Рішення

від 04.10.2021 по справі 521/10025/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/10025/20

Номер провадження 2-др/521/41/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Філозофенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитинив розмірі 10 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї з відповідачем народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина зареєстрована та проживає разом з нею. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. щомісяця починаючи з 26 травня 2013 року до набуття дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач жодних коштів, крім аліментів у розмірі 1000 (одна тисяча грн.) додатково не надає, розвитком дитини не цікавиться. Позивачу відомо, що відповідач є клієнтом компанії ТОВ Марлоу Навігейшн і йому надаються посередницькі послуги з працевлаштування на судна іноземних судновласників і він заробляє достатньо, для того, щоб нести спільно разом з нею додаткові витрати на дитину. На день подання позовної заяви фактично зазначені додаткові витрати на дитину складають 11 930 грн. Так, для розвитку здібностей дитини позивач купує набори для малювання, шерсть для валяння, набори для творчості, оскільки дитина відвідує гурток з малювання та фелтингової в`язки. Також позивач придбала для дитини телефон Sony Хрегіа 10 14 вартістю 5468 грн. 05 коп., навушники, вартістю 499 грн., окуляри. Позивач купує сезонний одяг та оновлює гардероб дитини. Дитина періодично хворіє та потребує лікування, на що позивачем також витрачаються кошти. На даний час існує необхідність купити дитині ноутбук у зв`язку з введенням в Україні дистанційного навчання. Вартість ноутбука, який необхідно купити для дитини становить від 8000 до 10 000 грн. Оскільки позивач працює в ФОЛ ОСОБА_4 та отримує зарплату у розмірі 5000 грн., самостійно нести всі додаткові витрати на дитину у неї немає фінансової можливості. В добровільному порядку спір з відповідачем вирішити неможливо. З огляду положення СК України, позивач вважає, що відповідач повинен спільно з нею нести витрати на дитину, так як ряд витрат вона фактично понесла, а також є необхідність купити ноутбук для дитини у розмірі 10 000 гривень..

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

12.11.2020 року (вхід. № 48932) до суду надійшла заява від позивача, в якій ОСОБА_1 збільшено розмір позовних вимог та просила стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 18 000 гривень та стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 4000 гривень щомісячно (а.с. 51-53).

18.11.2020 року (вхід. № 49977) до суду надійшла заява від відповідача, в якій ОСОБА_2 просив розглядати справу за його відсутності та позовні вимоги позивача визнає частково, а саме згоден оплатити додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 4681.86 гривень в іншій частині позовних вимог заперечував. (а.с. 57)

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2020 року заяву позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у ТОВ МАРЛОУ НАВІГЕЙШН УКРАЇНА інформацію про те, чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 клієнтом компанії ТОВ МАРЛОУ НАВІГЕЙШН УКРАЇНА , інформацію про те, чи надавались ОСОБА_2 посередницькі послуги з працевлаштування на судна іноземних судновласників в період з січня 2019 року по теперішній час та інформацію про те, коли такі послуги надавалися, а також витребувати копії трудових договорів із зазначенням винагороди (заробітної плати) за такими договорами.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

02.03.2021 року (вхід. №9484) до суду надійшла заява від позивача, в якій ОСОБА_1 збільшено розмір позовних вимог та просила стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 30 000 гривень та стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 4000 гривень щомісячно (а.с. 80-82).

06.05.2021 року (вхід. № 20415) до суду надійшла заява від відповідача, в якій ОСОБА_2 просив розглядати справу за його відсутності та позовні вимоги позивача визнає частково, а саме згоден оплатити додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 7 000 гривень. (а.с. 95)

16.07.2021 року на адресу суду надійшла заява (вх. № 32778) позивача, в якій просить розглядати справу у її відсутності.

16.07.2021 року на адресу суду надійшла заява (вх. № 32779) відповідача, в якій просить розглядати справу. Позов визнав у розмірі 4 682,86 грн..

16.07.2021 року Малиновським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 10 000 гривень.

У серпні 2021 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про винесення додаткового рішення по справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини. Заява вмотивована тим, що 16.07.2021 року Малиновським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 10 000 гривень. Під час ухвалення даного рішення судом не вирішено питання про збільшення позовних вимог від 12.11.2020 року та 02.03.2021 року, через що позивач просить суд ухвалити додаткове рішення з урахування вищевказаних заяв про збільшення позовних вимог.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

23.09.2021 року на адресу суду надійшла заява (вх. № 44576) позивача, в якій просить розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення у її відсутності.

23.09.2021 року на адресу суду надійшла заява (вх. № 44702) відповідача, в якій просить розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення у його відсутності. Просив суд відмовити у задоволенні додаткового рішення.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд розглянувши матеріали цивільної справи, заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, додані до неї додатки, дійшов до наступного висновку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як зазначає позивач, що суд при ухвалені рішення не вирішив питання згідно заяви позивача від 12.11.2020 року про збільшення позовних вимог, в якій вона просила стягнути з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 18 000 гривень та не вирішив питання згідно заяви позивача від 02.03.2021 року про збільшення позовних вимог, в якій вона просила стягнути з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 30 000 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат у зв`язку з навчанням, додатковим розвитком, відпочинком та лікуванням з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.11.2020 року (вхід. № 48932), в якій ОСОБА_1 збільшено розмір позовних вимог та просила стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 18 000 гривень та стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 4000 гривень щомісячно.

Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного суду Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вказує, що до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Таким чином, законодавець пов`язує факт виникнення додаткових витрат з особливими обставинами, викликаними хворобою дитини, розвитком її здібностей тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами наприклад: витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. Тобто, не тільки факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений, а й необхідність у них, а також має прослідковуватись причинно-наслідковий зв`язок між доказами понесених витрат.

Позивачем на підтвердження понесених нею додаткових витрат на утримання дитини надані копії квитанцій. З вказаних квитанцій вбачається, що позивач купувала ліки, одяг, набори для творчості дитини. (а.с. 11-14, 54)

У зв`язку з дистанційним навчанням дитини, позивачем було придбано ноутбук для її навчання вартість якого складає 8 398,00 гривень, що підтверджується фіскальним чеком від 24.08.2020 року. (а.с. 36)

Відповідно до квитанції № 0.0.1801261958.1 від 14.08.2020 року, позивач оплатила за навчання дитини у Школі мрій згідно договору № 646 у розмірі 8000 гривень. Відповідно до квитанції № 0.0.1881477833.1 від 23.10.2020 року, позивач оплатила за навчання дитини у розмірі 4000 гривень. (а.с. 37, 55)

Суд вважає важливими обґрунтування позовних вимог позивачем, втім не може їх врахувати у повній мірі при визначені суми додаткових витрат які має бути стягнуто з батька дитини.

Відповідно до вимог закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов`язковою. А отже витрати (пов`язанні з придбанням одягу, взуття, сумок) зазначені позивачем, є поточними витратами на утримання дитини, входять до складу аліментів призначених до щомісячного стягнення, і не належать до додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України.

Зазначений висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15 та у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №751/4312/16-ц відповідно яких виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.

Як вбачається з долучених до позовної заяви доказів, виплати понесені позивачем складаються з: витрати пов`язанні з придбанням одягу, взуття, сумок (квитанції а.с. 11-14, 36, 54). окремі чеки та квитанції не містять призначення платежу, адресатів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На виконання ухвали суду від 18.11.2020 року до суду надійшов лист від ТОВ Марлоу Навігейшн Україна за вих. № 1/8 від 28.01.2021 року. У вказаному листі вказано, що ОСОБА_2 з 01.01.2019 року по теперішній час був неодноразово працевлаштований на судна іноземних судновласників, а саме: - на посаді матроса 1 класу з 09.01.2019 року по 01.04.2019 року на т/х BLUE GIANT ; - на посаді боцмана: з 02.04.2019 року по 18.05.2019 року - т/х BLUE GIANT , з 21.09.2019 року по 19.06.2020 року - т/х HILKE . (а.с. 70-73)

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідач як батько дитини - ОСОБА_3 має змогу оплатити додаткові витрати на її утримання, оскільки доказів неможливості надання коштів на додаткові витрати до суду не надано. Таким чином у ОСОБА_1 наявні усі підстави для часткового задоволення вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.11.2020 року (вхід. № 48932) про стягнення додаткових витрати на дитину, які викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, навчання, хворобою), оскільки факт наявності таких витрат позивачем доведено доказами, що містяться у матеріалах справи та такі кошти є додатковими, тому суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем додаткові витрат на утримання дитини у розмірі 10 000 гривень.

Оскільки інші витрати (пов`язанні з придбанням одягу, взуття, сумок) зазначені позивачем, є поточними витратами на утримання дитини, які входять до складу аліментів призначених до щомісячного стягнення, і не належать до додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені решти позовних вимог про стягнення витрат на придбання одягу, взуття заявлених позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.11.2020 року (вхід. № 48932).

Що стосується заяви позивача від 02.03.2021 року про збільшення позовних вимог, в якій вона просила стягнути з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 30 000 гривень, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні від 19.04.2021 року у прийняті позовної заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 02.03.2021 року було відмовлено з підстав визначених у п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України у зв`язку з пропуском строку її подання до суду. Клопотань або заяв від позивача про поновлення строку на подання заяви про збільшення позовних вимог до суду не надано.

Таким чином, питання щодо прийняття до розгляду заяви позивача від 02.03.2021 року про збільшення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 30 000 гривень,було вирішено у відкритому судовому засіданні від 19.04.2021 року та ухвалою суду, внесену до протоколу судового засідання, було відмовлено позивачу у прийняті заяви щодо збільшення позовних вимог до спільного розгляду разом з первісно поданими позовними вимогами.

Суд роз`яснює ОСОБА_1 , що відмова у прийняті заяви від 02.03.2021 року щодо збільшення позовних вимог до спільного розгляду разом з первісно поданими позовними вимогами, оформленою усною ухвалою суду від 19.04.2021 року яка внесена до протоколу судового засідання від 19.04.2021 року, не позбавляє позивача можливості звернутись до суду з окремим позовом про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 270, 351, 352 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Ухвалити по справі додаткове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на придбання одягу, взуття, заявлених позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.11.2020 року (вхід. № 48932) - відмовити .

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Враховуючи перебування судді Леонова О.С. з 27.09.2021 року на лікарняному, повний текст додаткового рішення складено та підписано після виходу судді Леонова О.С. з лікарняного - 04.10.2021 року.

Суддя Леонов О.С.

04.10.21