л. про відкладення підготовчого засідання задоволено, проведення підготовчого засідання призначено о 16 год. 00 хв. 03 березня 2020 року.

При цьому, зобов`язано представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шведенка П.Ю. направити позичу копію угоди та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а позивачу надано право надати відповідь на відзив / а.с.150-151, т.1 /.

10 лютого 2020 року від представника позивача - адвоката Говорової С.Л. на адресу суду надійшло клопотання про призначення у справі судово - технічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, а провадження у справі, - зупинити / а.с.159, т.1 /.

Ухвалою суду від 03 березня 2020 року клопотання представника позивача - адвоката Говорової С.Л. про проведення експертизи задоволено та, як наслідок, призначено у справі судово-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім.заслуженого професора М.С.Бокаріуса / а.с.168-169, т.1 /.

Крім того, 03 березня 2020 року від представника позивача - адвоката Говорової С.Л. на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника відповідача - адвоката Шведенка П.Ю. / а.с.162, т.1 /.

28 липня 2020 року цивільна справа №551/1324/19 за позовом ТОВ Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки В.М. про визнання недійсною угоди щодо розірвання договору оренди землі та скасування рішення про припинення іншого речового права повернулася до суду з повідомленням про неможливість надання висновку експерта.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року провадження у справі поновлено та призначено проведення підготовчого судового засідання о 11 год. 00 хв. 02 вересня 2020 року / а.с.210, т.1 /.

Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача - адвокат Говорова С.Л. у судовому засіданні просила позов задовольнити, виходячи з обставин, що у ньому викладені. При цьому, звертала увагу суду на те, що оскаржувана угода фактично підписана бувшим генеральним директором ТОВ Агрофірма ім. Довженка у квітні 2019 року, де від імені товариства діяла не уповноважена на те особа, яка не мала в своєму розпорядженні печатки товариства та діяла в супереч його реальним інтересам. Також звертала увагу суду на те, що угода про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 грудня 2016 року не містить інформації про місце укладення цього правочину, у ній не зазначено, в який конкретно пункт договору вносяться зміни щодо строку дії договору оренди землі, дати припинення дії договору, що в цілому також вказує на її недійсність.

Відповідач ОСОБА_1 не визнала позовні вимоги, просила у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Проти задоволення позовних вимог заперечував й представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Шведенко П.Ю., вказуючи на безпідставність та недоведеність заявлених ТОВ Агрофірма ім. Довженка вимог належними і допустимими доказами.

Незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, відповідач - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В.М. у судове засідання не з`явилася, причин своєї неявки не повідомила.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність відповідача ОСОБА_4 , суд, зважаючи на те, що неявка будь- якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача ОСОБА_4 .

Вислухавши думку учасників справи, пояснення свідків, перевіривши фактичні обставини справи належними і допустимими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Так, ч.4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості /ч. 1 ст. 627 ЦК України /.

За ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму /оренди/ земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою ст.14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору /частина перша статті 638 ЦК України/.

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Плаксіною П.Б., зареєстрованого в реєстрі за №2833, належить земельна ділянка площею 4.80 га. з кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, яка розташована на території Шишацького району Полтавської області / а.с.20-22, т.1 /.

19 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка укладено договір оренди землі №79, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у платне, строкове користування на десять років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4.8001 га з кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, яка розташована на території Шишацького району Полтавської області / а.с.11-14, т.1 /.

За даними акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до Договору оренди землі від 19 серпня 2014 року, ОСОБА_1 , як орендодавець, передала орендарю - ТОВ Агрофірма ім. Довженка у строкове платне користування, належну їй, земельну ділянку / а.с.15, т.1 /.

04 серпня 2015 року право оренди обумовленої земельної ділянки за позивачем зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Шишацького РУЮ Дерій В.І., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна / а.с.8-10, т.1 /.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 цього ж Кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналогічне положення викладене й у п.37, 38 Договору оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року / а.с.13, т.1/.

Таким чином, угода про розірвання договору є правочином, на який розповсюджуються норми матеріального права щодо правових наслідків недодержання сторонами на момент вчинення правочину вимог закону.

05 грудня 2016 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора Скочка В.М. укладено Угоду про дострокове розірвання Договору оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року, згідно якої сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року буде розірвано після її підписання сторонами, тобто з 05 грудня 2016 року, після чого сторони не вважають себе обтяженими будь - якими правами і обов`язками, що випливали з Договору, та не мають одна до одної будь - яких претензій. Дана угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендаря, інший, - в орендодавця / а.с.148, т.1 /.

Отже, з викладеного слідує, що сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою, взявши на себе певні обов`язки, прийняли рішення про розірвання договору оренди землі №79 від 19 серпня 2014 року.

17 квітня 2019 року, на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 05 грудня 2016 року, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В.М. підтвердила факт припинення за ТОВ Агрофірма ім. Довженка права на оренду, належної відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:015:0024, про що внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно / а.с.8-9, 149, т.1 /.

Відповідно до п.19.5 Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , затвердженого загальними зборами учасників ТОВ Агрофірма ім. Довженка / протокол № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року /, генеральний директор без доручення діє від імені Товариства, в тому числі укладає договори та інші угоди, колективний договір / а.с.124-140, т.1 /.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 він з березня 2009 року по листопад 2017 року виконував обов`язки генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка , що не заперечувалося представником позивача, та здійснював керівництво поточною діяльністю товариства, зокрема, без доручення від імені останнього мав право, у тому числі, й на укладання угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

За взаємною згодою з ОСОБА_1 від імені Товариства ним 05 грудня 2016 року була підписана Угода про розірвання, раніше укладеного, договору оренди землі.

При цьому, свідок запевнив суд, що станом на 05 грудня 2016 року, він діяв у межах наданих йому повноважень, а на оскаржуваній угоді значиться його підпис та мається відтиск печатки ТОВ Агрофірма ім. Довженка , яка, на той час, перебувала у його вільному розпорядженні.

Суд критично відноситься до тверджень представника позивача про те, що генеральний директор згідно з положеннями Статуту не має права, поміж іншого, укладати правочини /договори/додаткові угоди та будь - які інші угоди / до договорів оренди земельних ділянок без надання йому повноважень на укладання таких договорів рішенням Вищого органу управління Товариством, оскільки положення даного статуту / нова редакція/ почали діяти лише з 2018 року, у той час як оскаржувана угода - укладена 05 грудня 2016 року в межах дії Статуту товариства, затвердженого у 2016 році.

Тобто, з наведених норм законодавства та Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка вбачається, що елементами які свідчать про укладення правочину в письмовій формі з боку юридичної особи, є підпис саме уповноваженої згідно закону та статутних документів особи /Генерального директора/ та наявність відбитку оригінальної печатки ТОВ Агрофірма ім. Довженка .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 92, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Не бере суд й до уваги твердження представника позивача про те, що уповноваженою особою на укладання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ Агрофірма ім. Довженка ОСОБА_2 , оскільки такі повноваження згідно нової редакції Статуту товариства та наказу № 225 к від 28 грудня 2017 року, йому надані з 28 грудня 2017 року / а.с.94, т.1 /.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зобов`язаний діяти у межах, наданих йому актами цивільного законодавства, та не звільняє його від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних як для визнання оскаржуваної угоди недійсною, так і скасування рішення про припинення речового права, яке не може ґрунтуватися на припущеннях. Своїми цивільними і процесуальними правами позивач розпоряджається, а право на судовий захист і обов`язок доказування позову здійснює на власний розсуд /ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81 ЦПК України/. Позиція позивача щодо абсолютизації права на відповідне звернення до суду, яка зводиться до необхідності по суті автоматичного задоволення вимоги в разі її пред`явлення, без врахування факту виникнення спору про право та змагального цивільного процесу, без з`ясування та доказування відповідних обставин у контексті спірного питання, помилкова.

Поставивши перед судом питання про визнання Угоди про дострокове розірвання Договору оренди землі від 05 грудня 2016 року недійсною позивачу належало б доводити передусім обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, ст.215 ЦК України, а не вдаватись до припущень в частині реального часу її підписання та, нібито, недобросовісності дій її підписантів.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/.

Позивачем та його представником не було надано суду жодного доказу того, що оспорювана угода, нібито, підписана ОСОБА_5 , як генеральним директором ТОВ Агрофірма ім.Довженка , та відповідачем ОСОБА_1 у квітні 2019 року, відтак є сфальсифікована останніми.

Недоведено позивачем й відсутність волевиявлення сторін на укладення угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, її укладення у інший час, чи не укладення такої угоди взагалі.

При зверненні до суду, а також в ході дачі пояснень при розгляді справи судом, представник позивача однією з підстав для визнання Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 грудня 2016 року недійсною вказував на те, що при укладенні вказаної угоди ОСОБА_5 діяв не в інтересах товариства, а в своїх особистих інтересах. Тобто вказував на те, що волевиявлення ТОВ Агрофірма ім. Довженка на розірвання договору оренди не було, а була лише воля ОСОБА_5 як фізичної особи, який діяв виключно в особистих інтересах. Однак, вказана обставина, в порушення ч.3 ст.12 ЦПК України, позивачем не доведена належними та допустимими доказами.

Відсутні у матеріалах справи належні й допустимі докази того, що у розпорядженні ТОВ Агрофірма ім. Довженка відсутній оригінал оскаржуваної угоди та відповідна заява про наміри відповідача ОСОБА_1 .

Критично суд відноситься й до тверджень представника позивача, що у разі виникнення у відповідача ОСОБА_1 наміру розірвати укладений договір оренди, остання мала діяти у спосіб, визначений Регламентом взаємодії з власниками земельних ділянок, який затверджений генеральним директором ТОВ фірма Астарта - Київ / а.с.34 - 38 /, оскільки вказаний регламент регулює питання з власниками земельних ділянок, які передані у користування виключно ТОВ фірма Астарта - Київ та взагалі не висвітлює питань, пов`язаних з порядком розірвання договорів оренди земельних ділянок.

З вказаних підстав суд не приймає до уваги й долучені до позовної заяви копії наказів генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка № 121, 122 від 31 жовтня 2020 року про введення в дію та затвердження Регламенту процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, контроль за виконання яких покладено на заступника генерального директора з земельних питань Осауленка Ю.І. / а.с.39-40, т.1 /.

При цьому, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав на свою необізнаність про існування вказаних наказів, оскільки з 31 жовтня по 07 листопада 2016 року перебував у відпустці.

Вказаний факт підтверджується наказом №156 к від 31 жовтня 2016 року / а.с.44, т.1 /.

Питання зберігання фізичною особою, належних їй, оригіналів документів законодавчо не врегульовано, тому суд не бере до уваги твердження представника позивача в частині того, що про недійсність оспорюваної угоди свідчить й відсутність у відповідача ОСОБА_1 її оригіналу.

За правилами ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Виходячи з положень ст. 15 ЦК України та ст. 5 ЦПК України, позивачем не зазначено та не доведено, в чому саме полягає порушення приватним нотаріусом Ганночкою В.М. його прав у зв`язку з державною реєстрацією припинення права оренди на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, позивач не виконав вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування позову, ґрунтувався на недопустимих у доказуванні припущеннях, які не можуть бути покладені в основу рішення суду, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Зважаючи на те, що показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які являються працівниками ТОВ Агрофірма ім.Довженка , виходили за межі пред`явлених вимог та здебільшого носили характер припущень, суд не бере їх до уваги.

Питання судових витрат, що складаються з сплати судового збору й витрат на проведення судової експертизи, суд вирішує у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки Валентини Михайлівни, про визнання недійсною угоду щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права, - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка .

Рішення суду може бути оскаржено через Шишацький районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 травня 2021 року.

Головуючий суддя: