Постанова

від 22.09.2021 по справі 212/4444/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 212/4444/18

провадження № 61-4794св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат ),

третя особа - первинна профспілкова організація публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Іванченко Інною Іванівною, Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року у складі судді Борис О. Н. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (далі - ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ), третя особа - первинна профспілкова організація ПАТ Криворізький залізорудний комбінат (далі - ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ), про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що він працював у ПАТ Криворізький залізорудний комбінат машиністом бурової установки. 01 червня 2018 року наказом ПАТ Криворізький залізорудний комбінат № 2547-к його було звільнено з підприємства на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із прогулом, вчиненим 02 травня 2018 року.

Вважав своє звільнення незаконним, так як у ОСОБА_2 , члена правління підприємства, були відсутні повноваження одноособово підписувати наказ про його звільнення. Крім того, ПАТ Криворізький залізорудний комбінат не отримало попередню згоду на його звільнення

у первинній профспілковій організації, виборним членом якої він є. Також роботодавцем не враховано переведення його 02 травня 2018 року

на роботу на іншу дільницю, де він не пройшов інструктаж з охорони праці, внаслідок чого він не був допущений до роботи на підземну дільницю.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: скасувати наказ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат від 01 червня 2018 року

№ 2547-к про його звільнення; зобов`язати ПАТ Криворізький залізорудний комбінат поновити його на роботі машиністом бурової установки; визнати запис у трудовій книжці від 01 червня 2018 року № 18 про його звільнення недійсним; стягнути з ПАТ Криворізький залізорудний комбінат на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме

з 01 червня 2018 року по день поновлення на роботі, із розрахунку середньоденної заробітної плати.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Борис О. Н. від 25 жовтня 2019 року позов

ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення районного суду мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 відбулось із дотриманням вимог трудового законодавства, так як позивач під розписку ознайомився з наказом про переведення його строком до одного місяця на іншу підземну дільницю і 02 травня 2018 року він допустив прогул. При цьому роботодавцем було виконано вимоги статті 43 КЗпП України про отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а саме первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат (далі - ППО НПГУкраїни ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ), а тому відсутні правові підстави для його поновлення на роботі.

Також суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 був членом ППО НПГ України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , заяви про вихід з якої не подавав, та членом ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , а тому згідно із частиною шостою статті 43 КЗпП України якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_3 та ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат від 01 червня 2018 року № 2547-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника шахти Гвардійська ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі, а саме машиністом бурової установки ІІІ розряду дільниці № 1 шахти Гвардійська ПАТ Криворізький залізорудний комбінат . Стягнуто з ПАТ Криворізький залізорудний комбінат на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 02 червня 2018 року по 29 квітня 2020 року

у розмірі 336 535,90 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу ПАТ Криворізький залізорудний комбінат задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-7887св20).

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційні скарги ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року - без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулося відповідно до положень КЗпП України.

При цьому, апеляційним судом було встановлено, що ОСОБА_1 на час звільнення був членом двох профспілкових організацій: ППО НПГ України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат та ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , а відповідач, перед звільненням ОСОБА_1 , запитував згоди на це у останньої, що відповідає вимогам частини шостої статті 43 КЗпП України.

Апеляційний суд послався на постанови Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-319а13, від 25 березня 2014 року у справі № 21-44а14 та постанову Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду , представник ОСОБА_1 - адвокат Іванченко І. І., та Первинна профспілкова організація ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував вказівок Верховного Суду у постанові від 15 липня 2020 року, який, на його думку, беззаперечно встановив, що ОСОБА_1 був членом ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , а не ППО НПГ України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат і що саме до першої відповідач повинен був звертатися про надання дозволу про звільнення його з роботи, проте її згоди роботодавець не отримав.

Вважає, що суди надали неправильно правову оцінку доказам у справі про те, що він одночасно був членом двох профспілкових організацій, не врахувавши, що він вийшов з ППО НПГ України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат .

Щодо обставин вчинення/невчинення прогулу доводів у касаційній скарзі немає.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2021 року АТ Криворізький залізорудний комбінат подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що наведені в ній доводи є безпідставними, оскільки суди повно та всебічно встановили обставини справи, правильно визначились з правовідносинами сторін, ухваливши законні та обґрунтовані судові рішення, які просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

05 липня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 вересня 2010 року ОСОБА_1 прийнятий гірником ІІІ розряду, зайнятим повним робочим днем на підземних роботах, на дільницю № 4 шахти Гвардійська ПАТ Криворізький залізорудний комбінат .

24 травня 2013 року ОСОБА_1 переведений на дільницю № 1 шахти Гвардійська ПАТ Криворізький залізорудний комбінат машиністом бурової установки ІІІ розряду, зайнятим повним робочим днем на підземних роботах (т. 1, а. с. 9).

Наказом ПАТ Криворізький залізорудний комбінат від 27 квітня 2018 року № 646-В у зв`язку з виробничою необхідністю ОСОБА_1 , машиніста бурової установки дільниці № 1, тимчасово переведено на дільницю № 9

з 02 травня 2018 року на строк до одного місяця, з оплатою за виконану роботу (т. 1, а. с. 90-94).

Із службової записки директора шахти Гвардійська ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ОСОБА_4 на ім`я члена правління

ОСОБА_2 вбачається, що з тимчасовим переведенням підземним гірником на дільницю № 9, з 02 травня 2018 року, строком до одного місяця, ОСОБА_1 ознайомлений, про що міститься особистий підпис ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 95-97).

Відповідно до графіку роботи дільниці № 1 за травень 2018 року

ОСОБА_1 мав працювати 02 травня 2018 року у другу зміну на дільниці № 9. З графіком роботи ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі цього графіку (т. 2, а. с. 148).

З витягу табелю виходів працівників дільниці № 9 за травень 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 02 травня 2018 року не мав виходу на роботу (т. 2, а. с. 145-146).

Начальник дільниці № 9 шахти Гвардійська ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ОСОБА_5 та табельник шахти Гвардійська

ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ОСОБА_6 надали на ім`я директора шахти Гвардійська ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ОСОБА_4 доповідні записки від 08 травня 2018 року про те, що переведений на дільницю № 9 ОСОБА_1 відсутній на роботі

02 травня 2018 без поважних причин, виправдувальних документів не надав (т. 1, а. с. 80, 81).

Директор шахти Гвардійська ПАТ Криворізький залізорудний

комбінат надав на ім`я члена правління ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ОСОБА_2 доповідну записку з проханням притягнути

до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення за прогул без поважних причин 02 травня 2018 року (т. 1, а. с. 79).

30 травня 2018 року член правління ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ОСОБА_2 звернувся до профкому ППО НПГ України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин 02 травня 2018 року (т. 1, а. с. 83-84).

31 травня 2018 року ППО НПГ України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат розглянула зазначене подання ПАТ Криворізький залізорудний комбінат та надало згоду роботодавцю на звільнення ОСОБА_1

у зв`язку із відсутністю останнього 02 травня 2018 року у другу зміну (08:00 -15:00) на робочому місці без поважних причин (т. 1, а. с. 85).

Наказом ПАТ Криворізький залізорудний комбінат від 01 червня

2018 року № 2547-к ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці 02 травня 2018 року

з 8.00 до 15.00 год. без поважних причин та звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (т. 1, а. с. 7).

Згідно з протоколу № 1 установчої конференції ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат від 01 грудня 2017 року та додатку до протоколу, відомостей про керівні органи первинної профспілкової організації, ОСОБА_1 є членом профкомітету (виборним членом профспілкового органу) ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат (т. 1, а. с.14-16).

19 березня 2018 року ОСОБА_1 у своїй заяві просив адміністрацію підприємства припинити відрахування з його заробітку професійні внески, які він сплачував на рахунок ППО НПГ України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , оскільки він вступив у лави ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат . Просив відраховувати з його заробітної плати один відсоток членських внесків та перераховувати їх на рахунок ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат (т. 1, а. с. 22).

При новому розгляді справи, після скасування судового рішення в касаційному порядку, апеляційним судом було встановлено, що 01 листопада 2014 року ОСОБА_1 подав заяву про вступ до ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат .

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ статуту Незалежної профспілки гірників України членство НПГУ припиняється у разі: виходу із профспілки за особистою заявою; виключення з профспілки.

27 березня 2018 року ПАТ Криворізький залізорудний комбінат отримало від ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат інформацію про членство у цій профспілці ОСОБА_1

28 березня 2018 року адміністрацією ПАТ Криворізький залізорудний комбінат було направлено на адресу ОСОБА_1 лист стосовно раніше поданої ним заяви про припинення членства у профспілковій організації ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , згідно якого роботодавець пропонує останньому надати документи на підтвердження припинення членства в ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , рішення про прийняття до членів ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , профспілковий квиток та облікову картку, видану ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , а також зазначено про неможливість розгляду раніше поданої заяви без вказаних документів.

Згідно з листа ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат від 18 листопада 2018 року № 48 вбачається, що ОСОБА_1 письмової заяви про вихід із профспілки не подавав та на день звільнення він був членом цієї профспілки.

Відповідно до довідки ПАТ Криворізький залізорудний комбінат від 30 липня 2018 року № 53-02, адміністрацією ПАТ Криворізький залізорудний комбінат із заробітної плати ОСОБА_1 утримувались внески на користь ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат у розмірі 1 % за період з січня до червня 2018 року.

ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат зареєстровано як юридичну особу за видом економічної діяльності - діяльність професійних спілок та її керівником зазначено ОСОБА_7 станом на 19 грудня 2017 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01 грудня 2017 року Протоколом № 1 установчої конференції ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат було обрано ОСОБА_1 членом профспілкового комітету.

Станом на 31 травня 2018 року ОСОБА_1 був членом ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат та ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявники вказують неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 212/4444/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко І. І., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, у тому числі, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин .

Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3

статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Положеннями статті 252 КЗпП України та частини третьою статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності визначено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Отже, тлумачення наведених норм закону дозволяє зробити висновок, що попередня згода чи незгода на звільнення працівника, який є членом профспілкової організації, з боку профспілкової організації є засобом захисту прав працівника, і це право на захист не може бути обмежено.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України

у постановах: від 01 жовтня 2013 року № 21-319а13; від 25 березня

2014 року № 21-44а14.

Частиною шостою статті 43 КЗпП України передбачено, що якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12 , частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши, що 02 травня 2018 року ОСОБА_1 було вчинено прогул без поважної причини, що позивачем, як у позовній заяві, та і в касаційній скарзі не оспорюється, роботодавцем було дотримано норми КЗпП України при його звільненні, зокрема положення статті 43 КЗпП України про отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в задоволенні його позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували того, що ОСОБА_1 був членом ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат та саме до цієї організації відповідач повинен був звертатися про надання дозволу на звільнення його з роботи, є безпідставними, оскільки при новому розгляді справи апеляційним судом було встановлено, що ОСОБА_1 одночасно був членом двох профспілкових організацій, як ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , так і ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , з якої не вийшов у встановленому статутом цієї організації порядку, тому роботодавець правомірно, на підставі частини шостою статті 43 КЗпП України запитав дозволу на його звільнення в останньої, чим дотримався вимог частини першої статті 43 КЗпП України.

Так, апеляційним судом було встановлено, що ОСОБА_1 не подавав письмової заяви про вихід з ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , як це передбачено її статутом. Вказана обставина не була спростована позивачем під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, що було його процесуальним обов`язком відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України.

Не заслуговують на увагу й твердження заявника про те, що апеляційним судом при новому розгляді справи не були враховані вказівки Верховного Суду, наведені у постанові від 15 липня 2020 року, оскільки судом апеляційної інстанції були встановлені додаткові обставини справи щодо членства позивача одразу в двох профспілкових організаціях та ним ці обставини спростовані не були, за наслідком чого було ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, на виконання вимог частини п`ятої статті 411 ЦПК України та вказівок Верховного Суду, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року було зупинено провадження у справі та запитано у ППО ПАТ Криворізький залізорудний комбінат згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади машиніста бурової установки. А після її отримання, судом були досліджені всі докази у справі та надана їм правова оцінка в своїй сукупності та ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду, який, начебто, зазначив, у якій профспілковій організації він є членом, є безпідставними, оскільки Верховний Суд лише вказав на необхідність перевірки вказаних фактів, що апеляційний суд виконав.

Отже, вказані, а також інші доводи касаційної скарги щодо надання неправильної правової оцінки судами доказам у справі не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Іванченко Інною Іванівною, Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк