Постанова

від 30.09.2021 по справі 19/5007/8-б/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Справа № 19/5007/8-Б/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий Борейко А.М.

ТОВ "ФК "Горизонт" - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 06.07.2021, повний текст ухвали складено 07.07.2021, у справі № 19/5007/8-Б/12

про банкрутство Фермерського господарства ім. Івана Франка

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа № 19/5007/8-Б/12 про банкрутство Фермерського господарства імені Івана Франка (далі - боржник, банкрут, Фермерське господарство ім. Івана Франка).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.07.2021, клопотання арбітражного керуючого Борейка А.М. від 11.05.2021 за № 02-16/03ВС-02 про стягнення з кредиторів боржника основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута пропорційно розміру їх вимог задоволено частково.

Стягнуто на користь арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича грошову винагороду з кредиторів:

- Державного підприємства Державний резервний насіннєвий фонд України - 27342,53 грн.

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області - 59,98 грн.

- Головного управління ДПС у Житомирській області - 59,98 грн.

- Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 119,96 грн.

- Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт - 56355,94 грн.

- Бердичівського міського центру зайнятості - 77,12 грн.

- Публічного акціонерного товариства Дельта Банк - 25,70 грн.

В решті вимог клопотання арбітражного керуючого Борейка А.М. від 11.05.2021 за № 02-16/03ВС-02 відмовлено.

Задовольняючи частково клопотання арбітражного керуючого Борейка А.М. про стягнення на його користь відповідної суми з кредиторів пропорційно розміру визнаних їх кредиторських вимог, суд першої інстанції послався на приписи ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства та вказав, що надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, тому арбітражний керуючий безумовно має право на оплату основної грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора в межах даної справи. При цьому судом самостійно здійснено розрахунок грошової винагороди ліквідатора банкрута через невірність їх визначення заявником пропорційно до розміру кредиторських вимог.

Кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного го апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.07.2021 у справі № 19/5007/8-Б/12 скасувати в частині стягнення з ТОВ Фінансова компанія Горизонт на користь арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора у розмірі 56 355,94 грн та ухвалити у скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Борейка А.М. відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує:

- на час порушення справи про банкрутство боржника та відкриття ліквідаційної процедури діяли норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , якими не було передбачено стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з кредиторів пропорційно їх вимогам до боржника;

- створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є правом, а не обов`язком комітету кредиторів боржника. У боржника відсутні майнові активи для погашення заборгованості із виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодування його витрат, а комітетом кредиторів, в свою чергу, не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого;

- за рахунок заставного кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт арбітражним керуючим Борейком А.М. отримано грошову винагороду у розмірі 31 670,00 грн;

- матеріали справи не містять доказів затвердження судом джерела оплати грошової винагороди ліквідатора за рахунок коштів кредиторів, або доказів звернення ліквідатора до комітету кредиторів з пропозицією утворення фонду для авансування такої оплати. На наведені обставини місцевий суд уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про стягнення з кредиторів грошової винагороди та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора;

- у боржника відсутні майнові активи, за рахунок реалізації яких можливо було б погасити заборгованості із виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодування його витрат, в той час як інших джерел для оплати грошової винагороди арбітражного керуючого діючими нормами ст. 115 Закону про банкрутство;

- оскільки ухвалою господарського суду Житомирської області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано юридичну особу Фермерського господарства імені Івана Франка у зв`язку із банкрутством, а провадження у справі закрито, то за відсутності у боржника майна для погашення заборгованості з оплати грошової винагороди арбітражного керуючого, відсутні підстави для задоволення вимог ліквідатора про стягнення з ТОВ Фінансова компанія Горизонт витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі 56 355,94 грн, з огляду на що у задоволенні відповідного клопотання арбітражного керуючого про покладення обов`язку зі сплати зазначених сум на скаржника необхідно відмовити.

Таким чином, на думку скаржника, оскаржувана ухвала Господарського суду Житомирської області від 06.07.2021 є такою, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає до скасування /т.14 а.с. 2-5/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.07.2021 у справі № 19/5007/8-Б/12; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.09.2021 об 12:00 год. /т.14 а.с. 29-31/.

06.09.2021 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Борейко А.М. надійшов відзив (вх. № 6781/21), в якому заявник заперечує проти апеляційної скарги /т.14 а.с. 51-54/.

07.09.2021 до Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія НАП ФІНАНС надійшло клопотання (вх.№ 3760/21) про заміну первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГОРИЗОНТ на нового кредитора (процесуального правонаступника) - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія НАП ФІНАНС , на підтвердження якого ТОВ ФК НАП ФІНАНС надало наступні копії документів: - копію Договору № 84/21 про відступлення прав вимоги від 04.08.2021; - копію додатку № 1 до Договору № 84/21 про відступлення прав вимоги від 04.08.2021, - копію виписки з ЄДРПОУ /т.14 а.с. 59-64/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 розгляд справи призначено в режимі відеоконференції із Господарським судом Житомирської області, де братиме участь арбітражний керуючий Борейко А.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 19/5007/8-Б/12, у задоволенні клопотання ТОВ "Фінансова компанія "НАП ФІНАНС" (вх. 3760/21 від 07.09.2021) про заміну первісного кредитора його правонаступником - відмовлено.

В судовому засіданні 30.09.2021 арбітражний керуючий Борейко А.М. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на неї, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 06.07.2021 залишити без змін.

Апелянт ТОВ Фінансова компанія Горизонт та інші учасники у справі про банкрутство Фермерського господарства імені Івана Франка, зокрема кредитори, явку повноважних представників в призначене судове засідання 30.09.2021 не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином /т. 14 а.с. 38/.

Оскільки неявка скаржника ТОВ ФК Горизонт та інших кредиторів у справі про банкрутство обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд даної справи за відсутності учасників провадження у справі про банкрутство, що не з`явились.

Згідно з част. 1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до част. 1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення арбітражного керуючого Борейко А.М., дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.04.2012 у справі № 19/5007/8-Б/12, порушено провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства імені Івана Франка, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів /т.1 а.с. 1-2/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.01.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів Фермерського господарства ім. Івана Франка у складі кредиторів:

1) Державного підприємства Державний резервний насіннєвий фонд України на суму 959444,86 грн основного боргу (четверта черга); 236070 грн неустойки (шоста черга); 6438,00 грн витрат по сплаті судового збору (перша черга);

2) Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 2544,57 грн основного боргу (друга черга); 69,64 грн неустойки (шоста черга);

3) Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби України на суму 158,86 грн основного боргу (третя черга); 2444,75 грн неустойки (шоста черга);

4) Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області на суму 1311,54 грн основного боргу (друга черга); 3876,96 грн неустойки (шоста черга);

5) Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк на суму 1154564,21 грн основного боргу (четверта черга); 43585 грн неустойки (шоста черга); 1073,00 грн витрат по сплаті судового збору (перша черга);

6) Бердичівського міського центру зайнятості на суму 3524,21 грн основного боргу (друга черга);

- окремо внесено вимоги кредиторів, забезпечених заставою, а саме: Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк на суму 1351776,00 грн основного боргу (перша черга) /т.3 а.с. 103-105/.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 12.03.2013 Фермерське господарство ім. І.Франка визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Минюка Д.І. /т. 3 а.с. 149-152/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2014 замінено кредитора у справі Бердичівську об`єднану державної податкову інспекцію Державної податкової служби у Житомирській області на Бердичівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області; замінено кредитора у справі Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк правонаступником Публічним акціонерним товариством Дельта Банк /т. 4 а.с. 140-142/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.12.2015 замінено кредитора по справі Бердичівську об`єднану державної податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області (ідентифікаційний код 38456041) на його процесуального правонаступника Бердичівську об`єднану державної податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (ідентифікаційний код 39568607) /т. 7 а.с. 129-133/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.04.2016, зокрема, замінено кредитора по справі управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі його процесуальним правонаступником - Бердичівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області /т. 7 а.с. 221-222/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.03.2018 замінено кредитора у справі Житомирське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 13548797) на його правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (ідентифікаційний код 41313540) в особі Бердичівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (код відокремленого підрозділу 41431357) /т. 9 а.с. 218-219/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019, зокрема, замінено кредитора у справі - Бердичівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області на правонаступника - Головне управління ДФС у Житомирській області /т. 11 а.с. 2-3/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.12.2019 замінено кредитора у справі - Бердичівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на правонаступника - головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області /т. 11 а.с. 150-151/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 замінено кредитора у справі - Головне управління ДФС у Житомирській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області /т. 12 а.с. 1-3/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.07.2020 замінено Публічне акціонерне товариство Дельта Банк на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт в частині вимог до Фермерського господарства ім. Івана Франка на суму 1 154 564,21 грн основного боргу (четверта черга); 43 585,00 грн неустойки (штраф, пеня) (шоста черга); 1 351 776,00 грн (позачергово, забезпечені заставою) /т. 12 а.с. 140-143/.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з урахуванням викладеного та усіх ухвал господарського суду у межах справи № 19/5007/8-Б/12 загальний розмір визнаних судом кредиторських вимог до боржника, які мають бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника, становить 3766881,60 грн, а саме:

1) Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, ідентифікаційний код 30518866) - 1201952,86 грн (31,91 %);

2) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (10014, м. Житомир, Майдан Корольова, буд. 2; ідентифікаційний код 41313540) - 2614,21 грн (0,07 %);

3) Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код 43142501) - 2603,61 грн (0,07 %);

4) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7, ідентифікаційний код 13559341) - 5188,50 грн (0,14 %);

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (01033, м. Київ, вул.Шота Руставелі, буд.44, оф. 104; ідентифікаційний код 39013897) - 2549925,21 грн (67,69 %);

6) Бердичівський міський центр зайнятості (13312, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Михайла Грушевського, буд. 26; ідентифікаційний код 13550624) - 3524,21 грн (0,09 %);

7) Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б; ідентифікаційний код 34047020) - 1073,00 грн (0,03 %).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019, зокрема, призначено ліквідатором Фермерського господарства ім. Івана Франка арбітражного керуючого Борейка А.М. /т. 11 а.с. 5-6/.

11.05.2021 року на електронну адресу Господарського суду Житомирської області від арбітражного керуючого Борейка А.М. надійшло клопотання від 11.05.2021 вих.№ 02-16/03ВС-02 (з додатками), у якому останній просить стягнути на його користь оплату послуг арбітражного керуючого (за виконання повноважень ліквідатора) за підсумками ліквідаційної процедури за період серпень-грудень 2019 року та липень-листопад 2020 у сумі 85 686,40 грн за рахунок коштів кредиторів Фермерського господарства ім. Івана Франка, виходячи з принципу пропорційності грошовим вимогам кредиторів.

06.07.2021 Господарським судом Житомирської області за наслідками розгляду клопотання арбітражного керуючого Борейка А.М. від 11.05.2021 вих.№ 02-16/03ВС-02 про стягнення на його користь пропорційно з кредиторів у справі № 19/5007/8-Б/12 про банкрутство Фермерського господарства ім. Івана Франка оплати основної грошової винагороди в сумі 85 686,40 грн постановлено оскаржувану ухвалу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Водночас відповідно до абз. 1 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з питань банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Таким чином оскільки провадження у справі № 19/5007/8-Б/12 про банкрутство Фермерського господарства ім. Івана Франка на день ведення в дію Кодексу України з питань банкрутства знаходилось на стадії ліквідації, тому розгляд даної справи та клопотання арбітражного керуючого Борейка А.М. про стягнення з кредиторів боржника основної грошової винагороди від 11.05.2021 вих. № 02-16/03ВС-02 має здійснюватися із застосуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Тобто надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Крім того законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того, чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Зазначена правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.04.2021 затверджено звіт арбітражного керуючого Борейка А.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника за період з 29.08.2019 по 30.11.2020 на суму 117 356,40 грн.

Судова колегія враховує, що вказана ухвала не оскаржувалася учасниками справи, хоча останні за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвалу суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

За умови чинності ухвали Господарського суду Житомирської області від 13.04.2021, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий безумовно має право на оплату основної грошової винагороди (виконання повноважень ліквідатора в межах даної справи) за період та у сумі затвердженій судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже усі питання, які стосувались оплати послуг ліквідатора боржника арбітражного керуючого Борейка А.М. досліджені та вирішені судом, а тому не потребують доведенню у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Матеріалами справи стверджуються, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, арбітражному керуючому Борейку А.М. сплачено 31 670,00 грн грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Таким чином заборгованість з оплати грошової винагороди арбітражному керуючому Борейку А.М. за виконання повноважень ліквідатора Фермерського господарства ім. Івана Франка складає 85 686,40 грн.

Слід зазначити, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого, відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно з поданим ліквідатором до місцевого господарського суду остаточним звітом (ліквідаційний баланс) про проведену ним роботу у справі про банкрутство Фермерського господарства ім. Івана Франка, боржник не здійснював господарської діяльності; у боржника відсутні майнові активи, які б належали йому на праві приватної власності та кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого.

За викладених обставин, оплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів.

Колегія суддів не приймає твердження скаржника стосовно того, що ні попереднім, ні теперішнім законодавством про банкрутство не передбачено можливість здійснення оплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів, а також те, що вказаним законом застосування принципу пропорційності такого стягнення не передбачено.

Слід зазначити, що кредитори у справі, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15).

Згідно з ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами грошової винагороди та витрат ліквідатора, за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатору, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.

Судова колегія також враховує, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату послуг арбітражного керуючого. Відтак, попереднім та чинним законодавством визнається джерело для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

З огляду на встановлене та аналізуючи вищенаведені положення норм Законодавства про банкрутство, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про покладення обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого Борейка А.М. на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог у даній справі, оскільки майно боржника для реалізації відсутнє, виробнича діяльність підприємством - банкрутом не велась, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат розпорядника майна кредиторами не утворювався, тому оплата послуг ліквідатора банкрута - Борейка А.М. у повному обсязі не проводилась.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у розрахунку розміру стягнення основної грошової винагороди пропорційно до розміру кредиторських вимог ліквідатором банкрута було невірно визначено розмір вимог кредиторів та відсоток від їх загальної кількості, в зв`язку з чим неправильними є суми коштів, які підлягають стягненню з кожного кредитора.

Отже заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані, адже останні не ґрунтуються на положеннях Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ТОВ Фінансова компанія Горизонт не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Житомирської області від 06.07.2021 у справі № 19/5007/8-Б/12 відсутні.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Колегія суддів зауважує, що норми Кодексу України з процедур банкрутства визначають спеціальний порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду в касаційному порядку.

Так згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.07.2021 у справі № 19/5007/8-Б/12 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.07.2021 у справі № 19/5007/8-Б/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" на користь арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича 56355,94 грн грошової винагороди - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 19/5007/8-Б/12 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "05" жовтня 2021 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.