Постанова
від 05.10.2021 по справі 810/1574/18
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 810/1574/18

адміністративне провадження № К/9901/1341/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 (головуючий суддя Нос С.П., судді Кухтей Р.В., Шевчук С.М.),

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просили:

- скасувати податковий борг за платежем ''земельний податок з фізичних осіб'', що обліковується в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 в розмірі 124`061,21 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0101 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_1 , який має право здійснювати будь-які платежі та правочини без ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_1 , земельний податок за зазначену земельну ділянку в майбутньому;

- скасувати податковий борг за платежем ''земельний податок з фізичних осіб'', що обліковується в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 станом на 22.11.2017 в розмірі 94' 013,57 грн за земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:05:028:0100, 3223187700:05:029:0018, 3223187700:05:029:0019 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_2 , який має право здійснювати будь-які платежі та правочини без ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_2 , земельний податок за зазначені земельні ділянки в майбутньому;

- скасувати податковий борг за платежем ''земельний податок з фізичних осіб'' у ОСОБА_3 за 2017 рік в розмірі 779,53 грн за земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:05:028:0102, 3223187700:05:028:0103, 3223187700:05:028:0104, 3223187700:05:028:0105, 3223187700:05:028:0106, 3223187700:05:028:0107, 3223187700:05:028:0108, 3223187700:05:028:0109, 3223187700:05:028:0110 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , земельний податок за зазначені земельні ділянки в майбутньому;

- скасувати податковий борг за платежем ''земельний податок з фізичних осіб'', що обліковується в інтегрованій картці платника ОСОБА_4 станом на 08.12.2017 в розмірі 58' 305,90 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0099 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_4 , який має право здійснювати будь-які платежі та правочини без ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_4 , земельний податок за зазначену земельну ділянку в майбутньому.

Позовні вимоги позивачів обґрунтовані посиланням на те, що контролюючий орган безпідставно нарахував земельний податок за користування земельними ділянками, оскільки на підставі судових рішень у справах №372/2464/13-ц, №372/2293/13-ц, №2-1561-11, №2-1558/11 вони були позбавлені права власності на зазначені земельні ділянки, державні акти на ці земельні ділянки визнані недійсними, а земельні ділянки витребувані з їхнього володіння, яке визнано судом незаконним, та повернуті у постійне користування ДП ''Київське лісове господарство''.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019, в задоволенні позову відмовив.

Висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, щодо підстав відмови у задоволенні позову вмотивований тим, що відповідно до судових рішень, які набрали законної сили у справах №372/2464/13-ц, №372/2293/13-ц, №2-1561-11, №2-1558/11, право власності позивачів було припинено щодо інших земельних ділянок, ніж тих, кадастрові номери яких зазначені вище і які перебувають у власності позивачів. Доказів на підтвердження доводів стосовно не відповідності даних ІТС ''Податковий блок'' щодо належних позивачам земельних ділянок із правовстановлюючими документами позивачі не надали.

Згідно із даними карток особового рахунку платника податку податковий борг позивачів із земельного податку станом на 21.08.2018 становив: ОСОБА_5 - 124' 061,00 грн, ОСОБА_2 - 124' 061,19 грн, ОСОБА_4 - 113' 083,66 грн, ОСОБА_3 - 778,83 грн.

Податковий борг в зазначених сумах виник у зв`язку з не сплатою сум грошових зобов`язань із земельного податку, визначених ОСОБА_1 згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №17470-15 від 30.06.2014, №9602915 від 02.09.2015, №8645093-18 від 30.10.2016, №6882958-101613 від 01.08.2017, №6882961-101613 від 01.08.2018, №6876475-5502-1013 від 22.06.2018, №6876477-5502-1013 від 22.06.2018; ОСОБА_6 - №17479-15 від 30.06.2014, №9602506 від 30.07.2015, №8644209-18 від 30.06.2016, №6883082-101613 від 01.08.2017, №6883084-101613 від 01.08.2017, №6883086-101613 від 01.08.2017, №6875412-5502-1013 від 22.06.2018, №6875414-5502-1013 від 22.06.2018, №6875416-5502-1013 від 22.06.2018; ОСОБА_4 - №17448-15 від 30.06.2014; №9602795 від 30.07.2015; №8644813-18 від 30.06.2016; №6882631-101613 від 01.08.2017; №6882633-101613 від 30.09.2017; №6876098-5502-1013 від 22.06.2018; №6876100-5502-1013 від 22.06.2018; ОСОБА_3 - №6874004-5502-1013 від 30.06.2018; №6874020-5502-1013 від 30.06.2018; №6874011-5502-1013 від 30.06.2018; №6874000-5502-1013 від 30.06.2018; №6874027-5502-1013 від 30.06.2018; №6874008-5502-1013 від 30.06.2018; №6874024-5502-1013 від 30.06.2018; №6874017-5502-1013 від 30.06.2018; №6874030-5502-1013 від 30.06.2018; №6874033-5502-1013 від 30.06.2018; №6874039-5502-1013 від 30.06.2018; №6874045-5502-1013 від 30.06.2018; №6874048-5502-1013 від 30.06.2018; №6874051-5502-1013 від 30.06.2018; №6874054-5502-1013 від 30.06.2018; №6874058-5502-1013 від 30.06.2018; №6874036-5502-1013 від 30.06.2018. Зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку, зокрема і в межах провадження у цій адміністративній справі, позивачами не оскаржені. Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України (далі -ПК) контролюючий орган надіслав ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 податкові вимоги про сплату податкового боргу від 19.09.2017 №2131-10, від 19.09.2017 №772-23 та від 28.10.2016 №27999-10.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019.

У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивачі вказують на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без дотримання принципу офіційного з`ясування обставин у справі. Зокрема, суди не перевірили на підставі належних доказів, чи дійсно позивачі є власниками земельних ділянок, стосовно яких їм визначені податкові зобов`язання згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, за якими обліковується податковий борг. Згідно з доводами позивачів дані ІТС ''Податковий блок'' щодо кадастрових номерів і площі земельних ділянок, якими оперує відповідач, обґрунтовуючи підставу виникнення у них податкового боргу, не співпадають з правовстановлюючими документами, що, однак, не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, тоді як відомості із державного земельного кадастру судами не перевірялися, а відповідач не довів, що їм належать земельні ділянки, стосовно земельного податку за які обліковується податковий борг.

Позивачі зазначають, що суди попередніх інстанцій не встановили факт отримання ними податкових повідомлень-рішень, що, на їхню думку, виключає підстави вважати визначені в податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов`язань узгодженими, а відтак і підстави для висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо обліку податкового боргу в оспорюваних ними сумах.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ (цей Закон набрав чинності з 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційних скарг відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивачів, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - так само) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Абзацом першим пункту 286.5 статті 286 ПК ( в редакції до внесення змін Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ, далі так само) встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (абзаци п`ятий, шостий пункту 286.5 статті 286 ПК).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені цією статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання (абзац перший пункту 287.5, пункт 287.9 статті 287 ПК).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. N 422, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за N 751/28881 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021р. N 5) (далі - Порядок) встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП (інтегрована картка платника) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку (підпункт 1 пункту 1 розділу ІV Порядку).

У разі коли згідно з Податковим кодексом України відповідальність за визначення податкового зобов`язання платника покладається на органи ДФС, суми податкових зобов`язань розраховуються на підставі інформації про суб`єкти та об`єкти оподаткування.

Для визначення сум податкових зобов`язань платників здійснюється:

формування переліків суб`єктів та об`єктів оподаткування; розрахунок сум податкових зобов`язань; формування податкового повідомлення-рішення про сплату податків; відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування зобов`язань (підпункти 1, 2 пункту 7 розділу ІV Порядку).

За змістом наведених норм нарахування контролюючим органом фізичній особі суми земельного податку в податковому повідомленні-рішенні є первинним щодо обліку цієї суми податку в ІКП. Контролюючий орган зобов`язаний надіслати податкове повідомлення-рішення фізичній особі, якій визначено суму податку, в порядку, встановленому абзацом другим пункту 58.3 статті 58 ПК. В разі якщо податкове повідомлення-рішення не було направлене, фізична особа не несе відповідальності за несплату податку, навіть якщо згідно із нормами статті 269 ПК вона є платником земельного податку. В іншому разі фізична особа-платник земельного податку зобов`язана сплатити визначену суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, крім випадків, якщо не розпочне процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або в судовому порядку. Згідно з положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17, пункту 56.18 статті 56 ПК днем узгодження суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, у разі оскарження платником податків рішення контролюючого органу в адміністративному порядку є день закінчення процедури адміністративного оскарження, а у разі звернення платника податків до суду з відповідним позовом - день набрання судовим рішенням законної сили. Несплачене у встановлений строк узгоджене податкове зобов`язання (в тому числі, узгоджене в адміністративному чи судовому порядку) та нарахована на суму такого податкового зобов`язання пеня відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК є податковим боргом (недоїмкою).

Відповідність даних ІКП фактичним даним щодо виконання податкового обов`язку становить для платника податків законний інтерес, який підлягає судовому захисту. Однак, у разі якщо податковий борг в ІКП обліковується за сумами грошових зобов`язань, які визначені рішенням контролюючого органу, правомірність дій контролюючого органу щодо обліку цих сум податкового боргу залежить від правомірності рішення, яким вони визначені до сплати.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до даних Податковий блок та Державного земельного кадастру України, витяг з якого приєднано до матеріалів справи (а.с. 172-178, т. 2-й), позивачі є власниками ряду земельних ділянок на території Старобезрадичівської сільської ради, а саме: ОСОБА_1 - земельних ділянок із кадастровими номерами 3223187700:05:028:0092; 3223187700:05:028:0098; ОСОБА_3 - земельних ділянок із кадастровими номерами 3223187700:05:028:0083; 3223187700:05:028:0084; 3223187700:05:028:0071; 3223187700:05:028:0087; 3223187700:05:028:0078; 3223187700:05:028:0082; 3223187700:05:028:0080; 3223187700:05:028:0075; 3223187700:05:028:0081; 3223187700:05:028:0089; 3223187700:05:028:0085; 3223187700:05:028:0079; 3223187700:05:028:0088; 3223187700:05:028:0076; 3223187700:05:028:0091; 3223187700:05:028:0090; 3223187700:05:028:0074; 3223187700:05:028:0077; 3223187700:05:028:0102; 3223187700:05:028:0103; 3223187700:05:028:0104; 3223187700:05:028:0105; 3223187700:05:028:0106; 3223187700:05:028:0107; 3223187700:05:028:0108; 3223187700:05:028:0109; 3223187700:05:028:0110; 3223187700:05:028:0112; 1423655400:01:000:0325; 0111946800:01:003:0269; 0111946800:01:003:0313; 3223187700:05:028:0086; ОСОБА_4 - земельних ділянок із кадастровими номерами: 3223187700:05:028:0096; 3223187700:05:029:0016; 3223187700:05:028:0073; 6823388500:07:001:1428.

Крім цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 втратили право власності на ряд земельних ділянок з іншими кадастровими номерами згідно з рішеннями суду.

Так, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.01.2015 у справі №372/2464/13-ц, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 14,85 га для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0101), виданий 09.10.2009 на ім`я ОСОБА_1 . В цій частині рішення залишене без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.05.2018 (а.с. 147-163 т. 1-й).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22.12.2014 у справі №372/2293/13-ц визнано недійсними державні акти на право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки із кадастровими номерами 3223187700:05:028:0102; 3223187700:05:028:0103; 3223187700:05:028:0104; 3223187700:05:028:0105; 3223187700:05:028:0106; 3223187700:05:028:0107; 3223187700:05:028:0108; 3223187700:05:028:0109; 3223187700:05:028:0110. В цій частині рішення залишене без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 14.04.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.07.2015 (а.с. 223-251 т. 1-й).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25.12.2014 у справі №2-1558/11 визнано недійсними державні акти на право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки із кадастровими номерами 3223187700:05:029:0018 (площа 1,9801 га), 3223187700:05:029:0019 (площа 1,9799га), 3223187700:05:028:0100 (площа 10,89 га). В цій частині рішення залишене без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.03.2016 (а.с. 174-218 т. І).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.12.2011 у справі №2-1561-11 визнано недійсним державний акт на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223187700:05:028:0099. Це рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.04.2012 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.09.2012 (а.с. 5-24 т. 2-й).

Згідно з відомостями з ІКП станом на 21.08.2018 обліковується податковий борг із земельного податку ОСОБА_1 - 124' 061,00 грн, ОСОБА_2 - 124' 061,19 грн, ОСОБА_4 - 113' 083,66 грн, ОСОБА_3 - 778,83 грн.

В судовому процесі встановлено, що суми податкового боргу з податку на землю, які обліковуються за позивачами, виникли у зв`язку із несплатою сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом згідно із перерахованими вище податковими повідомленнями-рішеннями. Позивачі не наводять доводів щодо оскарження ними цих податкових повідомлень-рішень у адміністративному та/або судовому порядку, посилаються на те, що податкові повідомлення-рішення їм не надсилалися.

ГУ ДФС сформовано та направлено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 податкові вимоги форми "Ф" від 19.09.2017 №2131-10 на суму 63' 965,93 грн, від 19.09.2017 №772-23 на суму 58' 305,90 грн та від 28.10.2016 №27999-10 на суму 63' 965,93 грн відповідно (а.с. 169-171 т. 2-й). Податкові вимоги від 19.09.2017 №2131-10, від 19.09.2017 №772-23, направлені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , отримані останніми 20.10.2017 та 16.10.2017 відповідно, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, податкова вимога від 28.10.2015 №27999-10, направлена на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) була повернута відправнику (а.с. 171, т.2-й). Ці податкові вимоги позивачами також не оскаржені. З письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо земельних ділянок, які перебувають в їх власності і за які їм визначені суми податкових зобов`язань із земельного податку, площ земельних ділянок або нарахованих сум податку позивачі не зверталися.

Як вже зазначено, питання щодо правомірного обліку сум податкового боргу в ІКП позивачів є похідним від правомірності податкових повідомлень-рішень, якими визначені суми земельного податку.

Частиною другою статті 9 КАС встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод. Інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що суми податкового боргу, яких стосується спір, визначені позивачам податковими повідомленнями-рішеннями, які в установленому законом порядку не визнані неправомірними та не скасовані, та обраний позивачами спосіб захисту порушених прав, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову про скасування податкового боргу за платежем ''земельний податок з фізичних осіб'', що обліковується в ІКП позивачів.

Також суди правильно відмовили в частині позовних вимог щодо заборони контролюючому органу вчиняти певні дії в майбутньому (нараховувати позивачам земельний податок на земельні ділянки в майбутньому), оскільки відповідно до положень частини першої статті 2 КАС захисту підлягає порушене право.

З огляду на вище зазначене відхиляється довід позивачів в касаційній скарзі, що дані номерів і площ земельних ділянок в ІТС ''Податковий блок'' не співпадають з правовстановлюючими документами. До того ж, у судовому процесі позивачами не надано доказів на підтвердження наведених доводів, а відповідно до частини 2 статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення05.10.2021
Оприлюднено07.10.2021
Номер документу100155710
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/1574/18

Постанова від 05.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 03.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 21.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 24.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Постанова від 19.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 16.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 04.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 04.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 19.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні