Постанова

від 05.10.2021 по справі 240/3908/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2021 року

Київ

справа №240/3908/19

адміністративне провадження №К/9901/14175/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №240/3908/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (суддя Лавренчук О. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (головуючий суддя - Капустинський М. М., судді: Смілянець Е. С., Охрімчук І. Г.),

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС (далі - позивач, ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджене протоколом №216/06-30-07-03-22 від 28 грудня 2018 року щодо віднесення ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС до переліку ризикових платників податків на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язати ГУ ДФС виключити ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС з переліку ризикових платників, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення комісії ГУ ДФС щодо встановлення ризиковості платника податків ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС згідно з пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а така інформація виключенню з переліку.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, позов задовольнив повністю.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС є юридичною особою та зареєстроване платником податку на додану вартість. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.

Листом від 4 березня 2019 року №2373/6/06-30-07-03-11 ГУ ДФС повідомило позивача про те, що ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №216/06-30-07-03-22 від 28 грудня 2018 року, за результатами розгляду питання щодо внесення до переліку ризикових платників податку ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС ухвалено внести це товариство, яке є платником податку на додану вартість, до відповідного переліку як такого, що відповідає одному із критеріїв ризиковості платників податку (п.1.6): наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій (придбання товарів у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС №4065/99-99-07-05-04-18 від 5 листопада 2018 року, є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому апеляційний суд послався на те, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Суди попередніх інстанцій, оцінивши встановлені обставини, дійшли висновку, що негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності самого позивача, а його контрагентів. Водночас у разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може мати негативні наслідки у вигляді певних обмежень, або встановлення додаткових обтяжливих обов`язків для іншого сумлінного платника податків за відсутності факту його причетності до виявлених контролюючим органом правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), яке є правонаступником ГУ ДФС, подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Віднесення платника податків до переліку ризикових не є формою юридичної відповідальності, а є додатковим елементом контролю держави у сфері податків.

При цьому ГУ ДПС посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, від 3 березня 2020 року у справі №240/3665/19.

ТОВ ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає касаційному розгляду.

Ухвалою від 25 червня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів ГУ ДПС про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Також суд допустив заміну відповідача у справі - Головного управління ДФС у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Колегією суддів визначено, що першочерговим у цій справі є питання можливості оскарження платником податків протокольного рішення контролюючого органу про віднесення до ризикових платників, яке прийняте відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117.

Така категорія справ була предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, в результаті чого склалася стала практика застосування норм права до аналогічних правовідносин (зокрема постанови Верховного Суду: від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 3 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, від 5 серпня 2020 року у справі № 520/5692/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19).

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зазначеним висновкам судові рішення не відповідають. Отже, ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, що призвело до неправильного вирішення спору.

При цьому, колегія суддів вважає недоречним посилання судів попередніх інстанцій на постанову Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, у якій спір виник щодо відмови у реєстрації податкової накладної. Тобто, правовідносини у справах не є подібними, як наслідок, висновок Верховного Суду, викладений у цій постанові, не підлягає застосуванню до правовідносин, що склалися у цій справі.

З урахуванням викладеного, доводи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду, у зв`язку з чим судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 240/3908/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ТРЕЙД СОЛЮШНС до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко