Постанова

від 05.10.2021 по справі 904/3550/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2021 року м. Дніпро Справа № 904/3550/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мілєва І.В.) від 28.10.2020р. у справі № 904/3550/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар", м. Дніпро

до відповідача-1: Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національна металургійна академія України, м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бригадна 11", м. Дніпро

про усунення перешкод в користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканар" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відповідача-1: Дніпровської міської ради, Відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради, в якій просило суд усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканар" гаражем, що розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 196, шляхом знесення Дніпровською міською радою та Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну металургійну академію України; залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

23.07.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бригадна 11" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Дніпровської міської ради, відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради, в якій просило суд усунути загрозу майну Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бригадна 11", а також життю, здоров`ю та майну співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Бригадній, 11 у місті Дніпрі шляхом знесення Дніпровською міською радою та комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 залучено до участі у справі № 904/3550/20 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бригадна 11" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Бригадна, буд. 11, ідентифікаційний код 39157119) в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Прийнято до розгляду позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бригадна 11", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до відповідача-1: Дніпровської міської ради, відповідача-2: Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради про усунення загрози майну Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бригадна 11", а також життю, здоров`ю та майну співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Бригадній, 11 у місті Дніпрі шляхом знесення Дніпровською міською радою та комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі № 904/3550/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі; судові витрати покладені на позивача.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовлено у повному обсязі; судові витрати покладені на третю особу, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканар", в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне та необ`єктивне з`ясування всіх обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує про те, що суд першої інстанції, зазначивши у рішенні про те, що стан прилеглої до спірного гаража будівлі не є істотною обставиною, яка змінилась під час дії договору оренди та яку сторони не могли передбачити при укладанні договору оренди, фактично застосував до спірних правовідносин статтю 652 Цивільного кодексу України, яка надає сторонам договору право на його зміну або розірвання, в тому числі в судовому порядку, у разі істотної зміни обставин. Однак, жодна із сторін договору оренди нерухомого майна від 24.04.2020 не заявляла у цій спра ві позовних вимог про зміну або розірвання даного договору - ані Товариство з обме женою відповідальністю "Сканар" (орендар), ані ОСОБА_1 (орендодавець). Таким чином, суд першої інстанції неправомірно застосував статтю 652 ЦК України, яка не підлягала застосуванню, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення від 28.10.2020.

Не відповідає обставинам справи і висновок суду першої інстан ції про те, що ОСОБА_1 на момент набуття права власності на гараж, тобто станом на 5 бе резня 2014 року (дата реєстрації права власності в Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно) була обізнана про технічний стан будівлі, впритул до якої розташований вказаний гараж, оскільки жоден доказ по справі не вказує на таку обізнаність ОСОБА_1 . Докази по справі свідчать про те, що право власності на гараж по проспекту Гагаріна, 19б ОСОБА_1 набула 5 березня 2014 року, а право власно сті на будинок по проспекту Гагаріна, 19 Дніпровська міська рада набула 16 квітня 2014 року. Така хронологія набуття права власності встановлена й безпосередньо господарським судом. Отже, набуваючи право власності на гараж ОСОБА_1 жодним чином не могла передбачити, що у майбутньому її права на повноцінне володіння, користування та розпоря- дження майном (гаражем) будуть порушуватися майбутнім власником сусіднього будинку - Дніпровською міською радою.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити, при цьому зазначила, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення замість розгляду позовних вимог ТОВ "Сканар" про усунення перешкод в користуванні гаражем, що створюються відповідачами через аварійний стан належного їм будинку по проспекту Гагарі на, 19, безпідставно вдався до аналізу умов укладеного між нею і позивачем договору оренди від 24.04.2020.

Незважаючи на те, що судом у рішенні від 28.10.2020 не встановлено жодних порушень вимог за кону ані під час укладання вищезазначеного договору оренди, ані під час його виконання сторонами, суд першої інстанції неправомірно поклав відповідальність за створення перешкод в користуванні гаражем саме на неї і ТОВ "Сканар".

Заявляє, що висновки суду першої інстанції про нібито її обізнаність про аварійний стан будинку по проспекту Гагаріна, 19 на момент набуття права власності на гараж не відповідають дійсності: ані на момент державної реєстрації її права власності 5 березня 2014 року, ані на момент введення гаражу в експлуатацію 27 грудня 2013 року, ані на момент видачі їй дозволу на виконання будівельних робіт 26 листопада 2011 року вона не володіла інформацією або якимись офіційними документами, які б свідчили про аварійний технічний стан будинку по проспекту Гагаріна, 19. Про аварійний стан зазначеного будинку дізналася лише із позовної заяви ТОВ "Сканар" та висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того вважає, що суд першої інстанції, вказуючи в оскаржуваному рішенні про те, що ТОВ "Сканар" мало враховувати аварійний стан належного відповідачам будинку, а тому мало знайти собі іншій об`єкт оренди та відмовитися від укладання договору оренди її гаражу, порушує її права власника, оскільки такий висновок суду фактично позбавляє її права вільно розпоряджатися своїм майном, зокрема надавати майно в оренду (незважаючи на те, що гараж побудований з повним дотриманням вимог закону).

Доводить також до відома суду, що 9 грудня 2020 року між нею і ТОВ "Сканар" було укладено до даткову угоду до договору оренди від 24.04.2020 про продовження строку оренди гаражу до 31 грудня 2021 року включно, з можливістю подальшої пролонгації договору.

Третя особа-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бригадна 11", у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити, при цьому зазначає, що незаконність оскаржуваного рішення суду підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, в якому чітко зазначено, що належний відповідачам будинок по проспекту Гагаріна, 19 в місті Дніпрі знаходиться в аварійному технічному стані і перешкоджає позивачу користуватися гаражем по проспекту Гагаріна, 19 б , оскільки гараж знаходиться в небезпечній зоні руйнування аварійного будинку.

Судовий експерт також дійшов висновку, що аварійний будинок по проспекту Гагаріна, 19 створює небезпеку для гаражу, а також для життя та здоров`я людей, які експлуатують гараж або наближаються до аварійного будинку.

Крім того, судовий експерт прийшов до висновку, що відновити аварійний будинок по проспекту Гагаріна, 19 , тобто поновити його експлуатаційну придатність, є неможливим.

З урахуванням викладеного вище ОСББ "Бригадна 11" вважає доведеним той факт, що усунути перешкоди в користуванні гаражем, що створюються позивачу, можливо єдиним способом, а саме шляхом знесення відповідачами ава рійного будинку по проспекту Гагаріна, 19 в місті Дніпрі .

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 904/3550/20:

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі № 904/3550/20 - задоволено частково;

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі № 904/3550/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар", м. Дніпро - скасовано;

- прийнято в цій частині нове рішення у справі, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар", м. Дніпро - задоволено частково;

- зобов`язано Дніпровську міську раду, м. Дніпро усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканар" майном - гаражем, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр.. Гагаріна, 19-Б, шляхом знесення аварійного будинку площею 1003,1 кв.м., який розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 19;

- в задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпровської міської ради, м. Дніпро - відмовлено;

- стягнуто з Дніпровської міської ради, м. Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар", м. Дніпро 2102,00 грн судового збору;

- в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі № 904/3550/20 - залишено без змін;

- стягнуто з Дніпровської міської ради, м. Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар", м. Дніпро 3153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 904/3550/20 касаційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 904/3550/20 скасовано; справу направлено на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. для розгляду справи № 904/3550/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021р. зазначеним складом суду справу № 904/3550/20 щодо перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у даній справі прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.09.2021р.

В судовому засіданні по справі оголошувались перерви з 02.09.2021р. по 30.09.2021р. та з 30.09.2021р. по 05.10.2021р.

Представники апелянта у судвих засіданнях по справі доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсягу та просили її задовольнити, додатково вказуючи про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканар" у квітні 2021р. набуло право власності на гараж, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 19-б, тобто має усі права власника на захист свого майна у відповідності до ст.ст. 1163, 1164 ЦК України.

Представник відповідача у судовому засіданні по справі проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на не доведення позивачем обґрунтованості своїх позовних вимог та встановлення чинним законодавством України підстав для знесення будівлі лише внаслідок її самовільного будівництва.

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національної металургійної академії України у судовому засіданні 30.09.2021р. пояснив, що Національна металургійна академія України впродовж багатьох років була власником нежитлового будинку по проспекту Гагаріна, 19 в мі сті Дніпрі, який у теперішній час знаходиться у власності Дніпровської міської ради. Протягом періоду володіння будинком по проспекту Гагаріна, 19, Національна металургійна академія України здійснила ремонт даного будинку, в результаті чого його технічний стан змінився з аварійного на задовільний, а тому відпала необхідність у знесенні будинку, що раніше визнавала потрібним Дніпропетровська міська рада в рішенні від 15.04.1993 № 462.

Внаслідок виконання Національною металургійною академією України ремонтних робіт будинок по проспекту Гагаріна, 19 в місті Дніпрі на момент йо го відчуження академією (27 грудня 2011 року) на користь комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" (в подальшому будинок перейшов з власності даного підприємства у власність Дніпропетровської (Дніпровської) міської ради) знаходився у задовільному технічному стані, не представляв небезпеки та відповідав державним будівельним нормам України.

Також, Національна металургійна академія України тривалий час була балансоутримувачем спірного будинку, якій має бути поверненим на її баланс згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2017р. у справі № 20/5005/1342/2012, втім КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю дана ухвала не виконується, а до вирішення питання передачі будинку з балансу на баланс будь-які дії щодо нього є безпідставними.

Представником Дніпровської міської ради 30.09.2021р. подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 201/3335/21, у задоволенні якого апеляційним судом відмовлено шляхом постановлення усної ухвали в судовому засіданні 05.10.2021р.

Відповідач-2 та треті особи не скористалися своїм правом участі у судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що представники відповідача-2 та третьої особи-2 жодного разу не з`являлись до судових засідань під час розгляду справи, представники третьої особи-1 та третьої особи-2 надали свої пояснення в судових засіданнях під час апеляційного перегляду справи, неявка представників відповідача-2 та третіх осіб в судове засідання не перешкоджає перегляду справи по суті, а явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників відповідача-2 та третіх осіб.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, 24.04.2020 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Сканар" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (з правом викупу) (далі - договір), який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою І. А. та зареєстровано в реєстрі за № 707, в якому передбачені, зокрема, такі умови:

- орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на визначений цим договором строк нерухоме майно - гараж загальною площею 22,0 м 2 (далі - об`єкт), розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б (пункт 1.1 договору);

- об`єкт належить орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2014 Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 державним реєстратором Василенко Б.В. Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про право власності: 5440267, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 207468585 від 24.04.2020. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 345461212101 (пункт 1.2 договору);

- цільове призначення об`єкта - для зберігання автомобіля. Вартість об`єкта з урахуванням індексації складає 89 300,00 грн (пункт 1.3. договору);

- об`єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкта (надалі - акт прийому-передачі), який сторони зобов`язуються підписати в день підписання цього договору (пункт 1.4 договору);

- з часу підписання сторонами акта прийому-передачі до орендаря переходять передбачені цим договором права з користування об`єктом. Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на об`єкт (пункт 1.5 договору);

- орендар зобов`язаний забезпечити протягом строку оренди збереженість та цілісність об`єкта. У разі необхідності орендар повинен вживати заходи щодо захисту об`єкта від руйнування, пошкодження або знецінення, використовуючи для цього усі передбачені законом способи захисту, зокрема шляхом звернення до суду (підпункт 3.4.2 пункту 3 договору);

- цей договір діє з моменту підписання до 31.12.2020 включно. Строк оренди об`єкта - з моменту підписання акта прийому-передачі по 31.12.2020 включно (пункти 7.1, 7.2 договору).

Право позивача на користування гаражем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом з реєстру (том 1 а. с. 30).

В матеріалах справи також міститься свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 23.04.2014 Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 16), відповідно до якого право власності на об`єкт нерухомого майна: гараж за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-б належить ОСОБА_1 .

Впритул до належного позивачеві гаража розташований нежитловий будинок площею 1003,1м 2 за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19 , який з 16.04.2014 належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради та перебуває на балансі КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця", який згідно з планом земельної ділянки та планами поверхів КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" складається з трьох поверхів та підвалу.

Відповідно до акта про визначення доцільності знесення будівель в м. Дніпропетровську від 18.07.1975 відсоток зношеності будинку № 19 становив 56%.

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 15.04.1993 № 462 Дніпропетровському металургійному інституту передано на баланс непридатний для житла будинок в„– 19, що розташований на просп. Гагаріна, у м. Дніпропетровську . Вирішено будинок використовувати для виробничих потреб до закінчення будівництва спортивного майданчика, після чого знести встановленим порядком.

Зобов`язання щодо знесення будинку № 19 інститутом виконано не було, а навесні 2012 року будинок було повернуто інститутом у комунальну власність, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20.04.2012.

Як стверджує позивач із часу складання акта від 18.07.1975 та рішення від 15.04.1993 технічний стан будинку № 19 ще більше погіршився та у теперішній час він знаходиться в аварійному стані, а саме: покрівля будинку обрушена, міжповерхові перекриття та сходи зруйновані, у стінах наявні наскрізні тріщини, а деякі стіни відхилися від вертикальної осі та загрожують обрушенням на гараж позивача, вікна та двері у більшості відсутні, а ті, що залишилися, знаходяться у неробочому стані, на підтвердження чого позивач надав відповідні фотографії.

У зв`язку з аварійним технічним станом будинок № 19 тривалий час не використовується ані Дніпровською міською радою (власником), ані КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" (балансоутримувачем) для жодних цілей. Дій з покращення технічного стану будинку № 19 відповідачі не здійснюють, у зв`язку із чим постійно відбувається подальше руйнування будинку: фрагменти цегляних стін та шматки будівельних конструкцій щодня падають на землю, перешкоджаючи позивачу користуватися належним йому майном (гаражем) та загрожуючи майну небезпекою. Більше того, ситуація, що склалася навколо аварійного будинку № 19, загрожує життю працівників позивача, котрі за своїми службовими обов`язками використовують гараж та автомобіль, який зберігається в ньому. Крім того, у небезпеці перебувають інші люді, які наближаються до аварійного будинку № 19, адже будинок і територія навколо нього не огороджені парканом та будь-яка особа може вільно підходити до аварійної споруди. Зокрема, щодня ризикують своїм життям мешканці багатоквартирного шістнадцятиповерхового будинку на вул. Бригадній, 11, розташованого поблизу будинку № 19, оскільки шлях для проходу мешканців (та під`їзду їхніх автомобілів) з просп. Гагаріна до місця їх проживання пролягає повз аварійний будинок № 19.

ОСББ "Бригадна 11" звернулося до Дніпровської міської ради із заявою від 21.04.2020, в якій зазначило, що будинок № 19, який знаходиться впритул до багатоквартирного шістнадцятиповерхового будинку на вул. Бригадній, 11, в якому проживає більше 150 людей, перебуває в аварійному стані та несе загрозу не тільки для майна співвласників багатоквартирного будинку, але також для їх здоров`я та життя, у зв`язку з чим ОСББ "Бригадна 11" просило розглянути заяву та надати офіційну відповідь.

Дій з моменту звернення Дніпровська міська рада не здійснила, у надісланому листі управління з питань комунальної власності від 06.05.2020 № 7/5-930 повідомлено про перенаправлення звернення ОСББ "Бригадна 11" балансоутримувачу будинку № 19 - КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця".

На підтвердження аварійного стану спірного будинку позивачем надано висновок експерта № 07-20 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо технічного стану нежитлового будинку площею 1003,1 м 2 , розташованого за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, складеного 23.07.2020 експертом Сафоновим В. В., згідно з яким: нежитловий будинок на просп. Гагаріна, 19 в м. Дніпрі відповідно до положень ДСТУ-Н Б В. 1.2-18:2016 знаходиться в аварійному технічному стані (категорія технічного стану 4); аварійний технічний стан нежитлового будинку перешкоджає користуватися ТОВ "Сканар" гаражем на просп. Гагаріна, 19-Б в м. Дніпрі, оскільки гараж знаходиться в небезпечній зоні руйнування аварійного будинку; враховуючи високу вірогідність подальшого руйнування аварійного нежитлового будинку на просп. Гагаріна, 19 в м. Дніпрі, цей будинок створює небезпеку для гаражу по просп. Гагаріна, 19-Б в м. Дніпрі, а також для життя та здоров`я людей, які експлуатують гараж або наближаються до нежитлового будинку; беручи до уваги аварійний технічний стан будівельних конструкцій нежитлового будинку на просп. Гагаріна, 19 в м. Дніпрі та враховуючи втрату несучої здатності його основними конструктивними елементами, відновити будинок, тобто поновити його експлуатаційну придатність, є неможливим.

Предметом позову у справі, в частині, що переглядається в апеляційному порядку, є вимога ТОВ "Сканар" про усунення перешкод у користуванні гаражем, що розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-б, шляхом знесення Дніпровською міською радою та КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" аварійного будинку площею 1003,1 м 2 , який розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, яка обгрунтована посиланням на положення статей 16, 391, 396, 1163, 1164 Цивільного кодексу України.

Позивач акцентував увагу на тому, що бездіяльність відповідачів є небезпечною, адже технічний стан аварійного будинку № 19 постійно погіршується, протягом тривалого часу ані власник, ані балансоутримувач будинку № 19 не використовують його за цільовим призначенням, споруда стала місцем тимчасового перебування безпритульних осіб, а також джерелом антисанітарії та підвищеної пожежної небезпеки, враховуючи те, що будинок № 19 перебуває в аварійному технічному стані, що перешкоджає позивачеві користуватися належним йому майном (гаражем) і загрожує небезпекою цьому майну, а також загрожує небезпекою життю та здоров`ю людей, ТОВ "Сканар" вимагає від відповідачів усунення перешкод і вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 Цивільного кодексу України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом частини 1 статті 316, частини 1 статті 317, статті 318 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (частини 1- 3 статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 321 зазначеного Кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За змістом чинного законодавства, зокрема, Конституції України та Цивільного кодексу України, усім власникам надано рівні умови для захисту права власності. У статті 386 Цивільного кодексу України закріплено основні правові засади захисту права власності в Україні, які базуються на принципі рівності захисту права власності всіх його суб`єктів (фізичних і юридичних осіб, держави, територіальних громад). На меті зазначені положення мають юридичну рівність власників у виборі та застосуванні встановлених законом засобів захисту.

Норма частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України закріплює за власником право у разі наявності в нього достатніх підстав припускати можливість порушення свого права власності іншою особою звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому. Таке правило відповідає особливому характеру права власності як його абсолютного права.

Матеріалами справи підтверджується, що на час пред`явлення позову та вирішення справи судом першої інстанції, ТОВ "Сканар" на підставі договору оренди (з правом викупу) від 24.04.2020, укладеного з ОСОБА_1 , якій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2014, належить майно, користується гаражем загальною площею 22,0 м 2 , розташованим за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б .

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено, зокрема у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 917/733/14, наведеною нормою передбачено, що власник майна має право шляхом подання негаторного позову вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Ця норма регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом із тим усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном як спосіб захисту цивільного права чи інтересу фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення.

Втім, з матеріалів справи не вбачається та не доведено позивачем належними та допустимими доказами, що не вчинення відповідачами дій з належного утримання спірного будинку порушує право власності на гараж, який перебував в оренді позивача, на час вирішення спору судом першої інстанції, чи створює перешкоди у здійсненні його власником чи позивачем, який має речове право на гараж, права користування та розпоряджання цим майном, тобто існують перешкоди у реалізації права власності на нього.

Так, переглядаючи у касаційному порядку постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у даній справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.06.2021, зокрема зазначив, що доводи скаржника про неврахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у постанові у справі № 917/733/14 щодо застосування частини 2 статті 386, статті 391 Цивільного кодексу України, знайшли підтвердження, тому постанову суду апеляційної інстанції у справі належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Також, у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 917/733/14, наведений наступний правовий висновок щодо застосування норм права, які на думку апеляційного суду, підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з предмету та підстав позову у справі.

З огляду на положення частини 2 статті 5 ГПК і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) правомірно зауважено, що національне законодавство передбачає такий спосіб захисту приватного права як знесення будівлі, тільки в публічному інтересі і тільки щодо об`єктів самочинного будівництва (частина 7 статті 376 ЦК). Тобто національний закон допускає право заявляти таку вимогу виключно за органами державної влади і тільки проти володаря без права (володіння є незаконним, а володілець не має речового права, оскільки право власності або інше речове право на об`єкти самочинного будівництва відсутнє). Отже, втручання, якого вимагає позивач, у спосіб зобов`язання відповідача вчинити дії з демонтажу та перебудови належного йому на праві власності об`єкта нерухомості, за жодних умов не може бути визнано таким, що відповідає статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

За змістом статті 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 12 зазначеного Кодексу передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Загальні правила щодо виконання цивільних обов`язків, межі виконання та підстави звільнення від таких обов`язків унормовані статтею 14 ЦК.

Під цивільним обов`язком розуміється вимога від суб`єкта цивільного права певних дій (або невиконання дій), забезпечена можливістю правового спонукання до належної поведінки. Зміст цивільного обов`язку становлять такі вимоги: поведінка зобов`язаної особи визначена вимогами норми права; поведінка зобов`язаної особи визначена вимогами уповноважених осіб; поведінка зобов`язаної особи у випадку невиконання цивільного обов`язку забезпечується вимогою (рішенням) суду виконати цей обов`язок.

За змістом частин 1, 2 статті 14 ЦК, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканар" гаражем, що розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19Б, шляхом знесення Дніпровською міською радою та Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19 не можуть бути задоволені як з підстав, встановлених у ст.ст. 386, 391, 396, так і з підстав, встановлених у ст.ст. 1163, 1164 Цивільного кодексу України.

Крім цього, як зазначено у постанові Верховниого Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2021 у даній справі, ТОВ "Сканар" позовні вимоги заявлені на підставі статей 1163, 1164 Цивільного кодексу України, згідно з якими фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

У разі неусунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.

Зазначені норми містяться у Главі 81 "Створення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України, у той час як стаття 391, якою ТОВ "Сканар" також обґрунтовує позовні вимоги, закріплена у главі 29 "Захист права власності" розділу І "Право власності" книги третьої "Право власності та інші речові права" Цивільного кодексу України.

За змістом статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Проте, на час пред`явлення даного позову у суді, розгляду та вирішення справи судом першої інстанції, ТОВ "Сканар" не було власником гаражу загальною площею 22,0 м 2 , розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 1163, 1164 Цивільного кодексу України.

Так, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.04,2021р., який було долучено позивачем до матеріалів справи вже під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, державна реєстрація права власності ТОВ "Сканар" на гараж загальною площею 22,0 м 2 , розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-Б, відбулась 08.04.2021р.

Отже, після ухвалення рішення у даній справі від 28.10.2020р., яке і є предметом апеляційного перегляду, відбулась зміна обставин справи, втім така зміна обставин, виходячи з приписів ст.ст. 269, 277 ГПК України не є підставою для прийняття до розгляду апеляційним судом відповідного доказу та скасування оскаржуваного рішення, адже суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив з іншого майнового статусу позивача щодо вказаного гаражу та не мав правових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст. 1163, 1164 ЦК України.

Апеляційний суд також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач, виходячи з наведеного ним у позові від 01.07.2020р. стану будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19 та часу укладення договору оренди - 24.04.2020р., мав усвідомлювати наслідки своїх дій з оренди гаражу, який впритул розташований до небезпечного об`єкту нерухомості, та утриматися від дій, які можуть призвести до порушення його прав та інтересів.

Натомість позивач не лише уклав договір оренди зазначеного гаражу, а у квітні 2021р., тобто тоді, коли йому вже було достеменно відомо з експертного висновку від 23.07.2020р. про аварійний стан будинку, набув право власності на нього.

Слушним є і зазначення судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що задоволення вимог позивача про знесення будинку може призвести до руйнування або пошкодження гаражу, необхідність усунення небезпеки якому, і є підставою для пред`явлення даного позову позивачем.

Так, виходячи з обставин справи, правової позиції Дніпровської міської ради щодо незгоди з вимогами позивача та небажання вчиняти дії з добровільного знесення будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19, необхідність для цього відповідного фінансування, тощо, тобто відсутність умов для безпечного знесення будинку, примусове виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог позивача, може призвести до непоправних наслідків для належного позивачу гаражу у вигляді його руйнування та неможливості використання за призначенням.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у даному випадку, існують ознаки штучного створення позивачем умов для пред`явлення у господарському суді даного позову про знесення належного територіальній громаді м. Дніпра будинку, а позовні вимоги не спрямовані на реальний та ефективний захист прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні.

Колегія суддів апеляційного суду також вважає за необхідне зазначити, що з наявних у справі доказів, які були надані до суду першої інстанції, вбачається та не оспорюється учасниками справи, що як спірний будинок, так і гараж загальною площею 22,0м 2 , розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-б знаходяться на земельній ділянці, кадастровий № 1210100000:03:268:0020, яка знаходиться у постійному користуванні Національної металургійної академії України на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДП № 001621, виданого 03.04.2003р. Дніпропетровською міською радою.

Згідно з наданою позивачем Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.06.2020р., земельна ділянка, кадастровий № 1210100000:03:268:0020, знаходиться у державній власності.

Згідно з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, копія якої долучена до матеріалів справи відповідачем-1, будівництво гаражу загальною площею 22,0м 2 , розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19-б, було розпочато ОСОБА_1 у листопаді 2011р. на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 26.11.2011р., будівництво закінчено у жовтні 2012р. та об`єкт введено експлуатацію у грудні 2013р.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які-б підтверджували виділення ОСОБА_1 , у встановленому законодавством порядку, земельної ділянки для будівництва гаражу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Виходячи з обставин даної справи, слід дійти до висновку, що позов ТОВ "Сканар" про усунення перешкод в користуванні самовільно побудованим гаражем, що розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19-б, шляхом знесення Дніпровською міською радою та Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Гагаріна, 19, вищенаведеним засадам не відповідає, а відтак не підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів також враховує, що окремою ухвалою від 08.06.2021р. у справі № 904/3550/20 Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду повідомлено Дніпровську міську раду про необхідність вжиття заходів щодо нежитлового будинку площею 1003,1 м 2 , розташованого за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, для уникнення небезпеки руйнування аварійного будинку з метою запобігти завданню шкоди життю та здоров`ю людей та псуванню майна, належного іншим особам.

Отже, Верховним Судом вже вжито заходи спрямовані на уникнення небезпеки руйнування аварійного будинку за адресою: м. Дніпро, просп. Гагаріна, 19, що має бути здійснено міською радою на виконання зазначеної окремої ухвали, незважаючи на результат вирішення спору у справі. Виконання ж вказаної окремої ухвали не є предметом даного апеляційного провадження.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, отже підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 28.10.2020р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020р. у справі № 904/3550/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020р. у справі № 904/3550/20 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканар".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 07.10.2021 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз