Рішення

від 29.09.2021 по справі 394/419/21

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

29.09.2021 394/419/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Партоліної І.П.

при секретарі: Довгій С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Ріта Григорівна, про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності та скасування державної реєстрації записів про право власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів із зазначеним позовом та просив суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 111, посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57057832 від 12.03.2021 15:32:29, власник ОСОБА_3 ; припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 за власником ОСОБА_3 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40957904 від 12.03.2021; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57057832 від 12.03.2021 15:32:29, власник ОСОБА_4 ; припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 за власником ОСОБА_4 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40957904 від 12.03.2021 та стягнути з відповідачів на користь позивача суму понесених судових витрат.

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2019 року по справі № 394/44/18 його позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя було задоволено у повному обсязі.

Cпільне сумісне майно подружжя поділено і, крім іншого, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину та за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши їхнє право спільної сумісної власності .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину та за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з господарською спорудою (огорожа) за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку КР № 011662 від 14.02.2008 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2500,00 кв.м., кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 .

На вказаній земельній ділянці розташовані за двома юридичними адресами будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 і просив:

- визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 1/2 частину цієї земельної ділянки;

- виділити йому в натурі житловий будинок АДРЕСА_2 площею 34,3 кв. м. вартістю 64723 грн.;

- виділити ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 площею 34,3 кв. м. вартістю 109515 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача різницю ідеальних часток співвласників, а саме 17/100 ідеальної частки співвласника, яка становить 38727 грн.;

- виділити в натурі позивачеві у володіння земельну ділянку загальною площею 1250 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та зобов`язати його організувати вхід на ділянку з АДРЕСА_2 , встановивши ворота по фасаду;

- виділити в натурі відповідачеві у володіння земельну ділянку загальною площею 1250 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та зобов`язати його організувати вхід на ділянку з АДРЕСА_2 через ворота № 2 і хвіртку № 3 по фасаду.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2020 року провадження по справі 394/668/ 20 відкрито.

Однак після цього, 18.12.2020 року відповідач ОСОБА_2 подарувала 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_2 та 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .

12.03.2021 року ОСОБА_4 подарувала 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_2 своєму брату ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_2 , для уникнення можливості реального виконання рішення суду у випадку задоволення його позову щодо визнання за ним права власності та проведення поділу земельної ділянки в натурі, вирішила всупереч вимогам законодавства умисно відчудити земельну ділянку і 12.03.2021 року подарувала вищевказану земельну ділянку по 1/2 частці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Вважає, що оспорюваний договір дарування земельної ділянки порушує його право власності на частину земельної ділянки та має бути визнаний судом недійсним.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від сторін до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності із відповідними позиціями щодо підтримання позовних вимог та заперечення проти позовних вимог.

Дослідивши докази в сукупності з іншими матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Як встановлено в судовом засіданні, рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2019 року по справі № 394/44/18 здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказаним рішенням , крім іншого, було прийнято поділити спільне сумісне майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину та за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши їхнє право спільної сумісної власності .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину та за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з господарською спорудою (огорожа) за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.

14.02.2008 року на ім`я ОСОБА_2 видано Державний акт КР № 011662, відповідно до якого остання є власником земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 .

Житлові будинки за адресами- АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3523681801:51:000:0016, що підтверджено матеріалами справи (а.с.57,62,67).

ОСОБА_3 звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 і просив:

- визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 1/2 частину цієї земельної ділянки;

- виділити йому в натурі житловий будинок АДРЕСА_2 площею 34,3 кв. м. вартістю 64723 грн.;

- виділити ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 площею 34,3 кв. м. вартістю 109515 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача різницю ідеальних часток співвласників, а саме 17/100 ідеальної частки співвласника, яка становить 38727 грн.;

- виділити в натурі позивачеві у володіння земельну ділянку загальною площею 1250 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та зобов`язати його організувати вхід на ділянку з АДРЕСА_2 , встановивши ворота по фасаду;

- виділити в натурі відповідачеві у володіння земельну ділянку загальною площею 1250 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та зобов`язати його організувати вхід на ділянку з АДРЕСА_2 через ворота № 2 і хвіртку № 3 по фасаду.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2020 року провадження по справі 394/668/ 20 відкрито.

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки поділ нерухомого майна відбувся відповідно до судового рішення, томуу відповідності до вимог ст.120 ЗК України до сторін переходить право власності вказаної земельної ділянки у розмірі частки права власності у спільному майні вищезазначених будинків.

12 березня 2021 року між ОСОБА_2 (даруватель) та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ( обдаровувані) був укладений договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 111.

Відповідно до тесту п.4 вказаного договору зазначено, що за твердженням дарувальника судового спору щодо відчужуваної земельної ділянки на момент укладення цього договору немає.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з частинами першою та другою статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення виконання судового рішення.

Дарувальник, який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь іншої особи, достеменно знаючи, що відбувся поділ спільного сумісного майна подружжя і будинки розміщені на одній земельній ділянці, щодо якої існує судовий спір, діє очевидно недобросовісно, вживає право на зло та зловживає правами стосовно позивача, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси позивача і направлений на недопущення здійснення поділу майна в натурі.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення здійснення поділу майна в натурі, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України ) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України ).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України . Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 ).

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України , свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав .

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України ).

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

За таких обставин, судом достеменно встановлено, що ОСОБА_2 , даруючи належну їй земельну ділянку своїм дітям, була обізнана про наявність судового рішення та спору щодо поділу земельної ділянки, при укладенні договору дарування діяла очевидно недобросовісно, вживала право на зло та зловживала правами стосовно позивача, оскільки уклала договір дарування, який порушує майнові інтереси позивача і направлений на недопущення здійснення поділу майна в натурі, і тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд проводить розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 111, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57057832 від 12.03.2021 15:32:29 прийняте приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною щодо власників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Припинити право власності та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 прийняте приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною, за власником ОСОБА_3 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40957904 від 12.03.2021року.

Припинити право власності та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 прийняте приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною, за власником ОСОБА_4 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40958049 від 12.03.2021року.

Стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат по 1967 грн.33 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядку визначеному ст. 354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 ,код - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Ріта Григорівна, місцезнаходження вулиця Слави, 36, смт. Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області.

Повний текст рішення суду складено 07 жовтня 2021 року.

Суддя: