Рішення

від 27.09.2021 по справі 757/14273/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14273/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Ємець Д.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Зінченка К.М.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

01.04.2020 до суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (код ЄДРПОУ 40231944) загальну суму боргу в розмірі 242049 грн. 06 коп. (двісті сорок дві тисячі сорок дев`ять гривень 06 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2019 року у справі № 757/48218/16-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 р., визнано укладеним договір від 27.12.2013 про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця між виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради та ОСОБА_1 , проте свої зобов`язання відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

16.04.2020 ухвалою Печерського районного суду м. Києва було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

02.07.2020 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних. Одночасно вказав на пропущення строку позовної давності щодо частини позовних вимог.

03.08.2020 представник позивача, у зв`язку із зверненням відповідача до суду щодо застосування строків позовної давності, подав заяву про зменшення позовних вимог та відповідно просив суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (код СДРПОУ 40231944) загальну суму боргу в розмірі 56054 грн. 98 коп. (п`ятдесят шість тисяч п`ятдесят чотири гривні 98 копійок) та повернути виконавчому комітету Бобрицької сільської ради надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1528 грн. 74 грн. (одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень 74 копійки).

03.11.2020 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень вважає безпідставним та неаргументованими.

11.11.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням зави про зменшення позовних вимог. Вказав, що доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з відповідними нормами законодавства.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість, відсутність правових підстав з якими законодавець пов`язує задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши позицію учасників розгляду щодо позову, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста від 04 березня 2019 року у справі № 757/48218/16-ц, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року визнано укладеним договір від 27.12.2013 року про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця між виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради та ОСОБА_1 (надалі Договір).

Відповідно до п. 2.2. Договору, ОСОБА_1 бере участь у розвитку інфраструктури села Бобриця та перераховує кошти в розмірі 89003,36 грн. до спеціального цільового фонду місцевого бюджету с. Бобриця.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкту в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.1. Договору, ОСОБА_1 зобов`язується сплатити (перерахувати) вказані у п. 2.2. цього Договору кошти до місцевого бюджету села Бобриця у двомісячний строк з дня укладання цього Договору.

Одночасно вказаним договором, а саме п. 3.1 визначено, що цей договір набуває чинності з 27 грудня 2013 року та дії до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що спростовує доводи сторони відповідача, що днем укладання договору є дата набрання законної сили рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та, як наслідок, те, що він має право зобов`язати сплатити пайовий внесок у строк до 07 жовтня 2019 року.

Пунктом 4.2. Договору регламентовано, що замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого пунктом 2.2. цього Договору, сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ від суми договору. Сплата пені не звільняє Замовника від наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

18 вересня 2019 р. рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням (штриховий кодовий ідентифікатор № 0814700137381) з описом вкладення та з послугою експрес-доставки посильним (кур`єром) виконавчий комітет Бобрицької сільської ради направив ОСОБА_1 вимогу кредитора щодо сплати суми боргу за Договором від 27.12.2013 з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми (від 17.09.2019 вих. № 1-19/560). Вказана кореспонденція доставлена не була та повернулася позивачу. У листі АТ Укрпошта (від 30.01.2020 № 1853-В-202001 1510415-В) зазначено, що за повідомленням Київської міської дирекції Укрпошти поштове відправлення № 0814700137381 від 18.09.2019 надійшло 19.09.2019 до дільниці кур`єрської доставки 03505 м. Києва. Оскільки отримувач відмовився від одержання даного відправлення, 20.09.2019 воно було повернене за зворотною адресою відправнику.

Разом з тим, основний борг за Договором був сплачений відповідачем трьома частинами, а саме:

- 19 вересня 2019 р. на рахунок позивача від відповідача надійшло 50003,36 грн.;

- 30 вересня 2019 р. на рахунок позивача від відповідача надійшло 20000,00 грн.;

- 04 жовтня 2019 р. на рахунок позивача від відповідача надійшло 19000,00 грн.

21 січня 2020 р. рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням (штриховий кодовий ідентифікатор № 0814700206871) з описом вкладення та з послугою експрес-доставки посильним (кур`єром) виконавчий комітет Бобрицької сільської ради направив ОСОБА_1 вимогу кредитора щодо сплати неустойки, інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором від 27.12.2013 (від 21.01.2020 вих. № 1-19/44).

Цього ж дня (21.01.2020) другий примірник зазначеної вимоги кредитора щодо сплати неустойки, інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором від 27.12.2013 (від 21.01.2020 вих. № 1-19/44) був відправлений ОСОБА_1 через кур`єрську службу ТОВ Служба експрес-доставки Меркурій (транспортна накладна № R1361887 від 21.01.2020).

Відправлені 21 січня 2020 р. через АТ Укрпошта та ТОВ Служба експрес- доставки Меркурій кореспонденції з вимогою кредитора від 21.01.2020 вих. № 1-19/44 відповідач знову відмовився отримувати.

Згідно з листом-повідомленням ТОВ Служба експрес-доставки Меркурій (від 12.02.2020 вих. № 1621-12/02), відправлення № R1361887 від 21.01.2020 отримувачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) не було доставлено.

Згідно з довідкою ф. 20 АТ Укрпошта (яка прикріплена до конверта поштового листа, що повернувся), а також згідно з інформацією веб-сайту АТ Укрпошта (https://track.ukrposhta.Ua/l про відстеження пересилання поштового відправлення з ідентифікатором № 0814700206871, одержувач ( ОСОБА_1 ) відмовився від отримання поштової кореспонденції від 21.01.2020.

Враховуючи факт істотного знецінення грошових коштів протягом останніх шести років, позивач виставив відповідачу вимогу щодо сплати неустойки, інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором від 27.12.2013 про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця.

У зв`язку із зверненням відповідача до суду щодо застосування строків позовної давності, позивач зменшив розмір позовних вимог та відповідно приведено період нарахування інфляційних витрат та 3% річних у відповідність із строком загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України), а період нарахування неустойки - у відповідність із строком спеціальної позовної давності (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України), а відтак суд не вбачає підстав для застосування заяви про прощення строку позовної давності та приймає розрахунок позивача викладений у заяві про зменшення позовних вимог.

Так, згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-які місяці, у яких мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки відповідачем несвоєчасно (з тривалим порушенням), але виконано грошове зобов`язання за Договором у розмірі 89003,36 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч три гривні, тридцять шість копійок), розрахунок інфляційних витрат, неустойки та 3% річних від простроченої суми здійснюється з місяця, наступного за останнім місяцем, до якого мав бути здійснений платіж за Договором, до місяця повної сплати боржником початкової суми грошового зобов`язання (яка повинна бути сплачена до 28.02.2014), тобто - з березня 2014 р. по вересень 2019 р. (включно).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

У застосуванні індексації враховуються рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 р.

Сума боргу станом на кінець вересня 2019 р. з урахуванням індексу інфляції становила:

(89003,36 х 136,3%): 100% = 121311,58 грн.

Інфляційне збільшення боргу: 121311,58 - 89003,36 = 32308,22 грн.

Розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми:

3% річних розраховуються за формулою: 89003,36 х 3 х Ю95 : 365 : 100 = 8010,30 грн.,

де: 89003,36 грн. - сума основного боргу; 3 - кількість процентів; 1095 - кількість прострочених днів (протягом трьох років); 365 - кількість днів в році; 100-%

При розрахунку пені за порушення боржником зобов`язання суд виходить з того, що згідно з пунктом 4.2. Договору замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого пунктом 2.2. цього Договору, сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ від суми договору. Оскільки розмір неустойки за обліковою ставкою НБУ є меншим ніж 0,1%, у розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання застосовується облікова ставка НБУ.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для стягнення неустойки (пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Отже, за прострочення грошового зобов`язання по Договору від 27.12.2013 пеня розраховується тільки за один рік, а саме за період з 04.10.2018 по 04.10.2019 складає 15736,46 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 46 копійок).

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК). Натомість роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Законодавцем визначено, а саме ч. 1 ст.79 ЦП України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування..

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, про обґрунтованість позову, а Отже, загальна сума боргу ОСОБА_1 перед виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради станом на 04 жовтня 2019 року, в межах строків позовної давності, складає 56054,98 грн. (п`ятдесят шість тисяч п 'ятдесят чотири гривні 98 копійок).

Згідно з ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 176 ЦПК України у разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В силу ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір , у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та вказаних підстав, суд вважає за необхідне повернути позивачу частково сплачений судовий збір у розмірі 1528 грн. 74 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 651, 653, 1054 ЦК України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (код ЄДРПОУ 40231944) загальну суму боргу в розмірі 56054 грн. (п`ятдесят шість тисяч п`ятдесят чотири гривні) 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (код ЄДРПОУ 40231944) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі гривень сто) гривень.

Повернути виконавчому комітету Бобрицької сільської ради надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1528 грн. 74 коп. (одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень 74 копійки), що підтверджується платіжним дорученням № 45 від 18.03.2020 року.

Позивач: Виконавчий комітет Бобрицької сільської ради, вул. Шкільна, буд. 17, с. Бобриця, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна, 08142. код ЄДРПОУ 40231944. телефон/факс НОМЕР_2 ) 5-83-59. e-mail: info@bobrytsya-rada.gov.uа

Відповідач: ОСОБА_1 . АДРЕСА_2 . телефон НОМЕР_3 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27.09.2021.

Суддя Т.Г. Ільєва