Постанова

від 05.10.2021 по справі 5004/1411/11

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Справа № 5004/1411/11

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" - адвокат Нечипорук І.С.

інші учасники - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.08.2021 про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу №5004/1411/11-1, виданого 03.10.2011 таким, що не підлягає виконанню

у справі №5004/1411/11 (повний текст ухвали складений 31.08.2021, суддя А.С. Вороняк)

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідача: Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика"

про стягнення 2 369 835,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5004/1411/11 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" про визнання наказу № 5004/1411/11-1, виданого 03.10.2011 таким, що не підлягає виконанню по справі №5004/1411/11.

Вказана ухвала мотивована тим, що недоведений факт відступлення права грошової вимоги від первісного кредитора (стягувача) до нових кредиторів (стягувачів), щоб в подальшому стверджувати про припинення зобов`язання за домовленістю сторін (між боржником та можливо новим кредитором (стягувачем).

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Приватне підприємство "Луцька пельменна фабрика" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5004/1411/11, приєднати докази, які долучені до даної апеляційної скарги, скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5044/1411/11 та постановити нову ухвалу, якою задоволити в повному обсязі вимоги заяви про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що обов`язок ПП "Луцька пельменна фабрика", як боржника за Генеральним договором про надання кредитних послуг та виконавчим документом, відсутній повністю у зв`язку з його припиненням, тобто мета судового рішення від 20.09.2011 у справі №5004/1411/11 досягнута без необхідності його примусового виконання. Висновки суду першої інстанції суперечать ст. 328 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5004/1411/11. Розгляд апеляційної скарги призначений на "05" жовтня 2021 р. об 11:00 год.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Інші учасники провадження у справі не з`явилися, про місце, час і дату засідання повідомлялися належним чином.

05.10.2021 на адресу суду від Луцького відділу Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області надійшла заява щодо розгляду справи №5004/1411/11, в якій відділ просить замінити у судовому процесі зацікавлену особу Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Розгляд справи №5004/1411/11 просить розглянути без участі представника Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Оґрунтовуючи вказану заяву відділ зазначає, що Луцький відділ Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управілння Міністерства юстиції України (м. Львів) немає ніякого відношення до боржника та виконавчого документа №5004/1411/11, виданого 03.10.2011 господарським судом Волинської області.

Щодо поданої заяви колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Згідно п. 6, 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5: виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби; утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби; якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби; ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися: у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження; до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби; до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.

Враховуючи наведене, у апеляційного господарського суду відсутні поноваження щодо заміни Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Вказана заява органу виконавчої служби прийнята судом до уваги, однак не впливає на суть спору. Судом встановлено, що наказ господарського суду у даній справі на примусове виконання рішення перебуває у виконавчій службі - Луцькому відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст. 269 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу - скасувати.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 20.09.2011 у справі № 5004/1411/11 позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" про стягнення 2369835,79 грн було задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 2369835,79 грн, з них 2126270,25 грн заборгованості по кредиту, 144714,43 грн заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами, 84730,56 грн пені за порушення термінів повернення кредиту, 9120,55 грн пені за порушення термінів сплати процентів, 5000 грн неустойку за порушення взятих на себе зобов`язань, а також 23 648,36 грн витрат по оплаті державного мита та 236 грн витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення Господарського суду Волинської області від 20.09.2011 у справі №5004/1411/11 Господарським судом Волинської області видано наказ №5004/1411/11-1 від 03.10.2011.

16.08.2021 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" про визнання наказу Господарського суду Волинської області №5004/1411/11-1, виданого 03.10.2011 таким, що не підлягає виконанню по справі № 5004/1411/11.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5004/1411/11 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" про визнання наказу № 5004/1411/11-1, виданого 03.10.2011 таким, що не підлягає виконанню по справі №5004/1411/11.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого гоподарського суду з огляду на таке.

В заяві про визнання наказу Господарського суду Волинської області №5004/1411/11-1, виданого 03.10.2011 таким, що не підлягає виконанню заявник зазначає, що внаслідок укладення Договору відступлення прав вимоги від 30.05.2018 між ПАТ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", в частині вимог до ПП "Луцька пельменна фабрика" за генеральним договором про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008, забезпечувальними договорами та укладення Договору відступлення прав вимоги від 30.05.2018 між ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 перейшли усі права вимоги до боржника згідно договору відступлення від 30.05.2018 між ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" та ОСОБА_1 . Останній не має будь-яких грошових (майнових) претензій до ПП "Луцька пельменна фабрика" за рішенням Господарського суду Волинської області від 20.09.2011 у справі № 5004/1411/11 та відповідно по наказу, що виданий на його виконання.

Боржником долучений до матеріалів заяви Договір відступлення від 30.05.2018, що укладений між ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" і ОСОБА_1 , та Договір №2 про припинення зобов`язання від 02.08.2021, що укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Луцька пельменна фабрика".

За статтею 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Shmalko v. Ukraine" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Chizhov v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (Hornsby v. Greece).

За положеннями частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

В постанові Верховного Суду від 16.01.18 у справі №755/15479/15-ц наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін , прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не може здійснюватись перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, не можуть досліджуватись докази, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.03.2018 у справі №5011-9/15826-2012 та від 12.10.2018 у справі №910/9026/13.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не надає оцінки умовам Генерального договору про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2018, та обставинам переходу прав вимоги від ПАТ "УкрСиббанк" до ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" та в подальшому до ОСОБА_1 , оскільки встановлення цих обставин знаходиться поза межами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Також апеляційний господарський суд не надає оцінку наявності чи відсутності доказів, які б підтверджували належність виконання ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань, а саме оплати цеденту (ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест фінанс"), цесіонарієм ( ОСОБА_1 ) за відступлені права вимоги (грошові кошти в сумі 2714290 грн), та доказів переходу прав вимоги від ПАТ "УкрСиббанк" до ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" за генеральним договором про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2018. Судом встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вбачається із п. 1.1 Договору про відступлення прав вимоги (цесія) від 30.05.2018, що укладений між ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" (Цедент) та ОСОБА_1 (Цесіонарій), в порядку та умовах, визначених цим Договором, Цедент передає (відступає) Цесіонарію, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права вимоги до боржника за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008, право вимоги за яким на підставі:

- Договору факторингу №300518 від 30.05.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", були відступлені/передані Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс".

Сторони погодили, що до Цесіонарія переходять всі права, які належали Цеденту за кредитним договором (в тому числі право на донарахування штрафних санкцій на умовах, передбачених Кредитним договором). Одночасно з відступленням прав вимоги до Цесіонарія переходять всі права Цедента за усіма договорами забезпечення.

02.08.2021 між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Луцька пельменна фабрика" укладено Договір №2 про припинення зобов`язання, яким встановлено, що 30.05.2018 ПАТ "УкрСиббанк" відступило своє право вимоги до ПП "Луцька пельменна фабрика" за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008, додатковими угодами до нього та забезпечувальними договорами на користь ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест фінанс" (п. 1.1 договору). 30.05.2021 між ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест фінанс" відступило на користь ОСОБА_1 право вимоги до ПП "Луцька пельменна фабрика" за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008, додатковими угодами до нього та забезпечувальними договорами (п. 1.2 договору).

Відповідно до умов Договору №2 про припинення зобов`язання, який укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Луцька пельменна фабрика" сторони даного договору визнають, що ПП "Луцька пельменна фабрика" має непогашені боргові зобов`язання перед ОСОБА_1 , що виникли на підставі Генерального договору про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008 та додатковими угодами до кредитного договору, укладеними з ПАТ "УкрСиббанк" (п. 2.1 договору). Сторони визнають, що на даний час розмір заборгованості ПП "Луцька пельменна фабрика" по Генеральному договору про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008, рішенню господарського суду Волинської області від 20.09.2021 у справі №5004/1411/11 та наказу господарського суду Волинської області №5004/1411/11-1 від 03.10.2011 становить 2 381 690,79 грн (2.4 договору). Сторони даного договору домовилися про припинення зобовязання ПП "Луцька пельменна фабрика" щодо сплати боргу в розмірі 2 381 690,79 грн, який виник на підставі Генерального договору про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008 та додаткових угод до нього, укладених з ПАТ "УкрСиббанк" (п. 2.5 договору). Підписанням даного довору кредитор ( ОСОБА_1 ) підтверджує у нього будь-яких грошових (майнових) претензій до ПП "Луцька пельменна фабрика" щодо сплати боргу в розмірі 2 381 690,79 грн, який виник на підставі Генерального договору про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008 та додаткових угод до нього, укладених з ПАТ "УкрСиббанк" (п. 2.6 договору). Так само, кредитор ( ОСОБА_1 ) засвідчує, що не має будь-яких грошових (майнових) претензій до ПП "Луцька пельменна фабрика" по рішенню господарського суду Волинської області від 20.09.2011 у справі №5004/1411/11 та наказу господарського суду Волинської області №5004/1411/11-1 від 03.10.2011 (п. 2.7 договору).

Згідно п. 3.1 договору сторони погодили, що підписанням даного договору сторони підтверджують, що зобов`язання ПП "Луцька пельменна фабрика" по сплаті боргу в розмірі 2 381 690,79 грн припинилося за домовленістю сторін , на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України (без фактичного виконання зобов`язання, без фактичного виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.09.2011 у справі №5004/1411/11 та без фактичного виконання наказу №5004/1411/11-1 від 03.10.2011).

Матеріали справи не містять доказів визнання в судовому порядку недійсним як Договору факторингу №300518 від 30.05.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", так і Договору відступлення прав вимоги від 30.05.2018, що укладений між ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" та ОСОБА_1 , а також Договору №2 про припинення зобов`язання від 02.08.2021, що укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Луцька пельменна фабрика"

Учасники провадження у даній справі жодним чином не заперечили укладення вищевказаних договір чи невиконання їх умов.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції на відсутність первинного Договору факторингу №300518 від 30.05.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" не спростовує укладення такого договору.

Крім того, скаржником до апеляційної скарги долучені копії адвокатського запиту від 08.09.2019 на адресу АТ "УркСиббанк" та адвокатського запиту від 08.09.2021 на адресу ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", а також скаржником подане клопотання про приєднання до матеріалів справи відповіді АТ "УкрСиббанк" №25-11-01/67995 від 14.09.2021.

Обґрунтовуючи долучення до справи нових доказів, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що адвокатські запити були направлені до ПАТ "УркСиббанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" для спростування висновку щодо недоведеності переходу права вимоги до кінцевого стягувача ОСОБА_1 . Скаржник зазначає, що після надходження відповіді, останні будуть надані суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник скаржника пояснила, що долучає відповідь ПАТ "УркСиббанк" на адвокатський запит. Зазначила, що при поданні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на думку заявника, не було необхідності в з`ясуванні інформації щодо переходу права вимоги від ПАТ "УкрСиббанк" до ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс". Така необхідність виникла вже після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, оскільки суд першої інстанції не витребовував жодних доказів на підтвердження укладення Договору відступлення прав вимоги від 30.05.2018 між ПАТ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", про відсутність вказаного договору суд зазначив лише в повному тексті ухвали.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України). При цьому, приписами ч. 3 вказаної статті визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів враховуючи, що судом першої інстанції не витребовувалися докази на підтвердження укладення Договору відступлення прав вимоги від 30.05.2018 між ПАТ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс", а про відсутність вказаного договору суд зазначив лише в повному тексті ухвали, враховуючи обставини справи та пояснення скаржника, вважає за можливе прийняти для врахування під час перегляду цієї справи в апеляційному порядку копії адвокатських запитів від 08.09.2019 на адресу АТ "УркСиббанк", від 08.09.2021 на адресу ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" та відповідь АТ "УкрСиббанк" №25-11-01/67995 від 14.09.2021.

При цьому, у листі-відповіді №25-11-01/67995 від 14.09.2021 АТ "УкрСиббанк" зазначає, що Банк , як і вказано у запиті, відступив право вимоги за кредитним договором на користь ТзОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" (далі - Новий Кредитор).

Крім того, колегія суддів зазначає, що п. 2.2 Договору №2 про припинення зобов`язання, який укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Луцька пельменна фабрика", розмір боргу ПП "Луцька пельменна фабрика" перед ОСОБА_1 згідно рішення господарського суду Волинської області від 20.09.2021 у справі №5004/1411/11 та наказу господарського суду Волинської області №5004/1411/11-1 від 03.10.2011 включає також 23 648,36 грн витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн витрат по оплаті за іформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, зобов`язання за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11349760000 від 22.05.2008 та додаковими угодами до кредитного договору, укладеними з ПАТ "УкрСиббанк" припинилися за домовленістю сторін, що в силу ч. 2 ст. 328 ГПУ України є підставою для визнання виконавчого документу (наказу господарського суду Волинської області №5004/1411/11-1 від 03.10.2011) таким, що не підлягає виконанню повністю.

За приписами ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема,нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

На підставі наведеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" слід задоволити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5004/1411/11 - скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву ПП Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5004/1411/11 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.08.2021 у справі №5004/1411/11 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву Приватного підприємства "Луцька пельменна фабрика" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Визнати наказ №5004/1411/11-1, виданий 03.10.2011 Господарським судом Волинської області у справі 5004/1411/11, таким, що не підлягає виконанню.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Матеріали справи №5004/1411/11 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "07" жовтня 2021 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.