Ухвала

від 06.10.2021 по справі 470/161/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.10.21

22-ц/812/1862/21

Справа № 470/161/21

Провадження № 22-ц/812/1858/21

Провадження № 22-ц/812/1862/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Царюк Л.М., Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Єнісей про скасування державної реєстрації про право оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Єнісей (далі - ФГ Єнісей ), в якому просив скасувати державну реєстрацію про право оренди земельної ділянки площею 9,0694 га, кадастровий номер 4821186000:04:000:0064, проведену на підставі договору оренди землі від 09 лютого 2016 року та скасувати запис № 13295957 про державну реєстрацію іншого речового права; усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною йому земельною ділянкою площею 9,0694 га, кадастровий номер 4821186000:04:000:0064, шляхом повернення вказаної земельної ділянки від ФГ Єнісей ; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1 816, 00 грн за подання позову, розподілити інші судові витрати.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ФГ Єнісей про скасування державної реєстрації про право оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволено. Усунено перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 9,0694 га, кадастровий номер 4821186000:04:000:0064, розташованої в межах території Федорівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, шляхом повернення ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки від ФГ Єнісей . Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 9,0694 га, кадастровий номер 4821186000:04:000:0064, проведену на підставі договору оренди землі від 09 лютого 2016 року та скасовано запис про державну реєстрацію іншого речового права за №13295957. Стягнуто з ФГ Єнісей на користь ОСОБА_1 1 816 грн. судового збору.

Додатковим рішенням того ж суду від 20 серпня 2021 року з ФГ Єнісей на користь ОСОБА_1 стягнуті понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ФГ Єнісей оскаржило їх в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги, де посилаючись на їх необґрунтованість та незаконність, просило скасувати рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2021 року та додаткове рішення того ж суду від 20 серпня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Данилової К.Ю., про стягнення судових витрат.

Ухвалами Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2021 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ Єнісей на додаткове рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2021 року та справу призначено до розгляду на 12 жовтня 2021 року.

Наступними ухвалами Миколаївського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ Єнісей на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2021 року та справу призначено до розгляду на 02 листопада 2021 року.

04 жовтня 2021 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити ФГ Єнісей та іншим особам вчиняти будь-які дії на земельній ділянці площею 9,0694 га, кадастровий номер 4821186000:04:000:0064, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину № 756 від 04 грудня 2020 року.

Доводи заяви обґрунтовано тим, що специфікацією сільськогосподарських робіт є їх тривалість у часі. Тобто якщо роботи по підготовці земельної ділянки та посіву сільгоспкультури були розпочаті влітку, то земельна ділянка буде зайнята під цією культурою аж доти, поки не дозріє врожай.

Отже в разі задоволення позову по цій справі позивач і так буде вже обмежений у вільному виборі культур для висівання. А в разі, якщо відповідач не буде дотримуватися раціонального використання ділянки та рекомендацій по сівозміні, позивач буде змушений залишити свою ділянку принаймні на рік для так званого пару (поле сівозміни, не зайняте посівами протягом всього вегетаційного періоду або його частини, яке утримується в пухкому і чистому від бур`янів стані; засіб підвищення родючості грунту і накопичення в ньому вологи).

Крім того, відповідач, зловживаючи своїми процесуальними правами, значно затягує розгляд справи саме для того, щоб максимально використати земельну ділянку позивача та отримати з неї якомога більший прибуток. Це підтверджується тим, що по-перше, він та його представники декілька разів не з`являлися до суду на судові засідання; по-друге, хоча повний текст оскаржуваного рішення з`явився в електронному кабінеті Електронного суду 23 липня 2021 року, а отже відповідач мав змогу з ним ознайомитися і направити апеляційну скаргу у строк, він все одно дочекався формального сповіщання та направив свою скаргу останнього дня, тобто через 38 днів після дати, коли він отримав повний текст оскаржуваного рішення. Недоплата судового збору за подання апеляційної скарги також призвела до значного затягування апеляційного розгляду. Ще одним фактором, який свідчить про затягування справи відповідачем, свідчить подання чергового клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, хоча відповідачу достеменно відомо, що вільних зразків почерку у достатній для проведення експертизи кількості померлої ОСОБА_3 немає і бути не може.

Наведені обставини значно утруднюють або навіть роблять неможливим на деякий час виконання рішення суду в частині усунення перешкод в користуванні позивачем належною земельною ділянкою шляхом повернення вказаної земельної ділянки від відповідача в разі, якщо позов буде задоволено, а отже його право все одно буде порушено.

Відповідно до статті 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення клопотання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову, зокрема є заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає, оскільки заборона вчиняти певні дії не тільки позбавляє ФГ Єнісей на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним господарської діяльності, як юридичної особи, з якою спадкодавцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована (стаття 204 ЦК України ).

За висновком колегії суддів, у разі задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , буде порушено право відповідача на користування земельної ділянкою та надано перевагу позиції позивача, ще до моменту вирішення справи по суті, отже буде відсутня збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору.

Посилання заявника на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами бездоказові, так як жодного судового рішення у контексті статті 44 ЦПК України не ухвалювалось.

Щодо вимоги заборони іншим особам вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, що належить відповідачу, то колегія суддів вважає, що такі вимоги є неспівмірними, оскільки стосуються не визначеного кола осіб, а відтак можливо передбачити більш негативні наслідки від вжиття таких заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Єнісей про скасування державної реєстрації про право оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська