Ухвала

від 07.10.2021 по справі 905/1361/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

07.10.2021 Справа №905/1361/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор`євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання №30220 від 24.09.2021 головного державного виконавця Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кущій К.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі

за позовом: Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» , м.Покров, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ЗЕНІТ» , м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область

про зобов`язання здійснити поставку товару та стягнення штрафу у розмірі 121188,96грн.

Головний державний виконавець Кущій К.С. - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.10.2018 позовні вимоги Акціонерного товариства «Покровський збагачувальний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ЗЕНІТ» про зобов`язання здійснити поставку товару, а саме: барабан (ГОСТ/ДСТУ,Ю ТУ 586,000РНСБ, код УКТ ЗЕД 8431 у кількості 1 штуки та стягнення штрафу у розмірі 121188,96грн. задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «ЗЕНІТ» здійснити на адресу Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська область, м.Покров, вул. Центральна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00190928) поставку товару - барабан ГОСТ/ДСТУ, ТУ 586.000РНСБ, код УКТ ЗЕД 8431 у кількості 1 шт. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ЗЕНІТ» на користь Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» штраф в сумі 121188,96грн. та судовий збір в сумі 3579,83грн.

На виконання вказаного рішення 30.10.2018 Господарським судом Донецької області видані відповідні накази.

04.10.2021 до канцелярії суду надійшло подання №30220 від 24.09.2021 головного державного виконавця Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кущій К.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Ухвалою суду від 05.10.2021 подання призначено до розгляду на 07.10.2021.

06.10.2021 на електронну адресу суду з накладанням кваліфікованого електронного підпису від стягувача надійшли письмові пояснення щодо подання державного виконавця, у яких стягувач просить суд задовольнити подання державного виконавця, справу розглянути без участі представника стягувача.

У судове засідання 07.10.2021 головний державний виконавець не з`явився; про місце, час та дату засідання суду був повідомлений телефонограмою. Також ухвала суду від 05.10.2021 була надіслана на електронну адресу відділу ДВС.

Дослідивши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно з пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Разом з тим, за приписами статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.

Відповідно до частин 1, 4 статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та порядок розв`язання спорів у цій сфері регулюються Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

З аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можна дійти висновку, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Отже, Законом України Про виконавче провадження закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: - коли ця особа є боржником; - невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Така ж позиція простежується у рішенні Європейського суду з прав людини щодо незаконності обмеження у праві виїзду за кордон у справі Хлюстов проти Росії (№28975/05). Суд звернув увагу на необґрунтованість обмеження права заявника залишити країну, оскільки причиною було зазначено лише факт несплати боргу, без пояснення, як заборона сприятиме швидшому його погашенню, з урахуванням індивідуальних особливостей заявника. ЄСПЛ дійшов висновку, що уряд порушив свої зобов`язання встановлювати такі обмеження виправдано і пропорційно, відповідно до частин 2 і 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода залишати свою країну і обмеження цього права виключно на підставі закону і якщо це необхідно у демократичному суспільстві).

При цьому, Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/8130/17.

Тобто, право державного/приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Якщо боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання грошового зобов`язання, а саме, до державного виконавця не прибув, не надав своєчасно у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та пояснень стосовно причин невиконання рішення не надав, а державний виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом, в такому разі, обставини свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України та вчинення інших дій передбаченим Законом.

За своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв`язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

В обґрунтування поданого до суду подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України головний державний виконавець зазначає про вчинення ряду виконавчих дій (заходів) з метою примусового виконання рішення суду у справі № 905/1361/18 в межах Закону України Про виконавче провадження , зокрема, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника; здійснення викликів боржника для надання пояснень за фактом невиконання виконавчого документа; здійснення виходу за місцем останнього відомого місця знаходження боржника з метою перевірки майнового стану боржника; скерування запитів до державних установ для надання інформації про кошти та майно боржника; направлення платіжних вимог на списання коштів, що обліковуються на розрахункових рахунках боржника, які відкриті в банках та інших фінансових установах; стягнення з боржника на користь стягувача суми боргу в розмірі 95354,13грн.; направлення викликів керівнику боржника щодо надання пояснень за фактом невиконання рішення суду. Однак, за твердженнями державного виконавця станом на момент звернення з поданням керівник боржника-юридичної особи не виконав жодного зобов`язання, в тому числі не надав пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа.

Посилаючись на вказані обставини та статтю 18 Закону України Про виконавче провадження головний державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника боржника ТОВ «НВП «ЗЕНІТ» ОСОБА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №905/1361/18, виданим 30.10.2018.

На підтвердження неможливості виконання боржником рішення суду та необхідності тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , державним виконавцем надані: копія акту державного виконавця від 28.04.2021, копія виклику державного/приватного виконавця №12960 від 22.04.2021, копія листа №14.41-22301 від 07.12.2018 Про арешт коштів , копія постанови про арешт коштів від 07.12.2018, копія листа №14.41-20920 від 21.11.2018 Про відкриття виконавчого провадження , копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2018, копії поштових конвертів.

Однак надані до суду в обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника документи, не можуть бути взяти до уваги як докази ухилення від виконання судового рішення з огляду на таке:

Як вбачається зі змісту доданих до подання документів постановою старшого державного виконавця Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Єршовою Ю.О. від 21.11.2018 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 30.10.2018 №905/1361/18.

07.12.2018 старшим державним виконавцем Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Єршовою Ю.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ЗЕНІТ .

22.04.2021 головним державним виконавцем Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кущій К.С. винесено/складено виклик керівника боржника для надання пояснень за фактом невиконання виконавчого документа.

У тексті подання державний виконавець вказує про надіслання 22.04.2021 на адресу боржника викликів щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, та зазначає що відповідні документи додаються.

Досліджуючи копії документів, доданих до подання судом встановлено, що серед додатків містяться копії поштових конвертів з відбитком поштового штемпеля Укрпошти про надіслання поштових відправлень 27.10.2020 та 22.04.2021. При цьому копія поштового конверту з відбитком поштового штемпеля Укрпошти про надіслання поштового відправлення 27.10.2020 не може бути доказом надіслання на адресу боржника 22.04.2021 виклику, оскільки згідно вказаної копії поштового конверту поштове відправлення надіслано 27.10.2020, тобто раніше визначеної державним виконавцем дати - 22.04.2021.

28.04.2021 головним державним виконавцем Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кущій К.С. складено акт державного виконавця, в якому зазначено про те, що керівника боржника Федченко Г.В. державним виконавцем було зобов`язано з`явитися до відділу ДВС 28.04.2021 о 09:30год., але згідно з вищезазначеним викликом ОСОБА_1 за адресою м.Курахове, пр-т Соборний 28.04.2021 не з`явився. Виклик було надіслано рекомендованим листом за адресою реєстрації ТОВ «НВП «ЗЕНІТ» .

Разом з тим згідно зі змістом подання державний виконавець посилається на інший акт від 27.01.2021, вказуючи про те, що в даному акті зазначено наступне: ТОВ НВП ЗЕНІТ за місцем реєстрації фактично не знаходиться, господарську діяльність не веде. Об`єкти нерухомості за адресою м.Курахове, Промислова зона 69/5 належать на праві приватної власності ТОВ Курахівський трубний завод . Однак вказаний акт, на який посилається державний виконавець в матеріалах справи відсутній, в зв`язку з чим державним виконавцем дані твердження не підтверджено відповідними доказами.

Крім того суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні і докази направлення (квитанції, фіскальні чеки, накладні) боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт коштів боржника, виклику від 22.04.2021. Додані до подання копії листів від 07.12.2018 Про арешт коштів та від 21.11.2018 Про відкриття виконавчого провадження не засвідчують факт надсилання на адресу боржника копій постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

Таким чином, державним виконавцем не надано до суду доказів на підтвердження обізнаності боржника про відкриття щодо нього виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі №905/1361/18 та вчинення державним виконавцем виконавчих дій, а відтак відсутні докази, що державним виконавцем у повному обсязі були вчинені усі необхідні дії для примусового виконання судового рішення у даній справі, а боржник ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, що могло б бути підставою для обмеження останнього в праві виїзду за межі України, внаслідок чого доводи державного виконавця про те, що ним вчинялись дії та вживались можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду є юридично неспроможними оскільки позбавлені належного доказового обгрутування.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що державним виконавцем належними засобами доказування не доведено факт ухилення боржника від виконання рішення суду, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання №30220 від 24.09.2021 головного державного виконавця Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кущій К.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, відмовити.

Ухвала набрала законної сили 07.10.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 07.10.2021.

Суддя М.О. Лейба