Рішення

від 26.07.2021 по справі 521/10025/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/10025/20

Провадження № 2/521/30/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Леонова О.С.,

секретаря - Філозофенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якому просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї з відповідачем народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована та проживає разом з нею. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. щомісяця починаючи з 26 травня 2013 року до набуття дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач жодних коштів, крім аліментів у розмірі 1000 (одна тисяча грн.) додатково не надає, розвитком дитини не цікавиться. Позивачу відомо, що відповідач є клієнтом компанії ТОВ Марлоу Навігейшн і йому надаються посередницькі послуги з працевлаштування на судна іноземних судновласників і він заробляє достатньо, для того, щоб нести спільно разом з нею додаткові витрати на дитину. На день подання позовної заяви фактично зазначені додаткові витрати на дитину складають 11 930 грн. Так, для розвитку здібностей дитини позивач купує набори для малювання, шерсть для валяння, набори для творчості, оскільки дитина відвідує гурток з малювання та фелтингової в`язки. Також позивач придбала для дитини телефон Sony Хрегіа 10 14 вартістю 5468 грн. 05 коп., навушники, вартістю 499 грн., окуляри. Позивач купує сезонний одяг та оновлює гардероб дитини. Дитина періодично хворіє та потребує лікування, на що позивачем також витрачаються кошти. На даний час існує необхідність купити дитині ноутбук у зв`язку з введенням в Україні дистанційного навчання. Вартість ноутбука, який необхідно купити для дитини становить від 8000 до 10 000 грн. Оскільки позивач працює в ФОЛ ОСОБА_4 та отримує зарплату у розмірі 5000 грн., самостійно нести всі додаткові витрати на дитину у неї немає фінансової можливості. В добровільному порядку спір з відповідачем вирішити неможливо. З огляду положення СК України, позивач вважає, що відповідач повинен спільно з нею нести витрати на дитину, так як ряд витрат вона фактично понесла, а також є необхідність купити ноутбук для дитини у розмірі 10 000 гривень. На підставі вказаного позивач змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідач в установлений строк, передбачений ст. 178 ЦПК України - відзив на позов не надав.

Заяви (клопотання) учасників справи

06.05.2021 року (вхід. № 20413) до суду надійшла заява від позивача в якій просила розглядати справу за її відсутності та позовні вимоги задовольнити. (а.с. 91)

06.05.2021 року (вхід. № 20415) до суду надійшла заява від відповідача в якій просив розглядати справу за його відсутності та позовні вимоги позивача визнає частково, а саме згоден оплатити додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 7 000 гривень. (а.с. 95)

Інші процесуальні дії у справі

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 року, цивільну справу № 521/10025/20, передано на розгляд судді Малиновського районного суду м. Одеси Леонова О.С.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2020 року заяву позивача про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні від 19.04.2021 року у прийняті позовної заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог було відмовлено з підстав визначених у п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України у зв`язку з пропуском її подання до суду. Клопотань або заяв від позивача про поновлення строку на подання заяви про збільшення позовних вимог до суду не надано.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 . (а.с. 5)

Дитина проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою (виписка з домової книги про склад сім`ї та реєстрації) від 09.02.2017 року. (а.с. 8)

За виконавчим листом по справі № 521/7908/14-ц, виданого Малиновським районним судом у м. Одесі від 20.03.2015 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 гривень.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.11.2020 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задоволено. За вказаним рішенням суду розмір аліментів, які стягуються з відповідача збільшено та визначено розмір аліментів у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 92-93)

Позивачем на підтвердження понесених нею додаткових витрат на утримання дитини надані копії квитанцій. З вказаних квитанцій вбачається, що позивач купувала ліки, одяг, набори для творчості дитини. (а.с. 11-14, 54)

У зв`язку з дистанційним навчанням дитини, позивачем було придбано ноутбук для її навчання вартість якого складає 8 398,00 гривень, що підтверджується фіскальним чеком від 24.08.2020 року. (а.с. 36)

Відповідно до квитанції № 0.0.1801261958.1 від 14.08.2020 року, позивач оплатила за навчання дитини у Школі мрій згідно договору № 646 у розмірі 8000 гривень. Відповідно до квитанції № 0.0.1881477833.1 від 23.10.2020 року, позивач оплатила за навчання дитини у розмірі 4000 гривень. (а.с. 37, 55)

Відповідно до довідки № 34 від 01.06.2020 року, виданої директором ФОП ОСОБА_4 , позивач працює за договором № 9 від 20.11.2017 року та отримує заробітну плату у розмірі 5000 гривень. (а.с. 17)

На виконання ухвали суду від 18.11.2020 року до суду надійшов лист від ТОВ Марлоу Навігейшн Україна за вих. № 1/8 від 28.01.2021 року. У вказаному листі вказано, що ОСОБА_2 з 01.01.2019 року по теперішній час був неодноразово працевлаштований на судна іноземних судновласників, а саме: - на посаді матроса 1 класу з 09.01.2019 року по 01.04.2019 року на т/х BLUE GIANT ; - на посаді боцмана: з 02.04.2019 року по 18.05.2019 року - т/х BLUE GIANT , з 21.09.2019 року по 19.06.2020 року - т/х HILKE . (а.с. 70-73)

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України Про охорону дитинства , батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) мати, батько, мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.

Статтею 185 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Відповідно до даної норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий батько зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі Хант проти України ).

За загальним правилом статті 179 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням розуміються витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Частина 2 ст. 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1489цс17 від 13.09.2017 року, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, а тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідач як батько дитини - ОСОБА_3 має змогу оплатити додаткові витрати на її утримання, оскільки доказів неможливості надання коштів на додаткові витрати до суду не надано. Таким чином у ОСОБА_1 наявні усі підстави для стягнення додаткових витрати на дитину, викликані особливими обставинами, оскільки факт наявності таких витрат позивачем доведено доказами, що містяться у матеріалах справи та такі кошти є додатковими, тому суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню понесені відповідачем додаткові витрат на утримання дитини у розмірі 10 000 гривень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України Про судовий збір , судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 150, 179, 180, 185 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8, 11, 12 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26.07.2021 року.

Суддя О.С. Леонов

26.07.21