Постанова

від 29.09.2021 по справі 728/2046/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 728/2046/19

провадження № 61-661св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю Ланагропрод ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Онищенко О. І., Скрипки А. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю Ланагропрод (далі - ТОВ Ланагропрод ), про визнання недійсним наказу та скасування записів про державну реєстрацію прав на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 лютого 2016 року він звернувся до головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області із заявою про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою для відведення йому в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею орієнтовно 29,00 га, терміном на 7 років на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

22 лютого 2016 року головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області видано наказ № 25-2511/14-16-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років.

На виконання цього наказу 04 березня 2016 року між головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ним укладено договір оренди землі та передано йому в оренду земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506). Право оренди за вказаним договором було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 квітня 2016 року.

Вказував, що у червні 2016 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та нього про визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію земельної ділянки та визнання незаконними (недійсними) наказів.

Рішенням Бахмацького районного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 728/1554/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_3 частково задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 04 березня 2016 року, укладений між головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ним щодо земельної ділянки загальною площею 25,4960 га, кадастровий номер 7420387500:08:000:0506 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасований запис № 14233275 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

У грудні 2016 року рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року виконане та він був позбавлений права на оренду вказаної вище земельної ділянки.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 728/1554/16 рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року скасовано, а рішення Бахмацького районного суду від 21 вересня 2016 року про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 залишено без змін.

Ухвалою Бахмацького районного суду від 05 серпня 2019 року в задоволенні його заяви про поворот виконання рішення та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно його, ОСОБА_1 , права оренди на земельну ділянку загальною площею 25,4960 з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 відмовлено.

Вказував, що з метою поновлення свого права на оренду земельної ділянки площею 25,4960 га він 21 серпня 2019 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг Бахмацької районної державної адміністрації із заявою про відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасованого запису № 14233275.

Згідно відповіді Бахмацької районної державної адміністрації від 09 вересня 2019 року № 227-Д-03-08 скасований за рішенням суду запис № 14233275 не може бути поновлений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 в реєстрі відсутні.

За повідомленням головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 12 серпня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 була поділена на 13 земельних ділянок за результатами розроблених проектів землеустрою про відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам, зокрема і ОСОБА_2 .

Наказом головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 27 листопада 2017 року № 25-17607/14-17-сг затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0562) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Рубанської сільської ради Бахмацького району.

На підставі зазначеного вище наказу головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області 08 грудня 2017 року проведена державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,4960 та (кадастровий номер 7420387500:08:000:0562), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблений запис № 23899341.

18 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 02 квітня 2018 року № 23/2018-Р, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Ланагропрод , зроблений запис за № 26720187 про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки площею 1,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0562) за ФГ Ланагропрод , перетвореним в ТОВ Ланагропрод .

Позивач вказував, що надана ОСОБА_2 у власність земельна ділянка площею 1,4960 га з кадастровим номером 7420387500:08:000:0562 є частиною земельної ділянки площею 25,4960 га з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району, яка була попередньо надана в оренду йому.

Посилався на те, що його право на оренду земельної ділянки площею 25,4960 га не припинилось, тому наказ головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 листопада 2017 року порушує його пріоритетне право як орендаря на володіння та користування вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506.

Враховуючи наведене просив суд: визнати недійсним наказ головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 листопада 2017 року № 25-17607/14-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; скасувати у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію та кадастровий номер 7420387500:08:000:0562 земельної ділянки площею 1,4690 га, яка розташована на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 23899341, зроблений 8 грудня 2017 року о 12:47:06 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0562), розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 26720187, зроблений 18 червня 2018 року о 09:41:16 про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки площею 1,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0562) за ФГ Ланагропрод .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня 2020 року у складі судді Горбач Н. Д. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним наказ головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 листопада 2017 року № 25-17607/14-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність .

Скасовано у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 7420387500:08:000:0562, яка розташована на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації № 23899341, зроблений 8 грудня 2017 року про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0562), на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

В частині вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 26720187, зробленого 18 червня 2018 року про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки площею 1,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0562) за ФГ Ланагропрод , відмовлено.

Додатковим рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2020 року зобов`язано управління державної казначейської служби України в Бахмацькому районі Чернігівської області повернути ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 073 грн 60 коп. Стягнуто з головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн з кожного.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив із того, що поділ земельної ділянки у розмірі 25,4960 га, наданої позивачу в оренду, на різні земельні ділянки не може бути перешкодою для захисту прав останнього, оскільки формування земельних ділянок, зокрема внаслідок поділу та/або об`єдання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права користування у визначений цивільним законодавством спосіб. Тому ОСОБА_2 не позбавлений можливості отримати право власності на іншу земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що також не порушуватиме принцип пропорційності втручання у його право власності. Разом з тим, зважаючи на те, що оспорюване позивачем рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки впливає на права та інтереси ТОВ Ланагропрод , як орендатора, проте ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення даного товариства в якості співвідповідача, місцевим судом відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня 2020 року та додаткове рішення цього суду від 18 серпня 2020 року скасовані.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не було враховано, що після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 25,4960 га, наданої позивачу для ведення фермерського господарства, останнім було засновано фермерське господарство Давидок , а тому з дня державної реєстрації фермерського господарства воно набуло прав та обов`язків землекористувача. Разом із тим, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на порушення його прав як фізичної особи, не вказуючи про існування фермерського господарства та не зазначаючи останнє позивачем по справі. Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві не вказує, що діє в інтересах юридичної особи - фермерського господарства Давидок , засновником якого він є.

Апеляційним судом зазначено, що у відносинах та спорах з іншими суб`єктами голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, у даному випадку орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства, тобто суб`єктом правовідносин є не фізична особа, голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, провадження № 14?5цс18, від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17, провадження № 14-508цс19, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, провадження № 14-262цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, провадження № 14-407цс18, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, провадження № 14-282цс18, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/26/17-ц, провадження № 14-495цс18, від 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17, провадження № 14-520цс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що вказаний позов пред`явлено до головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_2 , який став набувачем частини майна у зв`язку із порушенням його прав (попереднього набувача), тобто у ОСОБА_2 виникло право власності на спірну земельну ділянку внаслідок непослідовних дій держави, після виникнення у нього права оренди.

Заявник вказує, що апеляційний суд помилково здійснив мотивування судового рішення, пославшись на те, що з дати реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а отже позивачем мало виступати саме воно. Апеляційним судом не було враховано, що право оренди на спірну земельну ділянку у нього виникло 22 лютого 2016 року. Проте, рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року вказаний договір оренди було визнано недійсним, тобто він був позбавлений права оренди вказаної земельної ділянки, а фермерське господарство Давидок було створено лише 09 серпня 2018 року, вочевидь не для ведення фермерського господарства на вже неіснуючій земельній ділянці, а на інших, переданих йому головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області 04 березня 2016 року в оренду семи земельних ділянках.

Зазначає, що оскільки на час створення фермерського господарства він вже був позбавлений права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 , тому, в даному випадку, перехід права користування вказаною земельною ділянкою від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства не відбувся.

Вказує, що тільки після припинення права ОСОБА_2 та інших осіб на земельні ділянки, які утворилися після поділу переданої йому земельної ділянки в оренду згідно договору оренди від 04 квітня 2016 року, постане питання можливості права на її використання фермерським господарством Давидок чи іншим фермерським господарством, яке буде створено для забезпечення її цільового використання.

Доводи сторін, які подали відзив на касаційну скаргу

У лютому 2021 року до Верховного суду надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , у яких вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 08 лютого 2016 року № 25-1692/14-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 за його зверненням надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 29,00 га та з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (т. 1, а. с. 48, 49).

Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-2511/14-16-сг від 22 лютого 2016 року надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (т. 1, а. с. 50).

04 березня 2016 року за договором оренди між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 останній отримав в строкове платне користування спірну земельну ділянку на строк 7 років (т. 1, а. с. 16-17).

Актом встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 04 березня 2016 року межі наданої в оренду земельної ділянки визначені в натурі (на місцевості) відповідно затвердженого проекту землеустрою (т. 1, а. с. 18).

Згідно Акта приймання-передачі об`єкта оренди від 04 березня 2016 року ОСОБА_1 прийняв у своє користування вказану земельну ділянку (т. 1, а. с. 18 зворот).

Місцезнаходження та характеристики орендованої позивачем земельної ділянки визначені Схемою розміщення земельної ділянки на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та Кадастровим планом земельної ділянки (т. 1, а. с. 19).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 181461331 від 18 вересня 2019 року підтверджується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7420387500:08:000:0562, площею 1,4960 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. Дата державної реєстрації права власності 08 грудня 2017 року. Номер запису про право власності: 23899341 (т. 1, а. с.27).

Земельна ділянка на підставі договору оренди землі, серія та номер: 23/2018-Р від 02 квітня 2018 року перебуває в оренді у ФГ Ланагропрод . Строк дії оренди - 7 років. Номер запису про інше речове право: 26720187 (т. 1, а. с. 27 зворот). Місцезнаходження спірної земельної ділянки зазначено на Публічній кадастровій карті України (т. 1, а. с. 15).

За повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 12 серпня 2019 року № 29-25-0.2-4525/2-19 земельна ділянка з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 була поділена на земельні ділянки за результатами розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (т. 1, а. с. 13).

За повідомленням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 227-Д-03-08 від 09 вересня 2019 року у Державному земельному кадастрі України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 відсутні. Тому зареєструвати право оренди ОСОБА_1 на вищезазначену земельну ділянку державний реєстратор не має можливості (т. 1, а. с. 11).

За повідомленням ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 24 лютого 2020 року № 29-25-0.6-1014/2-20 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області немає вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 25,4960 га, аналогічних земельній ділянці з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 (т. 1, а. с. 103, 104).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Метою звернення до суду ОСОБА_1 із вказаним позовом є захист його порушеного права користування (оренди) земельною ділянкою, наданою йому для ведення фермерського господарства строком на 7 років.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, виходив із того, що звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на порушення його прав як фізичної особи, не вказуючи про існування фермерського господарства та не зазначаючи останнє позивачем по справі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України Про фермерське господарство право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Зі змісту статті 12 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу вимог статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору оренди земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.

Схожі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року в справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року в справі № 317/2520/15-ц (провадження № 14-157цс18), від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження 14-385цс19).

Крім того, із моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Судами встановлено, що 04 березня 2016 року за договором оренди між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 , останній отримав в строкове платне користування спірну земельну ділянку на строк 7 років для ведення фермерського господарства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем засновано 09 серпня 2018 року фермерське господарство Давидок .

Разом із тим, звертаючись до суду із вказаним позовом на захист права користування земельною ділянкою, переданої для ведення фермерського господарства, після заснування фермерського господарства, ОСОБА_1 вказував на порушення його прав як фізичної особи, не врахувавши, що з дня державної реєстрації фермерське господарство набуло прав та обов`язків землекористувача й, відповідно, стало суб`єктом спірних правовідносин, замінивши ОСОБА_1 як фізичну особу.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що на час створення фермерського господарства він вже був позбавлений права оренди земельної ділянки, тому перехід права користування вказаною земельною ділянкою від фізичної особи до створеного ним фермерського господарства не відбувся, є помилковими, оскільки постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року скасовано рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року та залишено в силі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства від 04 березня 2016 року, укладеного між ним та головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області. Тобто Верховний Суд погодився з судом першої інстанції про відсутність підстав щодо визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 недійсним. Таким чином, укладений між головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 договір оренди поновив свою дію й фермерське господарство з моменту свого створення замінило ОСОБА_1 у вказаних правовідносинах.

Крім того, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що підлягає використанню виключно для здійснення підприємницької діяльності , а не для задоволення особистих потреб.

Таким чином, враховуючи те, що діяльність фермерського господарства Давидок не припинилась, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що позивач - фізична особа ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, не надав доказів про наявність у нього як фізичної особи порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

Колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20) щодо майнових прав фермерського господарства.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України Про фермерське господарство майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін. З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право (пункти 6.8 - 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20)).

Крім того, у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 525/1225/15-ц (провадження № 14-6цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно з вимогами статей 7, 12 Закону України Про фермерське господарство , статей 116, 118, 121, 123, 124 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додаткові ділянки громадяни або фермерське господарство можуть отримати на конкурсних засадах через участь у торгах.

Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 728/2558/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 728/1983/19.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Отже, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович