Рішення

від 04.10.2021 по справі 379/464/21

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/464/21

Провадження № 2/379/447/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Музиченко О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бакал О.А.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Таращанської міської ради Кобдід І.О.,

представника третьої особи КЗ Центр надання соціальних послуг Момотенко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, Таращанська міська рада Київської області, Київська обласна державна адміністрація, Таращанська районна державна адміністрація Київської області, комунальний заклад Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати і виплатити заробітну плату, оплатити листи непрацездатності та відшкодувати моральну шкоду,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом /в новій редакції - т.1 а.с. 154-157/ до Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, Таращанська міська рада Київської області, Київська обласна державна адміністрація, Таращанська районна державна адміністрація, Комунальний заклад Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати і виплатити заробітну плату, оплатити листи непрацездатності та відшкодувати моральну шкоду. Свій позов, з урахуванням уточнених позовних вимог від 19.07.2021, обґрунтовує тим, що вона є діючим соціальним робітником IV категорії Таращанського територіального центру по обслуговуванню пенсіонерів (далі - ТЕРЦЕНТР) з 19.04.2000 по даний час. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів та Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 № 1321, було розпочато процес припинення діяльності Таращанської РДА та спроби ліквідувати Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг). В результаті даних дій, з метою швидкої ліквідації, було запропоновано всім працівникам звільнитися за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП з ТЕРЦЕНТРУ та перейти до новоствореної організації КЗ Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради. Під час даного процесу, з 19.01.2021 по 04.02.2021, позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП БМР Білоцерківська міська лікарня №2 і в подальшому продовжила лікування в КНП ТМР Таращанська міська лікарня . У період її перебування на лікуванні директор Таращанського територіального центру ОСОБА_4 та її заступник ОСОБА_3 в телефонному режимі неодноразово вимагали у позивачки звільнитися за власним бажанням, наголошували про відсутність коштів на оплату лікарняних листів та заробітної плати за січень 2021 року. Дані дії призвели до ускладнень при підготовці до операції та додаткових витрат на стабілізацію з метою проведення операції. Після звільнення усіх працівників позивачка залишилася в організації ТЕРЦЕНТР з директором ОСОБА_4 .. В результаті даних дій позивачці не виплачують заробітну плату з 01.01.2021 та не здійснили виплату по листкам непрацездатності. З метою досудового врегулювання спору позивачкою направлялися листи з належно оформленими листками непрацездатності до ТЕРЦЕНТРУ, Білоцерківської РДА, КОДА, Таращанської РДА для проведення розрахунків як по заробітній платі, так, і по листкам непрацездатності, проте, коштів їй не виплатили і рекомендували звернутись за захистом своїх прав до суду. На підставі цього позивачка просила суд визнати протиправним бездіяльність відповідача Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) щодо ненарахування та невиплати їй заробітної плати з 01 січня 2021 року; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за весь період затримки з 01 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення; визнати протиправним бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй листів непрацездатності АДЮ № 829091, АДЮ № 944605, АДЮ № 944639, АДЮ № 944808; стягнути з відповідача на її користь лікарняні виплати згідно зазначених листів непрацездатності в загальній сумі 15618,69 грн; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн та понесені по справі судові витрати.

31.05.2021 судом було постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 23.06.2021 (т.1 а.с.60, 61).

23.06.2021 судом було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви Білоцерківської РДА Київської області про розгляд справи в порядку загального провадження, що надійшла до суду 17.06.2021 (т.1 а.с.89-91).

Також 23.06.2021 судом було задоволено клопотання представника позивача щодо залучення до участі у справі як співвідповідача Київської обласної державної адміністрації (далі - КОДА) та Таращанської районної державної адміністрації (далі - Таращанська РДА) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Розгляд справи відкладено до 14.07.2021 (т.1 а.с.81, 82, 89-94).

12.07.2021 судом отримано від Київської обласної державної адміністрації пояснення по справі з додатками, у яких представник КОДА вказує на неналежність відповідача Київської обласної державної адміністрації у даній справі, а також на те, що у позивача відсутні вимоги до КОДА (т.1 а.с.110-126). Заява аналогічного змісту надійшла до суду від Таращанської міської ради (т.1 а.с. 73-75).

14.07.2021 судом було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачці строк на усунення недоліків у спосіб подання суду заяви із формулюванням змісту позовних вимог щодо кожного із відповідачів (т.1 а.с.131, 132).

20.07.2021 представником позивачки було подано до суду позовну заяву в новій редакції із визначенням одного відповідача і пред`явленням позовних вимог лише до Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (т.1 а.с. 135-140, 154-158).

21.07.2021 судом було постановлено ухвалу про продовження розгляду справи та призначення судового засідання (т.1 а.с. 142, 143).

13.09.2021 судом отримано від позивачки ОСОБА_2 клопотання про розгляд справи без її участі, оскільки вона не має можливості бути присутньою у судовому засіданні за станом здоров`я, та отримано від представника позивача ОСОБА_1 клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів (т.1 а.с.167, 194-238).

16.09.2021 судом було постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивачки та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, комунальний заклад Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради, розгляд справи відкладено до 04.10.2021 (т.1 а.с.168, 171-173).

01.10.2021 судом отримано пояснення від комунального закладу Центр надання соціальних послуг за підписом директора Катерини Момотенко щодо позову ОСОБА_2 з додатками та підтвердженням направлення їх копій учасникам справи (т.2 а.с. 1-17). У поясненнях зазначено про те, що засновником Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради (далі - Заклад) відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Таращанської міської ради від 18.01.2021 № 97-03-VIII Про зміну назви та затвердження статуту комунального закладу Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради є Таращанська міська рада. Згідно зі Статутом Заклад не є правонаступником Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Рішенням Таращанської міської ради від 27.07.2021 № 1183-12-VIII Про прийняття Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) шляхом приєднання до Таращанської міської ради (із змінами), Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) прийнято безоплатно шляхом приєднання до Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради. Вказаним Рішенням доручили директору Закладу створити комісію з приймання-передачі майна та документації Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), здійснити приймання-передачу майна та документації Терцентру, про що скласти відповідний акт та подати його на затвердження сесії Таращанської міської ради. Після затвердження сесією Таращанської міської ради акту приймання-передачі майна та документації до Закладу перейдуть всі права і обов`язки реорганізованого Терцентру , в тому числі і щодо нерозрахованих працівників Терцентру . На даний час тривають роботи по інвентаризації майна та зобов`язань, які будуть передані Закладу від Терцентру . В ході інвентаризації виявлено, що існує непогашена заборгованість по оплаті праці працівникам Терцентру , в тому числі ОСОБА_2 , за січень 2021 року. Існуюча заборгованість буде виплачена працівникам після переходу майнових прав і обов`язків приєднаного Терцентру . У поясненнях вказано про те, що Заклад визнає позовні вимоги в частині, що відносяться до трудових відносин Терцентру і позивача ОСОБА_2 , і зобов`язується після затвердження на сесії Таращанської міської ради акту приймання-передачі майна та документації Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) виплатити в повному обсязі заборгованість по зарплаті та перерахувати до бюджету відрахування та нарахування на фонд заробітної плати. Закладом проведено попередній розрахунок заборгованості по заробітній платі позивачці ОСОБА_2 в сумі 19084,81 грн., в тому числі: оплата праці за січень 2021 року нарахована в Терцентрі - 2879,09 грн.; оплата листків непрацездатності за період з 19.01.2021 по 09.04.2021 - 12384,24 грн., в т. ч.: за рахунок Закладу - 1592,25 грн.; за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 10791,99 грн.; оплата праці у день звільнення за 10 квітня 2021 року - 248,63 грн.; розрахункові - 3572,85 грн. Щодо оплати судових витрат на користь позивачки - Заклад заперечує, оскільки не мав наміру не розрахуватися з позивачем по оплаті праці. Щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди, оціненої позивачкою в сумі п`ятдесят тисяч гривень, Заклад, також заперечує, оскільки нею не надано доказів того, що гіпертонічна хвороба другого степеню, ризик високої гіпертензії та ішемічна хвороба серця спричинені діями чи бездіяльністю керівництва Терцентру чи Таращанської міської ради. У поясненнях Комунальним закладом Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради запропоновано позивачці після завершення безоплатної передачі Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) шляхом приєднання до Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради припинити дію трудового договору відповідно пункту 1 статті 36 КЗпП за угодою сторін. При розрахунку Закладом буде виплачена заборгованість по заробітній платі /т.2 а.с. 3/.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 уточнений позов в новій редакції підтримав повністю, просив його задовольнити. Суду пояснив, що позивачка ОСОБА_2 з 2000 року і по даний час обіймає посаду соціального працівника Таращанського районного Терцентру соціального обслуговування. З 19.01.2021 по 09.04.2021 вона перебувала на лікарняному, знаходилась на стаціонарному лікуванні в лікарні з переломом. В цей час намагались ліквідувати Терцентр , всі працівники були звільнені, Таращанською міською радою було створене нове підприємство і усіх працівників з Терцентру прийняли на новостворене підприємство. Ліквідувати Терцентр не вдалося, наразі обидва підприємства знаходяться за однією адресою. Поки позивачка перебувала у лікарні, їй постійно телефонувала директор Терцентру ОСОБА_4 та заступник директора ОСОБА_3 і вимагали написати заяву про звільнення, морально тиснули на неї. Це призвело до надмірних хвилювань позивачки, що значно погіршило стан її здоров`я. Після закриття лікарняного вона одразу прийшла на роботу, однак, їй повідомили, що вона там не працює. Водночас, позивачка не отримувала наказу про своє звільнення, трудову книжку їй не вручали, розрахунку із нею не провели, а тому вона є діючим працівником Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування. При цьому, вона не ходить на роботу, з 10 квітня 2021 року (після закінчення лікарняного 09.04.2021) трудової функції не виконує, але така ситуація зумовлена виключно поведінкою відповідача, її провини у цьому немає. Заяви про звільнення з Терцентру вона не писала, розірвати трудові відносини з відповідачем не намагалась.

Представник третьої особи Таращанської міської ради - Кобдід І.О. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що 12.01.2021 ОСОБА_4 було призначено на посаду в.о.директора Центру надання соціальних послуг Таращанської міської ради, а тому вона не могла телефонувати і не телефонувала позивачці у той час, коли ОСОБА_2 була на лікарняному. Крім того, засновником Таращанського районного Терцентру є Таращанська райдержадміністрація. Таращанська міська рада не є правонаступником Таращанської районної державної адміністрації, правонаступником останньої є Білоцерківська районна державна адміністрація, а тому вони не повинні нести відповідальність за Терцентр. На даний час Таращанська райдержадміністрація перебуває у стані припинення, відомості про її припинення до Єдиного реєстру юридичних осіб не внесено, але фактично Таращанської райдержадміністрації не існує. Зауважила, що абсолютно усіх працівників Центру надання соціальних послуг ТМР було прийнято на роботу за контрактом за результатом конкурсу, лише директора ОСОБА_4 було прийнято на роботу за переведенням. Таращанський районний Терцентр наразі юридично існує, у штаті перебуває одна особа - позивачка ОСОБА_2 .. Щодо нарахувань заробітної плати - пояснити нічого не може, оскільки Таращанська міська рада не мала і не має жодного стосунку до цієї юридичної особи. В подальшому - у судовому засіданні 16.09.2021 - представник Таращанської міської ради повідомила, що згідно розпорядження Білоцерківської РДА від 13.07.2021 було вирішено припинити Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в результаті реорганізації шляхом приєднання до Таращанської міської ради Київської області. На виконання цього розпорядження 27.07.2021 Таращанською міською радою було прийнято рішення № 1183-12-VIII Про прийняття Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) шляхом приєднання до Таращанської міської ради (із змінами), яким Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) прийнято безоплатно шляхом приєднання до Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради. Вказаним Рішенням доручили директору Закладу створити комісію з приймання-передачі майна та документації Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), здійснити приймання-передачу майна та документації Терцентру, про що скласти відповідний акт та подати його на затвердження сесії Таращанської міської ради.

Представник третьої особи Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради (далі - Заклад) - Момотенко К.П. в судовому засіданні не заперечувала щодо часткового задоволення позову ОСОБА_2 та пояснила, що на даний час Заклад не є правонаступником відповідача Терцентру . Але в найближчій перспективі на виконання рішення Таращанської міської ради від 27.07.2021 № 1183-12-VIII Терцентр буде реорганізовано і приєднано до їхнього Закладу. Після затвердження сесією Таращанської міської ради акту приймання-передачі майна та документації до Закладу перейдуть всі права і обов`язки реорганізованого Терцентру . Після того, як буде завершено процес реорганізації, Заклад виплатить позивачці заборгованість по заробітній платі за період з січня по 10.04.2021 та оплатить листки непрацездатності. Нарахувати і виплатити позиваці заробітну плату з 11.04.2021 Заклад не має юридичних підстав, оскільки після закриття лікарняного листка 09.04.2021 ОСОБА_2 з 10.04.2021 до роботи не приступила і трудової функції не виконувала. Останнім днем її роботи в Терцентрі вони вважають 10.04.2021, а тому по цей день Закладом проведено розрахунок заборгованості по зарплаті, який вони зобов`язуються виплатити позивачці після завершення реорганізації і отримання відповідних юридичних правомочностей. Відомості про звільнення позивачки з роботи у Закладі на даний час відсутні.

Представник відповідача Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у судове засідання 23.06.2021, 14.07.2021, 16.09.2021 та 04.10.2021 - не з`явився; про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно відповідно до вимог чинного законодавства. В матеріалах справи містяться два повернуті поштові відправлення (конверти) з відмітками про відмову адресата від їх отримання (т.1 а.с.105, 106) та три повернуті поштові відправлення (конверти) з відмітками відділення поштового зв`язку про неможливість їх вручення адресату, оскільки останній відсутній за вказаною адресою (т.1 а.с.165, 192, 193), що згідно положень п.3 ч.8, ч.10 ст. 128 ЦПК є належним повідомленням сторони про час та дату судового розгляду. Відзиву на позов, заяв або клопотань від відповідача не надходило.

Представники третіх осіб КОДА та Білоцерківської РДА Київської області в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно відповідно до вимог чинного законодавства. В матеріалах справи містяться зворотні повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення уповноваженій особі КОДА - Берестенко 26.07.2021 та 20.09.2021 (т.1 а.с.163, 185) та уповноваженим особам Білоцерківської РДА Іванько - 26.07.2021 і Марищук - 20.09.2021 (т.1 а.с.164, 187). Причини неявки представників суду невідомі.

Представник третьої особи Таращанської РДА Київської області в судове засідання також не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно відповідно до вимог чинного законодавства. В матеріалах справи містяться повернуті поштові відправлення (конверти) з відмітками про неможливість їх вручення адресату, оскільки останній відсутні за вказаною адресою (т.1 а.с.166, 188-191), що згідно положень п.3 ч.8, ч.10 ст. 128 ЦПК є належним повідомленням учасника справи про час та дату судового розгляду. Причини неявки представника Таращанської РДА Київської області суду невідомі.

За положенням частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 була прийнята на посаду соціального працівника по м. Тараща у Таращанський територіальний центр обслуговування пенсіонерів згідно наказу № 28 від 19.04.2000. 01.02.2007 позивачці присвоєно IV кваліфікаційну категорію соціального робітника, що вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 /т.1 а.с.9 та на звороті/.

Запис про звільнення позивачки у наданій суду копії трудової книжки відсутній. Відомості про звільнення ОСОБА_2 з посади в матеріалах справи відсутні, відповідні докази суду не надані.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів та Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 № 1321, було розпочато процес припинення діяльності Таращанської районної державної адміністрації.

Судом встановлено, що засновником Таращанського територіального центру обслуговування пенсіонерів - наразі Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) - є Таращанська районна державна адміністрація, правонаступником якої є Білоцерківська районна державна адміністрація /т.1 а.с. 40/.

У період з 19 січня 2021 року по 04 лютого 2021 року позивачка ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 ; з 05 лютого 2021 року по 12 березня 2021 року - на амбулаторному лікуванні в КНП ТМР Таращанська міська лікарня ; з 13 березня 2021 року по 31 березня 2021 року - на амбулаторному лікуванні в КНП ТМР Таращанська міська лікарня ; з 01 квітня 2021 року по 09 квітня 2021 року - на стаціонарному лікуванні в КНП ТМР Таращанська міська лікарня , що вбачається з наявних у матеріалах справи копій листків непрацездатності серій АДЮ № 829091, АДЮ № 944605, АДЮ № 944639, АДЮ № 944808 /т.1 а.с.16-19/.

Отже, загальний період тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 становив з 19.01.2021 по 09.04.2021 включно. Згідно листка непрацездатності АДЮ № 944808 ОСОБА_2 слід було стати до роботи з 10 квітня 2021 року /т.1 а.с. 19/.

Судом встановлено, що 10 квітня 2021 позивачка до роботи не приступила, оскільки Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) фактично вже не функціонував. Листки непрацездатності для оплати у позивачки прийнято не було, заробітна плата за відпрацьовані дні у січні 2021 не виплачена. Ці обставини не оспорювались учасниками справи.

Спроби позивачки та її представника врегулювати ситуацію у позасудовий спосіб до позитивного результату не призвели.

Так, повідомленням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 19.02.2021 за № У02.9.5; У02.11.2, рекомендовано позивачці звернутися за роз`ясненням до комісії з реорганізації Таращанської райдержадміністрації, а в разі порушення прав та законних інтересів в процесі реорганізації, звернутися за їх захистом до суду /т.1 а.с.24/.

У повідомленні Київської обласної державної адміністрації № б/н на № Б..591.2021 від 22.03.2021 зазначено, що питання з приводу виплати заробітної плати та лікарняних ОСОБА_2 повинно вирішуватися у відповідності до трудового законодавства та Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються та роз`яснено, що для захисту своїх прав та трудових інтересів ОСОБА_2 може звернутися з позовною заявою до суду /т.1 а.с.37/.

Згідно повідомлення виконавчого комітету Таращанської міської ради від 16.04.2021 за № 1300, по питанню виплати заробітної плати та лікарняних ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до правонаступника Терцентру - Білоцерківської районної державної адміністрації /т.1 а.с.40/.

У зв`язку з тим, що позивачці не виплачують заробітну плату з 01 січня 2021 року та не оплачують листи непрацездатності, враховуючи, те, що Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування на даний час не припинив свою діяльність, позивачка зверталась до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Держпраці. З листа ГУ Держпраці у Київській області від 21.04.2021 № 4.2/1-Б-1989-2902 вбачається, що у ході інспекційного відвідування, яке проводилося з 16.04.2021 по 20.04.2021, встановлено факт відсутності Терцентру по обслуговуванню пенсіонерів (код ЄДРПОУ 24220491) та його керівників за місцезнаходженням юридичної особи, а саме: АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, не вдалося встановити обставини щодо відмови у прийнятті листків непрацездатності ОСОБА_2 , їх оплати, а також причини невиплати заробітної плати ОСОБА_2 за січень 2021 року. За результатами інспекційного відвідування, для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням, на адресу засновника Терцентру по обслуговуванню пенсіонерів Таращанської РДА було направлено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю /т.1 а.с.235/.

При повторному зверненні представника позивача 26.07.2021 до ГУ Держпраці у Київській області, головним державним інспектором Іщенко Є.С., було здійснено повторний виїзд з метою встановлення місця знаходження юридичної особи Терцентру. Зазначена установа та її керівництво за юридичною адресою відсутнє. Місцезнаходження Терцентру по обслуговуванню пенсіонерів невідомо, а тому здійснити захід державного нагляду (контролю) у Терцентрі по обслуговуванню пенсіонерів з метою з`ясування, зазначених у зверненні питань, не виявилось можливим /т.1 а.с.236/.

Крім цього, 15.07.2021 позивачка зверталась до правоохоронних органів щодо порушення законодавства про працю, але відомості у ЄРДР по даному факту не було внесено, що вбачається з повідомлення від 29.07.2021 за № 799/109/1103/01-2021 /т.1 а.с.234/.

Судом також встановлено, що рішенням Таращанської міської ради № 64-02-VIII від 24.12.2020 вирішено створити юридичну особу - Комунальне підприємство Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради з метою надання всебічної допомоги та підтримки мешканцям Таращанської територіальної громади, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги. Також вирішено затвердити статут зазначеного підприємства, структуру і граничну чисельність працівників та доручити керівнику провести державну реєстрацію підприємства, відповідно до вимог чинного законодавства України /т.1 а.с.214/.

З 12.01.2021 ОСОБА_4 /колишнього керівника відповідача Терцентру/ призначено на посаду директора КП Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради, що вбачається з копії розпорядження № 16-к від 12.01.2021 /т.1 а.с.215/.

18.01.2021 рішенням Таращанської міської ради Київської області за № 97-03-VIII вирішено змінити назву Комунального підприємства на Комунальний заклад Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради, затвердити Статут та структуру. Доручено міському голові Кривошеєву М.Ю. затвердити штатний розпис та призначити виконуючого обов`язки директора КЗ Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради /т.1 а.с.219/.

Розпорядженням № 41-к від 18.01.2021 внесено зміни в п.1 розпорядження від 12.01.2021 № 16-к яким ОСОБА_4 призначено на посаду виконуючої обов`язки директора КЗ Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради з 12 січня 2021 року та уповноважено вчинити дії щодо державної реєстрації змін комунального закладу /т.1 а.с.216/.

Відповідно до Статуту Комунального закладу Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради - засновником закладу є Таращанська міська рада /т.1 а.с.221-223/.

За розпорядженням голови КОДА - В.Володіна від 11.01.2021 за № 22 було утворено комісію з реорганізації Таращанської районної державної адміністрації Київської області відповідно до доданого списку. Крім того, голові комісії з реорганізації Таращанської РДА Київської області Пасічнюку В.О. було надано розпорядження в установленому законодавством порядку забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією та подання на затвердження голові КОДА плану вивільнення працівників Таращанської РДА Київської області та передавального акта /т.1 а.с.207/.

Відповідно до Закону України Про місцеві державні адміністрації , розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1635-р Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій , Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321, враховуючи лист голови комісії з реорганізації Таращанської районної державної адміністрації Київської області від 23 березня 2021 року № 04-22/132, було затверджено передавальний акт Таращанської районної державної адміністрації Київської області згідно якого, Таращанська райдержадміністрація (ЄДРПОУ 00731637), місцезнаходження: м. Тараща Київської області, індекс 09501) внаслідок реорганізації шляхом приєднання переходить до Білоцерківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 19425498), яка є правонаступником усіх прав та обов`язків, а також майна, активів, пасивів та зобов`язань Таращанської райдержадміністрації, що вбачається з копії розпорядження голови КОДА В.Володіна від 29.03.2021 за № 168 та передавального акту /т.1 а.с.199-204/.

У відповіді від 31.05.2021 №2604/08/15.2-2021 на запит представника позивача КОДА зазначили, що вони не є засновником та правонаступником Таращанської райдержадміністрації або будь-якої іншої юридичної особи публічного права, засновником (співзасновником) якої є вказана райдержадміністрація. Також зазначили, що утримання Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Положеннями підпункту 15 пункту 62 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (із змінами, внесеними Законом України від 17.11.2020 № 1009-ІХ) визначено, що залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів. Статтею 20 Бюджетного кодексу України передбачено застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. А тому, джерелом фінансування заходів щодо утримання Терцентру можуть бути залишки коштів, перераховані до районного бюджету новоутвореного району (Білоцерківського району Київської області) /т.1 а.с.206 на звороті/.

Крім того, у відповіді від 27.07.2021 №476 на запит представника позивача щодо реорганізації Таращанської РДА та її структурних підрозділів, КОДА зазначили, що реорганізація райдержадміністрацій здійснюється відповідно до Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321. Комісії з реорганізації районних державних адміністрацій, що припиняються, згідно з положеннями підпунктів 8, 10, 13 пункту 13 зазначеного Порядку здійснюють: підготовку та подання на подальше затвердження передавальних актів райдержадміністрацій що припиняються; передачу активів та зобов`язань райдержадміністрацій, що припиняються їх правонаступникам відповідно до затверджених передавальних актів; організацію заходів, пов`язаних із звільненням та переведенням працівників райдержадміністрацій, що припиняються. Тому, Таращанська РДА реорганізується шляхом приєднання до Білоцерківської РДА, яка розташована в адміністративному центрі новоутвореного Білоцерківського району Київської області. Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється, а перехід майна, майнових прав та обов`язків - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації. А тому, питання здійснення державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи публічного права в результаті реорганізації шляхом приєднання та питання здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичні особи публічного права - райдержадміністрації, до яких приєднуються райдержадміністрації, що припиняються, та їх структурні підрозділи із статусом юридичних осіб публічного права визначені підпунктами 2, 3 пункту 13 Порядку - належать до повноважень комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняються, оскільки, Білоцерківська РДА Київської області є правонаступником прав, майна та обов`язків Таращанської РДА Київської області. Передавальний акт комісії з реорганізації Таращанської РДА затверджено розпорядженням голови КОДА від 29.03.2021 № 168 Про затвердження передавального акта Таращанської РДА Київської області /т.1 а.с.224, 225/.

Комісії з реорганізації Таращанської РДА Київської області було надано розпорядження здійснити заходи щодо реєстрації рішення про припинення Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (код ЄДРПОУ 24220491) в результаті реорганізації шляхом приєднання до Таращанської міської ради Київської області. У зв`язку з чим, комісія з реорганізації Таращанської РДА Київської області подала на розгляд сесії Таращанської міської ради копію даного розпорядження, що вбачається з копії розпорядження Білоцерківської РДА Київської області від 13.07.2021 за № 260 та копії супровідного листа 23.07.2021 за № 01/02 /т.1 а.с.208, 209/.

Згідно розпорядження Білоцерківської РДА від 13.07.2021 №260 Про реорганізацію Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та Таращанського районного центру соціальних служб сім`ї, дітей та молоді Комісії з реорганізації Таращанської РДА було вказано здійснити заходи щодо реєстрації рішення про припинення Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в результаті реорганізації шляхом приєднання до Таращанської міської ради Київської області /т.1 а.с. 209/.

Відповідно до рішення № 1183-12-VIII від 27.07.2021, ухваленого на підставі розпорядження голови комісії з реорганізації Таращанської РДА від 13.07.2021 № 260, Таращанська міська рада Київської області вирішила прийняти безоплатно Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) код ЄДРПОУ 24220491 шляхом приєднання до Таращанської міської ради Київської області. Директору КЗ Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради було надано розпорядження створити комісію з прийняття-передачі майна та документації; провести приймання-передачу майна та документації, подати акт приймання-передачі на затвердження до сесії Таращанської міської ради /т.1 а.с.228/.

Відповідно до рішення № 1805-13-VIII від 27.07.2021, ухваленого на виконання рішення № 1183-12-VIII від 27.07.2021, Таращанська міська рада Київської області затвердила кількісний та персональний склад Комісії з прийняття-передачі майна та документації КЗ Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради /т.1 а.с.232/.

З відповіді директора КЗ Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради К.Момотенко від 11.08.2021 за № 86 заступнику міського голови П.Корнієнку вбачається, що після завершення процесу приймання-передачі майна та документації Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Комісією буде складено відповідний акт. Після затвердження на сесії Таращанської міської ради акту приймання-передачі майна та документації, будуть вирішені кадрові питання реорганізованого закладу /т.1 а.с.233/.

З долучених до позову розрахунків сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, проведених представником позивача, вбачається, що несплачена позивачці сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за 81 день згідно листків непрацездатності становить всього 15618,69 грн (13903,20+1715,49), з яких: за рахунок роботодавця - 1918,55 грн (965,50+953,05), та за рахунок Фонду - 13700,14 грн (12937,70+762,44) /т.1 а.с.20-21/. При цьому, в судовому засіданні було встановлено і не оспорювалось представником позивача, що вказані нарахування проведено без врахування податків і з відповідача Терцентру, як з роботодавця, до стягнення підлягає виключно сума у розмірі 1918,55 грн (965,50+953,05), яка за мінусом податків становитиме 1592,25 грн. Решта суми лікарняних має бути оплачена Фондом соціального страхування від тимчасової непрацездатності.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України в рішенні від 29 січня 2008 р. № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Визначення терміну заробітна плата наведене у конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована Україною 30.06.1961 р., ст. 94 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України Про оплату праці . За їх положеннями, під заробітною платою розуміється, зокрема, будь-яка винагорода або заробіток, які обчислюються, як правило, у грошовому виразі, згідно національного законодавства, та які роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Як передбачено ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1, 4-6 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

За приписами ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем Таращанським районним територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) укладено безстроковий трудовий договір, що оформлено наказом №28 від 19.04.2000 /т.1 а.с. 9 на звороті/.

У січні 2021 позивачка ОСОБА_2 виконувала роботу до 18.01.2021 включно, з 19.01.2021 не працювала у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю. За роботу у січні 2021 року заробітну плату не отримала.

У період з 19.01.2021 по 09.04.2021 була тимчасово непрацездатною, перебувала на лікуванні, до роботи мала приступити з 10.04.2021.

З 10 квітня 2021 позивачка до роботи не приступила, трудової функції не виконувала.

Отже, суд вважає законними і обґрунтованими вимоги позивачки про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати їй заробітної плати за січень 2021 року та стягнення з Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь позивачки заборгованості по заробітній платі за виконану нею у цьому місяці роботу. Водночас, суд зауважує, що позивачкою не було заявлено до стягнення з відповідача конкретної суми заборгованості по заробітній платі, не надано розрахунку такої заборгованості, не долучено даних для проведення відповідного розрахунку, не заявлялись клопотання про витребування відповідних доказів.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 10 квітня 2021 (день, коли ОСОБА_2 мала приступити до роботи після завершення періоду тимчасової непрацездатності, однак не мала можливості реалізувати це з вини роботодавця) по день ухвалення судового рішення, суд зауважує таке.

Оскільки заробітна плата - це винагорода працівнику за виконану ним роботу, - позиція позивачки та її представника про те, що з 10 квітня 2021 ОСОБА_2 мала нараховуватись заробітна плата є помилковою.

Як уже зазначалось судом вище, після завершення періоду тимчасової непрацездатності (19.01.2021 - 09.04.2021) з 10 квітня 2021 позивачка до роботи не приступила, трудової функції не виконувала.

За змістом частини першої статті 235 КЗпП України оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою.

Системний аналіз та тлумачення положень статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. При цьому причиною виникнення вимушеного прогулу може стати звільнення без законної підстави, що перешкоджає виконанню працівником трудової функції, обумовленої трудовим договором, неправильне формулювання причини звільнення у трудовій книжці чи затримка видачі з вини роботодавця трудової книжки, що перешкоджає працівникові реалізувати своє право на працю в іншого роботодавця.

Законодавство про працю не містить визначення ані вимушеного прогулу, ані оплати за весь час вимушеного прогулу, проте ці терміни неодноразово вживаються у КЗпП України.

Аналіз положень КЗпП України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів дозволяє окреслити випадки, в яких може мати місце вимушений прогул, а саме у разі: незаконного звільнення працівника; незаконного переведення працівника на іншу роботу; затримки видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу; затримки виконання рішення про поновлення на роботі; необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу; несвоєчасного укладення трудового договору; унаслідок неправильного формулювання причин звільнення у трудовій книжці, що перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника.

Вказані висновки свідчать про те, що вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Отже, у трудовому праві превалює підхід, за яким вимушений прогул визначають як час, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором.

Таким чином, виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізовувати своє право на працю.

З аналізу ситуації, яка склалась у даному випадку, суд висновує, що з 10 квітня 2021 року по даний час позивачка ОСОБА_2 , являючись діючим працівником Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), позбавлена можливості працювати, тобто виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором, з вини роботодавця, що підпадає під ознаки вимушеного прогулу.

Водночас, позивачка не зверталась до суду з відповідними позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вищеозначений період.

Згідно ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність. Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України).

Отже, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по заробітній платі за період з 10.04.2021 по 04.10.2021 (день ухвалення судового рішення) відсутні.

Щодо невиплати позивачці допомоги за період її тимчасової непрацездатності з 19.01.2021 по 09.04.2021 згідно листків непрацездатності, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV) страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності є видом соціального страхування.

За положенням ч. 1 ст. 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону № 1105-XIV Фонд зобов`язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону № 1105-XIV застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 31 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

За ч. 2 ст. 22 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2, 3, 7 Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 440, оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи. Витрати, пов`язані з оплатою днів тимчасової непрацездатності, відносяться до витрат підприємств, установ, організацій, а для бюджетних установ - до їх видатків за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.

З наведеного суд висновує, що позивачка має право на оплату перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання на підставі листків непрацездатності АДЮ № 829091, АДЮ № 944605, АДЮ № 944639, АДЮ № 944808, за рахунок коштів роботодавця - Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в загальній сумі з урахуванням оподаткування 1592,25 грн. /т.2 а.с. 5/.

Вирішуючи питання стягнення на користь позивачки моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд керується наступним.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

Зокрема, у частині першій статті 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно статті 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вказаної норми за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 4, 5, 11, 13 ЦПК України).

Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 682/1892/15-ц провадження № 61-33022св18.

Пленум Верховного Суду України у п. 5 Постанови від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Дослідивши усі обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідачем Таращанським районним територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) було порушено трудові права ОСОБА_2 у зв`язку з невиплатою їй заробітної плати за виконану роботу у січні 2021 року та неоплатою днів тимчасової непрацездатності згідно листків непрацездатності. Вказане змусило позивачку докладати додаткових зусиль для відновлення її порушеного права, внаслідок чого в її житті відбулися вимушені зміни негативного характеру, а тому ОСОБА_2 має право на відшкодування моральної шкоди. З огляду на характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих відносинах позивачки, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, зважаючи на ситуацію, що призвела до такого порушення, виходячи із принципу розумності та справедливості, суд визначає до відшкодування позивачці за спричинену їй моральну шкоду суму у розмірі 5000,00 грн.

Конституція України у статті 129 визначає однією із основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вказаний принцип закріплено також і в Цивільному процесуальному кодексі України. Так, згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін, що полягає в рівності прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

З урахуванням всіх обставин справи, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів процесуальної рівності сторін, розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1907,22 грн, обрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, сплата якого підтверджена документально (т.1 а.с. 41, 52).

Крім того, оскільки за п.1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивачка звільнена від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях справи про стягнення заробітної плати, - з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн за вказану задоволену судом позовну вимогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 24, 49-2, 94, 97, 115-117, 233, 235-237-1 КЗпП, ст.ст. 1, 2, 21, 22, 24 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 4, 10, 15, 16, 22, 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , ст.ст. 11, 15, 16, 23 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 18, 19, 23, 28, 76-82, 141, 259, 263-268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, Таращанська міська рада Київської області, Київська обласна державна адміністрація, Таращанська районна державна адміністрація Київської області, комунальний заклад Центр надання соціальних послуг Таращанської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати і виплатити заробітну плату, оплатити листи непрацездатності та відшкодувати моральну шкоду - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за січень 2021 року.

Стягнути з Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за січень 2021 року.

Визнати протиправною бездіяльність Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) щодо ненарахування і неоплати ОСОБА_2 листів непрацездатності АДЮ № 829091, АДЮ № 944605, АДЮ № 944639, АДЮ № 944808.

Стягнути з Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 оплату листків непрацездатності АДЮ № 829091, АДЮ № 944605, АДЮ № 944639, АДЮ № 944808 в сумі 1592 (одна тисяча п`ятсот дев`яності дві) гривні 25 копійок.

Стягнути з Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1907 (одна тисяча дев`ятсот сім) гривень 22 копійки.

В решті позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з Таращанського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн..

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 02.12.1997 Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Таращанський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), код ЄДРПОУ: 24220491, місцезнаходження: вул. Шевченка, 28, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область.

Повне судове рішення складено 07.10.2021.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко