Постанова

від 19.01.2022 по справі 394/419/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2022 року м. Кропивницький

справа № 394/419/21

провадження № 22-ц/4809/208/22

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Письменного О. А., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Антошина А. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Ріта Григорівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2021 року в складі головуючого судді Партоліної І. П.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Ріта Григорівна, в якому просив визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 111, посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57057832 від 12.03.2021 15:32:29, власник ОСОБА_3 ; припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 за власником ОСОБА_3 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40957904 від 12.03.2021; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57057832 від 12.03.2021 15:32:29, власник ОСОБА_4 ; припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 за власником ОСОБА_4 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40957904 від 12.03.2021.

Позовні вимоги мотивовано тим , що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2019 року у справі № 394/44/18 його позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено у повному обсязі.

Спільне сумісне майно подружжя поділено і, крім іншого, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину та за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , припинено їхнє право спільної сумісної власності .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину та за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з господарською спорудою (огорожа) за адресою: АДРЕСА_1 , припинено право спільної сумісної власності.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку КР № 011662 від 14.02.2008 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2500,00 кв.м., кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 .

На вказаній земельній ділянці розташовані за двома юридичними адресами будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

18.12.2020 року відповідач ОСОБА_2 подарувала 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_2 та 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .

12.03.2021 року ОСОБА_4 подарувала 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_2 своєму брату ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_2 , задля уникнення можливості реального виконання рішення суду у випадку задоволення його позову щодо визнання за ним права власності та проведення поділу земельної ділянки в натурі, всупереч вимогам законодавства відчужила вищевказану земельну ділянку і 12.03.2021 року подарувала по 1/2 частці земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Позивач вважає, що оспорюваний договір дарування земельної ділянки порушує його право власності на частину земельної ділянки та має бути визнаний судом недійсним.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2021 року задоволено позов.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 111, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57057832 від 12.03.2021 15:32:29 прийняте приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною щодо власників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Припинено право власності та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 прийняте приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною, за власником ОСОБА_3 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40957904 від 12.03.2021року.

Припинено право власності та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 12.03.2021 15:25:13 прийняте приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною, за власником ОСОБА_4 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , запис про право власності № 40958049 від 12.03.2021року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щоОСОБА_2 , даруючи належну їй земельну ділянку була обізнана про наявність судового рішення про поділ спільного сумісного майна подружжя та невирішеного судом спору щодо поділу земельної ділянки, при укладенні договору дарування діяла очевидно недобросовісно, вживала право на зло стосовно позивача та зловживала правами, оскільки уклала договір дарування, який порушує майнові інтереси позивача і направлений на недопущення здійснення поділу майна в натурі, і тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області 12 березня 2021 року Степаненко Рітою Григорівною, зареєстрований у реєстрі за №111, що укладений між матір`ю та дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відмовити.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказує, що наявність спору жодним чином не зобов`язувало їхню матір ОСОБА_2 утримуватись від здійснення своїх материнських і цивільних прав на благо дітей, зокрема дарування належної їй на праві приватної власності земельної ділянки. На час дарування нерухомого майна жодного судового рішення щодо поділу земельної ділянки не існувало. Вважає припущенням суду про те, що дарувальник при укладенні договору дарування діяла очевидно недобросовісно, вживала право на зло , зловживала правами стосовно позивача, вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки дії ОСОБА_2 були зумовлені виключно турботою про своїх дітей, батьком яких також є позивач.

Вважає, що позов не підлягає задоволенню через невідповідність майнових часток позивача на земельній ділянці 3523681801:51:000:0016, на час укладення спірного договору і на час звернення до суду.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги наявністю в його власності двох половин будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , проте насправді володів на той час лише однією половиною будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується належним і допустимими доказом - інформаційною довідкою №277136747 від 29.09.2021. У позивача на час звернення до суду було відсутнє право реституції спірного правочину (визнання договору недійсним) оскільки його майнова частка на земельній ділянці 3523681801:51:000:0016, через відчуження позивачем половини будинку АДРЕСА_2 (договір дарування від 23.06.2021) не відповідала частці, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, і складає лише 1/4 - тобто є вдвічі меншою, а отже така частка не зумовлює виникнення права на захист 1/2 земельної ділянки, про що просить позивач, та є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд не встановив, яке право позивача він захищав - 1/2 частини земельної ділянки 3523681801:51:000:0016, чи 1/4 її частини.

Суд першої інстанції проігнорував те, що виникнення права власності на земельну ділянку є похідним від частки права власності на будинок, що розташований на цій ділянці. Норми законодавства, на які посилається позивач не мають імперативного характеру, а отже не містили обов`язкових для виконання приписів щодо заборони вчинення таких правочинів (як для нотаріуса, так і для дарувальника).

Вважає, що дарування їй та її брату земельної ділянки, належної матері, не може вважатись відчуженням, оскільки вони є дітьми позивача, тобто особами першого ступеня споріднення (нащадками).

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзиви на апеляційну скаргу не подано.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення по суті апеляційної скарги, в яких підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення відповідачів, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника позивача адвоката Олексієнка С. В., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2019 по справі №394/44/18 (а.с.19-30) первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення частки в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на нерухоме та рухоме майно, яке придбано під час перебування у шлюбі, а саме :

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2

-житловий будинок з господарською спорудою ( огорожа) за адресою: АДРЕСА_1 ; -житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; -автомобіль ВАЗ 21214, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір зелений, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_2 ; -автомобіль САЗ 3507 самоскид, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір синій , номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_4 ; -трактор колісний БЕЛАРУС-920-У1, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; -трактор колісний ХТЗ - 3510, заводський номер НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_7 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , рік випуску 2005; -автомобіль КІА Sportage, ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 , номер кузова : НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , рік випуску 2013; -автомобіль Реnault Master, реєстраційний номер НОМЕР_12 , рік випуску 2004. - меблева стінка на кухні 1 шт; - стіл кухонний 1 шт.; - стільці 4 шт; -мікрохвильова піч 1 шт; - люстра на кухні 1 шт; - шафа купе ( спальня) 1 шт; - ліжко ( спальня) 1 шт; - тумбочки прикро ватні ( спальня) 2 шт; - тумба вуглова ( спальня) 1 шт; -телевізор; - люстра ( спальня); - сейф; - телевізор; - диван та 2 крісла ( м`який куточок); -люстра; - килим; - диван у дитячій кімнаті; - піаніно; - стінка; - стілець; - полиця вмонтована; - люстра; - диван у дитячій кімнаті; - стіл письмовий; - стілець; - шафа 2 шт; - люстра 1 шт; -вуглова шафа 1 шт; - шафа вмонтована 1 шт; - люстра 1 шт; - стіл письмовий; - крісло офісне 1 шт; - шафа книжна вуглова 1 шт; - шафа книжна 1 шт; - кована підставка під вазони 1 шт; - диван та два крісла (м`який куточок); - стіл журнальний 1 шт; - стіл складний 1 шт та стільці складні 4 шт; - стільчик кований 1 шт; - набір кований до каміна; - люстра 2 шт; - табуретки деревяні 4 шт; - деревяні лавки в сауні 2 шт; - бочка в сауні 1 шт; - полки вмонтовані в кладовій кімнаті; - стіл розкладний деревяний 1 шт; - стіл тумба деревяний 1 шт; - тумба під телевізор 1 шт; - швейна машинка зингер 1 шт; - пилосос миючий 1 шт; - кавоварка Philips 1 шт; - утюг Philips 2 шт; - універсальна битова мойка Karcher; - ноутбук ASUS 1 шт; - телевізор SONY 1 шт; - штучна новорічна ялинка з ялинковими прикрасами в наборі; - гойдалка металева для відпочинку 1 шт; - відеореєстратор з відеокамерами по периметру будинку; - відеореєстратор з камерами по будинку; - бур садовий тракторний навісний 1 шт; - садовий бур бензиновий 1 шт; - оприскувач Тайфун 2000 л 1 шт; -оприскувач навісний 600 л 1 шт; - оприскувач навісний 400 л 1 шт; - плуг викопочний навісний ВПН(садовий) 1 шт; - дискова борона СТЕП 2.2 1 шт; - плуг посадковий для підщеп 1 шт; - сівалка СЗН 2,2 1 шт; - розкидач міндобрив лійка 1 шт; - плуг навісний 3-х корпусний 1 шт; - косілка садова 2,2 1 шт; - бочка на одноосній основі 2 шт; - кунг на двоосній платформі 1 шт; - будка ( пост) для охорони на двоосній платформі 1 шт; - причіп тракторний односний 1 шт; - причіп тракторний двоосний 1 шт; - причіп автомобільний д.н. НОМЕР_13 1 шт; - подрібнювач садовий 2,2 1 шт; - контейнер металевий 1 шт; електропогрузчик вилочний LINDE.

Поділене спільне сумісне майно подружжя таким чином:

Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину та за ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши їхнє право спільної сумісної власності .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину та за ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з господарською спорудою (огорожа) за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину та за ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано право власності за ОСОБА_1 на автомобіль ВАЗ 21214, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір зелений, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано право власності за ОСОБА_1 на автомобіль САЗ 3507 самоскид, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір синій, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_4 , припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано право власності за ОСОБА_1 на на трактор колісний БЕЛАРУС-920-У1, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано право власності за ОСОБА_1 на трактор колісний ХТЗ - 3510, заводський номер НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , рік випуску 2005, припинивши право спільної сумісної власності.

Визнано право власності за ОСОБА_2 на автомобіль КІА Sportage, ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 , номер кузова: НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , рік випуску 2013, припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частки вартості автомобіля Реnault Master, державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , рік випуску 2004 у сумі 157 833,13 грн ( сто п`ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять три гривні 13 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію Ѕ частки вартості ТЗ у загальній сумі 137 384 , 50 грн (сто тридцять сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні 50 копійок).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24.02.2020 рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2019 року в частині поділу транспортних засобів та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 скасоване та ухвалене в цій частині нове судове рішення. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину та за ОСОБА_1 на ѕ частину житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право особистої власності ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ВАЗ 21214, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір зелений, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , вартістю 78812 грн. 00 коп., припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль САЗ 3507 самоскид, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір синій, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_4 , вартістю 56282 грн. 75 коп., припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на трактор колісний БЕЛАРУС-920-У1, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 321937 грн.33 коп., припинивши право спільної сумісної власності .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль КІА Sportage, ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 , номер кузова: НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , рік випуску 2013, вартістю 286012 грн. 00 коп., припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за поділені транспортні засоби в сумі 85510 грн. 04 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частки вартості автомобіля Реnault Master, державний реєстраційний номер НОМЕР_12 , рік випуску 2004 у сумі 76730 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію Ѕ частки вартості трактора колісного ХТЗ - 3510, заводський номер НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 ,у сумі 51875 , 00 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.31-48).

Постановою Верхового Суду від 10.02.2021 постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року в частині вирішення вимоги щодо поділу житлового будинку АДРЕСА_3 скасовано, у цій частині залишено в силі рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2019 року.

Відповідно Державного актупро право власності на земельну ділянку, серія КР № 011662, від 14.02.2008 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 2500,00 кв.м кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташовану в АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (а.с.49-50).

Житлові будинки за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3523681801:51:000:0016, що підтверджено матеріалами справи (а.с.57, 62, 67).

У жовтні 2020 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області (ухвала Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2020 року провадження (а.с.55-56) відкрите провдження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 (справа №394/668/20), в якому ОСОБА_3 просив: - визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 1/2 частину цієї земельної ділянки; - виділити йому в натурі житловий будинок АДРЕСА_2 площею 34,3 кв. м. вартістю 64723 грн; - виділити ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 площею 34,3 кв. м. вартістю 109515 грн; - стягнути з відповідача на користь позивача різницю ідеальних часток співвласників, а саме 17/100 ідеальної частки співвласника, яка становить 38727 грн; - виділити в натурі позивачеві у володіння земельну ділянку загальною площею 1250 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та зобов`язати його організувати вхід на ділянку з АДРЕСА_2 , встановивши ворота по фасаду; - виділити в натурі відповідачеві у володіння земельну ділянку загальною площею 1250 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та зобов`язати його організувати вхід на ділянку з АДРЕСА_2 через ворота № 2 і хвіртку № 3 по фасаду.

12 березня 2021 року між ОСОБА_2 (даруватель) та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (обдаровувані) укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3523681801:51:000:0016, розташованої в АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Степаненко Рітою Григорівною 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 111 (а.с.72-73).

Відповідно до п. 4 вказаного договору, за твердженням дарувальника судового спору щодо відчужуваної земельної ділянки на момент укладення цього договору немає.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки поділ нерухомого майна відбувся відповідно до судового рішення, тому у відповідності до вимог ст.120 ЗК України до сторін переходить право власності вказаної земельної ділянки у розмірі частки права власності у спільному майні вищезазначених будинків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з частинами першою та другою статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення виконання судового рішення.

Дарувальник, який відчужив нерухоме майно на підставі безвідплатного договору на користь інших осіб, достеменно знаючи, що відбувся поділ спільного сумісного майна подружжя і будинки, що належать бувшому подружжю на праві спільної часткової власності, розташовуються на одній земельній ділянці, щодо поділу якої існує судовий спір, діяв очевидно недобросовісно, зловживаючи своїм правом, порушив майнові права та інтереси позивача, фактичіно вчинив дії, направлені на недопущення поділу в натурі нерухомого майна.

Правильним є висновок суду першої інстанції, що такі дії відповідачів є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення здійснення поділу майна в натурі, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав .

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для захисту порушених прав співласника нерухомого майна обраним позивачем способом: шляхом визнання недійсним договору дарування спірної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , та застосування наслідків його недійсності.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. А. Письменний

О. І. Чельник