Постанова

від 06.10.2021 по справі 910/20859/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. Справа№ 910/20859/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021

про відмову задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу

у справі № 910/20859/16 (суддя Мудрий С.М.)

За позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОКАТ"

про розірвання договору та стягнення 71 502,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 року у справі №910/20859/16 (суддя Павленко Є.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОКАТ" на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича 69 538 грн. 61 коп. попередньої оплати, 695 грн. 39 коп. штрафу, 1 222 грн. 85 коп. пені, а також 1 377 грн. 11 коп. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10.01.2017 року на виконання рішення видано наказ.

26.07.2021 року до канцелярії суду від фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича надійшла заява в якій просить суд видати дублікат наказу від 10.01.2017 року у зв`язку із його втратою, поновити строк для пред`явлення наказу щодо його виконання з поважних причин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року та видачу дублікату наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/20859/16 від 10.01.2017 року було перервано, а постанову про повернення стягувачу наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року винесено 12.02.2020 року, тому строк для пред`явлення наказу до виконання, встановлений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" не сплинув. Щодо видачі дублікату наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року місцевий господарський суд зазначив, що у додатках до заяви відсутні докази сплати судового збору за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції відмовляючи у видачі дублікату наказу від 10.01.2017 року №910/20859/16 становив, що у додатках до заяви відсутні докази сплати судового збору за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа. В той же час, скаржник наголошує, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, до заяви згідно додатку був наданий документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, таким чином відмова у видачі дублікату наказу від 10.01.2017 року №910/20859/16 є передчасною та безпідставною.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року у справі №910/20859/16 та призначено розгляд справи на 06.10.2021 року.

В судове засіданні 06.10.2021 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Скаржник в апеляційній скарзі просив здійснювати розгляд справи без участі представника.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було вище зазначено, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 року у справі №910/20859/16 позов задоволено частково. (а.с. 79-81).

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОКАТ" на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича 69 538 грн. 61 коп. попередньої оплати, 695 грн. 39 коп. штрафу, 1 222 грн. 85 коп. пені, а також 1 377 грн. 11 коп. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10.01.2017 року Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 року у справі №910/20859/16, яке набрало законної сили 10.01.2017 року. (а.с. 92).

Втім, 26.07.2021 року від фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича до суду першої інстанції надійшла заява в якій останній просив видати дублікат наказу від 10.01.2017 року у зв`язку із його втратою та поновити строк для пред`явлення наказу щодо його виконання з поважних причин. (а.с. 93).

Вказана заява обґрунтована тим, що позивач 05.11.2020 року та 02.03.2021 року отримав відповіді з яких він дізнався, що 12.02.2020 року державним виконавцем на підставі п. 2, ч. 1, ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з оригіналом виконавчого документа направлено стягувачу рекомендованою кореспонденцією №0420806633207.

Заявник вказує, що згідно реєстру про направлення рекомендованої кореспонденції Подільського районного ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вказано, що на адресу Василевського В.Я. за адресою: АДРЕСА_1 направлено рекомендований лист за №0420806633207, однак невірно зазначений індекс 61002, який не відповідає індексу вказаному в адресі стягувача, зокрема це 61091.

Заявник звертає увагу, що у м. Харкові на той час було 2 вулиці Садові, які знаходились у Київському та Фрунзенському районах, тому лист був відправлений на інше відділення Укрпошти з індексом 61002 (Київський район).

29.03.2021 року на запит ФОП Василевського В.Я. до Міського відділення поштового зв`язку Харків 2 з індексом 61002, останнє повідомило, що відомості відносно рекомендованого листа за №0420806633207 відсутні, оскільки строк їх зберігання становить шість місяців.

Таким чином, заявник вказує, що наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року був втрачений, а строк для пред`явлення наказу при видачі дублікату не сплив, оскільки 12.02.2020 року державним виконавцем на підставі п. 2, ч. 1, ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Колегія суддів зазначає, що до заяви було долучено листи управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.11.2020 року №3075/2-18 та від 02.03.2021 року №8080/2-21 (а.с. 97-98).

Також в матеріалах справи наявна копія реєстру про направлення рекомендованої кореспонденції яку було долучено до листа від 02.03.2021 року №8080/2-21, з якої вбачається, що поштове відправлення за №0420806633207 було надіслано стягувачу на адресу: АДРЕСА_1. (а.с. 99).

Окрім цього в матеріалах справи наявна відповідь Укрпошти №2021032310167 від 29.03.2021 року в якій вказано, що в зв`язку зі спливом шести місяців, інформацію щодо поштового відправлення №0420806633207 Харківська дирекція АТ Укрпошта надати не має можливості. (а.с. 100).

Також заявником долучено до матеріалів справи додаток 5 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про перейменування об`єктів топоніміки міста Харкова від 20.11.2015 року №12/15 відповідно до якого вулицю Садову (Фрунзенський район) перейменовано в Ново-Садову вулицю. (а.с. 101).

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження 16.08.2017 року на підставі наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року відкрито виконавче провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження: 53398586).

Отже, строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/20859/16 від 10.01.2017 року було перервано, оскільки наказ було пред`явлено до виконання.

В той же час, 12.02.2020 року, керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд обґрунтовано встановив, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/20859/16 від 10.01.2017 року було перервано, а постанову про повернення стягувачу наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року винесено 12.02.2020 року, тому строк для пред`явлення наказу до виконання, встановлений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" не сплинув.

Отже, в частині заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено з підстав того, що такий строк не сплинув.

Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог Конституції України рішення суду у справі №910/20859/16, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Згідно з пунктом 19.4. Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, суд може видати дублікат виконавчого документа при умові втрати наказу та звернення із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вже було зазначено вище, заявник стверджує, що наказ Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року №910/20859/16 було втрачено, а саме вказує на те, що листами управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.11.2020 року №3075/2-18 та від 02.03.2021 року №8080/2-21 (а.с. 97-98) стягувача було повідомлено про те, що 12.02.2020 року державним виконавцем на підставі п. 2, ч. 1, ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з оригіналом виконавчого документа направлено стягувачу рекомендованою кореспонденцією №0420806633207.

Відповідно до копії реєстру про направлення рекомендованої кореспонденції яку було долучено до листа від 02.03.2021 року №8080/2-21, з якої вбачається, що поштове відправлення за №0420806633207 було надіслано стягувачу на адресу: АДРЕСА_1. (а.с. 99).

В той же час, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична адреса ФОП Василевського В.Я. є: АДРЕСА_1.

Відповідно до листа №2021032310167 від 29.03.2021 року, інформацію щодо поштового відправлення №0420806633207 Харківська дирекція АТ Укрпошта надати не має можливості у зв`язку зі спливом шести місяців. (а.с. 100).

Під час перевірки статусу зазначеного відправлення на сайті Укрпошта за штрихкодовим ідентифікатором №0420806633207, колегією суддів не виявлено жодних даних про вручення зазначеного відправлення.

Отже, докази вручення зазначеної постанови стягувачу в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, заявник просив суд першої інстанції видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва №910/20859/16 від 10.01.2017 року, втім місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні заяви в частині видачі дубліката наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року встановив, що заявником не сплачено судовий збір за видачу стягувачу дубліката наказу.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Звертаючись із заявою про видачу дублікату наказу, заявник в своїй заяви вказав, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом ІІ групи, у доказ чого додано довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 16.10.2019 року №981715. (а.с. 103).

Зі змісту даної довідки вбачається, що строк дії інвалідності є безстроковим.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9, ч. 1, ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп , законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи те, що позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 16.10.2019 року №981715. (а.с. 103), заявник відповідно до п. 9, ч. 1, ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, чого місцевим господарським судом враховано не було.

Пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За встановленням факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Отже, законодавцем визначено право стягувача на повторну видачу йому судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу суду (його дубліката) як виконавчого документа, на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення, прийнятого по суті спору.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що наказ Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року у справі № 910/20859/16 не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції в частині відмови у видачі дублікату наказу, наведені в оскаржуваній ухвалі, а тому наявні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року у справі № 910/20859/16 в частині відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року з прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення заяви фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича про видачу дублікату наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року підлягає частковому скасуванню, з підстав неповного з`ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року у справі №910/20859/16 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року у справі №910/20859/16 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року з прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення заяви фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича про видачу дублікату наказу №910/20859/16 від 10.01.2017 року.

3. Видати дублікат судового наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/20859/16, оригінал якого виданий на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 року у справі №910/20859/16, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОКАТ" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26, корпус 43, ідентифікаційний код 39534282) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 69 538 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн. 61 коп. попередньої оплати, 695 (шістсот дев`яносто п`ять) грн. 39 коп. штрафу, 1 222 (одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 85 коп. пені, а також 1 377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 11 коп. судових витрат.

4. Видачу дублікату наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року у справі №910/20859/16 залишити без змін.

6. Матеріали справи №910/20859/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.10.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз