Ухвала

від 04.10.2021 по справі 2-223/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 2-223/10

провадження № 61-15654ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Віріді Люкс про заміну стягувача, заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1 , приватне підприємство Богдан, Владнєв і партнери , ОСОБА_2 , треті особи: приватне акціонерне товариство Комерційний банк Надра , товариства з обмеженою відповідальністю Галицька фінансова компанія , відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Віріді Люкс (далі - ТОВ Віріді Люкс ) звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-223/10.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2021 року заяву ТОВ Віріді Люкс залишено без задоволення.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Віріді Люкс задоволено. Ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким заяву ТОВ Віріді Люкс про заміну стягувача задоволено. Замінено стягувача публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра (далі - ПАТ КБ Надра ) його правонаступником, а саме ТОВ Віріді Люкс у виконавчому листі № 2-210, виданому Садгірським районним судом м. Чернівці 22 липня 2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 , приватного підприємства Богдан, Владнєв і партнери , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ Надра суми боргу згідно з рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці, яке набрало законної сили 20 квітня 2010 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

18 вересня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 22 вересня 2021 року, в якій заявник просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Зазначена касаційна скарга ОСОБА_1 не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, крім того не надано належних доказів для поновлення такого строку.

До касаційної скарги не додано клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, хоча зазначено, що оскаржуване судове рішення заявник отримав 20 серпня 2021 року, помилково вважаючи, що строки ним не пропущено, також не надано підтверджуючих документів про дату отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Частинами першою та другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому, заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати первинного отримання копії оскаржуваного судового рішення.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, заявник не надав доказів дати отримання копії судового рішення апеляційної інстанції, а саме: поштового конверта (або його копії) суду апеляційної інстанції з трек-номером поштового відправлення копії судового рішення апеляційної інстанції на адресу заявника, довідка із суду, або інші підтверджуючі документи про не надіслання або не отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, або навести інші підстави та надати їх до суду разом із відповідними доказами.

На підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії.

Відтак, відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян